Суд негайно розглядає подання державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

1. На належні боржнику від інших осіб кошти, що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду (ст. 53 Закону “Про виконавче провадження”. Така ухвала постановляється судом на підставі звернення державного виконавця із поданням, погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби.

2. Процесуальною формою вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, є його негайний розгляд за участю лише державного виконавця. Сторони та інші заінтересовані особи не повідомляються та не викликаються до суду. За результатами розгляду постановляється ухвала, на яку може бути подано апеляційну скаргу.

15) Суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.

рім того, відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" у разі зупинення виконавчого провадження державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення вико­навчого провадження, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Копія постанови надсилається у триденний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. Виконавче провадження зупиняється до винесення окремої ухвали суду про поновлення виконання судового рішення. Впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, ви­конавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не зні­мається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду у порядку, встановленому статтями 28, 32, 33, 78, 79, 80 Закону, а також вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він без­посередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам. Якщо арештоване майно боржника передано на реалізацію, копії постанов про зупинення виконавчого провадження та про поновлення виконавчого провадження надсилаються до підприємства, установи, організації, які здійснюють реалізацію майна боржника.

16) Фінал процедури виконавчого провадження Законом України "Про виконавче провадження" визначено поняттям "завершення виконавчого провадження ", яке поєднує у собі дві окремі, часто не взаємопов'язані між собою процедури:

1. Закінчення виконавчого провадження, яке не завжди є завершальним етапом у виконавчому провадженні, оскільки у деяких випадках можливе відновлення виконавчого провадження;

2. Повернення виконавчого документа без подальшого виконання. Закінчення виконавчого провадження провадиться лише на підставі

вичерпного списку обставин, що не підлягає розширеному тлумаченню, воно здійснюється під контролем начальника відповідного органу ДВС, до того ж, закінчене виконавче провадження не підлягає подальшому відновленню, за винятком випадків скасування постанови про закінчення в судовому порядку або в порядку відомчого контролю.

Закон передбачає перелік підстав для закінчення виконавчого провадження, а саме, виконавче провадження підлягає закінченню у випадках:

1. Прийняття судом відмови стягувача від стягнення, що має бути належним чином документально оформлена (наприклад, у вигляді ухвали). Одразу слід зазначити, що відмова стягувача (позивача) від правовідносин та зобов'язання, вже підтвердженого рішенням суду, перевіряється судом за певними правилами. Так, відмова позивача від позову та визнання відповідачем позову на підставі статті 103 ЦПК України та статті 22 ГПК України здійснюється та приймається судом лише у тому разі, якщо це не суперечить чинному законодавству України та не порушує будь-чиї права та охоронювані законом інтереси.

Затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження, причому це затвердження оформлюється ухвалою. В цьому випадку в резолютивній частині ухвали суду або мирової угоди, яка є ЇЇ невід'ємною частиною, має бути в наявності пряма вказівка на закінчення виконавчого провадження. Як і у попередньому випадку, суд не затвердить мирову угоду сторін, якщо це суперечить законові чи порушує будь-чиї права та охоронювані законом інтереси;

3. Смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника (за наявності належно оформленого свідоцтва про смерть громадянина, виданого органами РАЦС), визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача (за наявності відповідного рішення суду), ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження (за наявності довідки органу статистики про виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ), якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Ця норма, як відзначалося раніше, стосується лише тих випадків, коли фізична особа мала особисто здійснити певні дії у виконавчому провадженні, а юридична особа ліквідована без визначення правонаступника;

4. Скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа. У цьому випадку йдеться про скасування самої підстави існування виконавчого провадження, тому нерідко у таких випадках постає питання про поворот виконання, передбачений статтею 122 ГПК України та статтями 420-422 ЦПК України. Для підтвердження факту скасування рішення має бути надане компетентне рішення, що набуло чинності – для судових рішень - рішення апеляційної, касаційної інстанції або першої інстанції для рішень, переглянутих за знов виявленими обставинами, а для рішень інших органів (посадових осіб) - рішення вищестоящої організації або судове рішення.

5. Письмової відмови стягувана від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі. Причини, які можуть викликати у стягувача небажання отримувати присуджені йому речі (незадовільний стан, псування або, навпаки, істотні покращення речі тощо), для державного виконавця не мають жодного значення. Знищення речі, що мала бути передана стягувачеві, має бути підтверджено документально - довідками та актами знищення, виданими зберігачем, або актом державного виконавця;

6. Закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення, тобто у виконавчому документі має бути чітко зазначений момент (дата або подія), після якого виконавчий документ перестає бути дійсним, наприклад, це повноліття дитини, на утримання якої стягнуто аліменти тощо;

7. Передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому (якщо ліквідаційну комісію ще не сформовано) у разі визнання господарським судом боржника банкрутом. Факт визнання боржника банкрутом підтверджується постановою господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, винесеною на підставі статті 22 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом". Подальше виконання виконавчих документів в цьому випадку буде провадитися в порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

8. Фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом, зокрема, вимоги виконавчого документа мають бути виконані у повному обсязі, у спосіб та порядок, ним передбачений, що має бути підтверджено відповідними документами виконавчого провадження та платіжними документами;

9. Повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача - у цьому випадку підставою для закінчення виконавчого провадження є постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа;

10. Направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби - це єдина підстава для закінчення виконавчого провадження, що не має своїм правовим наслідком зняття арешту з майна боржника;

12) Представництво — це правовідношення, у якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчиняти правочини від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво сторін у виконавчому провадженні визначено статтею 12 вищевказаного закону, згідно якої сторони можуть реалізовувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов’язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто.Неповнолітні та особи, визнані судом недієздатними, здійснюють свої права та виконують обов’язки у виконавчому провадженні відповідно до вимог закону.Якщо стороною виконавчого провадження є особа, визнана судом безвісно відсутньою, державний виконавець своєю постановою залучає до участі у виконавчому провадженні особу, яка є опікуном її майна. Таким чином, можна зробити висновок, що у випадку видачі особі довіреності, що не відповідає формі, в якій повинен вчинятися зазначений правочин, право на представництво сторони виконавчого провадження така особа не має. Підстави для припинення представництва за довіреністю визначено статтею 248 Кодексу. З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов’язаний негайно повернути довіреність.

11) Сторона виконавчого провадження (її представник) може знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі ДВС у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вона бажає, за усним клопотанням до державного виконавця.

За бажанням сторони виконавчого провадження (її представника) ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження в інший час виконавче провадження надається їй для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення, за резолюцією начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження здійснюється в приміщенні органу ДВС та у присутності державного виконавця, про що у виконавчому провадженні робиться відмітка із зазначенням дати ознайомлення та особи, яка ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження.

26) Порядок звернення стягнення на майно при реорганізації та ліквідації боржника-юридичної особи.

У випадку реорганізації (злит­тя, приєднання, розділення, виділення, перетворення) боржника-юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника-юридичної особи.

У випадку ліквідації боржника-юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ пере­дається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у вста­новленому законодавством порядку. В разі направлення виконавчого до­кумента до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, за­твердженою начальником відповідного відділу ДВС. При направленні ви­конавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючо­го виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, встановлено­му цим Законом (ст. 65 ЗУ "Про виконавче провадження").

27) комісії або арбітражного керуючо­го виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, встановлено­му цим Законом (ст. 65 ЗУ "Про виконавче провадження").

Майно передається на реалізацію тій спеціалізованій

організації, яка запропонувала найбільш привабливі умови продажу

арештованого майна (найменший розмір комісійної винагороди). Якщо

спеціалізованими організаціями запропоновано однакові умови або

всі спеціалізовані організації відмовилися від прийняття на

реалізацію запропонованого арештованого майна, воно за

розпорядженням начальника відділу державної виконавчої служби

передається на реалізацію спеціалізованій організації за алфавітом

у порядку черговості".

1. Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із зако­ном, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Аукціо́н (ціно́вка; нім. Auktion, від лат. auctio — збільшення) — 1. Спеціально організований і періодично діючий ринок продажу товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. 2. Англійський аукціон - аукціон, на якому ставки піднімаються знизу вверх. 3. Голландський аукціон - аукціон, на якому торги починаються з найвищої ставки і понижуються до тих пір, поки не знайдеться покупець. Торги - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, встановленими цим Законом. Комісійна торгівля – форма торгівлі, за якої торговельні організації або підприємства беруть на себе функцію продажу товару за відповідну плату за дорученням певної організації чи особи. Комісійна торгівля сприяє вторинному перерозподілу і товарно-грошовому обміну матеріальних благ у сфері безпосереднього споживання.

28) Згідно: Стаття 63. Звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку фізичної особи 1. Звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. 2. Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. 3. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом. 4. Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам. 5. У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається. При цьому в першу чергу проводиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржникові. В останню чергу звертається стягнення на жилий будинок чи квартиру. Разом з жилим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельпу ділянку, що належить боржникові. 2. У разі звернеиня стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець повинен впевнитися в тому, що це майно належить боржнику на праві власності. 3 цією метою він звертається до відповідних місцевих органів виконавчої влади та до органів місцевого самоврядування з вимогою, щоб його повідомили про належність зазначеного майна боржникові та про його вартість. Одночасно він запитує нотаріальний орган за місцем знаходження майна, чи не знаходиться це майно під арештом. У разі вже знаходження майна під арештом заборона повинна бути внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, положення про який затверджено наказом.Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту. У постанові про накладення арешту визначаються межі суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій та стягнення виконавчого збору. Aрешт накладається або на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

29) Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Умовами звернення стягнення на грошові доходи (заробітну плату, стипендію, пенсію) визначено такі обставини: коли у боржника відсутні кошти та відсутнє або недостатньо майна для повного покриття належних до стягнення сум, а також при відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум; також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів (аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. До інших доходів боржника, на які звертається стягнення, відносяться: доходи, отримані фізичною особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності; доходи за виконану роботу на підприємстві, організації, в колективному сільськогосподарському (фермерському) господарстві, авторські винагороди за твори науки, літератури, мистецтва, премії, що присуджуються за видатні досягнення в галузі науки, літератури, і мистецтва, винагороду за відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, корисну модель, промисловий зразок і раціоналізаторську пропозицію; суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника; на допомогу по державному соціальному страхуванню, що виплачується у разі тимчасової непрацездатності, та в інших випадках, і допомогу по безробіттю стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

30) Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Рішення про стягнення періодичних платежів, включаючи аліменти, можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі (ч. 4 ст. 21 Закону "Про виконавче провадження"). Таким чином,рішення про сплату аліментів на дитину може бути пред'явлене до виконання протягом усього періоду до досягнення дитиною повноліття. Однак аліменти не можуть бути стягнуті за весь час, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання. Відповідно до ч. 1 коментованої статті аліменти можуть бути стягнені по виконавчому листу не більш ніж за три роки, що передували пред'явленню його до виконання. При виконанні рішень про стягнення періодичних платежів, у тому числі аліментів, стягнення звертається на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію й інші доходи боржника (ст. 67 Закону "Про виконавче провадження"). Виконавчі документи направляються за місцем роботи боржника, одержання ним пенсії, стипендії або інших доходів для проведення стягнення в передбаченому законом порядку. Порядок стягнення суми боргу, розмір відрахування визначаються державним виконавцем у розпорядженні, що направляється разом з виконавчим документом, про що в копії повідомляється стягувану. Якщо боржник одержує декілька видів доходів, то дублікати виконавчих документів направляються з розпорядженням державного виконавця в бухгалтерії підприємств, установ, організацій для звернення стягнення на заробітну плату боржника. Відрахування із заробітної плати (заробітку) або стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ й організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів. Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно до законодавства про пенсії. Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання або навчання, підприємства, установи, організації, які одержали виконавчий документ, повертають його не пізніше ніж в 3-денний строк державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання або навчання боржника, якщо воно відоме, а також повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів по виконавчих документах. У випадку неподання зазначених відомостей з неповажних причин винні в цьому посадові особи можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої Законом (ст. 68 Закону "Про виконавче провадження"). Платник аліментів зобов'язаний негайно повідомити державному виконавцеві про зміну місця роботи або проживання, а також про інші доходи.

31) Виконання рішень у немайнових спорах істотно відрізняється від аналогічної процедури щодо майнових правовідносин. В першу чергу тим, що в процесі виконавчого провадження за такими документами не завжди застосовуються загальноприйняті заходи прмусового виконання, - звернення стягнення на майно, доходи боржника, вилучення у останнього предметів тощо.

Для рішень судів цієї категорії встановлено особливий строк примусового виконання – два місяці. Однак, якщо самим рішенням суду призначено термін виконання або цей термін взагалі є невизначеним (наприклад, при наданні щотижневого права спілкування з дитиною), державний виконавець має дотримуватися строків, встановлених рішенням суду.

Крім того, виконавчий збір при виконанні немайнових рішень зобов’язального характеру має фіксований розмір:

- в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – фізичної особи;

- в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – з боржника – юридичної особи.

32) 1. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

2. У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.

33) 1. Під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець провадить виконавчі дії за обов'язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, із залученням представників органів опіки і піклування.

2. За необхідності державний виконавець може звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу.

3. У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього застосовуються заходи, передбачені законом.

34) Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій, у встановленому цим Законом порядку. Крім того, згідно зі ст. 85 Закону у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або у зв’язку з відмовою у здійсненні передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду.

Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна містити:

1) назву відділу державної виконавчої служби, до якого подається скарга;

2) точну назву стягувача та боржника, їх місце проживання (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (назву виконавчого документа, органу, який його видав, дату видачі виконавчого документа та його номер, резолютивну частину виконавчого документа);

4) зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена;

5) виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.

Потрібно звернути увагу на те, що скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника відділу державної виконавчої служби, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник відділу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.

Статтею 85 Закону встановлено, що скарги, подані без додержання вимог, викладених у частині другій, розглядаються начальником відділу державної виконавчої служби у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Необхідно зазначити, що при судовому оскарженні скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного відділу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби.

35)

Юрисдикційність розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС залежить від спеціалізації суду, який ухвалив рішення, що підлягає примусовому виконанню органами ДВС.

У порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС підлягають розгляду, якщо підлягає виконанню рішення суду загальної юрисдикції, ухвалене відповідно до ЦПК (стаття 383 ЦПК).

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.
2. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

3. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

36) 1. За порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
2. За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

За порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
2. За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
23) Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

2. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.

3. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та державним виконавцем.

4. Порядок і умови зберігання зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону майна, на яке накладено арешт, встановлюються Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України.

5. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

2. У разі якщо визначити вартість майна складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

3. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

5. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

2. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах.

3. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

4. Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

10. У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону.

11. У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється.

Дата добавления: 2015-07-14