Читайте также:
|
|
Микола Чмиховвідстежив лінію з дев’яти справжніх держав, створених цими етносами, — починаючи від XXVIII ст. до н. е. Очевидно, що українські етноси народжувались і раніше, проте вони, вірогідно, не мали державної організації в рамках нинішніх уявлень про державу як механізм панування одних над другими.
Проте повернімось до питання про вік українського народу. Етногенетикадає на нього відповідь: протягом багатьох тисячоліть на території сучасної України кожні 532 роки народжувався новий етнос; всі ці етноси послідовно виростали один з одного, будучи поколіннями-спадкоємцями неперервного роду. Незважаючи на подібність мови, культури, звичаїв і стереотипу поведінки з незмінним соціотипом (“етико-інтуїтивний інтроверт” або “Миротворець”), всі вони були самостійними етносоціальними істотами — подібно, як син і дочка, мати і батько, дід, прадід, прапрадід і так далі.
Існує органічний зв’язок між територією України і етносами, які на ній народились, зростали і вмирали[93]. З одного боку, Україну як геоприродний комплекс неможливо зрозуміти без її автохтонного населення; з другого боку, життя цього населення формується під потужним впливом природи України. Тому етноси, які народились і жили на території України, є органічною складовою (підсистемою) цілісного геосоціального організму. Цей організм ми називаємо Україною, а його етнічні підсистеми — українськими етносами. З цієї точки зору, буде коректним вважати, що історія генетичної лінії (роду) українських етносів — це історія геосоціального організму “Україна”. Звертає увагу те, що державотворення на території України безпосередньо пов’язане з особливою активністю антів (Антський союз) і полян (Київська Русь). Як ми вже знаємо, ці дві назви означають те ж саме — “богатирі”, “воїни”, “герої”. Подібно, що тут ідеться про виконання протягом тисячоліть певної системоутворюючої функції, починаючи від арійських кшатріїв і закінчуючи козаками.
Тобто “кшатрії”, “анти”, “поляни”, “козаки” — це назви носіїв ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ українського геосоціального організму. Фундаментальним принципом успішності її виконання вважався органічний зв’язок з рідною землею. Уявлення про силу, яку дає рідна земля, зафіксоване у міфі про Антея. “ Антей — син Посейдона (символом якого є тризуб) і Геї (богині землі), найвродливіший і наймогутніший поміж гігантами. Він був нездоланний, доки торкався матері-Землі, від якої черпав нові сили. Образ Антея є символом наснаги й сили, що їх дає людині зв’язок з рідною землею, з рідним народом ”[94].
Генеалогія українських етносів християнської ери |
Геосоціальну істоту “Україна” ми розглядаємо передусім у зв’язку з її автохтонними етносами. Значно більше етносів, для яких вона була матір’ю, розійшлися по світах і створили явище, відоме в науці як індоєвропейськаспільнота. Тому, якщо поглянути ширше, то Україна — це животворче ядро Індо-Європи.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 54 | Нарушение авторских прав