Технологія як соціальний феномен

Вступ

В сучасному українському суспільстві однією з актуальних і значимих проблем є проблема ефективного соціального захисту та підтримки різних груп населення. Для її успішного рішення потрібно об'єднати зусилля фахівців у різних галузях діяльності, зокрема, професійних соціальних працівників, володіючих різними технологіями вирішення соціальних проблем. При визначенні технологій у соціальній роботі необхідно враховувати, по-перше, загальні трактування соціальних технологій, по-друге, особливості школи соціальної роботи як однієї з видів людської діяльності і, по-третє, особливості об'єктів, суб'єктів, змісту, засобів і інших компонентів школи соціальної роботи як певної цілісності.

Актуальність звернення до теми зумовлена тим, що у сучасному суспільстві для ефективного соціального захисту та підтримки різних груп населення виникла потреба активізувати й упорядкувати діяльність професійних соціальних працівників у відповідності до потреби сучасного суспільства взагалі і окремих сфер зокрема.

Ступінь розробленості теми. Аналізована проблема недостатньо розроблена. Багато праць присвячено теоретичним дослідженням та мало застосовується практично. Відсутня єдина типологія соціальних технологій.

Актуальність теми і її теоретична і практична значимість зумовили вибір напрямів дослідження, цілі й завдання роботи, її об'єкт і предмет.

Метою курсової роботи є розкриття сутності технологій соціальної роботи, визначення їх місць у системі соціальних технологій, опис специфіки, об'єкту і предмета впливу, основних елементів і складових частин технологій соціальної роботи; класифікація технологій соціальної роботи за рівнем спільност і та масштабам впливу на соціальні об'єкти різного рівня складності, розкриття внутрішньої структури кожного з виділених класів, а також застосування соціальних технологій на практиці в соціальній роботі з інвалідами.

Цілі роботи:

1. Розкрити сутність поняття соціальної технології.

2. Практичне застосування соціальних технологій в роботі з інвалідами.

Об'єктом даної курсової роботи є застосування фахівцями різних соціальних технологій в процесі соціальної роботи з інвалідами

Предметом курсової роботи є люди з обмеженими можливостями, які опинилися у важкій життєвій ситуації.

Основна гіпотеза: розробка й активніше практичне застосування соціальних технологій стимулюватиме ефективність соціального захисту та підтримки різних груп населення, в тому числі інвалідів.

Під час написання курсової роботи були використані такі основні методи: гіпотетичний, аналітичний, статистичний аналіз.

Новизна роботи обумовлена недостатньою вивченістю соціальних технологій і відсутність їх єдиної класифікації.

Курсова робота складається з таких структурних компонентів: у вступі розкривається актуальність аналізованої проблеми, визначаються об'єкт, предмет, мета, завдання дослідження, основна гіпотеза; у першій частині розглядаються поняття і сутність соціальних технологій, їх класифікація; у другій частині розкрито основні типи соціальних технологій; у третій частині описані технології соціальної роботи з інвалідами, у заключній частині містяться висновки з цілей та завдань курсової роботи.

Практична значимість дослідження у тому, що викладене в курсовій роботі дає можливість активізувати й упорядкувати діяльність професійних соціальних працівників у відповідності до потреб сучасного суспільства взагалі і окремих сфер зокрема.

Технологія як соціальний феномен

Поняття "соціальна технологія" стало використовуватися в науці лише у 40-х рр. XX ст. Основу цього поняття становить термін "технологія", але технологія не в традиційному значенні, яке торкає лише матеріальне виробництво, а в ширшому - зачіпає і соціальної сфери.

До цього часу теоретично в соціології вироблено єдине поняття соціальної технології. Так, Курбатов В.І. і Курбатова О.В. [1] визначають її як впорядковану в часі та просторі послідовність процесів соціальної діяльності, сукупність навичок, методів, прийомів, вкладених у досягнення певної виховної мети, реалізацію соціального замовлення; і навіть як розробку методів і методик результативного і раціонального цілеспрямованого соціального впливу. У той самий час Іванов В.М. і Патрушев В.І. дають навіть три визначення поняття "соціальна технологія".

1. Спеціально організована область знання про засоби і процедури оптимізації життєдіяльності людини у умовах наростаючої залежності, динаміки відновлення соціальних процесів.

2. Спосіб здійснення діяльності з урахуванням її раціонального розділення на процедури та постійні операції із подальшою координацією і синхронізацією та вибір оптимальних методів їх виконання.

3. Метод управління соціальними процесами, як система їх відтворення у певних параметрах - якість, властивість, обсяги, цілісність діяльності тощо.

Можна стверджувати, що в сучасній науці сутність технології визначається двома основними поняттями: операція і процедура, де операція - це конкретні дії, створені задля рішення певного завдання, а процедура - це набір певних необхідних дій. Виходячи з цього, можна запропонувати таке визначення поняття "технологія" - це спосіб втілення людьми конкретного складного процесу шляхом розділення його на систему послідовних, взаємозалежних процедур і операцій, які виконуються більш-менш однозначно й ставлять за мету ефективне досягнення поставленої цілі[2].

М.С.Данакін конкретизує розуміння соціальних технологій, як способу здійснення діяльності з урахуванням її раціонального розділення на процедури та проведення операції із подальшою координацією і синхронізацією та вибору оптимальних методів їх виконання. Перевагою даного визначення є те, що може бути віднесено до всіх видів людської діяльності, зокрема, до соціальної роботи як інтегрованого,універсального виду діяльності, спрямованої на задоволення соціально гарантованих і особистісних інтересів та потреб клієнтів, передусім соціально уразливих груп.

Отже, поняття "соціальна технологія" у науковій літературі використовують у таких значеннях:

1. Сукупність способів, методів, прийомів організації діяльності, з метою впливу на соціальні процеси та соціальні системи.

2. Опис способів, методів, прийомів організації діяльності у методиках, куди входять такі розділи:

• мета, завдання й можливості методу;

• планований підсумковий стан соціального суб'єкта;

• застосовувані методи і прийоми;

• способи, умови і послідовність їх застосування;

• необхідний час реалізації даної технології;

• кваліфікація працівників;

• способи вивчення прийомів технології.

3. Область знання,що розглядає питання створення, використання, поширення відповідних методів і процедур освітньої діяльності, тобто. що є науковою дисципліною. Наприклад, громадські науки пов'язані насамперед із рішенням практичних завдань, обумовлених функціонуванням і удосконаленням соціальних об'єктів, під якими в даному випадку розуміють як групи, верстви людей, окремих індивідів, так і соціальні явища і процеси.

4. Сама діяльність по цілеспрямованому перетворенню соціальних суб'єктів. Оптимізація розвитку та функціонування об'єктів, суб'єктів, явищ, соціальних процесів потребує технологічного підходу до управління соціальною діяльністю, оскільки масштаб змін що відбуваються, залучення людських, матеріальних, інформаційних та інших ресурсів такі великі, що спонтанність, стихійність, надмірна кількість помилок призвели б до невиправданої трати зусиль і коштів.

Тому формування політики обумовлене сучасним суспільством і державою можливе тільки з урахуванням технологізації, яка передбачає максимально ефективне і доцільне використання ресурсів і коштів.

Соціальні технології дуже різні,так як пов’язані з різноманітністю соціального світу, соціального життя.

Класифікація соціальних технологій може здійснюватися по видам, рівням, сферам застосування тощо.

1. За масштабами розв'язуваних соціальних проблем:

· універсальні соціальні технології;

· приватні соціальні технології.

До універсальних технологій можна віднести технології соціальної діагностики стану будь-якого соціального явища, а до приватних - конкретну технологію, що використовується під час вирішення конкретного завдання, наприклад, технологію педагогічного впливу.

2. За рівнем соціальної діяльності:

· глобальні соціальні технології, використовувані в масштабах людства;

· регіональні соціальні технології, дають ефект під час вирішення негараздів в умовах конкретного регіону;

· національні соціальні технології, засновані на особливостях національних традицій, психології ментальності та т.п.;

· державні, дозволяють вирішувати соціальну проблему на рівні конкретної держави;

· муніципальні тощо.

3. За характером розв'язуваних завдань:

· функціональні соціальні технології, призначені задля забезпечення оптимального і результативного функціонування існуючих соціальних систем у різноманітних галузях життя;

· інноваційні соціальні технології, створені задля забезпечення оптимального переходу різних соціальних систем в іншу якість - технології рішення соціальних суперечностей і конфліктів, дозволяють знайти й реалізувати найоптимальніші шляхи й на методи вирішення такої проблеми.

4. За характером соціальних процесів:

. соціальні технології,що дозволяють створити новий об'єкт:

· стимулюючі соціальні технології, предметом впливу яких є окремі процеси функціонування даного об'єкта;

· стримуючі соціальні технології, певним чином регулюючі процес функціонування соціального об'єкта;

· руйнуючі соціальні технології, результатом дії яких стає зникнення соціального об'єкта у цілому або будь-якої його частини.

5. За характером та змістом використовуваних коштів:

· організаційно - управлінські й адміністративні соціальні технології;

· соціально-правові технології;

· медико-соціальні технології;

· психологічні технології;

· педагогічні технології і т.п.

6. За метою функціонування:

· соціальні технології, зорієнтовані на створення;

· соціальні технології, зорієнтовані на зміну або виправлення умов перебігу процесу чи квазітехнології;

· соціальні технології, зорієнтовані на знищення, руйнацію, зникнення чи антитехнології[3].

Отже, соціальні технології - це неоднозначне і багатоаспектне явище. Рішення будь-якої соціальної проблеми передбачає використання технологій у взаємозв'язку та взаємозалежності.

Дата добавления: 2015-07-14