Макселон Юзеф, у підручнику по психології, дає кілька класифікацій пам'яті. Одне з них - розподіл пам'яті за часом збереження матеріалу, інше - по переважний у процесах запам'ятовування, збереження й відтворення матеріалу аналізатору.
У першому випадку виділяють миттєву, короткочасну, оперативну, довгострокову й генетичну пам'ять. У другому випадку говорять про рухової, зорової, слуховий, нюховому, дотикальному, емоційному й іншому видах пам'яті.
Миттєва, або іконічна, пам'ять пов'язана з утриманням точної й повної картини тільки що сприйнятого органами почуттів, без якої б те не було переробки отриманої інформації. Ця пам'ять - безпосереднє відбиття інформації органами почуттів. Її тривалість від 0,1 до 0,5 секунд. Миттєва пам'ять являє собою повне залишкове враження, що виникає від безпосереднього сприйняття стимулів. Це - пам'ять-образ.
Короткочасна пам'ять являє собою спосіб зберігання інформації протягом короткого проміжку часу. Тривалість утримання мнемических слідів тут не перевищує декількох десятків секунд, у середньому близько 20 (без повторення). У короткочасної пам'яті зберігається не повний, а лише узагальнений образ сприйнятого, його найбільш істотні елементи. Ця пам'ять працює без попередньої свідомої установки на запам'ятовування, але зате з установкою на наступне відтворення матеріалу. Короткочасну пам'ять характеризує такий показник, як обсяг. Він у середньому дорівнює від 5 до 9 одиниць інформації й визначається по числу одиниць інформації, що людина в стані точно відтворити через кілька десятків секунд після однократного пред'явлення йому цієї інформації.
Короткочасна пам'ять пов'язана з так званою актуальною свідомістю людини. З миттєвої пам'яті в неї попадає тільки та інформація, що зізнається, співвідноситься з актуальними інтересами й потребами людини, залучає до себе його підвищена увага.
Оперативної називають пам'ять, розраховану на зберігання інформації протягом певного, заздалегідь заданого строку, у діапазоні від декількох секунд до декількох днів. Строк зберігання відомостей цієї пам'яті визначається завданням, що встало перед людиною, і розрахований тільки на рішення даного завдання. Після цього інформація може зникати з оперативної пам'яті. Цей вид пам'яті по тривалості зберігання інформації й своїх властивостей займає проміжне положення між короткочасною й довгостроковою.
Довгострокова – це пам'ять, здатна зберігати інформацію протягом практично необмеженого строку. Інформація, що потрапила в сховища довгострокової пам'яті, може відтворюватися чоловік скільки завгодно раз без втрати. Більше того, багаторазове й систематичне відтворення даної інформації тільки усталює її сліди в довгостроковій пам'яті. Остання припускає здатність людини в будь-який потрібний момент пригадати те, що колись було їм запам’ятовано. При користуванні довгостроковою пам'яттю для пригадування нерідко потрібне мислення й зусилля волі, тому її функціонування на практиці звичайно пов'язане із двома цими процесами.
Генетичну пам'ять можна визначити як таку, у якій інформація зберігається в генотипі, передається й відтворюється в спадщину. Основним біологічним механізмом запам'ятовування інформації в такій пам'яті є, очевидно, мутації й пов'язані з ними зміни генних структур. Генетична пам'ять у людини - єдина, на яку ми не можемо впливати через навчання й виховання.
Зорова пам'ять пов'язана зі збереженням і відтворенням зорових образів. Вона надзвичайно важлива для людей будь-яких професій, особливо для інженерів і художників. Гарною зоровою пам'яттю нерідко володіють люди з ейдетичним сприйняттям, здатні протягом досить тривалого часу «бачити» сприйняту картину у своїй уяві після того, як вона перестала впливати на органи почуттів. У зв'язку із цим даний вид пам'яті припускає розвинену в людини здатність до уяви. На ній заснований, зокрема, процес запам'ятовування й відтворення матеріалу: те, що людина зрительно може собі представити, він, як правило, легше запам'ятовує й відтворює.
Слухова пам'ять — це гарне запам'ятовування й точне відтворення різноманітних звуків, наприклад музичних, мовних. Вона необхідна філологам, людям, що вивчають іноземні мови, акустикам, музикантам. Особливий різновид мовної пам'яті становить словесно-логічна, котра тісним образом зв'язана зі словом, думкою й логікою. Даний вид пам'яті характеризується тим, що людина, що володіє нею, швидко й точно може запам'ятати зміст подій, логікові міркувань або якого-небудь доказу, зміст тексту, що читається, і т. П. Цей зміст він може передати власними словами, причому досить точно. Цим типом пам'яті володіють учені, досвідчені лектори, викладачі вузів і вчителі шкіл.
Рухова пам'ять являє собою запам'ятовування й збереження, а при необхідності й відтворення з достатньою точністю різноманітних складних рухів. Вона бере участь у формуванні рухових, зокрема трудових і спортивних, умінь і навичок. Удосконалювання ручних рухів людини прямо пов'язане із цим видом пам'яті.
Емоційна пам'ять — це пам'ять на переживання. Вона бере участь у роботі всіх видів пам'яті, але особливо проявляється в людських відносинах. На емоційній пам'яті безпосередньо заснована міцність запам'ятовування матеріалу: те, що в людини викликає емоційні переживання, запам'ятовується їм без особливої праці й на більше тривалий строк.
Дотикальний, нюховий, смаковий і інший види пам'яті особливої ролі в житті людини не грають, і їхньої можливості в порівнянні із зорової, слухової, руховою й емоційною пам'яттю обмежені. Їхня роль в основному зводиться до задоволення біологічних потреб або потреб, пов'язаних з безпекою й самозбереженням організму.
По характері участі волі в процесах запам'ятовування й відтворення матеріалу пам'ять ділиться на: мимовільну й довільну. У першому випадку мають на увазі таке запам'ятовування й відтворення, що відбувається автоматично й без особливих зусиль із боку людини, без постановки їм перед собою спеціального мнемичного завдання (на запам'ятовування, дізнавання, збереження або відтворення). У другому випадку таке завдання обов'язково присутня, а сам процес запам'ятовування або відтворення вимагає вольових зусиль.
Мимовільне запам'ятовування не обов'язково є більше слабким, чим довільне, у багатьох випадках життя воно перевершує його. Установлено, наприклад, що краще мимоволі запам'ятовується матеріал, що є об'єктом уваги й свідомості, виступає як мета, а не кошти здійснення діяльності. Мимоволі краще запам'ятовується також матеріал, з яким зв'язана цікава й складна розумова робота і який для людини має велике значення. Показано, що в тому випадку, коли із запам'ятовується материалом, що, проводиться значна робота з його осмислення, перетворенню, класифікації, установленню в ньому певних внутрішніх (структура) і зовнішніх (асоціації) зв'язків, мимоволі він може запам'ятовуватися краще, ніж довільно. Це особливо характерно для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 141 | Нарушение авторских прав