Загальні уявлення про обмін речовин та енергію

Життєві процеси організму пов’язані з постійним поглинанням речовин з навколишнього середовища та виділенням кінцевих продуктів розпаду в це середовище. Сукупність цих двох процесів складає обмін речовин. Саме обмін речовин створює те єднання, яке існує між живими організмами та навколишнім середовищем.

Обмін речовин складається з двох процесів: асиміляції, або анаболізму, – засвоєння речовин та синтез специфічних для кожної тканини сполук, і дисиміляції, або катаболізму, – ферментативного розщеплення органічних речовин та виведення з організму продуктів розпаду.

Внаслідок процесів розчеплення харчових речовин утворюються продукти розпаду та енергія, які забезпечують хід процесів асиміляції. Взаємозв’язок цих процесів забезпечує існування тваринного організму.

В основі обміну речовин лежить велика кількість хімічних реакцій, які відбуваються в певній послідовності й тісно пов’язані одна з одною. Ці реакції каталізуються ферментами і знаходяться під контролем нервової системи.

12. Проаналізуйте сутність природних небезпек, дайте їх характеристику.

До природних небезпек відносяться стихійні явища, які представляють безпосередню загрозу для життя і здоров'я людей (землетруси, виверження вулканів, снігові лавини, селі, зсуви, повені, шторми, урагани, смерчі і багато інших явищ).

Незважаючи на цілком очевидну різницю в походженні природних небезпек, вони все ж таки мають деякі загальні властивості.

§ По-перше, досвід свідчить, що чим більша інтенсивність (потужність) небезпечного природного явища, тим рідше воно трапляється.

§ По-друге, для кожному виду природної небезпеки об’єктивно існують провісники - специфічні ознаки наближення даного стихійного лиха.

§ По-третє, при всій несподіваності природної небезпеки її прояв може бути передбачений.

§ По-четверте, у багатьох випадках можливо зменшити негативні наслідки явища проведенням пасивних і активних заходів захисту.

В сучасному світі природні небезпеки, завжди мають антропогенну складову.

Відомі численні факти порушення рівноваги в природному середовищі внаслідок людської діяльності, що призводить до посилення небезпечних впливів. Так, відповідно до міжнародної статистики, походження біля 80% зсувів пов’язані з впливом діяльності людини. Наприклад, в результаті вирубування лісів зростає активність селевих потоків, збільшується кількість повеней.

Головними причинами виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру є:

§ значне зростання антропогенного впливу на навколишнє природне середовище;

§ аномальні зміни окремих параметрів біосфери, атмосфери, гідросфери та літосфери;

§ різке зростання впливу урбанізації територій, концентрація об’єктів господарської діяльності та населених пунктів в зонах потенційної небезпеки;

§ недостатній розвиток методів і способів прогнозування небезпечних природних явищ;

§ поганий стан гідротехнічних, протизсувних, протиселевих та інших захисних споруд;

§ недостатні обсяги будівництва сейсмостійких будинків та споруд;

§ згортання або припинення окремих заходів щодо запобігання деяких небезпечних природних явищ (попередження градобиття, попереджувальні спуски лавин тощо).

Кількість небезпечних природних подій на Землі з часом майже не зростає, але число людських жертв і величина матеріальний збитків постійно збільшуються. Щорічна імовірність загибелі жителя Земля від природних небезпек дорівнює 1´10^-5 на рік, тобто на кожні сто тисяч жителів гине одна людина.

Своєчасний і точний прогноз небезпечних природних явищ є найважливішою передумовою ефективного захисту. На мал.1 відображена залежність між вивченістю небезпек, їхнім прогнозом і захистом від них. По вертикальній осі розташована шкала, що показує рівні знання сутності процесу (нуль означає, що природа явища зовсім не вивчена, 100% - повне знання суті явища) Теж саме відноситься до осі прогнозу і захисту

Захист від природних небезпек може бути активним (будівництво інженерних споруд, вплив на механізм виникнення та розвитку небезпечного природного явища, реконструкція природних об’єктів та ін.) і пасивним (наприклад, використання укриттів). Найчастіше активні і пасивні методи захисту здійснюються комплексно.

По локалізації природні небезпеки можна умовно розділити на 4 групи:

§ літосферні (землетруси, вулканічна діяльність, селі, зсуви);

§ гідросферні (повені, шторми, цунамі);

§ атмосферні (буря, урагани, смерчі);

§ космічні (випромінювання, астероїди).

На території України можливі: землетруси, селі, зсуви (у районах Карпат і Криму); повені (в Закарпатті, в Криму й в інших регіонах при розливі річок Десна, Дніпро, Південний Буг і ін.); бурі й урагани.

13. Дайте характеристику техногенного середовища, техногенних небезпек.

У результаті активної діяльності людини в середовищі існування воно поволі змінювало свій вигляд, що призвело до порушення біосфери і появи штучного середовища, яке називають техногенним (техносферою). За науковими даними, на сьогоднішній день майже все середовище, в якому перебуває людина, є техногенним. Штучно створена людиною техносфера охоплює практично всю планету і навіть вийшла за її межі у космос.

Техногенне середовище (техносфера) як складова навколишнього середовища є похідною діяльності людини, яка виникла як наслідок впливу антропогенних чинників.

Діючи у техногенному середовищі, людина безперервно виконує, як мінімум, два основних завдання:

— забезпечує своє комфортне перебування у середовищі проживання;

— створює та використовує системи захисту від його негативних чинників впливу.

Розглянемо вплив негативних чинників техносфери на людину. Розрізняють прямий і непрямий вплив на навколишнє середовище та організм людини негативних чинників техносфери.

Прямий вплив — це виробничий і побутовий травматизм, професійні захворювання.

Непрямий вплив — це погіршення складу повітря, якості води, їжі тощо.

При певних умовах цей негативний вплив може призвести до зростання концентрації домішок у біосфері і погіршення екологічної рівноваги, збільшення кількості захворювань населення та тварин, посилення епідеміологічного неблагополуччя.

Середовище техносфери сучасного існування людини поділяють на побутове та виробниче.

Виробниче середовище — це простір, де людина провадить свою трудову діяльність. До нього належать підприємства, організації, установи, заклади освіти, транспорт, комунікації тощо. Виробниче середовище характеризується певними параметрами його життєздатності і життєдіяльності, специфічними для кожного виробництва. В умовах виробничого середовища на здоров'я людини можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі фактори (НіШВФ).

Деякими з таких факторів є:

— електричний струм;

— рівень шуму;

— рівень вібрації;

— рівень теплового, електромагнітного випромінювань;

— ступінь загазованості, запиленості.

Електричний струм — поширений уражаючий фактор на виробництві та у побуті у зв'язку з широким застосуванням електричних приладів та агрегатів. Працюючи з ними, необхідно дотримуватися правил електробезпеки (організаційні і технічні заходи та засоби, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму).

Шум — виробничий, побутовий — безпосередньо впливає на якість праці. Довготривала робота у шумному середовищі може призвести до порушення центральної нервової системи і спричинити аварії на виробництві.

Зростання інтенсивності шуму понад природний рівень у людини викликає швидку втомлюваність, зниження розумової активності, а при досягненні 90—100 дБ — поступову втрату слуху.

Зокрема, наприклад, шум, що утворюється під час тихої розмови між студентами в умовах навчальної аудиторії, вимірюється в 10—12 дБ, що уже шкодить навчальному процесу.

Вібрація існує позитивна, яку використовують у техніці для вирішення технологічних завдань (будівництва, медицини та ін.). І шкідлива вібрація, яка виникає під час руху транспортних засобів, роботи двигунів турбін тощо. Вона може призводити до руйнування та виникнення вібраційної хвороби у людей.

Електромагнітне випромінювання (ЕМВ) — процес утворення вільного електромагнітного поля, яке випромінює прискорено рухомі заряджені частинки, що впливають на середовище і людину в ньому. Джерелами ЕМВ є лінії електропередач, радіо і телебачення, робота деяких промислових і побутових приладів.

Теплове випромінювання — це випромінювання, яке утворюється за рахунок внутрішньої енергії речовини і підвищує температуру середовища. Характеризується наявністю теплового потоку (кількість тепла, яке проходить в одиницю часу через одиницю поверхні); може опекти, спричинити вибух.

Перелічені небезпечні і шкідливі виробничі фактори повинні відповідати певним параметрам, які людина визначає сама, проектуючи і будуючи ті чи інші об'єкти. Межа зміни параметрів повинна гарантувати безпеку, а у деяких випадках — і комфорт трудової діяльності. При цьому функціонування об'єкта загалом повинно бути безпечним.

Дія небезпечних і шкідливих виробничих факторів може призвести до травматизму і професійного захворювання людини.

Кожні 3 хвилини у світі внаслідок к виробничого травматизму чи професійного захворювання помирає людина.

Щороку в Україні на виробництві травмується понад 60 тисяч осіб. З них приблизно до 2 тисяч осіб зі смертельним наслідком. 10 тисяч осіб набувають професійних захворювань і 6 тисяч стають інвалідами. Щорічно в результаті нещасних випадків на виробництві економіка України зазнає збитків у розмірі 4 млрд. грн.

14. Дайте визначення соціально-політичного середовища. Охарактеризуйте соціально-політичні небезпеки.

Людина – це соціальна істота (суспільна), і живе вона в соціально-політичному середовищі. Вона виходить у світ разом з іншими. Спілкування формує мову, розвиває мислення, почуття. Діяльність створює спільну основу існування. Створюється особливий, відмінний від тваринного, спосіб життя, що закріплюється різноманітними інститутами, нормами, символами, сукупність яких становить світ великої людської культури.

Соціум – це система підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія котрих забезпечує цілісність суспільства, і навпаки – дисгармонія її веде до суттєвих конфліктів і деформацій. Суспільство – це сукупність історично складених форм спільної діяльності людей.

Сфера суспільного життя містить у собі різнопланові процеси, стосунки, цінності, інститути, чинники як матеріальні, так і ідеальні, об’єктивні і суб’єктивні.

Виділяють такі сфери суспільного життя:

– матеріальну – охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну, споживання;

– соціально-політичну – включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві – класові, національні, групові, міждержавні тощо. Саме ця сфера охоплює такі явища й процеси, як революція, реформа, еволюція, війна, класова боротьба. У цій сфері функціонують такі соціальні інститути, як партія, держава, громадські організації;

– духовну – це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тобто весь спектр виробництва свідомості, трансформації її від однієї інстанції до іншої (засоби масової інформації), перетворення на індивідуальний духовний світ людини;

– культурно-побутову – це такі явища, як виробництво культурних цінностей, життя сім’ї, побутові проблеми (організація відпочинку, вільного часу), освіта, виховання тощо.

Соціальні відносини виникають між людьми у процесі їх діяльності та спілкування. Вони характеризують життєдіяльність людини і поділяють на економічні, соціально-політичні, ідеологічні, культурні, побутові, сімейні та інші.

Дата добавления: 2015-07-14