Суспільний лад давніх слов’н

-У них, як правило, мешкала велика родина, що складалася з представників трьох-чотирьох поколінь. (справжня родова община, членів якої об'єднувала спільність майна, господарства та прац
-Декілька родин, що займали певну територію, складали общину, кілька таких общин утворювали плем'я.
-Слов'яни спочатку об'єднувались у родові, а згодом у територіальні союзи, які базувалися на кровній спорідненості. -з виникненням політичних союзів на основі родоплемінних утворень.
-. Вищим органом влади давньослов'янського родоплемінного союзу виступали загальні збори, які розв'язували всі нагальні проблеми господарського й політичного життя, питання війни та миру.
-Родову общину, очолювала найавторитетніша людина, котра разом з представниками інших сімей, керувала справами роду, здійснювала судочинство, організовувала відсіч ворогу - старостою, старшиною або жупаном.

-Родоплемінними союзами керувала рада старшин,
-виключала існування рабства. Рабів здебільшого захоплювали під час походів з метою отримання за них викупу або для продажу.
-у VI-VII ст. сталися помітні зміни у сфері суспільних відносин давніх слов'ян.
В ході соціального розшарування слов'янського суспільства, стара родова верхівка перетворюється на велику землевласницьку та владну аристократію. Колишній народний обранець - воєвода, владика, жупан, князь - став економічно могутнім володарем-власником.
Отже, схему розвитку суспільного ладу давніх слов'ян можна викласти так:

1) рід, як союз сімей, що господарювали на певних теренах, ґрунтувався на кревній спорідненості. Він охоплював кілька поселень, які разом утворювали його родову територію - жупу; союз очолював вождь-старійшина, наділений військовими, адміністративними та судочинними функціями;

2) родоплемінний союз, розташований на певній території, утворював жупу, очолювану жупаном; союз мав свій центр - військове укріплення або місто, де проходили віча, здійснювалося судочинство й містилися культові споруди;

3) племінне об'єднання або племінна держава, яка складалася з кількох союзно-родових жуп, що становили князівство; племінною державою керував князь разом із радою власників-аристократів;

4) багатоплемінна держава, очолювана великим жупаном або великим князем.

-Виникнення й зміцнення феодальних відносин у різних слов'янських народів.

Слов'яни прийшли до феодалізму через родову, а згодом через територіально-племінну общину. У південних слов'ян процес формування ранньофеодальних держав супроводжувався боротьбою з Візантією, у західних - змаганнями з франками і німцями.

Дата добавления: 2015-07-18