Додаткові вправи. Вправа 1.Перекладіть словосполучення українською мовою

Вправа 1. Перекладіть словосполучення українською мовою. Визначте, якими відмінками керують подані дієслова в українській та російській мовах.

Болеть гриппом, браться за оружие, создавать угрозу, разразиться гневом, понимать латынь, приступить к обсуждению, вступить в союз фермеров, соглашаться с мнением, вступить в борьбу, простить ближнего, прошу извинить меня, допускать ошибку, отдаться воспоминаниям.

Вправа 2. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Значення невідомих слів з'ясуйте за словником.

1. Знов весна настане і квітки барвисті принесуть хвилини щастя і тепла (В. Сосюра). 2. Умите сонце перекинуло свої золоті коси на поля і вони укрилися пахучою парою (М. Стельмах). 3. Ранні пташки росу п'ють, а пізні – сльози ллють (Нар. творчість). 4. Прилинув вітер і в нічній хатині він про весняну волю заспівав а з ним прилинули пісні пташині і любий гай свій відгук з ним прислав (Леся Українка). 5. Скоро казка мовиться та не скоро діло робиться (Нар. творчість). 6. Пройшли перші травневі дощі і розгорнулося листя київських каштанів (В. Пархоменко). 7. Не має спочинку ріка бо течія річки стрімка (О. Шугай).

Вправа 3. Прочитайте та перепишіть речення, підкресліть граматичну основу.

1. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами (М. Коцюбин-ський). 2. Мерзнуть зорі в небі сірім (В. Підпалий). 3. На честь перемоги над печенігами в Києві Ярослав Мудрий спорудив собор Святої Софії. 4. Прилетіли ластів'ята, сіли край віконця, принесли у нашу хату весняногосонця (В. Крищенко). 5. Травневе сонце в травах спочивало (В. Підпалий).6. Без першої ластівки весна не приходить (Нар. творчість). 7. Доцвіли й осипались квіти в кришталевій вазі на столі (М. Луків). 8. Вересень прошумів над каштаном грозовими дощами. (І. Цюпа). 9. Звозить осінь своє збіжжя… (В. Мордань). 10. Високо під небом вечірнім пролетіли величез-ним табуном дикі гуси. (М. Коцюбинський).

Вправа 4. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть правопис частки не.

1. (Не)площинність робочої ділянки поверхні, на якій закріплюють компресорне обладнання, (не)повинне перевищувати (не)площинність опорної поверхні його випробовуваних складових частин. Зазори між поверхнями варто усувати (не)пружними прокладками. 2. Поверхня ротора повинна бути гладкою, (не)мати пошкоджень і (не)однорідності матеріалу. 3. (Не)допускається використання елементів підшипникової опори, що (не)мають твердого зв’язку з вкладками підшипників, як точки виміру.

Вправа 5. Перекладіть українською мовою речення, поясніть особливості перекладу дієприслівникових зворотів.

1. Анализируя бифуркации динамической системы, будем использовать параметрический метод построения бифуркационных кривых. 2. Охарактеризовав специфическое строение атомов металла, определим понятие «металлы». 3. Выразив а через b, можно решить уравнение. 4. Исключая параметр а, придем к окончательному выражению.

Завдання для самоконтролю

1. До граматичного зв'язку належать:

а) узгодження й керування;

б) узгодження й прилягання;

в) керування й узгодження.

2. Якщо присудок виражений дієсловом минулого часу, а іменник, що

означає професію, характерну для обох статей, виступає із власним ім’ям,

то присудок слід узгоджувати:

а) з ім’ям;

б) з іменником, що означає професію;

в) як з ім’ям; так і з іменником, що означає професію.

3. У словосполученнях, що позначають дати, відмінюється:

а) тільки перша частина;

б) тільки друга частина;

в) перша й друга частини.

4. У діловій документації переважає:

а) розповідна форма викладу;

б) наказова форма викладу;

в) урочиста форма викладу.

5. Граматичним центром речення виступають:

а) підмет і додаток;

б) присудок і обставина;

в) підмет і присудок.

6. Діловим документам надають стислості:

а) дієприслівникові звороти;

б) дієприкметникові звороти;

в) дієприслівникові й дієприкметникові звороти.

7. Офіційно-діловому й науковому стилям притаманний:

а) прямий порядок слів у реченні;

б) зворотний порядок слів у реченні;

в) прямий і зворотний порядок слів у реченні.

8. Розповідь – це:

а) текст, у якому явища й факти викладаються в хронологічній послідовності;

б) текст звітів, актів, наказів і постанов;

в) найскладніший спосіб викладу матеріалу в документах.

9. Кома ставиться:

а) у кінці речення;

б) для поєднання однорідних членів у словосполучення і окремих висловлювань у складне речення;

в) для розрізнення різних за змістом інформацій, об’єднаних у складне речення; у кінці рубрик переліку, коли вони досить розвинені й кожна частина становить закінчене речення.

10. Крапка з комою ставиться:

а) для відокремлення поширених прикладок і додатків;

б) для відокремлення вставних або складних конструкцій;

в) для розрізнення різних за змістом інформацій, об’єднаних у складне речення; у кінці рубрик переліку, коли вони досить розвинені й кожна частина становить закінчене речення.

Дата добавления: 2015-07-12