Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Проблема етногенезу давніх словян

Читайте также:
  1. C. Проблема ответственности за зло
  2. IV. Словянська кольонїзація і турецький натиск.
  3. IX. Проблема типов в биографике
  4. Quot;ПРОБЛЕМА" ПИТАНИЯ
  5. VI. Проблема типов в психопатологии
  6. VII. Проблема типических установок в эстетике
  7. А) Проблема универсалий в античном мире

-Проблеми.Основними серед них є такі: де містилася можлива прабатьківщина слов'ян; коли слов'янство вперше виступило на історичній арені як самостійна етнічна спільнота; як відбувався процес формування етносу та розселення тих племен, що стали носіями певних етнічно-культурних ознак слов'ян; на якому етапі цього процесу стався поділ слов'ян на західних, східних і південних тощо.

-.Етногенез — це сукупність історичних явищ і процесів, які супроводжують всі етапи становлення та розвитку того чи іншого етносу: від родоплемінного ладу до формування окремих етнічних спільнот, на основі яких урешті-решт утворюються певні народності, народи, а згодом — і нації в сучасному розумінні.

-Процес етногенезу давніх слов'ян характеризується низкою важливих ознак. Насамперед — це наявність певної території, яку займає даний етнос, з обов'язковим урахуванням того, що в майбутньому ареал розселення тих чи інших племен обов'язково змінюватиметься. По-друге — це наявність певноїзагальнослов'янської культури, що забезпечувала функціонування цих племен як повноцінної етнічної системи. По-третє — це існування праслов'янської мови, без якої процес згуртування слов'янських племен та виникнення єдиного етносу був неможливий. І нарешті — досягнення цією етнічною спільнотою необхідного рівня самосвідомості, яка сприяла формуванню системи загальнослов'янських цінностей. Ознакою досягнення саме такого рівня самосвідомості була поява у джерелах відповідногоетноніма — "слов'яни".

-Загальновизнаним у сучасній історичній науці вважається положення, що слов'яни, які згодом розселилися в Центральній, Південно-Східній та Східній Європі, — є автохтонами і представляють одну з гілок індоєвропейської спільноти, що колись існувала. Саме з цього етнотериторіального загалу вийшла германо-балтослов'янська спільнота, з якої згодом виділилось балтослов'янське етноплемінне об'єднання. І тільки після того, як на початку І тис. н. е. слов'янобалтська спільнота розпалася, розпочалось формування праслов'ян — носіїв давньослов'янськоїмови.
-Аналіз наявних наукових даних дає підстави стверджувати, що слов'яни сформувались як спільнота в результаті процесу злиття праслов'янських племен, які використовували давньослов'янську мову, з іншими етнічними спільнотами, що в ті часи населяли (або опинилися там в результатіміграції) Центрально-Східну ЄвропуІмовірно, в глибоку давнину слов'янські племена розмовляли загальнозрозумілою давньослов'янською мовою (попередницею сучасних слов'янських мов), однак ареал її вживання був обмежений певною територією.
-Характерно, що перші згадки про венедів (імовірних пращурів слов'ян) з'явилися у римлян тільки після того, як вони внаслідок своєї експансії досягли Паннонії, Середнього Дунаю таНорику (сучасні Австрія та Угорщина). До того ж ці свідчення були вкрайрозпливчастими й неточними.

-Повідомляючи в І ст. н. е. про венедів, римський історик Тацит згадує балтські племена естів та фенів. За його свідченнями, венеди в той час населяли сучасну Південно-Східну Польщу, Південно-Західну Білорусь та волинські й поліські землі України.

-Розширення місця проживання давніх слов'ян спостерігалося й у ІІІ—ІУ ст. н. е., але, на жаль, джерела цього чеку майже відсутні.
-Вторгнення гунів привело до значного змішування людності Східної та Європи.

-На сьогодні є достатню підстав стверджувати, що саме гунське вторгнення значною мірою стимулювало давні слов'янські племена до розширення ареалу свого розселення

- З кінця V ст. розпочинається колонізація давніми слов'янами Балкан, що, що, безумовно, стало однією з визначних віх їхньої етнічної історії — своєрідним "зоряним часом ", "проривом " до історії

-Для етногенезу праслов'ян особливе значення мало не тільки слов'янсько-візантійське протистояння на Дунаї, а й налагодження співробітництва з Візантією у справі колонізації Балкан.

-Археологічна простежується її зв'язок з наступними слов'янськими "історичними "культурами жителів Центральна-Східної Європи — від Ельби та Дунаю до Середнього Придніпров'я, що знову ж таки відповідає наявним писемним джерелам про розселення в цих регіонах давньослов'янських племен


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 132 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Утворення перших давніх слов’янських державних утворень | Господарська діяльність давніх слов’ян | Суспільний лад давніх слов’н | Релігія та побут , звичаї давніх слов’ян | Північно-Західна русь. Новгородська та Псковська республіки | Передумови та особливості утв. Московської централізовано держави | Політика московських князів | Джерела Судебника | Внутрішня політика Івана Грозного | Москва під владою Федора Івановича |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Общепринятые сокращения.| Гіпотези ти концепції прабатьківщини слов’ян

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)