Ознайомча комплексна практика

Кафедра маркетингу

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ ВИРОБНИЧИХ ПРАКТИК

для студентів факультету менеджменту і маркетингу денної форми навчання за напрямом підготовки 6.030507 “Маркетинг” освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр

Дніпропетровськ - 2013

Методичні рекомендації щодо виконання індивідуальних завдань при проходженні виробничих практик для студентів факультету менеджменту і маркетингу денної форми навчання за напрямом підготовки 6.030507 “Маркетинг” освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр / ДДАУ. - Дніпропетровськ, 2013. – 12 с.

Укладачі: к.е.н., доцент Курбацька Л.М.,

старший викладач Никитюк О.В.

Розглянуто на засіданні кафедри маркетингу:

Протокол № 11 від 28 січня 2013 р..

Схвалено науково-методичною радою факультету менеджменту і маркетингу:

Протокол № 8 від 31 січня 2013 р.

ЗМІСТ

Вступ 4

1. Мета і завдання практики 5

2. Вимоги до оформлення індивідуального завдання 5

3. Загальна характеристика індивідуальних завдань 7

4. Детальна характеристика індивідуальних завдань 8

4.1. Ознайомча комплексна практика 8

4.2. Комплексна практика з фаху 10

4.3. Переддипломна практика 11

5. Контроль виконання індивідуального завдання 11

Додаток 12

ВСТУП

Виробнича практика занапрямом підготовки6.030507“Маркетинг”, будучи складовою частиною навчального процесу, має на меті сформувати висококваліфікованих фахівців, підготовлених до активної творчої, професійної і соціальної діяльності, які вміють самостійно опановувати нові знання і підвищувати свій професійний рівень.

Даний вид практики проводиться з метою закріплення і практичного використання знань і навичок, отриманих студентом за весь попередній період навчання, та збору матеріалів для курсової і дипломної роботи бакалавра.

Кожен студент зобов'язаний одержати у керівника практики індивідуальне завдання та терміни його виконання на вказаному робочому місці. Завдання на практику видається індивідуально кожному студенту викладачем-керівником практики за тиждень до початку практики. Зміст завдання залежить від специфіки підприємства.

Невід’ємною складовою виробничої практики студентів є виконання індивідуального завдання, зміст якого повинен розкривати особливості конкретного підприємства - бази практики.

Кожен студент перед початком виробничої практики зобов'язаний одержати у керівника практики індивідуальне завдання та виконати його до завершення перебування на практиці.

Практикант подає звіт про практику разом з індивідуальним завданням та щоденником практики на кафедру не пізніше ніж через три дні після закінчення практики.

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Мета виробничої практики – закріпити теоретичні знання і отримати практичні навички процесу управління маркетингом на підприємстві, одержаних на заняттях в агроуніверситеті.

У результаті проходження виробничої практики студент повинен вміти орієнтуватися в основних поняттях і визначеннях маркетингу; знати функціональні та організаційні особливості маркетингу.

Виходячи з зазначеної мети, студент повинен виконати наступні завдання:

- проаналізувати стан і тенденції розвитку економіки підприємства за останні 3-5 років;

- визначити цілі підприємства та засоби їх досягнення;

- ознайомитися з сучасними організаційними маркетинговими структурами на підприємстві (відділом збуту, спеціалізованим відділом маркетингу, відділом маркетингових досліджень, сучасним відділом маркетингу);

- охарактеризувати сучасний рівень організації маркетингу на підприємстві;

- описати законодавчо-правове та інформаційне забезпечення організації маркетингу на підприємстві;

- проаналізувати складові зовнішнього і внутрішнього середовища об’єкта практики;

- охарактеризувати комерційно-збутову політику підприємства;

- систематично вести щоденник;

- зібрати матеріал для написання звіту;

- виконувати розпорядження керівника практики від підприємства;

- дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

2. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

Індивідуальне завдання подається окремим додатком у звіті з виробничої практики після висновків.

Індивідуальне завдання повинно мати титульну сторінку, оформлену згідно додатку. Його розміщують на одній стороні стандартних аркушів формату А4, залишаючиліворуч 30 мм, праворуч – 15 мм, зверху – 20 мм, знизу – 20 мм.

На сторінці розміщують 28-30 рядків.

В разі необхідності розділи завдання нумерують арабськими цифрами з крапкою у кінці. Номер розділу вказують перед заголовком.

Всі сторінки індивідуального завдання до звіту, включаючи таблиці і рисунки, розміщені на окремих сторінках, також нумерують арабськими цифрами.

Кожний розділ починають знової сторінки. Їх заголовки пишуть великими літерами. Відстань між заголовком і текстом складає один рядок. Назви розділів по тексту мають відповідати назвам, вказаним у змісті.

Основну частину цифрової інформації оформлюють у таблицях. Вони повинні бути компактними і містити тільки ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об'єкт дослідження. Показники, що характеризують один одного, повинні міститися поруч.

Кожна таблиця супроводжується текстом, який повністю або частково має знаходитись попереду таблиці. В тексті наводять аналіз показників таблиці, який закінчується логічними висновками. Але в тексті не повинні повторюватись цифри, наведені в таблиці.

Таблиця повинна мати чіткий і лаконічний тематичний заголовок згідно з її змістом. Над заголовком з правої сторони пишуть слово "Таблиця" та номер.

Заголовки таблиць, колонок і рядків починають з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони є продовженням речення заголовка (наприклад, заголовок "Прибуток", а підзаголовок: "на 1 т"), і з великої, якщо вони є самостійними реченнями.

Нумерують таблиці у межахвсього завдання до звіту: Таблиця 1, Таблиця 2 і т.д. або по розділах двома цифрами: Таблиця 1.1., Таблиця 2.3.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті: (табл. 1.1) або на наступній сторінці. Якщо до таблиці звертаються повторно, то пишуть: див. табл. 1. Бажано таблицю розмістити на одній сторінці без переносу. Якщо це неможливо, то при переносі на обох сторінках пишуть номери колонок і тоді на другій сторінці назву їх не повторюють, а над таблицею справа пишуть "Продовження табл...."

Не відводять в таблицях окремих колонок "№ п/п" і "Одиниця вимірювання". Номер рядка вказують попереду його назви, а одиницю вимірювання – позаду, відокремивши її від назви комою. Якщо одиниця виміру для всіх показників таблиці спільна, то її краще вказати в кінці заголовка таблиці в дужках.

Таблицю розміщують так, щоб була можливість читати її без повороту роботи, або, у крайньому випадку, повернувши її по ходу стрілки годинника.

Крім таблиць, у роботі можуть бути використані рисунки. Назву вказують під рисунком, після його номера, на тому ж рядку.

Кожний додаток починають з нової сторінки, в правому кутку вгорі пишуть "Додаток А", а потім, по центру, тематичний заголовок. Якщо в додатку є таблиці і рисунки, то їх також нумерують окремо. Посилання на додатки в тексті роблять так само, як і на таблиці.

Скорочення слів у тексті, заголовках розділів і підрозділів, таблиць, додатків і рисунків не дозволяється, за винятком загальноприйнятих стандартом. Якщо використовуються вузькоспеціалізовані скорочення і терміни, то їх необхідно один раз розшифрувати в дужках після першого використання в тексті.

Одиниці вимірювання необхідно вказувати за державними стандартами та іншими загальноприйнятими правилами. Наприклад, одиниці вимірювання маси: грам – г. кілограм – кг, центнер – ц, і т.д. Після таких скорочень крапку не ставлять. Грошові одиниці вимірювання позначають з крапкою: грн.

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Зміст індивідуального завдання визначається згідно з задачами окремої виробничої практики. Загальна характеристика індивідуальних завдань для кожної практики студентів подана у таблиці 1.

Таблиця 1

Коротка характеристика індивідуальних завдань для студентів

за напрямом підготовки 6.030507 “Маркетинг”

при проходженні виробничих практик

№ з/п	Курс	Назва практики	Коротка характеристика індивідуального завдання
1.	ІІІ	Ознайомча комплексна практика	Матеріал про маркетингове ціноутворення
2.	ІV	Комплексна практика з фаху	Перший розділ дипломної роботи
3.	ІV	Переддипломна практика	Третій розділ дипломної роботи

Практикант складає індивідуальне завдання у відповідній послідовності за розділами, що передбачені цими методичними рекомендаціями для кожної практики.

4. ДЕТАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

ОЗНАЙОМЧА КОМПЛЕКСНА ПРАКТИКА

Виконання індивідуального завдання передбачає проведення підготовчої роботи з метою збирання інформаційно-довідкових матеріалів, необхідних для написання курсової роботи з дисципліни «Маркетингове ціноутворення» (згідно навчального плану навчання студентів 4-го курсу за напрямом підготовки«Маркетинг» ОКР – бакалавр).

Маркетингове ціноутворення являє собою тонкий, гнучкий інструмент і в той же час досить могутній важіль управління економікою. Ціна – єдиний елемент маркетингу, який приносить дохід, інші його складові збільшують витрати компанії. Крім того, ціна – один із самих гнучких, легко змінних його елементів на відміну від характеристик продукту та зобов'язань, пов'язаних з каналами розподілу. Разом з тим ціноутворення і цінова конкуренція – проблема номер один маркетингу. Ціни знаходяться в тісній залежності з багатьма елементами маркетингу і діяльності фірми. Від цін багато в чому залежать досягнуті комерційні результати, а правильна чи неправильна цінова політика надає довгостроковий (позитивний чи негативний) вплив на всю діяльність підприємства. Суть цілеспрямованої цінової політики в маркетингу полягає в тому, щоб встановлювати на товари фірми такі ціни і так керувати ними в залежності від положення на ринку, щоб опанувати його певною часткою, забезпечити намічений обсяг прибутку і вирішувати інші стратегічні та оперативні завдання.

При виконанні індивідуального завдання студент повинен:

- визначити маркетингові процеси ціноутворення та здійснити їх аналіз;

- описати принципи побудови цінової політики на підприємстві та управління нею;

- ознайомитись з практичними аспектами управління маркетинговим ціноутворенням на підприємстві;

- визначити види цінових концепцій та функції, які виконують ціни у господарському обороті;

- визначити формування ціни на продукцію та методи ціноутворення, що використовуються досліджуваним підприєм-ством;

- описати систему знижок і надбавок при формуванні цін;

- визначити особливості дослідження ринкової кон’юнктури в ціноутворенні;

- встановити ціновий ризик та життєвий цикл основних видів продукції.

Визначити чинники, які найбільш часто використовуються, на досліджуваному підприємстві:

- попит на продукцію та його еластичність;

- конкурентоспроможність продукції;

- вибрана підприємством цінова стратегія і тактика;

- витрати на виробництво та реалізацію продукції;

- рівень цін на продукцію підприємства;

- ціни конкурентів;

- ціни на взаємозамінну та аналогічну продукцію.

Для студентів, які проходять практику на підприємствах, що займаються міжнародним маркетингом, необхідно проаналізувати:

- які види цін використовуються в зовнішньоекономічній діяльності підприємства;

- як формується імпортна та експортна ціна та порядок їх розрахунку.

Всі наведені матеріали мають бути конкретними та практичними, стосуватися досліджуваного підприємства та обов’язково підкріплюватися цифровими і табличними даними. Інформацію доцільно наводити за п’ять років в розрізі основних видів продукції.

Обсяг індивідуального завдання має складати 5-6 сторінок.

Дата добавления: 2015-07-14