Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ефективність виробництва: суть, критерії та показники.

Читайте также:
  1. Виборчий процес: чинники та критерії демократичності
  2. Види руйнування зубців та критерії розрахунку на міцність зубчастих передач
  3. Діагностичні критерії.
  4. Економічне зростання: суть, типи і факти.
  5. Ефекти і ефективність дії масової комунікації.
  6. Ефективність впровадження систем участі персоналу у прибутках підприємства

Сучасна екон теорія і світова практика господарювання оцінюють результати функціонув економіки країн двома способами: екон зростання і ефективністю сусп. в-ва. Ці поняття близькі і взаємопов’язані між собою, проте не тотожні.

Екон зростання – розвиток нац. економіки протягом певного періоду,що вимірюється абсолютним приростом обсягів ВВП,ВНП і національного доходу(НД).

Економічне зростання неможливе без забезпечення високої ефективності сусп в-цтва.

Ефективність в-ва – категорія,яка характеризує віддачу, результативність в-ва.Вона свідчить не лише про приріст обсягів в-ва,а й про те,якою ціною досягається цей приріст,тобто свідчить про якість екон зростання.

Розрізняють економічну та соціальну ефективність.
Економічна ефективність – досягнення в-вом найвищих результатів за найменших витрат живої в уречевленої праці.

Соціальна ефективність – ступінь відповідності результатів в-ва соц. потребам суспільства, інтересам окремої людини.

Основними показниками економ ефективності є:

*Продуктивність праці *Трудомісткість

*фондовіддача *фондомісткість*матеріаловіддач

*матеріаломістк*капіталоміст*екологоефективн

Продуктивність праці на макрорівні визначається як відношення обсягу виробленої продукції до кількості робітників,зайнятих у виробництві; на макрорівні – відношення нац. доходу до середньої чисельності працівників, зайнятих у його створені.

Трудомісткість- показник зворотний продукт проці,який відображає к-сть живої праці на в-во одиниці продукції.

Показники соц. ефективності:

*розмір ВВП та НД на душу населення.

*Частка фонду споживання в НД

*Якість життя населення,або ІРЛ

*Рівень життя населення

Рівень життя – фактичний рівень забезпеченості людей мат і духовними благами певної країни в конкретно-історичний період.

У розвинутих країнах існує такий показник.як якість життя населення, сформований на основі так званих індексів розвитку людини(ІРЛ),який характеризують:

-обсяг реального ВВП на душу населення

-середню тривалість життя

-рівень грамотності населення

-середню тривалість навчання в країні.

Основними шляхами підвищення ефективності нагромадження є:
поліпшення структури капітальних вкладень;
скорочення тривалості будівництва;
удосконалення виробничої бази будівельного комплексу для будівництва об'єктів соціальної сфери.
10.Натуральна і товарна форми організації виробництва.

Форма сусп в-ва – певний спосіб організації госп діяльності. Існує 2 форми: натуральна і товарна. Натуральне виробництво —такий тип організації в-ва,при якому люди виробляють продукти для задоволення своїх власних потреб, тобто продукти праці набувають товарної форми і призначені для особистого та внутр госп споживання безпосередніми виробниками.

Основними рисами натур госп є: 1) замкнутість ек дяльності, коли кожна госп одиниця відокремлена, спирається на власні ресурси, забеспечує себе всім необхідним для життя, основано на ручній праці, примітивних засобах в-ва. притаманне просте відтворення.

2) відсутність обміну, тобто продукти розподіляються між учасниками господарства.

3) натуральне господарство виступає основною формою сусп в-ва в аграгному доіндустріальному сусп.

4) домашня промисловість і СГ є економічними основами натур госп.(ковальське гончарне столярське в-во)

Товарне в-во – форма організ сусп госп, коли продукти воробляються не для власного споживання виробниками, а для обміну та продажу на ринку. Воно виникло на базі натурального, існує біля 7 тис років.

Субєктами товарного виробництва є товаровиробник і покупець, а Обєктами виступає все те що виробляється на ринок.

Основними рисами товарного в-ва є 1) основою виступають різні відокремлені госп одиниці, що мають певну спеціалізацію

2) приватна власніть на засоби в-ва

3) обмін товарами

4) наявність ринку, що підпорядковує все.

Існують такі різновиди тов вир-ва, як просте та розширене (капіталістичне).

Просте – дрібне в-во індивідуальних самостійних ремісників і селян,що працюють на ринок.Воно було притаманне докапіталістичним суспільством.

Друге є більш автоматизоване, виробник відокремлений від засобів вирва, купівля і продаж робочої сили і метою такого виробництва є одержання собливо високих прибутків власниками виробництва.

Товарне в-во є основою виникнення ірозвитку ринкової економіки.

Ринкова економіка – одна з вершин суспільної цивілізації, геніальний винахід людства,що не має альтернативи в оглядній історичній перспективі.Тому економіка,яка відкидала необхідність розвитку товарного в-ва, ринкових відносин,відкидала і досягнення світової цивілізації, чим прирікала себе на саморуйнування,як це трапилось з команд-адмін економікою в колишніх соц країнах. Тому вихід їз кризи й екон розвиток Укр полягає у створені розвинутої ринкової економіки, інтегруванні її у світове ринкове господарство.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)