Читайте также:
|
|
Характеристики мостового крану за ГОСТ
табл. 1.1
Вантажо- підйомн. крана, кН | Проліт крана, м | Розміри крана, мм | Тиск колеса на підкранову рейку, Fmax | Вага, кН | Тип кранової рейки | |||
Ширина В | База К | Висота Нк | візка Gв | крану з візком, Gк | ||||
30/5 | 22,5 | КР - 70 |
|
Fmax =315 Fmax=315
Hк =2750
K=5100
B=6300
Lк=22500
L=24000
Рис. 1. Схема крану
1.2 Вибір конструкцій та компоновка поперечної рами
Для проектування каркасу будівлі приймаємо типові залізобетонні конструкції згідно серій типових конструкцій та каталогів, крім висотних розмірів колон, оскільки висота будівлі відмінна від типової. Вибрані конструкції зводимо в таблицю 1.2.
Конструкції каркасу будівлі
табл. 1.2
Назва конструкцій | Серія або ДСТУ | Ескіз і переріз | Маса, т |
Плита покриття | 1.465 - 7 | 12,7 | |
Ферма з паралельни-ми поясами | 1.463-1-16 | 12,5 | |
Балка підкранова | 1.426.1- 4.1 | 10,7 | |
Панелі стінові | 1.432 - 9 | 3,16/ 4,22/ 6,39 | |
Балка фундаментн | ФБН3 | 3.2 | |
Колони | 1.424.1-5 | 9,3/ 10,7 |
Висоту надкранової частини колони визначаємо за формулою:
Нв = Нп.б.+ hк.р.+Нк + 100 = 1400 + 120 + 2750 + 100 = 4370 мм.,
де Нв - висота верхньої частини колони,
Нп.б.- висота підкранової балки,
Нк - висота мостового крану,
hк.р.- висота кранової рейки.
Приймаємо Нв = 4400 мм.
Висота підкранової частини рівна:
Нн = Н + 0,15 – Нв = 9,0+ 0,15 – 4,4= 4,75 м.,
де Н - висота до низу кроквяної конструкції.
Прив’язку колон крайніх рядів вздовж будівлі при кроці колон 12м приймаємо 500мм. Колони торцевих рядів зміщуємо в середину будівлі на 500 мм від розбивочних осей.
Для даної будівлі потрібно влаштувати температурний шов в поперечному напрямку, оскільки її довжина перевищує 72 м і становить 96 м. Шов виконуємо посередині будівлі. Він утворюється двома рядами колон, відстань між якими становить 1000 мм, прив¢язка – становить 500 мм від осі в середину температурного відсіку кожного ряду колон. В поздовжньому напрямку - температурний шов влаштовуємо, оскільки ширина будівлі становить 72 м.
Для забезпечення просторової жорсткості будівлі передбачаємо вертикальні хрестові в’язі між колонами в нижній їх частині по середині температурних блоків. Вертикальні в’язі між ригелями розташовуємо в крайніх прольотах.
РОЗДІЛ ІІ. Статичний розрахунок рами
2. Визначення навантажень, що діють на раму
2.1 Постійні навантаження від маси покриття
Навантаження на 1 м2 покриття
Таблиця 2.1.
№ п/п | Вид навантажень | Характерис-тичне навантаження кПа | Коеф-т надійності за експл. навантаж. γfе | Експлуатаційне навантаження, кПа | Коефіцієнт надійності за гр. навантаж., γfm | Граничне розрахункове навантаження, кПа |
Захисний шар гравію втоплений в бітумну мастику 0,015*16*0,95=0,228 | 0,228 | 1,0 | 0,228 | 1,3 | 0,296 | |
Три шари на бітумній мастиці 0,2*0,95=0,19 | 0,19 | 1,0 | 0,19 | 1,3 | 0,247 | |
Стяжка з цементно-піщаного розчину 0,03*18*0,95=0,598 | 0,513 | 1,0 | 0,513 | 1,3 | 0,667 | |
Утеплювач – Мінераловатні плити підвищеної жорсткості 0,08*2,5*0,95=0,19 | 0,19 | 1,0 | 0,19 | 1,2 | 0,228 | |
Пароізоляція – синтетична плівка 0,0015*0,95=0,0014 | 0,0014 | 1,0 | 0,0014 | 1,2 | 0,0017 | |
Плита покриття G = 69 кН | 1,9 | 1,0 | 1,9 | 1,1 | 2,09 | |
Всього | qm = 3,02 | qекс = 3,02 | q = 3,53 |
Обчислюємо величину поздовжньої сили, що діє на колону крайнього ряду:
F1 = 0,5 g L a + 0,5 Gp(10)gfm gn = 0,5 × 3,53 × 24 × 12 + 0,5 × 12,5×10 × 1,1× 0,95 = 573,6кН.
На колону середнього ряду діє сила F1В = 2 × F1А = 2 × 573,6=1147,2кН.
Ексцентриситет прикладання сили в колоні крайнього ряду:
е1А=250+150–0,5hв=250+150–0,5´600=100 мм.
Рис.2.1 До визначення ексцентриситетів прикладання сил на верхню і на підкранову частину колони.
2.2 Навантаження від ваги підкранових балок
F2 = (Gпб (10)gfm + gкр.р а gfm) gn = (10,7 × 10 × 1,1 + 0,6 ×12 × 1,05)0,95 = 118,9 кН.
Визначимо ексцентриситети за рис. 2.1:
е2А = l - 0,5 hн = 750-0,5×800 = 350 мм;
Для колон середнього ряду
е2Б =l= 750 мм.
2.3 Навантаження від власної ваги колони
Колона крайнього ряду:
F3А = Hв bhв rв(10) gfm gfn = 4,4 × 0,6 × 0,5 × 2,5 ×10 ×1,1× 0,95= 34,5 кН,
F4А = (Hн b hн + Vкон) rв(10) gfm gfn = (4,75 × 0,5 × 0,8 + 0,08) × 2,5 × 10 × 1,1× 0,95 = 51,72 кН,
де Vкон=0,08 м3.
Колона середнього ряду:
F3Б = Hв b hв rв(10)gfm gfn = 4,4 × 0,6 × 0,5 × 2,5 ×10 ×1,1× 0,95 = 34,5 кН,
F4Б = (Hн b hн + Vкон) rв(10) gfm gfn = (4,75 × 0,5 × 0,8 + 0,576) × 2,5 × 10 × 1,1× 0,95 = 64,6 кН,
де Vкон=2(0,9 × 0,4 × 0,6 + 0,5 × 0,6 × 0,6 × 0,4) =0,576 м3.
2.4 Навантаження від маси стін та вікон
Підбираємо висоти стінових панелей та вікон (рис. 2).Навантаження від навісних панелей та віконного заповнення передається на колони в місцях їх опирання на опорні столики, що кріпляться до закладних деталей колон. Цокольні панелі опираються на фундаментні балки і не впливають на роботу колони.
Розкладку стінових панелей та вікон виконуємо із стандартних панелей висотою 1,8 і 1,2 м.
Навантаження від ваги стіни, що діє на верхню частину колони:
|
|
|
|
|
|
Ексцентриситет дії сили F5 і F6
|
|
2.5 Тимчасові навантаження
2.5.1 Величина сили від ваги снігу
Величина зосередженого снігового навантаження на колону крайнього ряду становить:
Qs = 0,5 × L × a ×gn × Sm = 0,5 × 24 × 12 × 0,95 × 1,456 = 199,2 кН;
де Sm – граничне розрахункове значення снігового навантаження:
Sm= γfm × S0 × c=1,04 × 1,4 × 1 = 1,456 кПа;
γfm– коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням снігового навантаження залежно від середнього періоду повторюваності Т, за табл. 8.1 [1], γfm=1.04.
-характеристичне значення снігового навантаження, згідно завдання.
С – коефіцієнт, що визначається за формулою:
=1 × 1 × 1 = 1;
де – коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні ґрунту до снігового навантаження на покрівлю, який визначається за 8.7, 8.8 [1], =1;
Місце прикладання сили Fs співпадає з місцем прикладання сили F1. На середню колону діє сила: 2 Qs=2×199,2=398,4 кН.
Квазіпостійне розрахункове значення снігового навантаження:
Sp = (0,4×S0 - S’) ×С = (0,4×1,4 – 0,16) ×1,0 = 0,4 кПа.
2.5.2 Кранові навантаження
Syi = y1 + y2 + y3 + y4= 1 + 0,84 + 0,63 +0,47 = 2,94;
Vmax = Fmax γfm ψ Σу γfn = 315 × 0,85 × 1,1 × 2,94 × 0,95 = 822,6 кН;
Vmin = Fmin y gf mSyi γfn = 95 × 0,85 × 1,1 × 2,94 × 0,95 = 248,1 кН; де
Fmin = = =95 кН.
Vh = Fh * γfm * ψ * Σу *γfn = 10,5 * 1,1 * 0,85 * 2,94 *0,95= 27,4 кН.,
де Fh = 0,025 (Q + GB) = 0,025 (300 + 120) = 10,5 кН.
Місце прикладання сил Vmax, Vmin співпадає з місцем прикладання F2. Горизонтальна гальмівна сила Vh прикладена до колони на рівні верху підкранової балки.
Рис. 2.3 Для розрахунку навантажень від крана
2.5.3 Вітрові навантаження
Вітрове навантаження на колону має розподілений характер і збирається з вертикальної полоси шириною, рівною кроку колон. Обчислюємо тиск на будівлю з навітряної сторони:
1) 5 м: W1 = Wo C gfm B gn = 0,55 × 0,32 × 1,035 × 12× 0,95 = 2,07 кН/м;
C1=0,8× 0,4× 1,0× 1,0× 1,0× 1,0=0,32,
2) верх підкранової вітки колони 4,6 м:
W2 = Wo C gfm B gn = 0,55 × 0,38 × 1,035 × 12× 0,95 = 2,46 кН/м;
C2=0,8× 0,47× 1,0× 1,0× 1,0× 1,0=0,38,
3) верху колони (9,0 м):
W3= Wo C gfm B gn = 0,55 × 0,5 × 1,035 × 12× 0,95 = 3,24 кН/м;
C3=0,8× 0,62× 1,0× 1,0× 1,0× 1,0=0,50,
4) верху стіни (10,8 м):
W4= Wo C gfm B gn = 0,55 × 0,53 × 1,035 × 12× 0,95 = 3,44 кН/м;
C4=0,8× 0,66× 1,0× 1,0× 1,0× 1,0=0,53,
Визначаємо тиск вітру із завітреної сторони:
W11 = Wo C gfm B gn = 0,55 × 0,2 × 1,035 × 12× 0,95 = 1,29 кН/м;
C11=0,5× 0,4× 1,0× 1,0× 1,0× 1,0=0,2,
W21 = Wo C gfm B gn = 0,55 × 0,23 × 1,035 × 12× 0,95 = 1,49 кН/м;
C21=0,5× 0,47× 1,0× 1,0× 1,0× 1,0=0,23,
W31 = Wo C gfm B gn = 0,55 × 0,31 × 1,035 × 12× 0,95 = 2,01 кН/м;
C31=0,5× 0,62× 1,0× 1,0× 1,0× 1,0=0,31,
W41 = Wo C gfm B gn = 0,55 × 0,33 × 1,035 × 12× 0,95 = 2,14 кН/м;
C41=0,5× 0,66× 1,0× 1,0× 1,0× 1,0=0,33,
Обчислюємо величину згинаючого моменту від фактичного тиску вітру на рівні обрізу фундаменту з навітряної сторони:
Еквівалентне рівномірно розподілене навантаження:
кН/м.
З завітреної сторони тиск вітру
qw1 = 0,75 × qw = 0,75 × 2,23 = 1,67 кН/м.
Обчислюємо величину зосередженої сили, яка діє на рівні верху колони:
- з навітреної сторони:
кН.
- з завітреної сторони:
кН.
Значення величин
табл. 2.2
Позначення | Величина | Розмірність | Позначення | Величина | Розмірність | Позначення | Величина | Розмірність |
F1 | 573,6 | кН | F4Б | 64,6 | кН | Vmin | 261,15 | кН |
F2 | 118,9 | кН | F5А | 78,8 | кН | Vmax | 822,6 | кН |
F3A | 34,5 | кН | F6А | 74,15 | кН | Vh | 27,4 | кН |
F3Б | 34,5 | кН | FS | 199,2 | кН | W | 9,74 | кН |
F4A | 51,72 | кН | qw | 2,23 | кН | qw’ | 1,67 | кН/м |
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 100 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Учет использования прибыли | | | Статичний розрахунок рами. |