Задача 17

«Відбір кандидатів з урахуванням соціально-психологічних якостей»

На підприємстві «Інтерсоцпрограм» проводиться відбір кандидата на посаду топ–менеджера у сфері соціальних мереж. На посаду претендують 5 співробітників. HR відділом підприємства розроблено перелік найбільш важливих соціально–психологічних якостей (зі ступенем їх важливості).

Таблиця 17.1 – Перелік найбільш важливих соціально–психологічних якостей на посаду топ–менеджера у сфері соціальних мереж.

Соціально–психологічні якості	Ваговий коефіцієнт (ступінь важливості)
Комунікабельність	1,5
Опір стресам	1,2
Мотивація	1,3
Відкритість нововведенням	1,6
Цілеспрямованість	1,3
Організованість	1,2
Впевненість у собі	1,2
Авторитет серед співробітників	1,1
Конфліктність	–1,3

HR відділом підприємства було проведено ряд тестів з представлених вище якостей. Тести оцінювалися за шкалою від 1 до 5. Нижче наведені результати тестів претендентів.

Таблиця 17.2 – Результати тестів претендентів

	Результати кандидатів
Соціально–психологічні якості	№1	№2	№3	№4	№5
Комунікабельність
Опір стресам
Мотивація
Відкритість нововведенням
Цілеспрямованість
Організованість
Впевненість у собі
Авторитет серед співробітників
Конфліктність

Постановка завдання: Необхідно визначити найбільш підходящу кандидатуру на місце топ–менеджера у сфері соціальних мереж.

Рішення

Загальний рейтинг кожного з претендентів визначається як середньозважена величина окремих рейтингів за окремими показниками з урахуванням їх вагових коефіцієнтів.

Середньозважена оцінка за тест розраховується за формулою:

,

де – середньозважена оцінка за тест з урахуванням вагового коефіцієнта,

– результат відповідного тесту,

– ваговий коефіцієнт відповідного тесту.

Порядок дій:

1) Складається таблиця систематизованих даних

2) У рядку «Усього» розраховується сума середньозважених оцінок

3) На базі отриманих результатів робляться певні висновки

Таблиця 17.3 – Таблиця систематизованих даних

Соціально–психологічні якості	Ваго вий кое фіці єнт	Результати кандидатів
			4	5
тест	середньозважена оцінка	тест	середньозважена оцінка	тест	середньозважена оцінка	тест	середньозважена оцінка	тест	середньозважена оцінка
Комунікабельність	1,5		7,5		7,5
Опір стресам	1,2		4,8
Мотивація	1,3		3,9		6,5		6,5		6,5		6,5
Відкритість нововведенням	1,6		1,6		6,4		6,4
Цілеспрямованість	1,3		2,6		3,9		3,9		6,5		3,9
Організованість	1,2						4,8		4,8		4,8
Впевненість у собі	1,2		4,8		3,6
Авторитет серед співробітників	1,1		4,4		2,2		4,4		4,4		4,4
Конфліктність	–1,3		–5,2		–5,2		–3,9		–6,5		–3,9
Усього	–	–	30,4	–	36,9	–	40,1	–	41,7	–	41,7

Висновки: На базі розрахунків середньозваженої оцінки соціально–психологічних якостей, можна зробити висновок, що найбільш підходящими кандидатурами на посаду топ–менеджера у сфері соціальних мереж виявилися кандидат № 4 та №5. Для остаточного вибору кандидатури рекомендується провести співбесіду з кожним кандидатом окремо.

Задача 18 – «Ціннісно–орієнтаційна єдність колективу»

На підприємстві «Х» було виділено 5 груп. Кожна група була окремо опитана. Кожному члену колективу у числі групи було запропоновано набір властивостей особистості, і кожен повинен був вибрати з нього п’ять таких, які вважає найбільш цінними для успішної спільної діяльності. Якості, що заносилися в питальник, враховували професійну спрямованість досліджуваного колективу. Нижче наведені дані проведеного опитування.

Постановка завдання: Необхідно визначити рівень ЦОЄ у кожному колективі, виокремити найбільш згуртовану групу, розробити певні висновки з приводу цього.

Таблиця 18.1 ­– Вихідні дані

Найменування показника	Групи
№1	№2	№3	№4	№5
Сума виборів, що припадають на п’ять властивостей, які одержали в даній групі максимальну перевагу (n)
Сума виборів, що припадає на п’ять властивостей, які одержали в даній групі мінімальну кількість виборів (m)
Загальна кількість виборів (N)

Рішення:

Кожна окрема людина орієнтована на цілком визначену систему цінностей, тобто кожний має свою ціннісну орієнтацію. Сукупність індивідуальних ціннісних орієнтацій складає ціннісно–орієнтаційну єдність колективу (ЦОЄ). Якщо колектив має ЦОЄ, що полягає в спільній корисній діяльності, то й професійні міжособистісні відносини членів колективу будуть упорядковані. В такому становищі люди, втягнені в процес вирішення групових завдань, усі свої внутрішні проблеми відсувають на другий план: у ході активної роботи майже не залишається місця для особистих переживань.

Рівень ЦОЄ у відсотках визначається за формулою:

де n – сума виборів, що припадають на п’ять властивостей, які одержали в даній групі максимальну перевагу,

m – сума виборів, що припадає на п’ять властивостей, які одержали в даній групі мінімальну кількість виборів

N – загальна кількість виборів

Відповідно до формули, якщо всі без винятку члени колективу виберуть одні й ті самі властивості особистості, то загальна кількість виборів, що припадає на відповідні п’ять якостей, фактично виявиться рівною сумі всіх виборів, зроблених членами колективу, тобто n стане рівним N, а m нулю; уся формула перетвориться на одиницю. У результаті отримаємо показник, рівний 100%, що свідчить про збіг думок групи за ціннісними факторами. Якщо ж розподіл виборів виявиться випадковим (не буде збігів), то показник ЦОЄ виявляється рівним нулю.

Проведемо розрахунок ЦОЄ колективів та занесемо результати у таблицю.

Таблиця 18.2 ­– Розрахункові дані ціннісно–орієнтаційної єдності колективу

Найменування показника	Групи
№1	№2	№3	№4	№5
Ціннісно–орієнтаційна єдність колективу, %
Ранг	2	5	3	4	1

Висновок: максимальний показник ЦОЄ було виявлено у колективі №5 (100%). Це говорить про найбільшу єдність цінностей у цьому колективі. В такому становищі люди, втягнені в процес вирішення групових завдань, усі свої внутрішні проблеми відсувають на другий план: у ході активної роботи майже не залишається місця для особистих переживань.

Найменший показник було виявлено у колективі №2. Це говорить про непогодженість думок у колективі, і означає, що в міжособистісному спілкуванні колективу є якісь збої. Якщо, незважаючи на зусилля з активізації спільної діяльності працівників у вирішенні завдань, що стоять перед підрозділом, поліпшень у міжособистісних відносинах не настає, то є підстави припускати, що в колективі розвинулися негативні тенденції на рівні неформальних груп.

Дата добавления: 2015-07-14