Пол-лит король Владислав 2 Ягайло

-Засновник династії Ягеллонів, яка панувала в Польщі до 1572 р.
- Син Ольгерда Гедиміновича. Після смерті батька отримав великокнязівський престол, став разом із своїм дядьком Кейстутом володарем Литви.
-Проти Ягайла розпочав боротьбу в союзі з хрестоносцями Вітовт Великий, що змусило Яґайла шукати союзу з Польщею.

- 1378 року християнізував Литву.

-1385 року уклав Кревську унію між Польщею та Литвою, що положила початок створенню Речі Посполитої, передбачала інкорпорацію його держави до складу Польської Корони й перехід у католицтво всіх мешканців Литви.

-Після одруження з королевою Ядвіґою I, 4 березня 1386 року під ім'ям Владислава II коронувався у Кракові на польський престол.

- 1387 р оку остаточно приєднав до Польщі галицькі землі.

-Через його політику зближення Польщі та ВЛК відбулось дві громадянські війни — Литовсько-руська громадянська війна 1381–1384 років та Литовсько-руська громадянська війна 1389–1392 років.
-В 1392 р. за Острівською угодою змушений частково відродити політичну самостійність Литви, передавши її в управління своєму кузенові Вітовтові, але формально залишився далі Великим князем Литовським.
-Під час Грюнвальдської битви 1410 року польсько-литовсько-руські війська Ягайла і Вітовта здобули вирішальну перемогу над Тевтонським орденом.

- 1413 року підписав з Вітовтом Городельську унію, прагнучи запевнити своїм дітям спадкоємність трону.
-1417 р. перебував в Галичині.[1]
-Після смерти Вітовта воював зі своїм братом Свидригайлом за Поділля (1430–1432 роки). Розпочав війну проти Великого князівства Руського (1432–1435 років).

- Був королем до 1434 року. Згідно з Яном Длугошем Владислав II Ягайло помер від застуди, яку підхопив, слухаючи спів солов'я.
-. Дітей від шлюбу з Ядвіґою у нього не було. Після її смерті він зміцнив зв'язок з П'ястами шляхом шлюбу з онучкою Казимира III Великого і донькою графа Цельського Анною. За часів Ягайла польська дрібна шляхта здобула більші права власності, Литву та Україну було включено в польську політичну та культурну сферу впливу.

35.Польща у період феодальної роздробленості
-відбув боротьба за престол
-Розвиток феодальних відносин у Польщі відбувався на основі хоч і повільного, але все ж помітного зростання продуктивних сил.
- Освоювалися необроблені раніше землі, повсюдно поширювалося трипілля, удосконалилася плужна обробка землі, виникали нові міста.
- XI-XIII століття характеризувалися бурхливим зростанням великого світського та церковного землеволодіння головним чином за рахунок захоплення земель особисто вільних селян-общинників.
- Різко скоротився і князівський земельний фонд. Самі князі в пошуках підтримки з боку інших феодалів роздавали їм великі земельні пожалування.
-Основна маса селян в XII-XIII ст. вже перебувала у феодальній залежності від великих землевласників, була закріпачена і несла феодальні повинності на користь своїх панів.
-Сільська територіальна громада була вже не вільною, а залежала від феодала кріпосної громади, хоча і продовжувала грати ще певну роль у боротьбі селян за збереження своїх земель і прав. Раби зустрічалися лише в якості домашніх слуг в маєтках феодалів.
-Основною формою феодальних повинностей -була натуральна рента.
-Селянин платив за плуг (рало), поволове (за волів), подвірне і подимне.
- Особливий побір – так зване ополье – стягувався з усієї селянської громади і сплачувався також великою худобою.
-Вся громада, до того ж, повинна була містити князя з його наближеними під час їх роз’їздів по державі. Ця обтяжлива повинність називалася стан. Вельми тяжкими для селянства були також численні повинності
-Зростання економічної могутності феодалів приводило і до посилення їх політичного впливу
- земельні власники, особливо церковні, вельми наполегливо почали домагатися від князів грамот (привілеїв), юридично підтверджуючий їх податковий та судовий імунітет.

-Розширення політичних прав феодала, як правило, приводило до подальшого збільшення феодальної ренти і погіршувало становище селян.
-феод. Роздр.гальмує розв.країни,заважає обміну між окремими регіонами,що перешк. Охороні кордонів від зовн. ворогів

36. Розвиток польських міст
-13 ст(магд,любецьке право пошир. На міста й забезп. Автономію)
-серед жителів були нім. Осадники
-зростали міста розт. На вел. Торг. Шляхах(Краків,Вроцлав)
-збільш. Міст сприяло удоск. Ремісництва
-по містах розводили сіль,
-був залізнорудний промисл
-вироб. Добрі сукна
форм. Міський стан,що скл. З 3 груп:1)патриціат-заможні,2)міщани-ремісники-серед. Прошарок,3)плебс-позб. Усіх прав
-розв. Торгівля(торг з Нім,К.Р,Чехією)

37. Боротьба за відновлення польськох держави
-Першу спробу об'єднати Польщу здійснив сілезький князь Генрік IV Праведний.
-Приєднавши до свого уділу Малу Польщу, він звернувся до папи Римського з проханням дозволити йому прийняти королівський титул. Так і не дочекавшись позитивної відповіді,
-Генрік IV помер у 1290 р. Згідно з його заповітом Краківська земля відійшла до велико польського князя Пшемислава II.
-Пшемислав II правив Малою Польщею тільки рік.- її захопив чеський король Вашіав II Пржемислович
-через 200 років польський князь повернув собі королівський титул. Проте наступного року феодами Бранденбурга й місцеві магнати вбили Пшемислава.
- У Великій Польщі до влади прийшов куявський князь Владислав Локетек (1306—1333)
Він намагався продовжувати політику об'єднання польських земель, що спричинило гострий конфлікт з окремими можновладцями.
-чеського короля Ваилава II. Після одруження з дочкою Пшемислава II, той зміцнив своє становище й у Великій Польщі.
-У 1300 р. його коронували як польського короля. Здобувши дві головні провінції держави Пястів, Вацлав II розпочав змагання за посилення свого впливу на інші польські терени.
-наступника Вацлава II — Вацлава III (1305-1306).
-Після загибелі Вацлава III Локетек, за підтримки угорського короля й малопольської знаті, невдоволеної політикою Пржемисловичів, захопив Краківську землю.
-Лише в 1311 р. Владислав Локетек остаточно утвердився в Малій Польщі.
-У 1314 р., скориставшись невдоволенням населення політикою місцевих князів, Локетек захопив Велику Польщу.
- 1320р. проголосив себе королем.
-Однак об'єднання польських земель за Локетка не завершилося.
-Змагання за зміцнення єдності польської держави продовжував син Локетка — Казимир НІ Великий (1333—1370). На відміну від батька він у зовнішній політиці віддавав перевагу дипломатичним методам.
- У 1343 р. Польща уклала мирну угоду з Тевтонським орденом у Каліші, за якою хрестоносці повернули Куявію та Добжинську землю, але залишили за собою Східне Помор'я і Хелмінську область.
-У 1348 р. Казимир III відмовився від прав на Сілезію,
-У 1355 р. Мазовія формально визнала васальну залежність від Польщі.

-Завершенню відновлення єдиної держави перешкоджала передусім наявність великої кількості німців та онімечених поляків серед місцевих феодалів і переважання в містах німецького патриціату.
-Експансія на схід стала для Польщі фатальною.

- розпочав реформи, спрямовані на посилення королівської влади й створення централізованої держави. (перетворив удільні князівства на воєводства і землі, якими від королівського імені керували старости.) влада монарха могла спиратися на систему староств. - створив королівську раду, королівську канцелярію, очолювану канцлером, центральну скарбницю, очолювану підскарбієм, та інші загальнодержавні органи влади й управління. ----- військова реформа,. (до служби в королівському війську залучалися всі землевласники, тобто не тільки магнати (пани) і рицарі (шляхта), а й духовенство, що мало збільшити чисельність армії.) створив міцну систему оборони країни, збудувати кам'яні укріплені замки, а міста обнести фортечними мурами). -судову реформу. По-перше, він намагався кодифікувати місцеве звичаєве право й запровадити єдине для всієї країни загальне законодавство. По-друге, король заснував для магнатів і рицарів кримінальні суди старост (гродські суди), а для міщан і селян — у Кракові Вищий суд німецького права. Після створення цього суду королівська влада заборонила містах; звертатися за консультаціями з судових справ до Магдебурга та інших німецьких міст
- виявляв особливий інтерес до торгівлі й ремесел. Він надавав містам, їхнім торговельним і ремісничим корпораціям привілеї, які давали змогу отримувати прибуток з міжнародного обміну.
-Пожвавленню торгівлі й збагаченню державної скарбниці сприяла грошова реформа.
-ввів у обіг срібний гріш і наказав усім своїм підданим ним користуватися. --Запроваджувалася також система єдиного мита-
- об'єднав більшість польських земель у складі централізованої держави, що, своєю чергою, сприяло посиленню ролі королівської влади

Дата добавления: 2015-07-18