Утвор та розвиток польської держави

До IX ст. на польських землях проживали численні слов'янські племена - лендяни, слензяни, мазовшани, вісляни та ін. (30), які з часом почали утворювати племінні об'єднання, очолювані князями (вождями)
- Найдавніша польська хроніка Галла Аноніма (початок XII ст.) зберегла легенду про те, як поляни за лиходійство, скоєне князем Попелем, вигнали з племені його самого та всіх його нащадків і за взаємною згодою проголосили вождем сина хлібороба Пяста - Земовіта. Земовіт об'єднав усі землі полян, які пізніше дістали назву Велика Польща.
- Мешка І (бл. 960-992) - першого історично достовірного польського князя, про якого згадується в літописі.Важливу роль у створенні давньої Польської держави відіграло також племінне об'єднання віслян, яке жило на півдні польських земель у так званій Малій Польщі (верхів'я Вісли). Його центром був "грод" Краків, про виникнення якого розповідає Великопольська хроніка (XIII ст.). -За часів правління Мешка І до держави полян увійшли землі Серадзька (верхів'я Варти) й Ленчицька (територія між поселеннями полян і мазовшан), Куявія і Мазовія, розташовані за середньою течією Вісли, землі сандомирських лендян разом із Червенськими містами (Червень, Перемишль та ін.), а також, мабуть, пониззя Вісли - Східне Помор'я. На черзі стояло питання про завоювання Західного Помор'я й розширення кордонів країни на заході.
Шукаючи підтримки у своїх прагненнях завоювати Західне Помор'я, Мешко І зблизився з чеським князем Болеславом І і в 965 р. скріпив союз із ним одруженням на його дочці Дубраві.
- прийняв від Риму християнство.
- 968р Йордан заснувала в Познані перше на польських землях єпископство(ченці провод. Христ).
-політ звяз з Візант. Та Римом(лат. Писемність)
-Мешко І у 990 р. захопив СілезіюОтже, під кінець свого правління Мєшко І об'єднав всі землі між Одрою і Віслою, на яких проживали польські племена, за винятком Краківської землі. Болеслава І Хороброго (992-1025), який на початку князювання витримав боротьбу за престол проти мачухи і зведених братів. У 999 р., згідно з -Болеслав приєднав до своїх володінь Краківську землю з Краковом. (Цим фактично завершився процес об'єднання польських територій у складі єдиної держави.)
- У 1000 р., в відбувся урочистий з'їзд.(На ньому ухвалили створити тут архієпископство, а також три нові єпископства: в Кракові - для Малої Польщі, в Колобжезі - для Західного Помор'я і у Вроцлаві - для Сілезії.)
-Болеслав І дістав від імператора право призначати церковних ієрархів, що дало змогу польській церковній організації захистити себе від намагань німецького єпископату підпорядкувати собі місцеве духовенство.
-Першим архієпископом став християнський місіонер, - Гаудентій (Радим).
У 1025 р. Болеслав Хоробрий прийняв королівський титул, не узгоджуючи свого вчинку з німецьким імператором.. Всі землі вважалися власністю (вотчиною) правлячої династії. Владу в них цілком зосередив у своїх руках князь.
-З'явились перші ознаки феодальної роздробленості Польщі.
-боротьба з великими феодалами й вищим духовенством дуже ослабила країну. З цього негайно скористалися сусіди.
-Мешко II втратив королівський титул.
-Відродив центральну владу й повернув утрачені землі в середині XI ст. Казимир І Відбудовник (1034-1058). -
-приєднав Мазовію, а незабаром його зверхність визнали князі Східного (Гданського) Помор'я.
-Відновлення держави Пястів він завершив, відвоювавши Сілезію, але втримати її зміг тільки за умови сплати Чехії щорічної данини.
- Болеслав II Сміливий (1058-1079) - припинив сплачувати Чехії данину за Сілезію і повернув Польщі Червенські міста.
-прийняв у 1076 р. королівський титул.
-молодший брат - Владислав І Герман (1079-1102).
В умовах наростання феодальної роздробленості молодший син Владислава Германа - Болеслав ІІІ Кривоустий (1102-1138) - востаннє об'єднав польські землі. Однак повернути країні могутність, яку та мала за перших Пястів, він не спромігся. Перед смертю Болеслав ІІІ проголосив принципи успадкування верховної влади (пізніше вони дістали назву статуту), згідно з якими Польська держава остаточно поділялася між його синами на уділи. Верховна влада передавалася старшому синові, який ставав великим князем. Цей акт започаткував у польській історії період феодальної роздробленості.

31. Мешко 1
-війшли землі Серадзька й Ленчицька,Куявія та Мазовія
-розширення кордонів на заході
- Шукаючи підтримки у своїх прагненнях завоювати Західне Помор'я, Мешко І зблизився з чеським князем Болеславом І і в 965 р. скріпив союз із ним одруженням на його дочці Дубраві. Рік по тому, за посередництва чеських священиків, він прийняв від Риму християнство.
-Хрещення польського князя та його оточення відбулося в Гнєзно на Великдень 966
- Йордан заснувала в Познані перше на польських землях єпископство
-Запровадження християнства сприяло зміцненню Польського князівства.
- Важливе значення мало встановлення культурних і політичних зв'язків з Візантією і Римом, з країнами Західної Європи.
-захопив Любуську землю,а 967р-приєд. Зах Поморя
-Мешко І у 990 р. захопив СілезіюОтже, під кінець свого правління Мєшко І об'єднав всі землі між Одрою і Віслою, на яких проживали польські племена, за винятком Краківської землі.

32.Болеслав I Хоробрий
-витримав боротьбу за престол проти мачухи і зведених братів. У 999 р., згідно з повідомленням чеського хроніста Козьми Празького, Болеслав приєднав до своїх володінь Краківську землю з Краковом.
-Цим фактично завершився процес об'єднання польських територій у складі єдиної держави. У 1000 р., в Гнєзно,
-урочистий з'їзд.(На ньому ухвалили створити тут архієпископство, а також три нові єпископства: в Кракові - для Малої Польщі, в Колобжезі - для Західного Помор'я і у Вроцлаві - для Сілезії
- Болеслав І дістав від імператора право призначати церковних ієрархів, що дало змогу польській церковній організації захистити себе від намагань німецького єпископату підпорядкувати собі місцеве духовенство.
- Гнєзненське архієпископство підлягало лише папі Римському.
- Першим архієпископом став християнський місіонер, - Гаудентій (Радим). Нова церковна структура охоплювала всі завойовані Пястами землі, що сприяло прискоренню консолідації країни.
-У 1018 р. він здійснив похід на Київську Русь з метою підтримати свого зятя Святополка в боротьбі за київський престол. З участю печенігів, угорців і німецьких рицарів він розгромив на річці Буг військо київського князя Ярослава Мудрого й захопив Київ.,АЛЕ ВІДСТУПИВ!
- Болеслав Хоробрий прийняв королівський титул, не узгоджуючи свого вчинку з німецьким імператором. Однак церемонія коронації в Гнєзно не тільки демонструвала реальну міць монархії, а й мала засвідчити передусім зверхність власника корони над іншими членами династії Пястів.
-зосередилася влада у рухах князя(допомагали радники)Усі перд. Органів залежили від глави держави
-боротьба з великими феодалами(послабили країну) і цим скористалися сусіди
- -Мешко II втратив королівський титул.
-Відродив центральну владу й повернув утрачені землі в середині XI ст

33. Казимир 3 Великий
-Казимир НІ Великий (1333—1370). На відміну від батька він у зовнішній політиці віддавав перевагу дипломатичним методам.
- У 1343 р. Польща уклала мирну угоду з Тевтонським орденом у Каліші, за якою хрестоносці повернули Куявію та Добжинську землю, але залишили за собою Східне Помор'я і Хелмінську область.
- У 1348 р. Казимир III відмовився від прав на Сілезію, завдяки чому Польща здобула мир з Чехією.
- У 1355 р. Мазовія формально визнала васальну залежність від Польщі. –обєд. Країні мішала агресія на сх.
- Восени 1349 р., зібравши війська начебто для походу на Бранденбург, Казимир III раптово напав на Галицьку Русь. Війна закінчилася лише в 1366 р., після загарбання Галицької Русі, а також Хелмської, Белзької, Володимирської земель і Поділля. Внаслідок цього територія Польської держави зросла майже в два рази
- розпочав реформи, спрямовані на посилення королівської влади й створення централізованої держави. (перетворив удільні князівства на воєводства і землі, якими від королівського імені керували старости.) влада монарха могла спиратися на систему староств. - створив королівську раду, королівську канцелярію, очолювану канцлером, центральну скарбницю, очолювану підскарбієм, та інші загальнодержавні органи влади й управління. ----- військова реформа,. (до служби в королівському війську залучалися всі землевласники, тобто не тільки магнати (пани) і рицарі (шляхта), а й духовенство, що мало збільшити чисельність армії.) створив міцну систему оборони країни, збудувати кам'яні укріплені замки, а міста обнести фортечними мурами). -судову реформу. По-перше, він намагався кодифікувати місцеве звичаєве право й запровадити єдине для всієї країни загальне законодавство. По-друге, король заснував для магнатів і рицарів кримінальні суди старост (гродські суди), а для міщан і селян — у Кракові Вищий суд німецького права. Після створення цього суду королівська влада заборонила містах; звертатися за консультаціями з судових справ до Магдебурга та інших німецьких міст
- виявляв особливий інтерес до торгівлі й ремесел. Він надавав містам, їхнім торговельним і ремісничим корпораціям привілеї, які давали змогу отримувати прибуток з міжнародного обміну.
-Пожвавленню торгівлі й збагаченню державної скарбниці сприяла грошова реформа.
-ввів у обіг срібний гріш і наказав усім своїм підданим ним користуватися. --Запроваджувалася також система єдиного мита-
- об'єднав більшість польських земель у складі централізованої держави, що, своєю чергою, сприяло посиленню ролі королівської влади

Дата добавления: 2015-07-18