Суб’єкти та об’єкти у реалізації права власності

Суб’єктами права власності в Україні є народ України, громадяни, юридичні особи, а також інші держави та їх юридичні особи, спільні підприємства, міжнародні організації, громадяни інших держав і особи без громадянства. Майно може належати на праві загальної (часткової або спільної) власності громадянам юридичним особам і державі. Допускається об’єднання майна, що є власністю громадян, юридичних особі держави, та створення на цій основі підприємств змішаної форми власності, у тому числі власності спільних підприємств за участю юридичних осіб і громадян інших держав. Громадяни, юридичні особи і держава можуть мати власне майно, розташоване на території інших держав.

Конституцією України передбачена державна, приватна і колективна власність. Законом України «Про власність» передбачені такі форми власності, як державна, приватна, колективна, індивідуальна, інтелектуальна власність, власність інших держав, юридичних осіб, спільних підприємств і міжнародних організацій.

В Україні до державної власності належать загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Суб’єктамиправа державної власності є держава в особі Верховної Ради України, а суб’єктами права комунальної власності – адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів. Від імені народу управління державним майном здійснює Верховна Рада України і місцеві ради народних депутатів, а також уповноважені ними державні органи, які вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їхньої діяльності, реорганізацію і ліквідацію, здійснюють контроль за ефективністю використання і збереження довіреного їм державного майна й інші правомочності згідно із законодавчими актами України.

Підприємства та організації, створювані фізичними особами (насамперед приватні), не визнаються Законом «Про власність», суб'єктами права приватної власності.[4. c.210]

Об’єктом права державної власності є: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України і створюваних нею державних органів, майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об’єкти; енергетична система; система транспорту загального користування, зв’язку й інформації, що мають загальнодержавне значення; бюджетні засоби Національного банку України, інших державних банків та установ, і створюваними ними кредитні ресурси; резервні страхові та інші фонди; майно середніх та вищих спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; соціально-культурні об’єкти або інше майно, що складає матеріальну основу суверенітету України й забезпечує її економічний і соціальний розвиток.

До об’єктів права комунальної власності належать: державний житловий фонд, об’єкти житлово-комунального господарства; майно установ народної освіти, культури, охорони здоров’я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв’язку й інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; інше майно, необхідне для здійснення економічного і соціального розвитку відповідної території. У комунальній власності знаходиться також майно, передане у власність області, району або іншим адміністративно-територіальним одиницям іншими суб’єктами права власності.

Правовий режим майна державного підприємства здійснюється на праві повного господарського ведення, при якому підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном, чинячи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать закону і цілям діяльності підприємства.

Якщо почато розслідування у справі про банкрутство державного підприємства, його трудовий колектив має право вимагати передачі в оренду або перетворення його в інше підприємство, що ґрунтується на колективній власності, за умови прийняття на себе боргів банкрута і згоди кредиторів.

Прибуток, що залишається в держаного підприємства після оплати податків та інших платежів у бюджет (чистий дохід), надходить у розпорядження трудового колективу підприємства. Частина цього прибутку передається у власність членів трудового колективу в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України. Сума прибутку, що належить членові трудового колективу утворить його внесок. На суму внеску членові трудового колективу, за його бажанням, можуть видані акції, на підставах яких щорічно повинні виплачуватися відсотки (девіденти).

Право приватної власності, передбачене Конституцією України і Законом України «Про власність», в умовах формування ринку є економічною основою демократичних перетворень у нашому суспільстві.

Громадян України здобуває право власності на доходи від участі в суспільному виробництві, від індивідуальної роботи, підприємницької діяльності, вкладення засобів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, отримане внаслідок спадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Об’єктами права приватної власності є житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, зобов’язання суб’єктів підприємницької діяльності, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Земельні ділянки іноземним громадянам і особам без громадянства у власність не передаються, хоча громадянин України можуть приватизувати на праві приватної власності жилі будинки, дачі, гаражі разом із земельними ділянками, викупити їх у державі або придбати у іншого власника за договором купівлі-продажу або спадкування. За кожним громадянином закріплене право використання своєї власності для здійснення підприємницької діяльності, що може здійснюватися кожним громадянином без утворення юридичної особи, але з обов’язковою реєстрацією як індивідуального підприємця. Громадяни не мають права мати у власності бойову і спеціальну техніку, вибухові, наркотичні, психотропні, отруйні та інші речовини, перелік яких передбається Законом України «Про власність» і постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна».

Член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного аба іншого кооперативу чи товариства, що цілком вніссвій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, інші будівлі або приміщення, надані йому в користування, здобуває право власності на це майно. Наймач житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду і члени його родини вправі придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або за іншими підставами, передбаченими законодавством України. Громадянин, який став власником цього майна вправі розпоряджатися ним за своїм розсудом. Майно, нажите подружжям під час шлюбу, належить їм на правах загальної спільної власності.

Придбання права власності пов’язане з купівлею-продажом, договорами дарування і спадкування. Придбання речі наступає з моменту передачі речі, а нерухомості, товарів – з моменту укладання договору. Квартири, будинки, споруди, дачі, гаражі і інше нерухоме майно підлягає обов’язковій державній реєстрації, тому що право власності в цьому випадку виникає з моменту реєстрації.

Колективна власність в економіці України, яка прийшла на зміну традиційним колгоспно-кооперативній власності та власності громадських організацій, набуває сьогодні іншого характеру. Вона має значні можливості для розвитку і могла б бути використана протягом тривалого часу.

Право колективної власності виникає на підставі добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передавання державних підприємств в оренду; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; державних субсидій; пожертвувань організацій та громадян, інших цивільно-правових угод.[5. с.69]

Право колективної власності грунтується на майні, що належить певному колективові громадян або колективних організацій. Право колективної власності виникає на основі добровільного об’єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об’єднань, передачі державних підприємств в оренду, викупу колективами державного майна, перетворення державних підприємств в акціонерні товариства, безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, інших цивільно-правових угод, тощо.

Суб’єктами права колективної власності можуть бути трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні та господарські товариства, професійні союзи, або інші організації, що є юридичними особами (ст. 20 Закону України «Про власність»).

Об’єктамиправа власності колективного підприємства є майно, вироблена продукція, отримані доходи, що визначаються залежно від внеску. Розмір внеску працівника в майні колективного підприємства залежить від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі в прирості майна колективного підприємства після його створення. За внеском нараховуються і виплачуються відсотки в розмірі, обумовленому трудовим колективом, на основі результатів господарської діяльності підприємства. Розмір внеску після смерті може бути переданий у спадщину.

Об’єктами права власності кооперативу є будівлі, споруди, грошові й інші майнові внески його членів, виготовлена ними продукція, доходи отримані від її реалізації й іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Кожен член кооперативу має право на частку доходу, отриману на його пай, і у випадку добровільного виходу з кооперативу громадян має право на виділення належної йому частки в майні кооперативу в натурі, грошах або цінних паперах.

Об’єктами права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, отримане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Власниками акцій можуть бути підприємства, установи, організвції, державні органи, працівники даного товариства, а також інші громадяни. За спільним рішенням трудового колективу й уповноваженого на те державного органу державне підприємство може бути перетворене на акціонерне товариство шляхом випуску акцій на всю вартість майна підприємства.

Об’єктами права власності господарського товариства є грошові і майнові внески його членів, а також майно придбане внаслідок господарської діяльності на підставах, не заборонених законом. Внесок членів господарського товариства може складатися з основних і оборотних фондів, коштів, цінних паперів. Член господарського товариства має право за спільною згодою передати в рахунок свого внеску права користуватися належним йому майном або результатами його інтелектуальної діяльності.

Об’єктом права власності господарського об’єднання підприємств і організацій (концерну, асоціацій, тощо) є майно, добровільно передане йому підприємствами й організаціями, а також придбане в результаті господарської діяльності і на інших підставах, не заборонених законом. До складу об’єктів права власності господарського об’єднання не входить майно членів цього об’єднання. Об’єктами права власності суспільних об’єднань є майно культурно-освітнього й оздоровчого значення, грошові кошти, акції, інші цінні папери, жилі будинки, споруди виробничого та не виробничого призначення, устаткування, оснащення, транспортні засоби й інше майно, необхідне для забезпечення діяльності, передбаченої їхніми статутами або положеннями.

Об’єктами права власності політичних партій і організацій є придбані на законній основі будинки, споруди, грошові кошти й інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.

Суб’єктами права інтелектуальної власності визнаються громадяни, юридичні особи і держава.

Об’єктами права інтелектуальної власності є здобудки науки, літератури, мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові прилади, результати наукових робіт та іншої інтелектуальної роботи. Відносини щодо створення і використання об’єктів права інтелектуальної власності регулються Цивільним кодексом України і спеціальним законодавством України.

Дата добавления: 2015-07-11