Дихання 2 вдиха 15 натискань

28. Проаналізуйте призначення першої долікарської допомоги та принципи її надання. Розкрийте особливості надання першої допомоги при різних типах кровотеч та ушкодженнях м’яких тканин.

Перша медична допомога - це сукупність доцільних дій, спрямованих на збереження життя і здоров'я потерпілого.

Основними принципами, якими керуються при наданні першої долікарської допомоги, є:

- правильність і доцільність дій;

- швидкість та рішучість при виконанні дій;

- продуманість та спокій.

Кровотеча (bleeding) – це вихід крові з кровоносних судин, внаслідок порушення цілісності судин при травмуванні (уколі, розрізі, ударі, розтягу) тощо.

Інтенсивність кровотеч залежить від кількості пошкоджених судин, їх діаметра, характеру пошкоджень і виду пошкодженої судини (артерія, вена, капіляр). На її інтенсивність також впливає рівень артеріального тиску, вид кровотечі (зовнішня чи внутрішня), вік потерпілого і стан його здоров’я.

Втрата крові може спричинити гостру недостатність кровопостачання тканин і органів, мозку, легенів, серця, що призводить до смерті.

Через небезпеку інфекції рятівник не повинен доторкатися до рани руками, промивати її водою чи ліками, присипати порошками.

Види зовнішніх кровотеч залежать від характеру пошкодження судин (капілярів, вен, артерій) і бувають: капілярна, венозна, артеріальна, кровотечі з рота, з носа, з вух тощо.

Капілярна кровотеча виникає при поверхневих ранах, пошкодженні шкіри. Кровотеча може зупинитись сама завдяки згортанню крові. На таку рану накладають тугу стерильну ватно-марлеву пов’язку і бинт. Виток бинта повинен іти знизу вгору від пальців до плечей.

Венозна кровотеча виникає від глибоких ран, кровотеча інтенсивніша, колір крові темно-червоний. Потрібно підняти вгору поранену кінцівку і після дезінфікування шкіри навколо рани розчином йоду чи спирту накласти тугу пов’язку.

Артеріальна кровотеча – пряма загроза життю людини, – виникає при глибоких рубаних або колотих ранах, кров ясно-червона, б’є струменем у ритмі пульсу (б’є фонтанчиком), бо є під великим тиском.

Надаючи допомогу при сильній кровотечі, кровоносні судини можна притиснути пальцями

Кровотеча при пораненнях зупиняється таким чином:

 притисканням скроневої артерії перед козелком вуха (точка 1) при пораненнях лоба та скронь;

 притисканням потиличної артерії (точка 2) при пораненні потилиці;

 притисканням сонних артерій до шийних хребців (точки 3 та 4) при пораненнях голови або шиї;

 притисканням підключичної артерії до кістки при пораненні плеча (біля плечового суглобу) і підпахової впадини;

 ямці (точка 5);

 передпліччя – притисканням підпахової (точка 6) або плечової артерії (точка 7) по середині плеча з внутрішнього боку;

 кисті та пальців руки – притисканням променевої та ліктевої артерії в нижній третині передпліччя біля кисті (точки 8 і 9);

 стегна – притисканням стегнової артерії у паху (точка 10);

 гомілки – притисканням стегнової артерії в середині стегна (точка 11) або підколінної артерії (точка 12);

 стопи та пальців ноги – притисканням тильної артерії стопи (точка 13) або задньої великогомілкової (точка 14).

Якщо кровотечу не вдається зупинити тугою пов’язкою, тоді артерію притискають до кістки, ближче до серця. Через 10-15 хвилин в рані повинен з’явитися згусток крові (внаслідок її згортання), який сам зупинить кровотечу. Накладають джгут або закрутку (гумову трубку, краватку, рушник) вище місця пошкодження, поближче до серця.

Правила накладання джгута. Джгути бувають пневматичні або еластичні. Перед накладанням джгута кінцівку піднімають на 2-3 хвилини для знекровлення. Джгут накладають тільки на обгорнуту бинтом чи тканиною руку або поверх закоченого рукава одягу. Джгут накладають вище від рани, але якнайближче до неї, щоб при необхідності його можна було перенести вище. Джгут стискають до моменту зникнення пульсу Кінцівка синіє. Через 1 годину бажано на 10-15 хвилин звільнити руку від нього; після накладання джгута кінцівку фіксують до тулуба з метою профілактики больового шоку і сповзання джгута. Час накладання джгута вказують у записці або пишуть на тілі або одязі.

Тимчасово можна зупинити кровотечу згинанням кінцівки в колінному та тазостегновому суглобах (рис. 7.6).

При пораненні шийних вен, зокрема підключичних, може виникнути повітряна емболія – важке смертельне ускладнення, зумовлене засмоктуванням повітря у венозне русло тому необхідно притиснути підключичну вену до ключиці.

Кровотеча з носа. Потерпілого треба посадити, дещо нахилити його голову, розстебнути комір. На перенісся, лоб і потилицю кладуть мокру зволожену водою хустку, можна вставити в ніс тампон з вати чи марлі, змочений 3% розчином перекису водню і затиснути ніс пальцями.

Перша допомога у випадку пошкодження м 'яких тканин за умови відсутності в цьому місці перелому чи вивиху - холод на місце удару (рушник, змочений холодною водою, пузир з льодом чи снігом) і туга пов'язка на місце крововиливу і спокій ушкодженій частині тіла.

При забої м'яких тканин шкіряні покриття залишаються неушкоджені, а в м'яких тканинах стається розрив кров'яних судин. Результатом є синяк (крово-підтьок), припухлість, біль. Щоби ослабити біль, зняти набряк, зменшити крововилив необхідно прикласти до місця забою чисту салфетку чи рушник, змочений холодною водою, і по мірі зігрівання змочувати знову. Можна також використовувати поліетиленовий пакет наповнений льодом чи снігом. Добре допомагає туга пов'язка.

Удари легенів супроводжуються відхаркуванням яскраво-червоною спіненою кров'ю. При цьому дихання утруднене.

Допомога. Хворого кладуть у напівлежаче положення, під спину підкладають валик, на груди - холодний компрес. Потерпілому забороняється говорити і рухатися, необхідна госпіталізація.

Удар живота з пошкодженням органів черевної порожнини супроводжується значними болями, блюванням. У разі пошкодження печінки чи нирок з'являється внутрішня кровотеча. Кровотеча з травного тракту характеризується блюванням темно-червоною кров'ю, що зсілася.

Допомога. Положення потерпілому забезпечується те саме, що й при кровотечі з легень, але ноги згинають в колінах. Потерпілого треба негайно відправити до лікарні.

Удар голови. У разі пошкодження м'яких тканин голови спостерігаються припухлість, крововиливи (гематома) та болі в місці удару. Потрібно пам'ятати, що сильні удари здатні спричинити і закриті пошкодження головного мозку. Поранення м'яких тканин на голові супроводжується сильними і тривалими кровотечами.

Допомога. Холод на місце удару, а в разі сильної кровотечі слід накласти бинт навколо голови.

Стискання м 'яких тканин може стати причиною розвитку загапьного тяжкого стану потерпілого. Такі ушкодження трапляються в разі обвалів породи, снігових завалів, руйнування будівель.

Ознаки. Кінцівка, яку звільнили від стискування, бліда, холодніша за здорову кінцівку. Пульс у нижній частині кінцівки не відчувається. Спочатку, після вивільнення з-під дії предметів, які тиснуть, загальний стан потерпілого задовільний, але через 6-8 год настає різке погіршення загального стану, підвищується температура тіла, відбувається розлад дихання та серцевої діяльності, спрага, блювання. Кінцівки холодні, набрякають, синього кольору, на шкірі з'являються крововиливи, пухирі. Кінцівка втрачає чутливість.

Допомога в таких випадках повинна бути надана на місці. Кінцівку після звільнення потерпілого туго бинтують від пальців до верху і накладають транспортні шини. По можливості необхідно тримати її в холоді. Потерпілому давати в необмеженій кількості воду з додаванням питної соди. Негайно, до появи загально го тяжкого стану, доставити потерпілого до медичного закладу.

29. Проаналізуйте призначення першої долікарської допомоги та принципи її надання. Дайте характеристику опіків різного ступеня та розкрийте першу допомогу при них.

Перша медична допомога - це сукупність доцільних дій, спрямованих на збереження життя і здоров'я потерпілого.

Основними принципами, якими керуються при наданні першої долікарської допомоги, є:

- правильність і доцільність дій;

- швидкість та рішучість при виконанні дій;

- продуманість та спокій.

Опік — ураження шкіри та тканин організму під дією високих температур, їдких хімічних речовин, інтенсивного короткохвильового випромінювання, що призводить до втрати клітинами організму своєї молекулярної структури.

Залежно від походження, опіки поділяють на кілька типів

Залежно від глибини ураження термічні опіки поділяють на легкі (І ступеня), середньої тяжкості (II ступеня), тяжкі (III ступеня) і вкрай тяжкі (IV ступеня).

Опіки І ступеня характеризуються почервонінням шкіри у місці опіку. При дотику теплого предмета до цього місця відчувається зростаючий біль.

Опіки II ступеня характеризуються не тільки почервонінням шкіри, а й появою пухирців, заповнених прозорою рідиною, тривалим ниючим болем.

Опіки III ступеня характеризуються сильним болем. Поверхня обпеченої шкіри вкривається пухирцями, вона втрачає життєздатність. Окремі місця шкіри обвуглені, але глибокі тканини функціонують.

Опіки IV ступеня характеризуються обвугленням глибоких тканин, повною втратою ними життєздатності.

еНадання невідкладної допомоги при термічних опіках.

· При опіках I ступеня без утворення міхурів та збереженою цілісності шкірних покривів - прикладіть холод на місце опіку або підставтейого під струмінь холодної води на 5 - 10 хвилин. Обробіть обпалену поверхню спиртом, одеколоном або горілкою.

· При опіках II - IV ступеня з пошкодженням шкірних покривів обробіть опікову поверхню піноутворювальний аерозолями або накрийте стерильною (чистої) простирадлом або серветкою.

· Поверх чистої тканини покладіть міхури з льодом, пакети зі снігом, чи холодною водою.

· Дайте потерпілому 2 - 3 таблетки анальгіну.

· До прибуття і при тривалому очікуванні «Швидкої допомоги» дайте рясне тепле пиття.

Запам'ятайте! Неприпустимо!

· Змащувати опікову поверхню жиром, посипати крохмалем або борошном;

· Здирати з пошкодженої поверхні залишки одягу;

· Розкривати опікові пухирі;

· Туго бинтувати обпечену поверхню, накладати пластир;

· Змивати бруд і сажу з пошкодженої шкіри; держащими растворами поврежденную поверхность кожи; Обробляти спиртом, йодом та іншими спіртсо тримають розчинами пошкоджену поверхню шкіри;

· Без призначення лікаря вдаватися до використання наркотичних анальгетиків.

Надання невідкладної допомоги при хімічних опіках.

· При ураженнях будь агресивною рідиною (кислотою, лугом, розчинником, спецтоплівом, маслами і т. п.):

· Негайно зніміть одяг, просочений хімічною речовиною;

· Рясно промийте під струменем холодної води або молоком, мильною водою, слабким розчином питної соди.

Фосфор, потрапляючи на шкіру, спалахує і викликає подвійне опік - хімічний і термічний. Негайно опустіть обпалене місце у холодну проточну воду на 10 - 15 хвилин, паличкою видаліть шматочки фосфору, накладіть пов'язку.

Якщо на шкіру потрапила негашене вапно, ні в якому разі не можна допускати її зіткнення з вологою - відбудеться бурхлива хімічна реакція, що посилить травму. Видаліть вапно сухою ганчіркою і обробіть опік рослинним або тваринним маслом.

Запам'ятайте!

1. Не можна використовувати сильнодіючі та концентровані розчини кислот і лугів для реакції нейтралізації на шкірі постраждалого.

2. Отримав опіки потрібно частіше пити (невеликими порціями) воду: в 1 літрі води розчинити чайну ложку солі або питної соди.

3. Накладається на опік тканина з метою знезараження пропрасуйте праскою або змочіть у горілці, або потримайте над вогнем.

30. Розкрийте шляхи профілактики шкідливих звичок людини.

Дата добавления: 2015-07-14