Шоколад і какао-порошок

Основною сировиною для приготування шоколаду і какао-порошку служать какао-боби — плоди тропічного дерева какао.

Шоколад має високу калорійність і хороші смакові якості. Крім маси какао тертого, какао-масла і цукру в його рецептуру можуть входити молоко, горіхи, кава, ванілін і ін. По рецептурі і способу обробки шоколад ділять на звичайний, десертний і пористий (з наповнювачами і без них), діабетичний і білий.

Шоколад звичайний виготовляють змішуванням сировини по рецептурі з подальшим вальцюванням суміші для додання однорідності.

Шоколад звичайний з додаваннями має ширший асортимент: Оленка, Білосніжка — з сухим знежиреним молоком; Вершковий, Дюймовочка — з сухим молоком; Шкільний — з сухим молоком і соєвою мукою; Горіховий — з тертими горіхами.

Десертний шоколад характеризується підвищеним вмістом какао-маси. Десертний шоколад без додавань — Люкс, Золотий ярлик, Прима, Шоколадні медалі, Шоколадні фігури; і ін. Десертний шоколад з додаваннями: Екстра — з молоком; Міньйон — з тертим мигдалем; Москва — з молоком і чайним екстрактом.

Пористий шоколад має дрібнопористу структуру. Вона виходить в результаті витримки десертної шоколадної маси, залитої у форми, у вакуум-апаратах. При вилученні з вакуум-апаратів за рахунок різниці внутрішнього і зовнішнього тиску бульбашки повітря розширюються і шоколадна маса збільшується в об'ємі. Пористий шоколад легко тане в роті.

Пористий шоколад без додавань — Слава; з добавленнями— Ракета (сухе молоко і кукурудзяні пластівці); Коник-Горбоконик (сухе молоко). Промисловість виробляє шоколад без начинки і з начинкою. Масова частка начинки для шоколаду у вигляді батонів повинна бути не менше 35%, при масі нетто батонів понад 50 г — не менше 20%. Шоколад діабетичний готують на замінниках цукру, а білий — без використання какао тертого.

У реалізацію поступає шоколад штучний (плитка, батони, медалі, фігурки), фасований у вигляді сумішей, наборів і ваговий.

Шоколад повинен мати властиві для цього продукту смак і запах, тверду однорідну консистенцію, для пористого шоколаду — комірчасту структуру. Допускаються незначні дефекти, що не псують зовнішнього вигляду шоколаду, такі як крихта, бульбашки, плями, подряпини, сколи. У кожному виді шоколаду нормується зміст вологи, жиру, цукру. Можливі пороки шоколаду: цукрове і жирове посивіння, пошкодження шоколадною огнівкою. Зберігають шоколад при температурі 18±3°С і відносній вологості повітря не вище 75% в чистих, сухих, вентильованих приміщеннях. Гарантійні терміни зберігання для шоколаду без додавань, загорнутого і фасованого, — 6 мес, без додавань вагового нерозфасованого — 4 міс, з додаваннями, з начинкою, діабетичного загорнутого і фасованого — 3 міс, з додаваннями вагового незагорнутого — 2 міс.

2. Цінова політика підприємства – це комплекс заходів фірми, до якого відноситься формування ціни, знижок, умов оплати за товар, реалізація якого покликана забезпечити задоволення потреб споживачів і отримання фірмою прибутку, а також вирішення стратегічних завдань фірми. Основна кінцева мета – одержання максимального прибутку. Проміжними цілями можуть бути: захист на ринку своїх позицій, вихід на ринок з новим товаром, швидке відшкодування виробничих витрат.

Ціни виконують три основні функції.

Обліково-вимірювальна функція ціни полягає в тому, що вона є засобом обліку та вимірювання витрат праці на виробництво продукції чи надання послуг.

Розподільча функція ціни зводиться до того, що за допомогою цін здійснюється перерозподіл частин доходів суб’єктів господарювання та населення.

Стимулююча функція ціни використовується для мотивації підвищення ефективності господарювання.

Ціна одиниці продукції формується з відповідних складових. Так, наприклад собівартість та прибуток складають оптову ціну підприємства; оптова ціна підприємства з врахуванням податку на додану вартість, акцизного збору та оптово-збутової надбавки складають оптову ціну реалізації; відповідно, оптова ціна реалізації та торгівельна надбавка – це роздрібна ціна.

3. Є 5 видів інструктажів:

1.Вступний- проводиться з усіма особами що влаштовуються на роботу працівником служби охорони праці.

2.Первинний-проводиться з працюючими,які поступили на роботу,безпосередньо на робочому місці відповідальним за охорону праці начальником цеху.

3.Повторний- то саме що і вступний.

4.- Позаплановий- проводиться при нещасному випадку,зміні технологічного процесу,устоновлені нового обладнання.

5.Цільовий- проводиться безпосередньо перед виконанням робіт,що характеризується підвищеною небезпекою або при разовому виконанні робіт,що,як правило не виконуються працюючим.

4. Залежно від порядку притягнення, розміру заподіяної шкоди та обсягу відшкодування матеріальна відповідальність працівника за трудовим законодавством може бути двох видів - обмеженою або повною. У зв'язку з тим, що в процесі виконання обов'язків працівник застосовує різноманітні засоби та предмети праці і через це зазнає ризику заподіяти майнову шкоду роботодавцеві через необережність чи недостатню обачність, законодавство про працю визначає основним видом матеріальної відповідальності обмежену. Вона поширюється на всіх працівників, незалежно від їх місця в організаційному чи функціональному порядку праці трудового колективу і незалежно від того, це працівник чи керівник процесу праці. Повна матеріальна відповідальність настає в окремих випадках, передбачених трудовим законодавством.

Залежно від форми організації праці трудове право розрізняє індивідуальну матеріальну відповідальність та колективну (бригадну) матеріальну відповідальність.

Білет3

1. Класифікація та характеристика асортименту меблевих товарів

Планувальне рішення квартир, службових і громадських приміщень, організація їх інтер'єрів багато в чому визначаються раціональною меблюванням, типом виробів і їх конструкцією. Меблі для меблювання зазначених приміщень класифікують за функціональним призначенням, конструктивно-технологічним ознакам, характеромвиробництва та видами застосовуваних матеріалів.
За функціональним призначенням меблі підрозділяють на три великі групи: побутову - для житлових приміщень; для громадських будівель; дитячу. У кожній з перерахованих функціональних груп важливе місце займають м'які меблі, яку використовує людина для сидіння та лежання.
Меблі для житлових приміщень (побутова) призначена для обладнання житлових кімнат - їдальні, спальні, вітальні. Меблі для суспільних будівель призначена для адміністративних будівель, медичних установ, готелів, гуртожитків. Форми і конструкції її визначаються характером діяльності установи, специфікою функціональних процесів. Розміри, форми і конструкції меблів визначаються віковими та ростовими характеристиками дітей.
Вироби меблів класифікуються в свою чергу по зонах обстановки приміщень та інших місць перебування людини, для яких вони призначені. Так, меблі для адміністративних будівель може бути для обладнання робочих місць, залів для глядачів, місць президії.
У свою чергу меблі буває цільної, вбудованої, універсально-розбірної, трансформованою і секційної. Меблі, сполуки якої нероз'ємні, відноситься до цілісною. Такі меблі незручна при транспортуванні, зберіганні і розташування в приміщенні. Вбудовані меблі займає мало місця, тому що становить єдине ціле зі стіною або перегородкою приміщення. Універсально-збірна меблі складаються з уніфікованих елементів, різних за формою, розмірами і призначенням, що забезпечує різноманітність варіантів складання, створює зручність в експлуатації, а також при зберіганні і транспортуванні. Трансформовані меблі дозволяє змінювати її функціональне призначення переміщенням окремих елементів. Секційна м'які меблі складається з окремих секцій, зблокованих в різних поєднаннях, що дозволяють утворювати різноманітні за розмірами та формами вироби.
За видом матеріалів розрізняють меблі, в конструкції якої переважають елементи, виготовлені з деревних матеріалів; меблі, в якій переважають елементи з полімернихматеріалів; меблі, в якій переважають конструкції з металу.
До конструктивно-технологічним ознакам меблів відносяться ступінь простоти конструктивного рішення, раціональне використання матеріалів, міцність конструктивної схеми виробу, правильне рішення вузлових з'єднань, технологічність і експлуатаційна надійність.
За способом виробництва розрізняють меблі: столярну, гнуту, гнуто-клеєну, плетену і пресовану (з деревини); металеву - литу, штамповану, гнуту, зварену; пластмасову - литу, що формується, клеєну.
За характером виробництва меблі підрозділяють на експериментальну, серійну і масову. Експериментальну меблі виготовляють для розгляду на художньо-технічних радах, демонстрації на виставках і ярмарках з метою виявлення на неї попиту покупців. Іноді експериментальні вироби здають в дослідну експлуатацію для визначення зручності користування ними та їх конструктивної міцності. Деякі експериментальні вироби піддають випробуванням за розробленими методиками. Технологія виготовлення експериментальних зразків, повинна максимально наближатися до технології серійного і масового виробництва меблів. Серійну меблі випускають більш-менш великими партіями (серіями) за результатами виготовлення та випробування експериментальних зразків. При цьому передбачено повторення серій, в процесі якого конструкцію виробів вдосконалюють. Масову меблі випускають у великій кількості безперервно і протягом тривалого часу без зміни її конструкції по остаточно відпрацьованим і перевіреним при виготовленні серій кресленнями.
Виготовлення масової меблів дає можливість проведення широкої спеціалізації виробництва як предметної, так і технологічної. При цьому скорочується обсягтранспортних операцій, поліпшуються умови організації та управління виробництвом, підвищується якість продукції.
За наявністю обробки розрізняють меблі з обробкою і без неї. Застосовують прозору (столярну), непрозору (малярську), комбіновану, імітаційну і спеціальну обробку.
У залежності від функціонального призначення розрізняють три основні групи обробки: захисну, декоративно-мистецьку та декоративно-захисну.
Захисна обробка призначена для запобігання виробів від температурно-вологісних впливів навколишнього середовища, пов'язаних з явищами зволоження, усихання, набухання, корозії елементів виробів і для захисту від фізико-хімічних і механічних пошкоджень шляхом додання виробу або елементів вироби кислотостійкості, малостійкості, термостійкості, зносостійкості і ін
Декоративно-художня обробка передбачає декорування виробів пластичними або декоративними засобами: рельєфний декор (різьблення, тиснення, гравірування); орнаментальний декор (випалювання, розпис); набірний декор (інтарсія, мозаїка, інкрустація, маркетрі); накладної декор (накладки і вставки з деревини, металу, пластмас, кістки, роги, скла, порцеляни, фаянсу, кераміки та інші).
Декоративно-захисна обробка надає виробам декоративні і захисні властивості. Це найбільш поширений вид обробки, в процесі якої виявляються і підкреслюютьсяприродні декоративні властивості матеріалів, що входять у вироби, або додаються нові властивості, що підсилюють сприйняття форми виробів. До них відносяться: просте і складне облицьовування деревних матеріалів струганим або лущеним шпоною з подальшим покриттям прозорими плівками, які проявляють текстуру деревини; криючі покриття деревини і металів рідкими лакофарбовими матеріалами; наклеювання або напресування листових і плівкових полімерних матеріалів, паст, емульсій, напилення порошків; металізація (алюминированое, бронзування, золочення); гальванічні, хімічні і анодізаціонние покриття металів; покриття елементів м'яких меблів декоративними меблевими тканинами або штучними матеріалами типу шкіри (вінілштучшкіра) і ін
Вибір тієї або іншої групи обробки визначається художньо-конструкторськими завданнями з урахуванням естетичних властивостей використовуваних матеріалів, функціональних, техніко-економічних і експлуатаційних вимог до виробу. В одному виробі зазвичай поєднуються суто захисні покриття (внутрішні та нелицьові поверхні) з декоративно-захисними (особові та робочі поверхні).

2.Маркетингова інформація — це вихідний елемент маркетингових досліджень і найцінніший ринковий продукт. Цінність маркетингової інформації полягає в тому, що вона створює передумови для здобуття конкурентних переваг, допомагає знизити рівень комерційного ризику, визначити й урахувати зміни в навколишньому бізнес-середовищі. Належна інформація сприяє опрацюванню та координації стратегій, підтримці і обґрунтуванню відповідних рішень, підвищенню іміджу підприємства, дає можливість аналізувати його діяльність з метою підвищення її ефективності.

Дата добавления: 2015-07-14