Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

Поняття звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, визна­чається на підставі ст. 83 КК. Під звільненням від відбування шжарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, розуміється відмова держави від подальшого виконання покарання щодо вказаних категорій засуджених за умови, що вони доведуть своє виправлення і чесно виконають ма­теринський обов'язок.

Передумовою звільнення від відбування покарання вагіт­них жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, від­повідно до ч. 1 ст. 83 КК є відбування ними основного пока­рання у виді обмеження волі або позбавлення волі, крім від­бування засудженими жінками покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини. Жінки, які відбувають інші види покарання або ж відбувають позбавлення волі строком більше п'яти років, що призначене їм за умисні тяжкі або особ­ливо тяжкі злочини, не можуть бути звільнені від покарання згідно з ст. 83 КК.

Підстава звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, склада­ється з двох елементів, кожен з яких є обов'язковим.

Першим елементом підстави відповідно до ч. 1 ст. 83 КК є вагітність жінки, яка настала під час відбування призначеного їй покарання, або народження нею дитини. Не може бути звільненою від покарання за ст. 83 КК жінка, яка мала дитину на момент засудження (в цих випадках до неї можливе застосування ст. 79 КК) або в період відбування покарання усиновила дитину.

Другий елемент підстави відповідно до ч. 2 ст. 83 КК становить наявність у засудженої жінки сім'ї або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, або наявність у засудженої можливості самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини. Жінка, яка не має сім'ї або родичів, які да­ли б згоду на спільне з нею проживання, і не має можливості самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини (наприклад, не має впорядкованого житла, законного джерела до існування тощо) не може бути звільненою від подальшого відбування покарання у разі настання у неї вагітності або на­родження дитини протягом відбування покарання.

Умовою звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, є доведення такою жінкою свого виправлення і чесне виконання нею свого материнського обов'язку. Для такої жінки фактично вста­новлюється своєрідний іспитовий строк (хоча такий термін і не вживається в законі), який триває від моменту звільнення її від відбування покарання до закінчення строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і, за загальним правилом, до досягнен­ня дитиною трирічного віку. Якщо ж дитина помре до досягнення трирічного віку, іспитовий строк для матері такої дитини закінчується з її смертю.

Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, є факультативним: це означає, що за наявності передумов та підстав суд має пра­во, проте не зобов'язаний здійснити таке звільнення.

Кримінально-правові наслідки звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, залежать від дотримання звільненою від покарання умови такого звільнення і можуть бути як сприятливими для неї, так і несприятливими. Сприятливі кримінально-правові наслідки повинні мати місце у випадках, коли засуджена протягом так званого іспитового строку своєю поведінкою довела своє виправлення і чесно виконує материнський обов'я­зок: не відмовилася від дитини, не ухиляється від її виховання тощо. В такому разі по досягненні дитиною трирічного віку суд повинен остаточно звільнити жінку від призначеного їй пока­рання. Крім того, в такому разі строк погашення судимості бу­де обчислюватися з моменту звільнення її від подальшого від­бування покарання. Несприятливі кримінально-правові наслід­ки можуть мати місце у таких випадках:

а) якщо жінка до досягнення дитиною трирічного віку своєю поведінкою не довела свого виправлення, суд відповідно до ч. 4 ст. 83 КК може, залежно від конкретних обставин справи, або замінити те покарання, від подальшого відбування якого засуджена була звільнена, більш м'яким покаранням, або ж направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком. У цьому разі суд може повністю або частково зарахувати у строк відбування покарання час, протягом якого засуджена не відбувала покарання;

б) якщо жінка, яка була звільнена від відбування покарання, відмовляється від дитини, передала її у дитячий будинок, зникла з місця проживання або ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, суд, відповідно до ч. 5 ст. 83 КК, може за поданням органу кримінально-виконав­чої системи направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком;

в) якщо в період звільнення від відбування покарання за­суджена вчинила новий злочин, суд відповідно до ч. 6 ст. 83 КК призначає їй покарання за правилами сукупності вироків (ст. 71 КК): до покарання за новий злочин приєднує повністю або частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком, тобто ту частину покарання, від подальшого відбування якої жінка була звільнена.

Дата добавления: 2015-11-26