Особливості волі

1.

Поняття про волю та її фізіологічні основи

Людина як активна істота не тільки сприймає, відображає довколишній світ, не тільки якось ставиться до нього, а й реагує на його впливи, сама впливає на довколишній світ, перетворю­ючи його в своїх цілях і відповідно до своїх потреб. Водночас людина регулює та контролює свою діяльність, керує своєю по­ведінкою. При цьому людина переслідує певну мету, яку вона більш чи менш чітко усвідомлює.

Іноді досягнення мети не становить утруднень і не потребує особливих зусиль (наприклад, втамувати спрагу, коли є вода; прочитати книжку, коли вона лежить на столі і є вільний час). Та найчастіше досягнення мсти пов'язане з подоланням трудно­щів та перепон. Ці труднощі та перепони бувають двох видів — зовнішні і внутрішні.

Н., Порівняймо з цієї точки зору два приклади. В одному випад­ку учневі для виконання домашнього завдання потрібна була книжка, якої він не мав. Він пішов до бібліотеки, але й там книжки не виявилось. Він пішов до одного, другого, третього товариша, але й у них книжки не було. Тоді учень поїхав до вчи­теля і все-таки дістав книжку.

У другому випадку учень мав по­трібну книжку, але йому дуже не хотілося вчити уроки, а корті­ло піти пограти у футбол, тим паче, що й діти посилено клика­ли — стояли під вікном, показували футбольний м'яч, робили закличні рухи. Проте учень змусив себе залишитися вдома й сіс­ти за уроки, подолавши протилежні почуття.

Зрозуміло, що й у першому й у другому випадку були перепони, утруднення, але мали вони різний характер.

Зовнішні перепони – це ті, які не залежать від людини, об'єктивні перепони, зовнішні перешкоди, протидія інших людей, природні перепони.

Внутрішні перепони залежать від самої людини, її не бажання робити те, що потрібно, наявність протиріч, пасивність людини, поганий настрій, звичка діяти необмірковано.

Воля людини і виражається в тому, наскільки вона здатна переборювати перепони і труднощі на шляху досягнення мети, наскільки вона вміє керувати своєю поведінкою, підкорювати свою діяльність певним цілям.

√Отже, воля полягає у подоланні труднощів: зовнішніх (людина протидіє силам природи, протидія іншим людям, боротьба з певними обставинами) та внутрішні (боротьба з хворобою, з негативним настроєм, зі страхом, лінощами, з власним самолюбством).

Воля — це пси­хічна діяльність людини, що проявляється у свідомих діях, ске­рованих на досягнення поставленої мети, здійснення якої пов'я­зане з подоланням труднощів та перешкод.

Воля – це психічний процес, який полягає у здатності ставити перед собою мету, приймати рішення і підпорядковувати їм свої дії і вчинки.

Особливості волі

1. Воля виражається у тому як людина планує свою боротьбу, виражається в екстремальних ситуаціях, як людина може жертвувати, вміє керувати своїми почуттями. Воля виражається у вчинках і дуже складних і відповідальних ситуаціях. І.М.Сеченов: «Воля – це діяльна сторона розуму і морального почуття, що керує рухом в ім'я того чи іншого».

В 60-их роках двадцятого століття сталася подія, яка розкриває складний зміст волі та її регулюючі функції. Стихією відірвало від берегів Курильських островів самохідну баржу, на якій знаходилися чотири солдати строкової служби – Зіганшин, Поплавський, Федотов, Крючковський. Коли буря, що вирувала декілька діб, вщухла, тільки тоді помітили відсутність баржі і почали пошуки людей. Але знайти маленьку баржу в безмежних просторах океану надзвичайно складно. Так сталося, що баржа дрейфувала в відкритому океані сорок діб. Підібрав екіпаж баржі в океані американський авіаносець «Кірсадж». Судовий лікар в журналі записав: «Ці люди стверджують, що пробули в дрейфі сорок днів. Це звучить неймовірно, але посічене волосся, запалені очі, протлілий під променями сонця одяг свідчать саме про це. Вони виснажені, безсилі, але знаходять сили, щоб підтримувати один одного, навіть підшуковують в розмові. Це незвичайні, мужні люди, що викликають подив і заохочення».

Ці солдати викликали великий інтерес до себе в світі. Кореспонденти запитували в них: «Може в хвили відчаю ви втратили людське обличчя, сварилися за останній ковток води і останній шматок хліба?»

На що солдати відповіли, що за весь час команда не сказала один одному ні одного грубого слова, остання вода була найслабшому. Вони пам’ятали дні народження один одного. «Чим ви займалися?» - запитували їх. «Намагалися ловити рибу, хоч це було неможливо, грали на гармонії, читали книгу Д.Лондона «Мартин Іден».

«Де ж ця історична гармонія?». «Ми її з’їли. На ній були частини з шкіри, ми варили її в солоній воді і їли, жували, щоб не вмерти з голоду».

Коли сили зовсім закінчувалися і один солдат запропонував написати на кубрику – боролися за життя, чекали допомогу, загинули, сержант сказав: «Забороняю і думати про це, ми люди, і не хто-небудь, а моряки. Нас обов’язково знайдуть». Коли їх запитали: «Чи знаєте, які ви люди?», вони відповіли: «Звичайні, нас так виховали».

2. Подолання перешкод та утруднень пов'язане з так званим во­льовим зусиллям — особливим станом нервово-психічного напруження, що мобілізує фізичні, інтелектуальні та моральні сили людини.

3. Воля має тісний зв'язок з усіма психічними процесами.

Розглянуті приклади вольових дій різного характеру наочно ілюструють положення про те, що воля тісно пов'язана з мислен­ням, бо вона пов'язана з цілеспрямованою і свідомою діяльніс­тю. Коли людина визначає мету дії та обдумує шляхи досягнен­ня мети, шляхи та засоби подолання перепон, у неї відбувається розумова діяльність. Здійснюючи вольову дію, людина часто стикається з утрудненнями, які вона заздалегідь не могла перед­бачити, або з необхідністю змінити характер запланованої діяль­ності. Це тягне за собою необхідність внести в прийнятий план поправки, уточнення, що в свою чергу вимагає від людини вели­кої розумової роботи.

Так само тісно пов'язана вольова діяльність з почуттями лю­дини. Пристрасне прагнення до мети, зігріте високими й благо­родними почуттями, дає змогу подолати будь-які утруднення та поневіряння. Байдужа до всього людина не здатна до справжніх проявів волі, вона не може бути ні борцем, ні творцем. Кажучи про почуття як могутній стимул до дії, необхідно пам'ятати, що почуття бувають різними, а тому по-різному впливають на дії. Почуття рухають людей і тоді, коли ті йдуть на бій, готові від­дати життя за Батьківщину, і тоді, коли боягузи тікають з поля бою, рятуючи своє життя. Але в першому випадку — це високі, благородні почуття любові до Батьківщини, ненависті до воро­гів, почуття обов'язку, почуття колективізму, а в другому — жа­лагідні, дрібні почуття самозбереження і страху.

Вольова людина по­винна вміти побороти свої почуття, які вона усвідомлює як не­потрібні, негідні людини. Тому й кажуть, що воля — це влада, контроль над своїми почуттями. Воля проявляється у всіх видах діяльності людини. Так, праця немислима без вольового зусилля, без усвідомлення мети пра­ці та її результатів, без уміння протистояти стороннім подразни­кам, долати втому. Воля весь час проявляється у навчальній діяльності школяра. На кожному уроці, готуючи домашні зав­дання, школяр долає найрізноманітніші утруднення, бере себе в руки. Вольові зусилля завжди наявні в грі, яка вимагає вольо­вого зосередження, впертого переслідування мети, вміння стри­мувати себе.

4. Воля – вільна, тому людина повинна чинити так, як їй заманеться, не радуючись і ні з чим. Але це веде до свободи всієї людини, яка порушує моральні норми і правила, прийняті у суспільстві.

5. Воля – суто людський процес, бо базується на свідомості. Просто неможливо зібрати значні зусилля для виконання такої дії, яка в даний момент є необхідною, якщо не усвідомити її особливого значення. Воля людини виробилася у процесі її суспільно-історичного розвитку, у трудовій діяльності. Живучи і працюючи, люди поступово навчилися ставити перед собою певні цілі й свідомо добиватися їх реалізації.

6. У боротьбі за існування, долаючи труднощі, напружуючи сили чи стримуючись, людина виробила в собі різні якості волі. Чим важливішими були цілі, які ставили люди в житті, чим більше вони їх усвідомлювали, тим активніше вони добивалися їх реалізації.

7. Воля виконує 2 функції:

1) Спонукальна – людина спонукає себе до відповідної діяльності.

2) Гальмівна – людина утримується від загальновідомих почуттів, бажань.

Дата добавления: 2015-12-07