Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Дайте відповіді на ці запитання самостійно

Читайте также:
  1. Билет 21 Дайте характеристику объектам калькулирования, калькуляционной единицы и калькуляционному учету
  2. Варіанти для самостійного виконання
  3. Варіанти завдань для самостійного виконання
  4. ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
  5. Воздайте должное уму людей — и они будут поддерживать вас намного активнее
  6. Голодайте на здоровье!
  7. Дайте визначення і розкрийте зміст інституту позабюджетних фондів місцевого самоврядування

1. Як визначається електромагнітна потужність будь-якої електричної машини?

2. Чому є необхідність визначати електромагнітну потужність синхронної машини через кут вильоту ротора?

3. Вивести, користуючись спрощеною векторно-потенціальною діаграмою неявнополюсного генератора, формулу його електромагнітної потужності (моменту).

4. Зобразити кутову характеристику синхронного неявнополюсного генератора і пояснити на ній характерні точки.

5. Що слід розуміти під статичним перевантаженням синхронного генератора, і в яких межах лежить ця величина у неявнополюсних машин?

6. Вивести формули електромагнітних потужності та моменту явнополюсного синхронного генератора.

7. Пояснити природу виникнення основного та додаткового (реактивного) електромагнітних моментів явнополюсної синхронної машини.

8. Зобразити і пояснити кутову характеристику явнополюсного синхронного генератора.

9. Пояснити природу виникнення синхронізуючої потужності (моменту) синхронної машини при паралельній роботі з мережею.

10. Зобразити залежність питомої синхронізуючої потужності (моменту) від кута вильоту ротора q і пояснити її.


САМОСТІЙНА РОБОТА 7

СР 7.1 ЗАВДАННЯ НА РОБОТУ

 

Для трифазних синхронних генераторів (неявнополюсних, варіанти 5, 12, 16, 18, 23 та 26 і явнополюсних в решті варіантів) за даними табл. 5 побудувати перебудовану або спрощену, в залежності від типу генератора, векторно-потенціальну діаграму для однієї фази і розрахувати, користуючись нею, такі величини: фазну напругу U, фазний струм Iф, реактивні опори по повздовжній та поперечній осях Хd, Хq у іменованих одиницях, кут між струмом та напругою φ1, кут вильоту ротора θ, струм навантаження I1, реактивну та активну складову струму навантаження Iq, Id, ЕРС генератора в режимі НХ E0, електромагнітну потужність Pем, електромагнітний момент Мем, коефіцієнт навантаження β, втрати НХ Р0, додаткові втрати Рд, втрати на збудження Рз, загальні втрати ΣР,ККД η генератора, потужність привідного двигуна P1 та момент привідного двигуна M1.

 

Таблиця 7.1 – Дані синхронних генераторів.

 

Вар. Sном , кВА Uном , кВ Хd *(Хс *), в.о. Хq *, в.о. сos j1, в.о. y, 0ел. р, пар р0 , % від Pном рдод , % від Pном рз , % від Pном
    10,50 1,32 0,78 0,94     2,0 0,47 6,1
    10,50 0,95 0,60 0,75     2,3 0,50 5,9
    3,51 0,98 0,74 0,90     2,2 0,52 6,3
    0,40 1,30 0,97 0,90     3,0 0,60 6,0
    6,60 0,95 - 0,86     2,8 0,38 5,6
    6,60 1,08 0,88 1,00     2,5 0,60 5,5
    6,60 1,02 0,80 0,82     2,1 0,48 6,1
    6,30 1,77 0,77 0,87     2,0 0,47 5,5
    6,60 0,91 0,56 0,79     1,9 0,45 5,3
    0,69 1,05 0,80 0,80     2,1 0,49 5,9
    0,40 2,10 1,30 0,87     2,2 0,50 6,0
    10,50 1,25 - 0,82     2,9 0,41 5,8
    3,15 2,20 1,90 0,77     3,0 0,64 5,0
    18,20 0,97 0,61 0,87     2,0 0,45 5,1
    0,66 3,10 2,70 0,70     2,1 0,61 7,0
    10,50 1,30 - 0,89     3,2 0,45 6,1
    18,20 0,40 0,20 0,75     2,5 0,51 6,3
    18,20 1,05 - 0,91     3,3 0,40 5,7
    10,50 1,10 0,70 0,95     2,8 0,60 6,3
    21,20 0,30 0,19 0,97     2,1 0,50 5,4
    10,50 0,93 0,60 0,81     2,7 0,60 6,0
    18,20 0,45 0,30 0,90     1,8 0,38 5,6
    10,50 0,90 - 0,95     3,2 0,60 6,3
    6,60 0,90 0,60 0,88     2,5 0,42 6,0
    10,50 1,01 0,61 0,85     2,6 0,50 6,1
    6,60 1,20 - 0,88     3,5 0,55 6,0
    3,15 1,10 0,80 0,70     1,9 0,45 5,7
    3,15 0,90 0,63 0,94     2,1 0,51 6,1
    5,46 1,30 0,93 0,73     2,1 0,45 6,0
    6,60 1,35 1,02 0,87     2,1 0,77 5,9

Примітка. Додаткові втрати рдод включають також і втрати від пульсацій у полюсних наконечниках Рп Частота мережі живлення f1 = 50 Гц.

СР 7.2 ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 7

 

Таблиця 7.2 – Дані варіанта

 

Вар. Sном , кВА Uном , кВ Хd *(Хс *), в.о. Хq *, в.о. сos j1, в.о. y, 0ел. р, пар р0 , % від Pном рдод , % від Pном рз , % від Pном
    10,50 0,97 0,53 0,8     2,1 0,46 5,1
    10,50 0,97 - 0,8     2,1 0,46 5,1

 

7.1 Визначається фазна напруга обмотки статора, сполученої за схемою зірка (обидва варіанти), В

 

Uф = U ном /

Uф = 10,5*103/ = 3637 = 6062.

 

7.2 Визначається номінальний та фазний струм обмотки статора (обидва варіанти), А

 

І1ном = І = Sном /( * Uном)

І1ном = І = 6500/( *10,5) = 357.

 

7.3 Визначається згідно (5.25) та (5.26) синхронні індуктивні опори в іменованих одиницях (обидва варіанти), Ом

 

Xq = U * Xq */ І

Xq = 6062*0,53/357 = 9;

Xd = U * Xd */ І

Xd = Xc = 6062*0,97/357 = 16,5.

7.4. Для варіанта 31 будується перетворена векторна діаграма ЕРС (рис. С.7.1): під кутом y до осі q відкладається в масштабі струму вектор O D фазний струм І, а під кутом j1 = arccos (cos j1) = 36,9 0 до нього, відкладається в масштабі напруги (ЕРС) вектор O С фазна напруга Uф. З точки С паралельно осі d відкладається в масштабі напруги (ЕРС) вектор СВ – ЕРС поперечної осі Еq, а із точки В по осі q відкладається в масштабі напруги (ЕРС) вектор ВA – ЕРС поздовжньої осі Еd, вектор Е0 і є шукане значення ЕРС.

7.5 Визначається кут вильоту ротора θ, град.

 

θ = y – j1

θ = 50 36,9 = 13,1.

 

7.6 З трикутника 0 ВС визначається величина ЕРС поперечної осі Еq, В

 

Еq = Uф *sin θ

Еq = 6062*sin 13,1 = 1374.

7.7 Згідно з параграфом (5.2.6) визначається активна складова струму навантаження, А

 

Іq = Еq / Xq

Іq = 1374/9 = 153.

 

7.8 Визначається струм навантаження І1, А

 

І1 = Іq /cos y

І1 = 153/cos 50 = 238.

7.9 Визначається реактивна складова струму навантаження, А

 

Іd = І1 *sin y

Іd = 238*sin 50 = 182

 

7.10 Визначається ЕРС поздовжньої осі Еd, В

 

Еd = Іd * Хd

Еd = 182*16,5 = 3009.

7.11 Шукане значення фазної ЕРС Е0 обмотки статора визначається в масштабі напруги (ЕРС) вектором ОА = ОВ + ВА, В

 

Е0 = Uф *cos θ + Еd,

Е0 = 6062*cos 13,1 + 3009 = 8913

 

7.12 Визначається електромагнітна потужність Рем, кВт

 

Рем = 3*10–3* Е0 * Uф *sin θ/Хd + 3/2*10–3* Uф 2*(1/ Хq 1 d)*sin 2 θ

Рем = 3*10–3*8913*6062*sin 13,1 / 16,5 + 3/2*10–3*60622*(1/9 1 / 16,5)*sin 26,2 = 3456

7.13 Визначається по аналогії з (4.77) електромагнітний момент Мем, кН*м

 

Мем = 9,55 Рем / п ,

 

де п = 60 f / р = 60*50/10 = 300 об/хв.

Мем = 9,55 *3456/300 = 110

 

7.14 Визначається (нехтуючи електричними втратами в обмотці статора) коефіцієнт навантаження явнополюсного генератора (варіант 31) βя, в.о.

 

βя = Рем / Sном *cos j1

βя = 3456/6500*0,8 = 0,66

 

7.15 Для варіанта 32 будується спрощена векторна діаграма ЕРС (рис. С.7.2): під кутом y до осі q відкладається в масштабі струму вектор OD фазний струм І; під кутом j = arccos (cos j) = 36,9 0 відкладається в масштабі напруги (ЕРС) вектор – фазна напруга Uф. З точки С відкладається вектор СА в масштабі напруги (ЕРС) перпендикулярно, в бік випередження, напряму струму синхронна ЕРС Ес, значення якої може бути визначене з трикутника АВС, подібного до трикутника 0 АD. З цієї подібності витікає, що кут ВСА рівний y, тобто:

 

Ес = Uф *sin θ /cos y

Ес = 6062*sin 13,1/cos 50 = 2138

 

7.16 Шукане значення фазної ЕРС Е0 обмотки статора визначається в масштабі напруги (ЕРС) вектором ОА = ОВ + ВА, В.

 

Е0 = Uф *cos θ + Еs *sin y

Е0 = 6062*cos 13,1 + 2138*sin 50 = 7542

 

7.17 Визначається електромагнітна потужність при номінальному навантаженні Рем, кВт

 

Рем = 3*10–3* Е0 * Uф *sin θ/Хс

Рем = 3*10–3*7542*6062*sin 13,1 / 16,5= 1884

7.18 Визначається по аналогії з пунктом (7.13) електромагнітний момент Мем, кН*м

 

Мем = 9,55 Рем / п

Мем = 9,55*1884/3000 = 6,0

 

де п = 60 f / р = 60*50/1 = 3000 об/хв.

7.19 Визначається (нехтуючи електричними втратами в обмотці статора) коефіцієнт навантаження неявнополюсного генератора (варіант 32) βн, в. о.

 

βн = Рем / Sном *cos j1

βн = 1884/6500*0,8 = 0,362

 

7.20 Визначаються втрати генераторів (обидва варіанти) у іменованих одиницях Р 0, кВт

– НХ

Р 0 = р0 * Рном /100

Р 0 = 2,1*6500*0,8/100 = 109

– додаткові

Р дод = рдод * Рном /100

Р дод = 0,46*6500*0,8/100 = 24

– на збудження

Р з = рз * Рном /100

Р з = 5,1*6500*0,8/100 = 265

 

– сума втрат при заданому навантаженні

 

ΣР = Р 0 + β * Рдод + Р з

– варіант 31

ΣР = 109 + 0,66*24 + 265 = 390

– варіант 32

ΣР = 109 + 0,362*24 + 265 = 383

 

7.21 Визначаються потужність привідного двигуна Р1, кВт

 

Р1 = Рем + ΣР

 

– варіант 31

Р1 = 3456 + 390 = 3846

– варіант 32

Р1 = 1884 + 383 = 2267

 

7.22 Визначаються ККД η при заданому навантаженні, в.о.

 

η = Рем / Р1

– варіант 31

η = 3456/3846 = 0,899

– варіант 32

η = 1884/2267 = 0,831

 

7.23 Визначаються момент привідного двигуна М1, кН*м

 

М1 = 9,55 Р1 / п ,

– варіант 31

М1 = 9,55*3846/300 = 122

– варіант 32

М1 = 9,55*2267/3000 = 7,21

 

Виконана самостійна робота підписується студентом і здається на перевірку викладачеві.


Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 106 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ЛЕКЦІЯ 32 | ЛЕКЦІЯ 33 | ЛЕКЦІЯ 34 | ЛЕКЦІЯ 35 | ЛЕКЦІЯ 36 | ЛЕКЦІЯ 37 | ЛЕКЦІЯ 38 | ЛЕКЦІЯ 39 | ЛЕКЦІЯ 40 | ЛЕКЦІЯ 41 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЛЕКЦІЯ 42| ЛЕКЦІЯ 43

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.028 сек.)