Польсько-німецькі війни

-Укладення польсько-литовської унії призвело до загострення відносин із Тевтонським орденом, а згодом і до чергової війни.
- Приводом для неї стало повстання жителів Жемайтії, які відмовилися сплачувати данину тевтонцям.
-Воєнні дії розпочалися в серпні 1409 р., коли рицарі захопили північ Куявії та Добжинську землю.
-Вирішальна битва між тевтонським і польсько-литовським військами сталася 15 липня 1410 р. під Грюнвальдом.
-До складу польсько-литовської армії, очолюваної Ягайлом, входили також руські, чеські й татарські загони.
-До Тевтонського війська після оголошення хрестового походу приєдналися представники понад 20 західноєвропейських країн.
-Польсько-литовська армія перевищувала тевтонців кількісно, але мала гірше озброєння. В ході війни польсько-литовські війська захопили значні території, підвладні ордену, проте їм не вдалося взяти столицю тевтонців Мальборк. Від остаточного розгрому орден урятували нескінченні чвари між Ягайлом і Вітовтом, а також допомога, що надходила від Римської курії та імператора Священної Римської імперії Сигізмунда Люксембурга.
-Згідно з мирним договором, укладеним у лютому 1411 р. в Торуні, тевтони повертали Польщі Добжинську землю, а Литві - Жемайтію; за повернення полонених орден сплачував викуп. У свою чергу, поляки мали повернути ордену всі захоплені ними міста, фортеці та замки.
-Перемога над тевтонами у Грюнвальдській битві
-1414 р. на соборі римо-католицької церкви в Констанці польська делегація подала скаргу на орден, в якій засудила насильницькі методи навернення в християнство- репутація ордену була підірвана.
-мирного договору, укладеного у 1422 р. поблизу озера Мельно, тевтонці підтвердили належність Жемайтії Великому князівству Литовському.
У ході наступної польсько-німецької війни 1431-1435 рр. великий князь литовський, уклавши союз із тевтонами, виступив проти Польщі.
- Однак у 1435 р. під Вількомежем поляки завдали поразки тевтонсько-литовському війську.
- На початку тринадцятилітньої польсько-німецької війни (1454-1466) на допомогу повсталим польським містам Східного Помор'я, чиї права порушувалися Тевтонським орденом, прийшов польський корольКазимир Ягеллончик
. -1454р. було проголошено акт про інкорпорацію території Пруссії до Польського королівства, -Литва відмовилася підтримати Польщу в її протистоянні з орденом, що свідчило про фактичне припинення Кревської унії.
-Казимиру вдалося сформувати боєздатне наймане військо.
- В 1462 р. польська армія під проводом сандомирського підкоморія Петра Дуніна завдала серйозної поразки тевтонам у битві під Свенцино.
-Восени 1463 р. польська ескадра, споряджена Гданськом і Ельблонгом, розгромила удвоє більший флот тевтонів. Після ряду перемог і захоплення в 1466р. міста Хойніце був укладений мирний договір у Торуні, за умовами якого до Польщі поверталося Привісельське Помор'я з Гданськом, Хелминська й Михайлівська землі.

41. Соц.-екон роз. Польщі
-Польщі основою сільськогосподарського виробництва - фільварково-панщинна систем
. - Кріпака можна було тількизмусити працювати.
-польські феодали стали орієнтуватися на виробництво товарного зерна, яке ґрунтувалося на дармовій кріпацькійпраці (панщині).

- розширення площі
орних земель.
(Це здійснювалося завдяки освоєнню пусток, корчування лісів

і викупу ланів у солтисів, а також за рахунок вигнання селян з їхніх

земель.)

-Для ведення фільваркового господарства використовувалася праця селян,

які відробляли панщину. Розмір панщини постійно збільшувався, незважаючи

на збереження інших повинностей і залежав від розміру господарства

кожного селянина.

Згодом розмір панщини почав залежати тільки від волі пана.
- Загалом XVI ст. стало періодом закріпачення польського селянства. За Петрковським статутом (1496) право на вихід із кріпацького стану надавалося лише одному селянинові з

певного поселення й лише один раз на рік.

-Втечі селян у ХVІ ст. стають основним засобом їхнього протесту проти

закріпачення.
-Судочинство і юрисдикція землевласника охоплювали всі аспекти

селянського побуту — від народження до самої смерті. За рішенням сейму,

прийнятим у Варшаві в 1573 р., землевласник міг на свій розсуд карати

непокірного селянин

-До його складу селян входили: кметі (селяни, земельний наділ

яких становив не менше одного лану ); загородники (малоземельні селяни,

які мали город і сад, але жили переважно за рахунок ремесла); комірники

(безземельні селяни, які продавали свою робочу силу); корчмарі і

мельники (селяни, звільнені від зобов'язань відробляти панщину).

-У другій половині XVI ст. в соціальному складі населення Польщі

селянство становило 67%, міщани — 23%, шляхта — близько 10%.

-Намагаючись поліпшити своє матеріальне становище, певна частина шляхти

вела торгівлю зерном

- Згідно зі статутом католицьке духовенство та

його селяни звільнялися від мита на продаж продуктів харчування та

худоби. Міщани таких пільг не мали. Наступним актом (1504) передбачалося

не стягувати мита на річкових і сухопутних шляхах з осіб, які могли

довести, що вони везуть на ринок продукцію, вироблену ними самими, а не

перепродують чужу. За таких умов зазнавали дискримінації в торгівлі

міські купці, а шляхта набувала певних переваг.

-Поширення фільваркового господарства сприяло успішному розвиткові міст,

особливо тих, які збували свою продукцію сільським жителям і були

розташовані на берегах повноводних річок, насамперед — на Віслі.
-Зерно експортувалос я також через Ельблонг, Кенігсберг, Щецин та інші

експортувала також ліс, смолу, дьоготь, віск, мед, льон, коноплі, вовну,

прядиво Ввозилися до королівства здебільшого вироби з-металу,

Дата добавления: 2015-07-18