Програма проведення експерименту

Для досягнення мети роботи необхідно виконати наступні кроки:

1. Ознайомитися з конструкцією і роботою диференційного дилатометра типу Шевенара.

2. Опанувати правила переміщення світлової точки по матовому склу при диференційному дилатометричному аналізі;

3. Перевірити правильність пересування «зайчика» вздовж координатних осей;

4. Визначити коефіцієнти збільшення вздовж всіх осей;

5. Побудувати градуювальну сітку.

6. Зробити висновки щодо отриманих результатів.

7.7 Порядок проведення роботи та опрацювання результатів експерименту

Для виконання експериментальної частини роботи виконують такі операції:

1. Помістити в кварцові трубки два еталона, штовхачі і прикріпити фланець з трубками до головки дилатометра за допомогою гвинтів.·

2. Встановити рамку з матовим склом і калькою в фотокасету.

3. Надвинути електропіч на кварцові трубки і закріпити її за допомогою гвинтів так, щоб трубки з зразками знаходились в центрі обмотки електропечі в безпосередній близості до гарячого спаю термопари ХА.

4. Включити тумблери живлення знижуючого трансформатора і освітлювальної лампочки.

5. Здійснити налаштування реєструючої частини дилатометра:

a) ввести діафрагму 3 (див. рис. 7.3);

b) поворотом гвинтів 8-10 (див. рис.·7.2) оптичного трикутника встановити “світловий зайчик” в лівому верхньому куті;

c) ввести робочу діафрагму 4 (див. рис. 7.3).

6. ЛАТРом плавно збільшити напруження, яке подається на електропіч, так, щоб забезпечити швидкість нагрівання 5…8 град/хв.·

7. Через кожні 50 ⁰С, починаючи з кімнатної температури, включати електромагнітний затвор на 2…3 с. Температуру визначати за показами потенціометра за формулою (6.5) та олівцем фіксувати місце розташування «зайчика».

8. Градуювання закінчити при досягненні температури 600…700 ⁰С.

9. Виключити живлення печі.

10. Зняти кальку чи рамку з матовим склом. ·

11. Визначити коефіцієнт збільшення по осі ОХ (К₁). Для цього заповнити табл 7.2 та скористатися формулою (7.11) та даними табл.7.1.

Таблиця 7.2 - Розрахунок коефіцієнту збільшення по осі ОХ

Покази потенці-ометра, mV	Температура, ^0С	Положення «зайчика», мм	( – )	Значення К1, (ф-ла 7.11)	Коефіцієнт збільшення (середній),
			0.62
			1.27
			1,92
			2,60
			3.29
			4,02
			4.77
			5,56
			6.37
			7.20
			8.05
			8,92
			9,82
			10,73

12. Визначити збільшення по осі OY (К₂). Для визначення кута нахилу осі ОА помістити еталон в трубку Т₁ та виконати операції 4-5, потім між стрижнем-виштовхувачем С₁ та тримачем 7 (див. рис. 7.2) вставити плитку Йогансона товщиною 1 мм та відмітити нове положення «зайчика». Обережно вийняти плитку та вставити іншу, товщиною 1,3 мм. Знову відмітити положення «зайчика». Повторити для обох плиток Йогансона разом. Визначити тангенс кута φ. Розрахувати коефіцієнт К₂ за допомогою формули (7.9). Результати записати до табл. 7.3.

Таблиця 7.3 - Розрахунок коефіцієнту збільшення по осі ОY

Ширина плитки Йогансона, мм	Положення «зайчика»		Коефіцієнт збільшення,	Коефіцієнт збільшення,
Х, мм	Y, мм
1,0
1,3
2,3

13. Розрахувати коефіцієнт збільшення по осі ОА. Для цього знайти довжину відрізку по осі ОА для обраної температури. Виконати розрахунки за формулою (7.5). Всі результати записати до табл. 7.4.

Таблиця 7.4 - Розрахунок коефіцієнту збільшення по осі ОА

Температура, ^0С	Довжина відрізку ОА, мм	( – )	Коефіцієнт збільшення, К3, (7.5)

14. Розрахувати положення градуювальних рисок на осі ОХ через кожні 100 ⁰С за формулою (7.12) та відстань між рисками по осі OY за формулою (7.13). Дані заносять до табл. 7.5.

15. Побудувати градуювальну сітку. Температура – до 1000 ⁰С. Видовження – до 1,0 %.

Таблиця 7.4 - Дані для побудови градуювальної сітки

Температура, ^0С
Координати риски на осі ОХ, мм (7.12)
Величина η, (7.13)
Координати риски на осі ОY, мм

Температура, ⁰С

7.8 Оформлення звіту та порядок захисту роботи

Лабораторна робота починається з обговорення теоретичних основ. Експериментальна частина виконується під керівництвом викладача та лаборанта. Всі розрахунки студенти виконують самостійно у відведений для цього час.

В протоколі лабораторної роботи має бути:

- назва роботи та її мета,

- короткі теоретичні відомості,

- таблиці з результатами всіх розрахунків,

- градуювальна сітка з відповідними позначками на осях ОХ, OY та OA,

- висновки щодо встановленого рівня величин:

- чи опанована методика диференційного дилатометричного аналізу;

- яка величина коефіцієнтів збільшення по всіх осях градуювальної сітки,

- порівняти збільшення по осі OY зі збільшенням, отриманим для каткового дилатометра.

Здача лабораторної роботи відбувається на наступному занятті, або у визначений викладачем час.

7.9 Контрольні запитання

1. В чому полягає сутність диференційного дилатометричного аналізу?

2. Опишіть будову і принцип дії диференційного дилатометра типу Шевенара.

3. Який сплав застосовується як еталон, і які властивості він повинен мати?

4. Як перевірити правильність руху «зайчика» вздовж осей?

5. Як проводиться градуювання диференційного дилатометра типу Шевенара?

6. Яке збільшення можна отримати за допомогою диференційного дилатометра? Як відрізняється рух «зайчика» в катковому дилатометрі та дилатометрі Шевенара?

7.10 Перелік рекомендованої літератури

Дата добавления: 2015-07-11