Умови праці

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих чинників.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас - оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

3 клас - шкідливі умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

· 1 ступінь (3.1) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;

· 2 ступінь (3.2) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);

· 3 ступінь (3.3) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);

· 4 ступінь (3.4) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності).

4 клас - небезпечні (екстремальні) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

суперництво, товариська єдність або кругова порука, грубий тиск або свідома дисципліна.

Білет 9

1. Більшість товарів, що випускаються промисловістю, транспортують, зберігають і відпускають споживачу в упаковці або тарі. Упаковка – засіб або комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від пошкоджень і втрат, оточуючого середовища від забруднень, а також процес обігу продукції. Тара є елементом упаковки, що є виробом для розміщення продукції. В процесі обігу вона бере участь не тільки разом з продукцією (товаром), але і без неї.

Різноманітність властивостей і особливостей товарів, різні умови їх транспортування, зберігання і відпустки викликають необхідність виробництва тари безлічі видів: ящики, бочки, барабани, фляги, каністри, балони, банки, пляшки, мішки, пакети, корзини і т.д.

Роль упаковки і тари в торгово-технологічному процесі визначається функціями, які вони виконують. Ці функції зводяться до наступних:

· оберігання товару від шкідливої дії зовнішнього середовища, а зовнішнього середовища від шкідливої дії товару;

· захист товару від впливу інших товарів;

· забезпечення умов для збереження кількості і якості товарів на всьому шляху їх руху з сфери виробництва в сферу споживання;

· додання товарам і іншим вантажам необхідної мобільності і створення умов для механізації трудомістких операцій і ефективнішого використовування складських і торгових площ;

· створення сприятливіших умов для приймання товарів по кількості і якості і зручностей для кількісного їх обліку;

· виконання ролі носія комерційної інформації і торгової реклами;

· використовування тари не тільки як засобу для розміщення товару, його транспортування і зберігання, але і як засобу для викладення і продажу товарів в торговому залі магазина (тара-устаткування).

Використовування сучасної упаковки і тари, їх барвисте оформлення з необхідним рекламним інформаційним навантаженням дозволяють не тільки прискорити процес продажу товарів, полегшити їх споживання, але і надають сильну естетичну дію на покупців. Розфасовка товарів в дрібну, зручну для споживачів тару полегшує і прискорює процес продажу, сприяючи підвищенню продуктивності праці торгових працівників, покращує показники роботи магазинів, підвищуючи культуру торгового обслуговування.

Асортимент тари, використовуваної для розміщення товарів, постійно розширяється. Він поповнюється новими видами тари, що дозволяють розширити її функції, а отже і зробити ще значущішою в торгово-технологічному процесі.

Тара, використовувана для упаковки товарів, повинна відповідати ряду технічних, економічних і естетичних вимог.

Технічні вимоги передбачають, що матеріал, використовуваний для виробництва тари, її конструкція повинні відповідати властивостям поміщених в неї товарів. Вона повинна бути міцною і забезпечувати збереження товарів при перевезенні і зберіганні.

Тара повинна бути недорогою у виготовленні, портативною і зручною для транспортування як з товаром, так і в порожньому вигляді. Вона повинна володіти низьким коефіцієнтом власної маси (відношення маси до об'єму).

Тара повинна мати привабливий зовнішній вигляд, а її форма, колірне рішення, тексти і малюнки на ній повинні служити вихованню естетичних смаків у покупців.

2. Транспорт - це галузь матеріального виробництва, що здійснює перевезення людей і вантажів. У структурі суспільного виробництва, транспорт відноситься до сфери виробництва матеріальних послуг.

Значна частина логістичних операцій на шляху руху матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживання здійснюється із застосуванням різних транспортних засобів. Витрати на виконання цих операцій складають до 50% від суми загальних витрат на логістику.

За призначенням виділяють дві основні групи транспорту:

1. Транспорт загального користування - галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення в перевезеннях вантажів і пасажирів. Транспорт загального користування обслуговує сферу обігу і населення. Його часто називають магістральним (магістраль - основна, головна лінія в якій-небудь системі, в даному випадку, в системі шляхів сполучення). Поняття транспорту загального користування охоплює залізничний транспорт, водний транспорт (морський і річковий), автомобільний, повітряний транспорт і транспорт трубопровідний.

2. Транспорт незагального користування - впутріпроізводственний транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортні підприємствам, є, як правило, складовою частиною яких-небудь виробничих систем і повинен бути органічно в них вписаний. Відповідно, організація його роботи є одним із завдань організації логістики на підприємстві в цілому і здійснюється спільно з вирішенням завдань виробництва, закупівель і розподілу.

В тому випадку, коли обсяги транспортної роботи виділяються в великий самостійний масив (наприклад, при функціонуванні транспорту загального користування, а також у ряді випадків транспорту незагального користування), виникає ряд специфічних завдань, які відносять до завдань транспортної логістики.

Наприклад:

- створення транспортних систем, в тому числі створення транспортних коридорів (це частина національної або міжнародної транспортної системи, яка забезпечує значні вантажні перевезення між окремими географічними районами. Включає в себе: рухомі транспортні засоби та стаціонарні пристрої всіх видів транспорту, що працюють на даному напрямку, а також сукупність правових умов здійснення цих перевезень.) і транспортних ланцюгів (етапи перевезень вантажу на певні відстані, протягом певного періоду часу, з використанням транспортних засобів одного або кількох видів транспорту. Весь цей час вантажі залишаються в незмінному вигляді (наприклад, вантажний пакет або контейнер).);

- спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту (у випадку

змішаних перевезень);

- забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;

- спільне планування транспортного процесу з складським і виробничим;

- вибір виду транспортного засобу;

- вибір типу транспортного засобу;

- визначення раціональних маршрутів доставки.

Вивчення і застосування логістики ґрунтується на розумінні основної ідеї логістичного підходу, новизна якого полягає насамперед у зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь посилення значимості діяльності з управління матеріальним потоком. Система поглядів на вдосконалення господарської діяльності шляхом раціоналізації управління матеріальними потоками є концепцією логістики. Основні положення даної концепції можна сформулювати так:

1) Системна побудова логістики підприємства на основі методології загальної кібернетичної теорії систем з фіксуванням основних моментів системного підходу: мети створення системи логістики; обґрунтованого вибору її елементів і структури, спрямованих на досягнення поставленої мети; функціонування цієї системи, її взаємодії з зовнішнім середовищем; аналізу результатів діяльності та порівняння його з поставленою метою.

2) Головне в процедурі організації матеріального потоку – це врахування потреб ринку. Немає необхідності організовувати матеріальний потік, затрачаючи на нього ресурси і зусилля, якщо немає повної впевненості в тому, що ці товари будуть користуватися попитом на ринку, знайдуть збут, свого споживача. Для того щоб переконатися в цьому, попередньо на етапі планування й організації матеріального потоку досліджують потреби ринку. Крім цього, роблять розрахунки можливих обсягів продажів товару, щоб переконатися, що окупляться витрати на виробництво цього товару, і можна отримати прибуток, досягнення якого є основною метою логістичної системи.

3) Пріоритет розподілу товарів над їх виробництвом, тобто вважається, що важливіше спланувати і передбачити розподіл і збут товарів, ніж їх виготовити. На перший погляд це здається деяким парадоксом. Однак насправді непотрібні товари, які не відповідають за якими-небудь параметрами потребам ринку, не знайдуть свого споживача або на ринку будуть продані за зніженою ціною, що може призвести до збитків. На їх виготовлення були витрачені деякі ресурси, які не окупляться, що не дозволить почати новий логістичний цикл без додаткових витрат.

4) Необхідність встановлення оптимального рівня обслуговування клієнтів (під клієнтом розуміється будь-який споживач товарів, робіт, послуг, пропонованих підприємством на ринку). На перший погляд здається, що відповідно другого принципу логістики чим вищий рівень обслуговування, тим краще, оскільки найбільшою мірою при цьому задовольняються потреби клієнтів. Однак, чим вищий рівень обслуговування, тим більші витрати на виготовлення і доставку товарів споживачу, а, отже, і вище ціна товарів. Тому варто обирати обґрунтоване компромісне рішення за рівнем обслуговування: він повинен бути не дуже низьким (щоб не втратити клієнтів) і не занадто високим (щоб витрати не біли надмірними).

5) Аналіз логістичного ланцюга потрібно вести з кінця процесу, тобто від пункту прибуття або призначення матеріального потоку та у напрямку, зворотному матеріальному потоку. Також і кожна логістична операція в ланцюзі повинна проектуватися так, щоб щонайкраще відповідати потребам і умовам наступних операцій (у напрямку матеріального потоку).

6) Під час вдосконалення або проектування будь-якої окремої ланки логістичного ланцюга варто розглядати не ізольовано цю ланку, а весь логістичний ланцюг і проаналізувати, як зміни в одній ланці логістичного ланцюга вплинуть на весь матеріальний потік і загальні результати логістичного процесу.

7) Виконання розрахунків і використання в техніко-економічних обґрунтуваннях рішень з організації вантажопотоку вартості кожної елементарної логістичної операції як у матеріальній підсистемі матеріального потоку, так і в підсистемі його інформаційного забезпечення.

8) Вибір варіантів логістичної системи на підставі порівняння їх техніко-економічних показників. Варто не просто розглядати різні можливі варіанти технічних і організаційних рішень, а визначити за ними техніко-економічні показники і на підставі їх порівняння обирати оптимальні рішення та варіанти.

9) Відповідність всіх рішень планування й організації матеріальних потоків загальної стратегії підприємства.

10) Наявність і використання найбільш повної інформації про товари, матеріальні потоки, виробників і споживачів товарів, логістичних посередників, закони, нормативні акти і т.д. Докладні описи, масиви і довідники за всіма вказаними напрямками складають у ході розробки інформаційного забезпечення логістики.

11) Під час організації та здійснення матеріальних потоків необхідно створювати і підтримувати ділові, партнерські відносини з іншими підприємствами – учасниками логістичного ланцюга – на основі врахування взаємних інтересів і компромісів. Очевидна протидія один одному учасників логістичного процесу призведе до додаткових перешкод і затримок логістичного процесу, конфліктних і навіть ворожих стосунків, в умовах яких стає все важче організовувати ефективні матеріальні потоки.

12) Ведення обліку логістичних витрат протягом всього логістичного ланцюга. Одне з основних завдань логістики – управління витратами з доведення матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Тому системи обліку витрат виробництва і обігу учасників логістичних процесів повинні виділяти витрати, які виконують у процесі реалізації логістичних функцій, формувати інформацію про найбільш значимі витрати, і також про характер їх взаємодії один з одним. За дотримання цієї умови з’являється можливість використовувати важливий критерій оптимального варіанта логістичної системи – мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

3.Попит — це потреба в певному товарі, яка забезпечується грошима. Потреба в товарі, яка не забезпечується платоспроможністю, не є попитом і не впливає на ринкову ситуацію. Розрізняють попит на окремі товари і сукупний попит. З іншого боку, попит не слід змішувати з обсягом закупок. Обсяг попиту часто буває більшим, ніж обсяг закупок. Бо якщо на ринку нема відповідної кількості та відповідного асортименту товарів, то попит задовольнятиметься не повністю.

Виділяють ціну попиту і ціну пропозиції. Ціна попиту — це максимальна ціна, яку споживачі готові запропонувати за певний товар. Зниження ціни веде до відповідного збільшення попиту (за інших незмінних умов). Отже, між ціною товару та обсягом попиту на нього існує обернений зв'язок. Його називають законом попиту. Він полягає в тому, що чим нижча ціна товару, тим більший обсяг його може бути реалізований на ринку, і навпаки, чим вищою буде ціна, тим меншу кількість його можна буде продати.

Розглядаючи закон попиту, необхідно відзначити, що в окремих випадках він не діє. По-перше, він не діє при ажіотажному попиті на товари, коли відбувається масове скуповування товарів, викликане очікуванням підвищення цін, інфляції, конфіскаційної грошової реформи. По-друге, зміна цін, як правило, не діє на ринку дорогих і рідкісних товарів.

На попит впливає ряд факторів (рис. 3.2). Основними факторами, що впливають на попит, є:

1) ціни на товари та послуги;

2) доходи споживачів;

3) ціни на товари-субститути (замінники).

Поряд із цим на попит роблять вплив деякі нецінові фактори. До них належать:

1) зміни смаків споживачів;

2) кількість споживачів;

3) очікування споживачів,

4) зміна потреб і моди;

5) реклама.

Рис. 3.2. Чинники, що впливають на попит

Пропозиція — це сукупність товарів, які представлені на ринку. Розрізняють пропозицію окремих товарів, певної групи товарів і сукупну пропозицію. Зауважимо, що не можна ототожнювати обсяг пропозиції та обсяг продажу. Продано може бути менше товарів, ніж представлено на ринку. Причинами цього можуть бути недостатній попит, невідповідність асортименту та інші.

Між ціною товару та обсягом його пропозиції існує пряма залежність. Чим вищою є ціна на товар, тим більшу кількість його готові запропонувати постачальники. Від цього залежить їхній прибуток. Цю взаємозалежність ціни і пропозиції називають законом пропозиції. Суть його в тому, що зростання цін зумовлює збільшення пропозиції товарів і, навпаки, зниження цін на товари веде до зменшення їх пропозиції.

На пропозицію також впливає ряд факторів, які значною мірою визначають обсяг пропозиції (рис. 3.3). До них належать:

1) ціни на ресурси;

2) технології виробництва;

3) податки і дотації;

4) ціни на товари-субститути;

5) кількість покупців;

6) очікування зміни цін.

Рис. 3.3. Чинники, що впливають на пропозицію

Основні зовнішні чинники процесу ціноутворення показано на рис. 3.1.

Важливий елемент, що впливає на рівень цін, — конкуренція. Залежно від того, хто контролює ціни, вирізняють три види конкурентного середовища.

Середовище, де ціни контролюються ринком, відрізняється високим ступенем конкуренції, а також подібністю товарів і послуг. Саме в цьому середовищі підприємству важливо правильно встановити ціни. Завищені ціни відвернуть покупців і залучать їх до конкуруючого підприємства, а знижені ціни не забезпечать умов для продуктивної діяльності. Однак приховати від конкурентів успішну цінову стратегію неможливо. У зв’язку з цим перед керівництвом підприємства стоїть велике і важке завдання — побачити перспективи обраної стратегії цін, не допустити переростання конкуренції в цінові війни.

Рис. 3.2. Види конкурентного середовища

Середовищу, ціни в якому контролюються підприємством, притаманні обмежена конкуренція і відмінності в товарах (послугах). У цих умовах підприємствам відносно простіше функціонувати, одержуючи високі прибутки: їхня продукція поза конкурен­цією. І за високих, і за низьких цін на свою продукцію підприємства знаходять покупців, а вибір ціни залежить тільки від стратегії та цільового ринку.

Середовище, де ціни контролюються державою, поширюється на транспорт, зв’язок, комунальні послуги, низку продовольчих товарів — тобто на товари і послуги, складові каркасу цін. Урядові організації, уповноважені контролювати ціни, повинні встановлювати їхній рівень після всебічного вивчення інформації, отриманої від зацікавлених у даному товарі сторін — від споживачів та виробників. Кінцева ціна товару залежить від витрат на придбання сировини, робочої сили, окремих компонентів товару, від витрат на транспорт, рекламу, охорону довкілля. Зазначені витрати не можуть контролюватися підприємством, але повинні бути враховані в процесі ціноутворення. Досягти цього підприємство може кількома способами.

По-перше, зі зростанням витрат підприємство може підвищити ціни на свою продукцію, перекладаючи всю вагу цього на споживачів.

По-друге, підприємство може частково компенсувати зростання витрат за рахунок своїх внутрішніх резервів, не змінюючи асортименту продукції.

По-третє, підприємство може змінити вироби (зменшити їхній розмір, незначно знизити якість за рахунок використання більш дешевої сировини), але зберегти рівень цін незмінним. Звичайно це відбувається у разі випуску товарів масового попиту, на які встановлюються довгострокові ціни.

По-четверте, підприємство може вдосконалити продукцію до такого ступеня, що зростання ціни не розглядатиметься покупцями як надмірне, а скоріше пов’яжеться у свідомості з підвищеним комфортом, високою якістю і престижем товару.

По-п’яте, зі зменшенням витрат підприємство може знизити ціни на продукцію чи залишити їх незмінними, збільшивши свою частку прибутку.

4. Інформаційний (рекламний) лист повідомляє адресата про певний захід чи факт - про показ (демонстрування) певних моделей одягу окремих пошивних підприємств; про видану або випущену продукцію, про плани видавництва на поточний чи наступний рік з метою запрошення адресатів до співпраці. Інформація має бути якомога ширшою.

Лист-запит - комерційний документ, своєрідне звертання адресанта-"покупця" до адресата-"продавця" з проханням отримати повну інформацію про товар або певну послугу чи надіслати пропозицію на постачання товару. Цей лист пишуть на основі інформаційних листів, рекламних оголошень у засобах масової інформації, ярмаркових і виставкових каталогів, проспектів тощо. У тексті листа-запиту зазначають: підставу для запиту, назву й кількість товару, його марку, якість, модель, термін та умови постачання. Іноді лист-запит містить прохання надіслати буклети, каталоги, проспекти, прейскуранти тощо.

Лист-повідомлення подібний за змістом до інформаційних листів і листів-запрошень - у ньому повідомляється про певну подію, захід або стверджується важливий факт. Надсилається конкретному адресатові у відповідь на одержані від нього товари, залити, рахунки, квитанції. Листи починають такими мовними зворотами: Доводимо до Вашого відома; Раді повідомити Вас; Повідомляємо, що... тощо; далі - текст повідомлення з обов'язковим зазначенням дати й підписом адресанта з назвою посади та прізвищем.

Лист-відповідь - офіційна відповідь про згоду взяти участь у заході, пропонованому в ініціативному листі чи листі-запиті, обіцянка виконати пропозицію щодо постачання або відмова в постачанні товару, згода прийняти запит на розгляд, пропозиція змінити умови запиту. У листі-відповіді міститься відповідь на кожне із запитань ініціативного листа. За неможливості надіслати пропозицію у відповідь відразу слід повідомити "покупця" про прийняття його запиту на розгляд. Відмова має бути аргументованою, переконливою, не образливою для адресата, а зміна умов запиту - уточненою. Текст листа - чітким, конкретним, лаконічним.

Лист-прохання. Назва документа визначає його зміст: це тактовне звернення адресанта до адресата-партнера, клієнта, спонсора з певним проханням - про участь у заході, про доброчинну пожертву, про можливу фінансову допомогу у проведенні певного заходу. Часто прохання висловлені паралельно з інформацією про їхню мету, важливою для адресата. Текст прохання має бути конкретним, лаконічним, переконливим, тактовним, із зазначенням та обґрунтуванням причини, яка спонукала до написання мети, та наслідків, на які сподівається автор. Прохання має бути висловлено з дотриманням загальноприйнятих в Україні норм ввічливості й ділового етикету.

Ініціативний лист за змістом подібний до листа-прохання від імені одного керівника, керівництва чи трудового колективу. У ньому висловлюються прохання (про допомогу, сприяння у вирішенні важливих чи невідкладних справ), пропозиція про співпрацю, запит. Реквізити такі самі, як і в усіх інших видах листів: адресат; текст листа (лаконічний, з конкретним проханням чи пропозицією); посада, підпис, прізвище адресанта; дата - на бланку. Належить до групи листів, які потребують відповіді.

Лист-підтвердження - письмове підтвердження угоди, попередньої домовленості, запрошення, врешті - засіб утвердження репутації досвідченого ділового партнера, що виявляє повагу до свого співробітника; підтвердження зацікавленості у співпраці, повідомлення необхідних, важливих деталей роботи. Це й підтвердження про отримання певного поштового відправлення - листа, цінної бандеролі, телеграми - про одержання вантажів, товару, про чинність раніше укладених договорів; підтвердження про згоду взяти участь у запропонованому заході. Лист має бути написано з виявленням доброзичливого ставлення до адресата. Починається словом Підтверджуємо. За змістом близький до листа-повідомлення.

Переклад

Іnformatsіyny (advertising) about the destination list povіdomlyaє Pevnyi Zahid chi fact - about the show (demonstruvannya) Pevnyi models odyagu okremih poshivnih pіdpriєmstv; about Vidanov abo vipuschenu produktsіyu, Pro Plan vidavnitstva the maquila chi nastupny rіk s metoyu Requested adresatіv to spіvpratsі. Got Information The Buti yakomoga Shirshov.

Sheet-Requests - komertsіyny document svoєrіdne zvertannya addresser-"pokuptsya" the addressee, "seller" s PROKHANOV otrimati povnu іnformatsіyu about goods abo Pevnyi poslug chi nadіslati propozitsіyu on postachannya product. Tsey sheet write on osnovі іnformatsіynih listіv, advertising ogoloshen have Zasoba masovoї іnformatsії, yarmarkovih i vistavkovih katalogіv, prospektіv toscho. Do tekstі sheet-zaznachayut Requests: Requests for pіdstavu, product names th kіlkіst, Yogo brand yakіst model, termіn that postachannya minds. Іnodі-sheet Requests mіstit PROKHANOV nadіslati booklets, catalogs, brochures, price lists toscho.

Sheet-povіdomlennya podіbny for zmіstom to іnformatsіynih listіv i listіv-Requested - the nomu povіdomlyaєtsya about Pevnyi podіyu, Zahid abo stverdzhuєtsya vazhlivy fact. Nadsilaєtsya adresatovі in particular on vіdpovіd oderzhanі od Demba goods, drenched, rahunki, kvitantsії. Listi pochinayut such movnimi zvorotami: BROUGHT TO Vashogo vіdoma; Radі povіdomiti you; Povіdomlyaєmo scho... toscho; DALI - text povіdomlennya s obov'yazkovim zaznachennyam Dachi th pіdpisom addressee s plant the names that prіzvischem.

Sheet-vіdpovіd - ofіtsіyna vіdpovіd about Zgoda The take fate in zahodі, proponovanomu in іnіtsіativnomu listі chi-listі zapitі, obіtsyanka vikonati propozitsіyu schodo postachannya abo vіdmova in postachannі product, Zgoda priynyati Requests for rozglyad, propozitsіya zmіniti Requests minds. Do listі-vіdpovіdі mіstitsya vіdpovіd on skin іz zapitan іnіtsіativnogo sheet. For nemozhlivostі nadіslati propozitsіyu have vіdpovіd vіdrazu slіd povіdomiti "pokuptsya" of acceptance of Yogo Requests for rozglyad. Got argumentovanoyu Vіdmova Buti, perekonlivoyu not obrazlivoyu for the destination, and zmіna minds Requests - Refined. Text sheet - chіtkim specifically, lakonіchnim.

Sheet-PROKHANOV. Document names viznachaє Yogo zmіst: Tse taktovne zvernennya addresser to the addressee partner klієnta, sponsor s Pevnyi PROKHANOV - about the fate of at zahodі, about Dobrochyn Donate pro mozhlivu fіnansovu Dopomoha provedennі Pevnyi at Sunset. Often PROKHANOV vislovlenі parallel s іnformatsієyu about їhnyu Meta, vazhlivoyu the addressee. Got text PROKHANOV Buti specifically, lakonіchnim, perekonlivim, taktovnim, іz zaznachennyam obґruntuvannyam that reason, yak sponukala to writing methylene, that naslіdkіv on yakі spodіvaєtsya author. Got PROKHANOV Buti vislovleno s dotrimannyam zagalnopriynyatih in Ukraїnі norms vvіchlivostі th dіlovogo etiketu.

Іnіtsіativny sheet for zmіstom podіbny to leaf-od PROKHANOV іmenі one kerіvnika, kerіvnitstva chi labor collectives. Do nomu vislovlyuyutsya PROKHANOV (about Dopomoha, spriyannya have virіshennі vazhlivih chi nevіdkladnih right) propozitsіya about spіvpratsyu, Requests. Rekvіziti takі sami, yak i in usіh іnshih listіv types: destination; text sheet (lakonіchny, s specific PROKHANOV propozitsієyu chi); tenements, pіdpis, prіzvische addressee; date - on the request form. Nalezhit to listіv groupies, yakі potrebuyut vіdpovіdі.

Sheet-pіdtverdzhennya - pismove pіdtverdzhennya land, poperednoї domovlenostі requested, vreshtі - zasіb been approved, reputatsії dosvіdchenogo dіlovogo partner scho viyavlyaє povagu to svogo spіvrobіtnika; pіdtverdzhennya zatsіkavlenostі have spіvpratsі, povіdomlennya neobhіdnih, vazhlivih robot parts. Tse th pіdtverdzhennya about otrimannya Pevnyi vіdpravlennya Description Post - sheet tsіnnoї banderolі, Telegram - about obsession vantazhіv, product, about chinnіst ranіshe ukladenih dogovorіv; pіdtverdzhennya about Zgoda The take fate in zaproponovanomu zahodі. Got written sheet Buti s viyavlennyam dobrozichlivogo representations to the addressee. Pochinaєtsya Pіdtverdzhuєmo word. For zmіstom blizky to leaf-povіdomlennya.

Білет 10

1. Класифікація і асортимент хутряних виробів

До продажу надходять хутряні напівфабрикати і готові хутряні вироби. Класифікують хутряні вироби за:

цільовим призначенням: верхній одяг; хутряні деталі для одягу з тканин і шкіри; головні убори; жіночі хутряні убори; хутряна галан­терея; побутові хутряні вироби; пластини і хутро;

статевовіковою ознакою: жіночі, чоловічі, дитячі та підліткові (головні убори);

видами: хутряний одяг (пальта, напівпальта, жакети, піджаки, жилети, куртки); хутряні деталі для одягу (коміри, підкладки, опуш, обробки, манжети); головні убори суцільнохутряні та комбіновані; жіночі хутряні убори (горжетки, пелерини, напівпелерини, палантини, шарфи, муфти); хутряна галантерея (рукавички, рукавиці, панчохи, шкарпетки); хутряне взуття (туфлі кімнатні, черевики, унти); побутові вироби (ковдри, пледи, килими, спальні мішки); пластини з різних видів хутра, скро§ (табл. 3.2);

фасонами;

розмірами (повнотою); видом хутра;

конструкцією (волосяним покривом назовні або всередину, на хутряній підкладці, з верхом і підкладкою з хутра);

обробкою волосяного покриву або шкірно§ тканини.

Таблиця 3.2

Товарна група	Статевовікова підгрупа	Вид виробу	Розмір	Зріст	Особливі прикмети
Хутрові деталі одягу із тканини, шкіри	Жіночі Чоловічі Дитячі	Комір Комір Комір Опуш, манжети, хутряні підкладки	44-60 44-60 24-48		Фасони: прямий, стойка шалевий, апаш, коломбіна
Хутрові жіночі убори	Жіночі	Горжетка			Із цілих шкурок з лапками, голівками, хвостом
		Пелерина Напів-пелерина			Накидка на шовковій підкладці, що закриває спину, плечі, руки
		Палантин			Широка смуга довжиною 200-250 см ширина 30-50 см
		Хутряний шарф			Смуга 100-200 см, шириною 10-70 см
		Фасонний комір			Закриває шию і груди на шовковій підкладці
		Муфта			Кругло§ або овально§ форми для зігрівання рук
Хутрові головні убори	Жіночі Чоловічі Підліт­кові Дитячі	Шапки	54-62 54-64 54-58 49-55	1-ІІІ

Жіночий одяг. До асортименту жіночого одягу входять манто, пальта, напівпальта, жакети, жилети, куртки.

Манто відрізняється від пальта шириною пройм, відсутністю застібки. Права пілочка доходить майже до пройми. Виготовляють манто в невеликих кількостях з цінних видів хутра.

Пальта, напівпальта і жакет в основному розрізняються за дов­жиною (від ліні§ пришивання коміра до кра§в подолу): пальта -- 112-- 120 см; напівпальта - 80-100 см; жакет - 65-75 см.

Жилет - виріб без рукавів довжиною 60-70 см. Жилети виго­товляють волосяним покривом назовні або всередину.

Куртка - одяг із застібкою спереду, довжиною 70-75 см, з кап­туром або без нього.

Жіночий одяг виготовляють з натуральних, фарбованих, стри­жених, щипаних шкурок, а також з овчини особливо§ обробки, з обробкою шкірно§ тканини "під велюр", з плівковим покриттям. Об­робка залежить від хутра і моди. Фасони пальт, напівпальт і жакетів різноманітні: одно - і дво­бортні, прямі, прилягаючі, напівприлягаючі, з поясом або без нього, з рукавами різних фасонів.

Мода визначає і розташування шкурок у виробах (поздовжнє, поперечне, паркетом, ромбиками), а також способи розкрою.

рахунок використання шубно§ овчини кольорового фарбування з облагородженим волосяним покривом, підвищення якості обробки шкірно§ тканини і покращання конструкці§ виробів. Відмінність цих виробів від хутряних полягає в тому, що §х виготовляють одношаро­вими: овчина служить матеріалом для верху і підкладки. Такі вироби мають велику зносостійкість.

Чоловічий одяг. Пальта, напівпальта, піджаки, штани, комбіне­зони, жилети.

Хутряний одяг для чоловіків виготовляють з натуральних або фарбованих шкурок собаки, лошати, опойка, шкур морського звіра, овчини хутряно§ і шубно§ й інших видів напівфабрикатів.

Пальта і піджаки випускають різних фасонів: одно - і двобортні, з хлястиком, з прямим коміром, з кишенями.

Жилети шиють з тканини на хутряній підкладці, а також з шуб­но§ овчини. Жилети з верхом із тканини на хутряній підкладці можуть виготовлятися з цілих шкурок, окремих частин, з кушнірних шматків. На жилети використовують дешеві види напівфабрикатів: кішки, собаки, кролика, козенят, овчини й інших. Жилети з шубно§ овчини шиють волосяним покривом в середину.

Куртки хутряні виготовляють в основному як виробничий одяг для лісорубів, мисливців, шоферів і робітників інших професій.

До виробничого чоловічого одягу відносяться також окремі види овчинно-шубного одягу - кожух, шуба зі зборками, бекеша.

Дата добавления: 2015-07-14