Проекти: визначення і класифікація

Тема 1. ПРОЕКТ І СУТНІСТЬ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ТИПИ ПРОЕКТІВ

Тема 1. ПРОЕКТ І СУТНІСТЬ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ТИПИ ПРОЕКТІВ.

Проекти: визначення і класифікація.

Суть і історія управління проектами.

Базові поняття управління проектами.

Проекти: визначення і класифікація

В словнику сучасної людини термін “проект” займає важливе місце. Донедавна під цим терміном(від латинського "кинутий вперед") розуміли лише набір креслень, планів, схем, розрахунків, з допомогою яких зводились будівельні об’єкти, виготовлялись складна техніка і устаткування.

Сьогодні під поняттям “проект” розглядають процес переходу системи, в тому числі економічної, від вихідного до кінцевого (результативного) стану, який здійснюється при певних ендогенних (тих, що виходять з самої системи) і екзогенних (впливають із зовнішнього середовища) обмеженнях.

Рис.1.1. Проект як процес переходу системи з вихідного стану до результативного

Даний процес охоплює широкий спектр дій, які пов’язані із формуванням ідеї проекту, попереднім вивченням її здійсненності, проектуванням (у старому значенні) шляхів її реалізації, підбором виконавців, матеріалізацією проектних рішень, експлуатацією проектного об’єкту і його згортанням (ліквідацією).

Найважливішими складовими тлумачення проекту є чітка орієнтація на результативність заходів, необхідність їх досягнення у визна-чений проміжок часу в умовах обмеженості ресурсного забезпечення.

Методологічно виваженим, чітким і зрозумілим є визначення проекту як комплексу взаємозалежних заходів, спрямованих на досягнення поставлених унікальних цілей протягом обмеженого часу, при обмежених фінансових та інших ресурсах в умовах можливості виникнення несприятливих ситуацій і наслідків (ризику).

До специфічних ознак проектної діяльності, які вирізняють її серед інших заходів і видів діяльності відносять:

1. Наявність чітко визначених завдань і мети. В процесі розробки концепції (формуванні ідеї) проекту окреслюється його головна і проміжні (ієрархічні) цілі, а в процесі реалізації послідовно вони досягаються. Відсутність конкретних цілей, або їх зміна – передумова неуспіху (краху) проекту.

2. Координація взаємозалежних завдань, робіт і ресурсів. Успішна реалізація проекту вимагає координованого (у часі, між виконавцями) виконання комплексу робіт і використання ресурсів (трудових, фінансових, матеріально-технічних та ін.).

3. Обмеженість ресурсів. При формулюванні основних параметрів проекту завжди встановлюються часові, матеріальні, фінансові рамки, в межах яких необхідно досягнути поставлених цілей. Найкритичнішим вважають часове обмеження – недотримання календарних термінів виконання проекту в цілому, чи його окремих етапів спричинює непередбачене зростання матеріальних і фінансових витрат.

4. Унікальність мети і умов її досягнення. Кожен проект є неповторним завдяки унікальності мети. Для проектів-аналогів, цілі яких близькі, різниця умов реалізації визначає їх унікальність.

5. Ймовірність матеріалізації ризику. Невизначеність умов реалізації проекту може спричинити виникнення несприятливих ситуацій і наслідків (матеріалізацію ризиків), які суттєво впливають на процес проходження проекту по етапах його життєвого циклу.

Зв’язок між головною метою і основними цілями проекту показано на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Зв’язок між метою і цілями проекту

Проект, як система діяльності, існує рівно стільки часу, скільки його необхідно для отримання кінцевого результату. Концепція проекту не суперечить концепції фірми чи підприємства і може бути сумісна з нею. Досить часто проект є основною формою діяльності фірми.

Відмінність проекту від виробничої системи полягає в тому, що проект є однократною, не циклічною діяльністю. А серійний випуск продукції не має наперед визначеного завершення в часі і залежить лише від наявності та величини попиту. Коли закінчується попит - закінчується і виробничий цикл. Виробничий цикл в класичному розумінні не є проектом. Але останнім часом проектний підхід все частіше застосовується і до процесів, орієнтованих на безперервне виробництво. Наприклад, проект збільшення обсягів виробництва до вказаного рівня на протязі визначеного терміну, маючи заданий бюджет, або ж виконання певних замовлень відповідно до обумовлених (договірних) термінів поставки.

Найпоширенішими сферами діяльності, пов’язаними з проектами (проектно-орієнтованими), є будівництво, автомобілебудування, фармацевтика, архітектура, медичне обслуговування, розробка комп’ютерних програм та багато інших. Окрім проектів у традиційному розумінні можна вести мову про здійснення соціальних (пенсійна реформа), політичних (вибори до парламенту) або ж побутових (сімейне свято) проектів.

Таке різноманіття проектної діяльності потребує певної класифікації проектів.

Класифікаційні схеми застосовують для ідентифікації проектів і вибору відповідних організаційних форм і методів управління ними. Нижче розглянуто основні типи проектів за певними класифікаційними ознаками.

За масштабом (розміром) проекти поділяють на:

· малі – в американській практиці з капіталовкладеннями до 10-15 млн. дол. США і трудозатратами до 40-50 тис. людино-годин. Приклади: розробка дослідно-промислових установок, будівництво невеликих (часто в блочно-модульному виконанні) промислових підприємств, реконструкція, технічне переозброєння виробництва, науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки на промислових підприємствах. Малі проекти допускають ряд спрощень в процедурі проектування і реалізації, формуванні команди проекту. Найчастіше вони виконуються силами самих підприємств на протязі 1-2 років.

· середні – в американській практиці з капіталовкладеннями понад 15 млн. дол. США. Приклади: проектування на основі типових проектних рішень і будівництво підприємств, облаштування і освоєння невеликих родовищ корисних копалин.

· великі - характеризуються великою вартістю (1 млрд. дол. США і більше) і трудомісткістю (2 млн. людино-годин на проектування і 15-20 млн. людино-годин на будівництво), тривалістю реалізації 5-7 років, різноманітністю форм фінансування. Приклади: будівництво магістральних трубопроводів, атомних електростанцій, комплексне освоєння великих родовищ корисних копалин (нафти, газу, вугілля), проектування і будівництво великих підприємств (автомобільних, металургійних, хімічних, нафтопереробних).

За термінами реалізації розрізняють проекти:

· короткострокові (до одного року);

· середньострокові (1-3 роки);

· довгострокові (понад 3 роки).

За складом і структурою проекти класифікують на:

· монопроекти – окремі прості проекти чітко визначеної орієнтації і масштабу. Мають чітко окреслені ресурсні, часові та інші рамки і реалізуються єдиною проектною командою.

· мультипроекти - комплексні проекти, що складаються з монопроектів і вимагають багатопроектного управління. Приклади мультипроектів: а) один підрядник виконує комплекс робіт за окремими контрактами для різних замовників; б) декілька підрядників виконують роботи на комплексах одного об’єкту для одного або багатьох замовників.

· мегапроекти – комплексні проекти (програми) розвитку регіонів, галузей економіки. Складаються з моно- та мультипроектів, об’єднаних однією метою. Характерними ознаками мегапроектів є велика їх вартість, капіталомісткість, тривалий термін реалізації, застосування широкого спектру форм фінансування, велика кількість учасників, суттєвий вплив на соціально-економічне становище регіону чи навіть країни. Приклад мегапроектів: проект створення транспортних коридорів у Європі.

В залежності від того, хто є замовником проекту виокремлюють:

· особисті проекти (навчання і підвищення кваліфікації, народження дитини, спорудження власного будинку);

· підприємницькі (створення нового продукту, об’єднання двох фірм, розробка і впровадження нової технології, участь і виставці чи ярмарці, просування нового продукту на ринок)

· державні (адміністративна, пенсійна реформа, переведення столиці ФРН з Бонна до Берліна, організація проведення конкурсу Євробачення-2005 у Києві)

· міжнародні (TEMPUS- програма співробітництва між вузами країн ЄС і держав Східної Європи, проект багатоцільового літака АН-70).

В залежності від мети проекти поділяють на:

· комерційні – ціль: одержання прибутку;

· некомерційні – ціль: отримання соціального ефекту.

За вимогами до якості виокремлюють проекти:

· бездефектні – домінуючою рисою є підвищені якість і рівень безпеки (атомні електростанції, греблі, дамби, мости);

· стандартні.

За характером і сферою діяльності проекти поділяються на:

· промислові – зорієнтовані на розробку, випуск і продаж нових видів продукції;

· економічні – спрямовані на приватизацію підприємств, розвиток ринку капіталів, реформування податкової системи, інші макроекономічні перетворення;

· організаційні – націлені на вдосконалення системи управління підприємством, галуззю, державою;

· дослідницькі – охоплюють науково-дослідницьку діяльність з метою отримання нового наукового продукту;

· IT (Information Technology)-проекти – визначають як комплекс формально організованих заходів з метою досягнення єдиної мети, створення складної системи із встановленими характеристиками якості та обмежених ресурсах;

· освітні проекти – спрямовані на забезпечення людей кожного віку рівноправним і відкритим доступом до високоякісного навчання й різноманітного досвіду;

· інвестиційні – включають пакет інвестицій і пов’язаних з ними види діяльності;

· інноваційні проекти – визначають як комплекс взаємопов’язаних заходів інвестиційного характеру, спрямованих на комерційне застосування науково-технічних розробок, освоєння нових видів продукції, послуг, впровадження новітніх технологій;

· соціальні – пов’язані з реформуванням системи соціального захисту, охорони здоров’я;

· екологічні – спрямовані на захист довкілля, збереження біорізноманіття, подолання наслідків екологічних катастроф.

За рівнем альтернативності розрізняють проекти:

· незалежні – результати реалізації одного не впливають на результати реалізації інших;

· взаємовиключні (альтернативні) – реалізація одного проекту виключає можливість виконання інших через одно- направленість, використання обмежених спільних ресурсів, земельних ділянок.

· взаємовпливаючі – при спільній реалізації таких проектів виникають різноманітні допоміжні (системні, синергічні, емерджентні) позитивні або негативні ефекти, які відсутні при здійсненні проектів окремо один від одного.

· взаємодоповнюючі – проекти, які можуть реалізовуватися, або зупинятися тільки одночасно.

Дата добавления: 2015-07-12