Порушень миру та актів агресії

Стаття 39. Рада Безпеки визначає існування будь-якої загрози мирові, будь-якого порушення миру або акту агресії і робить рекомендації або вирішує про те, яких заходів слід вжити у відповідності з статтями 41 і 42 для підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки.

Стаття 40. Щоб відвернути погіршення ситуації, Рада Безпеки уповноважу­ється, перш ніж зробити рекомендації або вирішити про вжиття заходів, передбаче­них статтею 39, зажадати від заінтересованих сторін виконання тих тимчасових заходів, що їх вона визнає необхідними або бажаними. Такі тимчасові заходи не повинні завдавати шкоди правам, домаганням або становищу заінтересованих сто­рін. Рада Безпеки належним чином враховує невиконання цих тимчасових заходів.

Стаття 41. Рада Безпеки уповноважується вирішувати, яких заходів, не зв’яза­них з використанням збройних сил, слід вживати для здійснення її рішень, і вона може зажадати від Членів застосування цих заходів. Ці заходи можуть включати цілковитий або частковий перерив економічних відносин, залізничних, морських, повітряних, поштових, телеграфних, радіо або інших засобів сполучення, а також розрив дипломатичних відносин.

Стаття 42. Якщо Рада Безпеки вважатиме, що заходи, передбачені в статті 41, можуть бути недостатніми або вже є недостатні, вона уповноважується вдатися до таких дій повітряними, морськими або сухопутними силами, які виявляться не­обхідними для підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки. Такі дії можуть включати демонстрації, блокаду та інші операції повітряних, морських або сухопутних сил Членів Організації.

Стаття 43. 1. Всі Члени Організації для того, щоб внести свій вклад справу підтримання міжнародного миру і безпеки, зобов’язуються надавати в розпоряд­ження Ради Безпеки на її вимогу і у відповідності з спеціальною угодою, або уго­дами, необхідні для підтримання міжнародного миру і безпеки збройні сили, допомогу і відповідні засоби обслуговування, включаючи право проходу. <...>

3. Переговори про укладення угоди, або угод, розпочинаються якомога корот­кий строк з ініціативи Ради Безпеки. Вони укладаються між Радою Безпеки і Членами Організації або між Радою Безпеки і групами Членів Організації і підля­гають ратифікації державами, що їх підписали, у відповідності з їх конституцій­ною процедурою.

Стаття 44. Коли Рада Безпеки вирішила застосувати силу, то перш ніж зажа­дати від Члена Організації, не представленого в Раді, надання збройних сил, на виконання зобов’язань, взятих ним на підставі статті 43, Рада Безпеки запрошує цього Члена Організації, якщо останній цього захоче, взяти участь у рішеннях Ра­ди Безпеки відносно використання контингентів збройних сил Члена Організації.

Стаття 45. З метою забезпечення для Організації Об’єднаних Націй можли­вості вживати термінових воєнних заходів Члени Організації повинні тримати в стані негайної готовності контингенти національних військово-повітряних сил для спільних міжнародних примусових дій. Чисельність і ступінь готовності цих кон­тингентів і плани їх спільних дій визначаються Радою Безпеки з допомогою Військово-Штабного Комітету в межах, зазначених у спеціальній угоді або уго­дах, згаданих в статті 43.

Стаття 46. Плани застосування збройних сил складаються Радою Безпеки за допомогою Військово-Штабного Комітету.

Стаття 47. 1. Створюється Військово-Штабний Комітет для того, щоб давати поради і подавати допомогу Раді Безпеки в усіх питаннях, що стосуються вій­ськових потреб Ради Безпеки в справі підтримання міжнародного миру і безпеки, використання військ, переданих в її розпорядження, і командування ними, а також регулювання озброєнь і можливого роззброєння.

<...>

Стаття 48. 1. Дії, потрібні для виконання рішень Ради Безпеки з метою під­тримання міжнародного миру і безпеки, розпочинаються всіма Членами Організа­ції або деякими з них, залежно від того, як це визначить Рада Безпеки.

2. Такі рішення виконуються Членами Організації безпосередньо, а також шляхом їх дій у відповідних міжнародних установах, членами яких вони є.

<...>

Стаття 50. Якщо Радою Безпеки вживаються превентивні або примусові захо­ди проти якої-небудь держави, всяка інша держава, незалежно від того, чи є вона Членом Організації, перед якою постануть спеціальні економічні проблеми, що виникли з проведення згаданих вище заходів, має право консультуватися з Радою Безпеки на предмет розв’язання таких проблем.

Стаття 51. Цей Статут ні в якій мірі не зачіпає невід’ємного права на індиві­дуальну або колективну самооборону, якщо станеться збройний напад на Члена Організації, доти, поки Рада Безпеки не вживе заходів, необхідних для підтриман­ня міжнародного миру і безпеки. Заходи, вжиті Членами Організації при здійснен­ні цього права на самооборону, повинні бути негайно повідомлені Раді Безпеки
і ні в якому разі не повинні зачіпати повноважень і відповідальності Ради Безпеки, згідно з цим Статутом, відносно здійснення в будь-який час таких дій, що їх вона визнає необхідними для підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки.

Дата добавления: 2015-07-14