Читайте также:
|
|
Після засвоєння цієї теми учнi повинні:
знати: правила правопису прислівників, прийменників, сполучників і часток разом, окремо та через дефіс;
вміти: знаходити у тексті відповідні орфограми; обґрунтовувати за допомогою правил вибір варіанту написання прислівників, прийменників, сполучників і часток разом, окремо та через дефіс.
Прислівник – незмiнювана частина мови, яка виражає ознаку дiї, ознаку iншої ознаки або предмета.
Прислiвники можуть писатися разом, окремо або через дефiс.
Разом пишемо прислiвники:
1) утворенi за допомогою прийменникiв вiд коротких прикметникiв: змолоду, сповна, спроста, звисока, допiзна;
2) утворенi вiд основ первинних прислiвникiв: назавжди, позавчора, повсюди;
3) утворенi сполученням прийменника з числiвником: утрьох, спершу, заодно, втричi;
4) першою частиною яких є префiкс ЩО-: щодня, щонайкраще;
5) з частками АБИ-,ДЕ-,-СЬ: абиколи, деколи, десь.
Окремо пишемо прислiвники:
1) утворенi вiд iменника з прийменником, компоненти яких зберiгають вiдносну самостiйнiсть значення: на щастя, без пуття, з розгону, пiд боком, по правдi, до вподоби;
2) у яких повторюються основи, роздiленi прийменниками: з боку на бiк, час вiд часу;
3) утворенi поєднанням iменника в називному вiдмiнку з iменником в орудному вiдмiнку: кiнець кiнцем, честь честю.
Через дефіс пишемо прислiвники:
1) утворенi вiд прикметникiв, числiвникiв, займенникiв за допомогою префiкса ПО-: по-українськи, по-козацьки, по-нашому,по-перше;
2) у яких повторюються основи: видимо-невидимо, з давнiх-давен;
3) якщо вони мають частки: БУДЬ-, НЕБУДЬ-, КАЗНА-, ХТОЗНА-: будь-коли, коли-небудь, казна-коли, хтозна-де.
Прийменник – службова частина мови, яка разом із відмінковими закінченнями іменників (або займенників) слугує для вираження підрядних зв'язків між словами в реченні.
Разом пишемо складні прийменники, утворені сполученням одного або двох прийменниківіз будь-якою частиною мови: поміж, понад, внаслідок, замість, щодо, посеред.
Через дефіс пишемо складні прийменники з початковим з-, із-: із-за. з-посеред, з-понад
Окремо пишуться прийменникові сполуки: під час, між іншим.
Сполучник – службова частина мови, яка слугує для поєднання між собою однорідних членів речення або речень.
Разом пишемо сполучники, які становлять поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: зате, начебто, неначебто, щоб, причому.
Окремо пишуться:
а) сполучники з частками би, ж: як же, коли б;
б) складені сполучники: дарма що, для того щоб.
Через дефіс пишуться сполучники отож-то, тим-то, тілько-но, тому-то.
УВАГА! Сполучники ПРОТЕ, ЗАТЕ, ЯКБИ, ЩОБ треба вiдрiзняти вiд однозвучних з ними самостiйних слiв ТЕ, ЯК, ЩО, якi з прийменниками ЗА, ПРО або з частками БИ,Б пишуться окремо.
Частка – службова частина мови, яка вносить додатковi вiдтiнки в речення або служить для творення способiв дiєслiв.
Разом пишемо частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся у складі будь-якої частини мови: абихто, дехто, чимало, щораз, якраз, чомусь.
Увага! Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де в кого.
Окремо пишуться частки би (б): зробив би; пішла б.
Через дефіс пишуться частки -бо, -но, -то, -таки, -от: неси-бо, тільки-но, як-то, зробив-таки; будь-, -небудь, казна-, хтозна-: будь-хто, де-небудь, хтозна-який.
Практичні завдання для самоперевірки
Запишіть слова згідно з правилами їх написання: разом, окремо, через дефіс. Письмово поясніть написання підкреслених слів.
В/останнє, на/довго, без/вісти, до/речі, до/речний, день/у/день, по/іншому, аби/хто, по/українськи, де/небудь, який/не/будь, по/перше, ні/в/якому, всього/на/всього, де/не/де, не/наче/б/то, на/багато, що/понеділка, до/побачення, як/раз, як/най/дешевше, до/пізна, на/нівець, по/одинці, на/самперед, по/нашому, віч/на/віч, пліч/о/пліч, сам/на/сам, в/поперек, до/тла.
Зразок: по-українськи - через дефіс пишемо прислівники, утворенi вiд прикметникiв за допомогою префiкса по-; де-небудь – через дефіс пишемо прислівники з суфіксом –небудь.
• Не/начеб/то, на/жаль, по/козацькиЗ/рештою, на/завжди, все/ж/таки, тільки/но, з/ким/не/будь, що/суботи, як/най/серйозніше, де/який, коли/сь, ні/бито, в/плав, віч/на/віч, на/віки/вічні, чим/раз, на/добраніч, до/останку, на/двоє, по/російськи, по/твоєму, по/третє, в/третє, з/відси, не/начеб/то, що/разу, як/най/ліпше, що/сили, до/речі, до/нині, на/призволяще, о/пів/дні.
• Тільки/но, дарма/що, по/п’яте, по/німецьки, туди/сюди, аби/хто. Хтозна/що, де/небудь, на/багато, як/найменше, що/най/краще, на/різно, по/за/то/рік, з/легка, до/речі, на/жаль, по/тихеньку, в/вечері, до/вподоби, на/в/круги, ані/скільки, по/турецьки, казна/де, на/весні, з/боку/на/бік, по/серед, не/наче, ні/би/то, коли/сь, що/най/довше, як/раз, як/треба, по/хазяйськи, в/третє.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 910 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Подвоєння в словах іншомовного походження | | | Тема 16. Написання часток не, ні з різними частинами мови |