Поняття про собівартість продукції

Собівартість реалізованих товарів (виробів, робіт, послуг) – це виражені у грошовій форміпоточні витрати підприємства,що прямо пов’язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Перелік включених у собівартість поточних витрат визначений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Собівартість товарної продукції характеризує витрати на виробництво продукції.

Собівартість реалізованої продукції характеризує витрати на виробництво і збут, понесені підприємством-виробником.

Собівартість валової продукції включає витрати підприємства протягом планового (звітного) періоду (рік, квартал, місяць) на виробництво і реалізацію продукції, що перебуває на всіх стадіях виробничого циклу (реалізована/товарна продукція, незавершене виробництво). Іншими словами, підсумовуються витрати на виготовлення і збут продукції уже реалізованої, готової для реалізації та тієї, що ще перебуває на стадіях виробництва.

Цілі обліку собівартості продукції: а) своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов’язаних з виробництвом і збутом продукції; б) розрахунки фактичної собівартості окремих видів і усієї продукції; в) контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Напрямки використання собівартості:

• оцінка й аналіз планових показників;

• визначення результатів діяльності структурних підрозділів і підприємства в цілому;

• оцінка фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток і удосконалення виробництва;

• забезпечення планово-економічних і аналітичних розрахунків.

Як правило, всі вищезазначені завдання вимагають забезпечення повного зіставлення планових і звітних даних щодо складу і класифікації витрат, об’єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат за плановими (звітними) періодами.

Витрати плануються і враховуються за двома напрямами:

1) економічними елементами, тобто економічно однорідними видами витрат (наприклад, матеріали, зарплата, амортизація, ін.) – кошторис витрат;

2) калькуляційними статтями, тобто залежно від місця (сфер виробничої діяльності) і цілеспрямованості використання ресурсів виникнення витрат – калькуляція.

Слід підкреслити, що обидва види обліку і планування витрат (як кошторис, так і калькуляція) необхідні в економічній діяльності підприємства, тому що виконують різні функції.

Кошторис витрат використовується для контролю загальних витрат підприємства або цеху за економічно однорідними елементами. Це необхідно при здійсненні платежів постачальникам відповідних видів ресурсів або аналізі поелементних складових виробничих витрат, зокрема, матеріаломісткості, енергоємності, трудомісткості, фондоємності продукції, що випускається.

Примітка

Саме так, за економічно однорідними елементами, групуються витрати при оплаті постачальникам різних видів ресурсів: матеріалів, теплової й електричної енергії, ін. Подібним чином (за загальною сумою витрат на заробітну плату) визначаються відрахування на соціальне страхування й інші нарахування на зарплату, тобто податки, базою для визначення яких є фонд заробітної плати. Нарешті, підприємству необхідно враховувати єдиною статтею фонд амортизаційних відрахувань. На його величину зменшується оподатковуваний прибуток підприємства.

Однак кошторис витрат, як правило, не дає можливості визначити собівартість одиниці продукції (особливо на тих підприємствах, де випускається значна номенклатура різнорідної продукції). Відбувається це тому, що неможливо визначити внесок кожного виду продукції у формування витрат загальновиробничого характеру. Наприклад, як рознести на одиницю кожного виду продукції такі види цехових витрат, як витрати на освітлення й опалення цеху, зарплату загальноцехового персоналу або амортизацію основних фондів загальновиробничого призначення (будівель, споруджень, передатних пристроїв тощо)? Саме для цього складається калькуляція.

Калькуляція використовується головним чином для розрахунку собівартості одиниці продукції і подальшого формування базової ціни на продукцію.

За етапами формування можна виділити такі види собівартості:

технологічну – це сума витрат на здійснення технологічного процесу, з урахуванням використаних сировини і матеріалів;

виробничу – витрати на виробництво продукції;

повну – витрати на виробництво і збут.

13.2. Характеристика кошторису витрат

Кошторисом витрат називається повне зведення витрат на виробництво і реалізацію продукції, згруповане за економічно однорідними елементами.

Основними елементами кошторису витрат є:

1) матеріальні витрати;

2) витрати на оплату праці;

3) відрахування на соціальні заходи (єдиний соціальний внесок);

4) амортизація;

5) інші операційні витрати.

Це групування є єдиним для всієї промисловості.

Подробиці

Відповідно до "Методичних рекомендацій щодо формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості" (2001) у зазначені елементи кошторису включаються такі види витрат (наводяться в скороченому вигляді):

1. Матеріальні витрати:

· сировина та матеріали, що були придбані у сторонніх підприємств та організацій і входять до складу продукції, яка виробляється, створюючи її основу, або є необхідними компонентами для виготовлення продукції (робіт, послуг);

· покупні матеріали, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), а також запасні частини для ремонту обладнання, знос інструментів, приладів, інвентарю, приборів лабораторного обладнання та інших засобів та предметів праці, які не належать до основних виробничих фондів, знос спецодягу, спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту, мило та інші миючі засоби, знешкоджуючі засоби, молоко та лікувально-профілактичне харчування;

· покупні комплектуючі вироби та напівфабрикати, що підлягають монтажу чи додатковій обробці на даному підприємстві;

· роботи та послуги виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства, що не належать до основного виду його діяльності.

До робіт та послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій по виготовленню продукції, обробка сировини та матеріалів, що використовуються, проведення випробувань з метою визначення якості матеріалів, транспортні послуги сторонніх організацій на перевезення вантажу на території підприємства (переміщення сировини матеріалів інструментів деталей заготовок інших видів вантажу з базового (центрального) складу в цехи (відділи) та доставка готової продукції на склади збереження);

· витрати, пов’язані з використанням природної сировини у розрізі відрахувань на покриття витрат на геологорозвідку та геологопошуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за лісові ресурси та за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, відшкодування у межах нормативу втрат сільськогосподарського виробництва при вилученні угідь для розширення добування мінеральної сировини, а також платежі за використання інших природних ресурсів;

· пальне (зі сторони);

· енергія (зі сторони);

· втрати внаслідок нестачі матеріальних цінностей у межах норм природного зменшення;

· тара;

· зворотні відходи (вираховуються).

Вартість матеріальних ресурсів формується, виходячи з цін їх купівлі (без врахування ПДВ), включаючи націнки та комісійні витрати постачальних та зовнішньоторговельних організацій, брокерські послуги, витрати на зберігання.

2. Витрати на оплату праці:

· основна та додаткова заробітна плата;

· витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

· виплати вихідної допомоги звільненим робітникам.

3. Відрахування на соціальні заходи (єдиний соціальний внесок):

· відрахування на державне (обов’язкове) соціальне страхування, у т.ч. обов’язкове медичне, також страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності;

· відрахування на державне (обов’язкове) пенсійне страхування (Пенсійний фонд);

· відрахування на державне соціальне страхування через тимчасову втрату працездатності та витрати, зумовлені похованням;

· відрахування у Фонд надання допомоги безробітним.

4. Амортизація основних фондів та нематеріальних активів:

· амортизаційні відрахування на основні виробничі фонди;

· амортизаційні відрахування на надані в оренду основні фонди;

· витрати пов’язані із зносом нематеріальних активів.

5. Інші операційні витрати:

· витрати, пов’язані з управлінням виробництвом;

· службові відрядження в межах норм, передбачених законодавством;

· оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, пов’язаних із забезпеченням виробництва, збереженням та реалізацією продукції, включаючи послуги відносно зміни структури управління приватизованим підприємством, а також передбачених законодавством обов’язкових аудиторських перевірок;

· оплата робіт по сертифікації продукції;

· оплата послуг інших підприємств стосовно управління виробництвом, збереженням та реалізацією продукції (робіт, послуг), якщо штатним розкладом підприємства не передбачені відповідні функціональні служби;

· плата за використання та обслуговування технічних засобів управління обчислювальних центрів, вузлів зв’язку, засобів сигналізації;

· оплата вартості ліцензії та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності підприємства;

· оплата збору за реєстрацію підприємства в органах державного управління, передбаченого законодавством;

· витрати на перевезення робітників до місця роботи і назад;

· платежі по обов’язковому страхуванню майна підприємства;

· витрати на оплату відсотків за фінансовими кредитами;

· витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків;

· витрати на виготовлення і купівлю бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов’язані з емісією цінних паперів;

· витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виготовленої продукції, якщо це передбачено умовами реалізації продукції, але не більше двох процентів вартості цієї продукції;

· витрати на реалізацію продукції;

· нарахування на заробітну плату і авторські винагороди творчим працівникам, що перераховуються у фонди творчих спілок України у відповідно до законодавства;

· податки, за винятком передбачених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств";

· витрати внаслідок технічного браку, витрати на операції зі скляною тарою, виплати на відшкодування збитку, завданого здоров’ю робітника в результаті виконання ним трудових обов’язків;

· оплата концесійних платежів за використання природних копалин;

· витрати на оприлюднення річного звіту;

· платежі за викиди та скиди забруднюючих речовин в оточуюче природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах ліміту;

· сума сплачених орендатором відсотків (винагороди) за використання наданих в оперативну та фінансову оренду основних фондів.

Співвідношення окремих елементів витрат до загальної величини собівартості відбиває структуру витрат за певний період. Аналіз показує, що структура витрат розрізняється за галузями, а в галузях – за підприємствами. У загальному вигляді структура витрат на виробництво промислової продукції подана на рис. 13.1.

Рис. 13.1. Структура витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) у 2006 р.

У 2008 р. структура витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) була такою: 53,2% – вартість товарів та послуг, придбаних для перепродажу і реалізованих без додаткової обробки; 26,9 % – матеріальні затрати; 2,2% – відрахування на соціальні заходи; 6% – затрати на оплату праці; 2,5% – амортизація; 9,2 % – інші затрати.

---

Дата добавления: 2015-07-14