Читайте также:
|
Вирішення задач з макроекономіки
Задачі першого типу
Задача 1.
Припустимо, що індекс споживчих цін враховує тільки два товари: продукти харчування та житло. Частка витрат на продукти харчування – 0,45, а оплату житла – 0,55. Ціна на продукти зросла на 15%, а на житло зменшилось на 5%. Який темп інфляції спостерігався за рік?
Рішення
Якщо до складу споживчого кошику входять тільки 2 групи товарів: продукти харчування, частка яких складає 
, та витрати на оплату житла, частка яких, відповідно – 
, то розрахунок індексу інфляції можна провести наступним чином:
,
де, 
, індекс цін на продукти харчування,
, індекс цін на житло.
Підставимо відомі дані та отримаємо:
.
T∆p=Ip - 100% = 104% -100% = 4%
Тобто, темпи інфляції відповідно – 4%.
Відповідь: темпи інфляції – 4%.
Задача 2.
У 2005 році номінальний ВВП склав 300 млрд. дол. Через рік дефлятор ВВП збільшився в 1,2 рази, а реальний ВВП зріс на 10%. Розрахуйте номінальний ВВП 2006р.
Рішення.
Дефлятор ВВП є відношенням номінального ВВП до реального.
Звідси 1,12=темп росту номінального ВВП / 1,1
Отже, темп росту номінального ВВП= 1,2*1,1=1, 32
Таким чином, номінальний ВВП у 2006 році складе: 300 млрд. дол.*1, 32=396 млрд. дол.
Відповідь: ВВПном.2006=369,6 млрд. дол.
Задача 3.
Реальний ВВП у звітному році склав 1180 млрд. дол., а потенційний ВВП – 1255 млрд. дол. Розрахуйте фактичний рівень безробіття, якщо природній рівень безробіття дорівнює 5%.
Рішення.
Визначимо відносне відхилення реального ВВП від потенційного:
(1180-1255)/1180=-0,636 або -6,36%
Згідно закону Оукена кожен відсоток фактичного безробіття, що перевищує природне, викликає недовиробницво ВВП на 2,5%.
Звідси, розрахуємо відсоток перевищення природного безробіття
6,36/2,5=2,54
Тоді фактичне безробіття складе 5+2,54=7,54
Відповідь: Фактичний рівень безробіття складає – 7,54%
Задача 4.
ВВП щомісяця збільшується в 1,04 рази. Визначте, за який період відбудеться подвоєння ВВП.
Розв’язок
Період подвоєння ВВП можна визначити, використовуючи правило «величини 70». Якщо відомо, що ВВП щомісяця збільшується в 1,04 рази, то це означає, що темпи приросту ВВП – 4%. Підставимо у формулу та отримаємо період подвоєння:
(місяців).
Відповідь: період подвоєння 17,5 місяців.
Задача 5.
Торік потенційний ВВП склав 4000 гр. од., криву сукупного попиту описувало рівняння AD=3300–5р. У поточному році потенційний ВВП зріс на 2%, крива сукупного попиту набула вигляду AD =3300 – 6р. Необхідно визначити рівень інфляції.
Рішення:
ВВП розрахований за кінцевим споживанням дорівнює сукупному попиту всіх економічних суб’єктів. Отже, виходячи з цього, ми можемо прирівняти ВВП та відповідний йому рівень АD.
Звідси:
1. У попередньому році(1)
4000=3300-5р1
Розрахуємо з цього рівняння р1 (у попередньому році)
р1=(4000-3300)/5=700/5=140 гр. од.
2. У поточному році (2)
ВВП =4000*1,02=4080 гр. од.
4080=3300-6р2
р2 =(4080-3300)/6=780/6=130 гр. гр. од.
Рівень інфляції визначається як темп зростання цін у поточному році по відношенню до попереднього. Отже рівень інфляції (і) буде визначений за формулою:
І=(р2-р1)/р1=(130-140)/140=-0,0714 або -7,14%
Оскільки цей показник має від’ємне значення, то це означає зниження цін у поточному році, або дефляцію.
Відповідь: Рівень дефляції у поточному році складає 7,14%.
Задача 6.
За 11 місяців 2007 року ціни зросли в 1,14 раз, а за рік - 1,25 рази. За який період відбудеться подвоєння цін, якщо на майбутнє збережеться темп приросту цін, відповідний грудню.
Рішення:
Задача вирішується із застосуванням правила 70, яке стверджує, що кількість періодів за яке відбудеться подвоєння показника можна визначити, якщо число 70 розділити на середній темп зростання показника за період у відсотках.
Розрахуємо темп інфляції у грудні місяці
1,25-1,14=0,11 або 11%
Період за який відбудеться подвоєння цін
70/11=6,36 місяці.
Відповідь: При збереженні темпів інфляції грудня місяця 2007 р. ціни в країні подвояться за 6,36 місяця.
Задача 7.
Реальний ВВП за звітній період зменшився на 18%. Номінальний ВВП збільшився у 1,8 рази. Розрахуйте індекс зростання цін за цей період.
Рішення:
Реальний ВВП (ВВПр) визначається за формулою:
,
де ВВПн – номінальний ВВП;
ІР – індекс цін (дефлятор ВВП).
Звідси 
Тоді
Ір=1,8/(1-0,18)=1,8/0,82=2,195
Відповідь: Індекс цін (дефлятор ВВП) складає 2,195, тобто ціни за звітний період збільшились у 2,195 рази.
Задача 8.
Уряд України виніс рішення про збільшення ВВП за 8 років у 4 рази. Визначити, якими повинні бути щомісячні темпи приросту ВВП, щоб забезпечити виконання такого рішення.
Рішення:
Задачу можна розв’язати використовуючи правило «величини 70». По-перше, визначимо скільки разів відбудеться подвоєння ВВП:
(рази).
Збільшення ВВП у три рази відбуватиметься за 4 роки, або за 48 місяців. Таким чином, період подвоєння ВВП становитиме:
(місяців).
Згідно з отриманими результатами, щомісячні темпи приросту повинні дорівнювати:
4,38%.
Відповідь: щомісячні темпи приросту 4,38%.
Задача 9.
В економіці виробляють та споживаються 2 продукти: А і Б. Використовуючи наведені дані, визначте індекс споживчих цін у 2006 р., приймаючи за базовий 2005р.
| Рік | Товар А обсяг продажу | Ціна | Товар Б обсяг продажу | Ціна |
Рішення:
Індекс споживчих цін СРІ розраховуємо за формулою:
де P,Q – ціна і кількість товарів відповідно;
і, і-1 – звітний та попередній рік відповідно.
Отже:
(300*6+500*20)/(300*20+500*10)=(1800+10000)/(6000+5000)=11800/11000=1,07
Відповідь: Індекс споживчих цін складе – 1,07.
Задача 10.
За рік ціни зросли на 7 %. Через скільки років ціни зростуть у 4 рази за такий темп інфляції?
Рішення:
Задач вирішується із застосуванням правила 70, яке стверджує що кількість років за яке відбудеться подвоєння цін в країні можна визначити якщо 70 розділити на середній темп інфляції. Згідно цьому подвоєння цін станеться за 70/7=10 років. Відповідно ціни зростуть у 4 рази за 10*2=20 років.
Відповідь: Ціни зростуть у 4 рази за 20 років.
Задача 11.
Розрахуйте кількість циклічних безробітних, якщо економічне активне населення складає 60 млн. чол., недоотриманий ВВП, розрахований відповідно закону Оукена – 10 млрд. грн, а фактично отриманий – 80 млрд. грн.
Рішення:
Згідно закону Оукена: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природній рівень безробіття на 1%, то відставання фактичного обсягу виробництва від потенційного дорівнюватиме 2,5%.
Розрахуємо недовиробництво ВВП у відсотках:
(10/80)*100%=12,5%
Звідси, рівень циклічного безробіття складе:
12,5/2,5=5%
Кількість циклічних безробітних тобі складе:
(60 млн. чол..*5%)/100%=300 тис. чол..
Відповідь: Кількість циклічних безробітних - 300 тис. осіб.
Задача 12.
З 70 млн. чол., які мали роботу на початку січня, протягом місяця було звільнено 0,4 млн. чол. З 9 млн. чол. безробітних за станом на 01.01.2007р. 1 млн. чол. припинили пошук роботи. Визначте рівень безробіття на початок лютого.
Рішення:
Зайняті на початок лютого 70 – 0,4 = 69,6 млнн.чол.
Кількість безробітних на початок лютого 9+0,4–1=8,4 млн.чол.
Економічно активне населення на початок лютого 69,6+8,4=78 млн.чол.
Рівень безробіття на початок лютого складає – (8,4/78) * 100%=10,77%
Відповідь: рівень безробіття – 10,77%
Задача 13.
Економіка країни характеризується наступними показниками: фрикційне безробіття – 6 млн. чол., циклічне безробіття – 8 млн. чол., чисельність зайнятих – 180 млн. чол., загальна чисельність населення – 400 млн. чол., потенційний ВВП – 2000 млрд. грн. Визначте природний та циклічний рівні безробіття. Підрахуйте відставання фактичного ВВП від потенційного в абсолютному та відносному вираженні.
Рішення.
Економічно активне населення складає 180+6+8=194 млн. чол..
Природний рівень безробіття складає (6/194)*100%=3,1%
Циклічне безробіття складе (8/194)*100%=4,1%
Фактичне безробіття складає 3,1+4,1=7,2%
Згідно закону Оукена кожен відсоток фактичного безробіття, що перевищує природне, викликає недовиробницво ВВП на 2,5%.
Недовиробництво реального ВВП по відношенню до потенційного складе 4,1*2,5=10,25%
В абсолютному вираженні 2000*0,1025=205 млрд. грн..
Фактичний ВВП складе 2000-205=1795 млрд. грн..
Відповідь: Природний рівень безробіття - 3,1%, циклічне безробіття - 4,1%, недовиробництво реального ВВП по відношенню до потенційного - 10,25%, або 205 млрд. грн.
Задача 14.
Відомо, чисельність економічно активного населення – 30 млн. чол., на фрикційне та структурне безробіття припадає 700 тис. чол., а недовиробництво ВВП, розраховане згідно з законом Оукена складає 9 відсотків. Визначте рівень безробіття в країні.
Рішення:
Рівень природного безробіття (0,7 млн./30 млн.)*100%=2,3%
Згідно закону Оукена кожен відсоток фактичного безробіття, що перевищує природне, викликає недовиробницво ВВП на 2,5%.
Рівень перевищення природного безробіття (циклічне безробіття) згідно з законом Оукена складе 9/2,5=3,6%
Отже загальний рівень безробіття 2,3+3,6=5,9%
Відповідь: Загальний рівень безробіття в країні – 5,9%
Задача 15.
Депозити банківської системи у 5 разів більше ніж маса готівкових грошей. Загальна кількість обов’язкових резервів складає 300 млрд. грн. Розрахуйте обсяг пропозиції грошей в економіці країни, якщо норма обов’язкових резервів дорівнює 15%.
Рішення.
Розрахуємо суму депозитів, якщо 15% цих депозитів складає 300 млрд.
Депозити = 300/0,15=2000 млрд. грн.
Звідси грошові кошти складуть 2000/5=400 млрд. грн..
Обсяг пропозиції грошей в країні складе 2000+400-300=2100 млрд. грн.
Відповідь: Обсяг пропозиції грошей в країні складає 2100 млрд. грн.
Задача 16.
Розрахуйте норму обов’язкових резервів, якщо внаслідок приросту вкладів у банк на суму 10000 грн. під впливом депозитного мультиплікатора грошова маса в обігу зросла на 250000 грн.
Вирішення:
Депозитний мультиплікатор — коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса за зміни грошової бази на одиницю.
Здатність банківської системи примножувати початкову величину депозитних грошей визначається депозитним мультиплікатором, який перебуває в оберненій залежності від резервної норми і обчислюється за формулою 
, де rr – норма обов’язкового резервування встановлена Нацбанком. Згідно з наведеною задачею, грошовий мультиплікатор дорівнює 25, тобто (250000/10000). Звідси, rr буде дорівнювати 
або 4%.
Відповідь: Норма обов’язкових резервів складає 4%.
Задача 17.
Комерційний банк надав кредит підприємцю в розмірі 100 тис. грн. Сума боргу, яку необхідно було повернути через рік, склала 105 тис. грн. Розрахуйте реальний банківський відсоток, якщо рівень інфляції склав 2% у рік.
Рішення:
Відсоток надання кредиту (105-100)/100=5%
Реальний банківський відсоток 5-2=3%
Відповідь: реальний банківський відсоток склав 3%
Задача 18.
За рахунок мультиплікативного ефекту 150 млн. грн. державних капіталовкладень збільшили сукупний попит на 750 млн. грн. Якою є гранична схильність до споживання у національній економіці?
Рішення:
Мультиплікатор — це числовий показник, що характеризує, в скільки разів приріст сукупного доходу буде більше приросту інвестицій, що викликав його. Кількісно він рівний величині, зворотній граничній схильності до заощадження:
де s – гранична схильність до заощаджень;
∆Y – приріст сукупного доходу;
∆І – приріст інвестицій.
Звідси М=750/150=5
Отже s=1/5=0,2
с - гранична схильність до споживання
c + s = 1, тоді c = 1 – s = 1 – 0,2 = 0,8
Відповідь: гранична схильність до споживання дорівнює 0,8.
Задача 19.
Гранична схильність до споживання дорівнює 0,4. Визначте розмір приросту сукупного доходу, викликаний приростом інвестицій на 60 од.
Рішення:
МСР = 0,4
∆І = 60 од.
Гранична схильність до споживання визначається за формулою:
Мультиплікатор
Тому:
Відповідь: приріст сукупного доходу складає 100,2 од.
Задача 20.
Банк пропонує своїм клієнтам на вибір 2 види депозитів – номінованих у гривнях та євро. Річні відсотки складають: 16% у гривні та 10% у євро. Який вклад вигідний, якщо очікується, що за рік ціни зростуть на 6%, а курс євро з 6,0 до 6,8 грн.
Вирішення:
Розрахуємо вигідність вкладу у банк 6000 грн. і альтернативно 1000 євро.
1. Депозит у 6000 грн. через рік принесе у відсотках за депозит суму 960 грн. (6000*0,16). Загальна сума складе 6960 грн. (6000+960). З урахуванням інфляції, тобто у реальному вимірі вона складе 6542,4 грн. (6960-6960*0,06).
2. Депозит у 1000 євро через рік принесе 100 євро (1000*0,1) або 680 грн. (100*6,8). Одночасно з цим, у зв’язку із зростанням курсу євро, збільшиться сам вклад у переводі на грн. з 6000 (1000*6,0) до 6800 грн. (1000*6,8). Загальна сума у гривнях складе 7480 грн. (6800+680). З урахуванням інфляції, тобто у реальному вимірі вона складе 7031,2 грн. (7480-7480*0,06).
Очевидно, що вклад у євро при даних умовах є більш вигідним.
Відповідь: Більш вигідним є вклад у євро.
Задача 21.
Ціна української гривні у доларах змінилась з 4,75 до 5,05. Визначте, на скільки відсотків зміниться прибуток або збиток від продажу DVD-програвача (у гривнях), що закуповується за 80 доларів, а продається в Україні за 670 грн. Вважати, що витрати пов’язані з транспортуванням, митним оформленням та продажем товару складають 30% від митної вартості.
Рішення:
Визначимо вартість придбання DVD-програвача (у гривнях) за курсом 4,75 грн./дол.. з урахуванням транспортування, митних платежів та витрат на продаж:
80*4,75*1,3=494 грн.
Прибуток при таких витратах складає:
670-494=176 грн.
Визначимо вартість придбання DVD-програвача (у гривнях) за курсом 5,05 грн./дол.. за тих же умов:
80*5,05*1,3=525,2 грн.
Прибуток при зміні курсу долара складе:
670-525,2=144,8 грн.
Визначимо зміну прибутку у відсотках:
((144,8-176)/176)*100%=-17,72%
Відповідь: При зміні ціни української гривні у доларах з 4,75 до 5,05 прибуток від продажу DVD-програвача впаде на 17,72%.
Задача 22.
Гарантований темп росту у моделі Харрода складає 8%, а питомі витрати капіталу на одиницю приросту дорівнюють 3,4. Чому буде дорівнювати гранична схильність до споживання?
Рішення:
3. Гарантований темп зростання (Gg) за Харродом:
,
де 
– витрати капіталу на одиницю виробленої продукції;
s – гранична схильність до заощаджень.
Звідси знайдемо s методом математичного перетворення формули:
Тоді:
s=(0,08*3,4)/(1+0,08)=0,25
Оскільки
s+c=1
де с – гранична схильність до споживання.
То
с=1-s
c=1-0,25
c=0,75
Відповідь: Гранична схильність до споживання складає 0,75
Задача 23. Розрахуйте сукупний ефект для доходу національної економіки, якщо уряд зменшив податок на прибуток на 5%, а гранична схильність до заощаджень дорівнює 15%.
Рішення:
Сукупний ефект для доходу під впливом зміни податків розраховується за формулою:
.
За формулою (2) визначимо податковий мультиплікатор:
, де 
Підставимо дані та розрахуємо податковий мультиплікатор:
Таким чином, сукупний ефект для доходу дорівнює:
Відповідь: сукупний ефект для доходу під впливом зміни податків – 28,35%.
Задача 24. Чи порушиться рівновага у рівнянні обміну Фішера, якщо в результаті дії грошового мультиплікатора (норма обов’язкових резервів складає 15%, а додаткові вклади в банк – 10000 грн.) грошова маса зросла при збереженні попередньої швидкості обігу (4 оберти на рік), а загальна ціна додаткових товарів на ринку збільшилася на 180000 грн.?
Рішення:
Рівняння обміну Фішера:
M * V = P * Q
DPQ = 180000 грн.
У результаті дії грошового мультиплікатора (грошовий мультиплікатор визначається шляхом ділення 100 на норму резерву) при збільшенні додаткових вкладів в банк на 10000 грн. та нормі обов’язкових резервів – 15%, при оборотності 4 рази на рік, грошова маса зросла на
DMV = 10000 * (100 / 15) * 4 = 266800 грн.
Відповідь: Рівновага у рівнянні Фішера порушується, так як приріст грошової маси перевищує приріст товарів у грошовому вираженні.
Задача 25. Чому буде дорівнювати ВВП у звітному періоді, якщо у базисному він складав 40 млрд грн., а темпи його приросту відповідали підтримуючим рівновагу при граничній схильності до споживання 0,7 і середньої віддачі – 0,4 (модель Домара)?
Рішення:
Оскільки в моделі ігнорується зовнішньоекономічна діяльність і податки, а значить, ВВП та національний дохід тотожні, можемо для визначення темпів приросту ВВП використати математичний вираз 
. Невідому величину граничної схильності до заощадження визначимо з формули 
, змінивши її до вигляду 
. Звідси 
. Відповідно, темп приросту, визначений моделлю Домара, буде дорівнювати 
. Підставивши відомі значення у формулу 
, визначимо ВВП у звітному році:
;
;
;
;
.
Відповідь: у звітному році ВВП складає приблизно 45,5 млрд. грн.
Задача 26. Курс української гривні щодо долара зміцнився з 8,3 до 8,1. Визначте на скільки відсотків зміниться прибуток від продажу мобільного телефону (у гривнях), що закуповується за 100 доларів, а продається в Україні за 1500 грн. Вважати, що витрати, пов’язані з транспортуванням, митним оформленням та продажем товару складають 40% від митної вартості.
Рішення:
1) Визначимо прибуток отриманий з одного мобільного телефону до зміцнення долара
(8,3 * 100) * 1,4 = 1162 грн.
Прибуток = 1500 – 1162 = 338 грн
2) Визначимо прибуток отриманий з одного мобільного телефону після зміцнення долара
(8,1 * 100) * 1,4 = 1134 грн.
Прибуток = 1500 – 1134 = 366 грн
3) Визначимо зміну прибутку у відсотках
Задача 27. Визначте темпи зростання реального ВВП, якщо номінальний ВВП збільшився у 1,5 рази, а ціни за цей період зросли на 20%.
Рішення:
Реальний ВВП (ВВПр) визначається за формулою:
,
де ВВПн – номінальний ВВП;
ІР – індекс цін (дефлятор ВВП).
Звідси
Відповідь: темпи зростання реального ВВП складає 125%.
Задача 28. На основі таких даних розрахуйте:
а) індекс зростання номінального ВВП;
б) індекс зростання реального ВВП.
| Товари | 2008 р. | 2009 р. | ||
| обсяг товару | ціна | обсяг товару | ціна | |
| А | ||||
| В |
Рішення:
Номинальный ВВП — это объем производства, выраженный в ценах, существующих на момент его получения.
Реальный ВВП — это скорректированный с учетом инфляции или дефляции объем производства товаров и услуг за год.
а) індекс зростання номінального ВВП
или 88%
б) індекс зростання реального ВВП
или 94%
Задача 29. Економіка задається наступними даними. Природній рівень безробіття складає 4%, а фактичний – 7%. Фактичний ВВП у звітному році склав 370 млн. грош.од. Розрахуйте потенційний ВВП та ВВП-розрив.
Решение:
Закон Оукена: при перевищенні фактичного рівня безробіття над природною нормою безробіття на 1 % недовироблення ВВП складає 2,5 %.
(7% - 4%) × 2,5% = 7,5%
ВВПп = 370 × 1, 075 = 397,75 млн. грош.од.
ВВП-розрив = 397,75 – 370 = 27,75 млн. грош.од.
Задачі другого типу
Задача 1.
Уряд збільшив виплати по догляду за новонародженими дітьми з 200 до 1000 доларів на місяць. Як, на вашу думку, це може вплинути на показники зайнятості та безробіття? Для відповіді використайте криву Філіпса.
Відповідь:
Серед функцій держави найскладнішою є створення умов для реалізації кожним громадянином його права на працю, тобто забезпечення повної зайнятості. Теоретичною основою державного регулювання зайнятості слугує кейнсіанська теорія, згідно з якою усунення вимушеного безробіття має досягатися за допомогою політики стимулювання сукупного попиту. Але така політика має і негативні побічні наслідки. З одного боку, вона сприяє зменшенню безробіття, а з іншого — породжує інфляцію. отже, за зменшення безробіття суспільство повинно розплачуватися інфляцією. Це означає, що між безробіттям та інфляцією існує обернена залежність. Зазначений зв’язок між безробіттям (U) та інфляцією (i) отримав своє узагальнення за допомогою кривої Філіпса (рис. 1).
Рис. 1 Крива Філіпса у короткостроковому періоді
Крива Філіпса свідчить, що за зменшення безробіття від U 1 до U 3 інфляція зростає від i 1 до i 3. Спираючись на криву Філіпса, можна зробити три висновки:
1) велике безробіття не може існувати одночасно з високою інфляцією: можливі лише велике безробіття і низька інфляція або навпаки;
2) стимулювальна політика може забезпечити зменшення безробіття лише ціною підвищення інфляції;
3) вибір співвідношення між безробіттям та інфляцією залежить від пріоритетів уряду, тобто від того, вирішенню якої проблеми (зменшенню безробіття чи зниженню інфляції) він віддає перевагу.
Проте наведений варіант кривої Філіпса адекватно описує залежність між безробіттям та інфляцією лише в короткостроковому періоді.
У довгостроковому періоді між безробіттям та інфляцією не існує альтернативи. Стимулювальна політика у підсумку не зменшує безробіття, а лише породжує інфляцію. В довгостроковому періоді проблему зайнятості можна вирішити лише за допомогою неінфляційних методів, здатних забезпечити зростання виробництва за рахунок нагромадження капіталу і збільшення потенційного ВВП.
Крім політики експансії додатковим елементом політики зайнятості є застосування державою спеціальних методів впливу на ринок праці. З цією метою розробляються державні програми сприяння зайнятості (наприклад, програма суспільних робіт) та гнучкі форми зайнятості (наприклад, запровадження неповного робочого дня, надомної праці тощо).
Очевидно зазначені дії уряду призведуть у короткостроковому періоді до зменшення безробіття та збільшення інфляції. У довгостроковому періоді державі підкріпити такі ії низкою програм щодо працевлаштування жінок із забезпеченням догляду за дітьми з боку держави, та соціального захисту дітей.
Задача 2.
У березні 2005 р. курс долара США стосовно гривні впав з 5,35 до 5,05 і залишився на цьому рівні до кінця року. За той же рік, на відміну від попередніх, сальдо зовнішньоторговельних операцій стало від’ємним. Чи пов’язані ці дві явища? Аргументуйте свою відповідь, наводячи приклади.
Вирішення:
Результати зовнішньоекономічної діяльності країни значною мірою залежать від валютного курсу, який може встановлюватися в формі прямого котирування (наприклад, 1 дол. США = 5,05 грн.) або в формі оберненого котирування (наприклад, 1 грн. = 0,20 дол. США).
Залежно від режиму формування валютного курсу (е) розрізняють три основних його види: вільний плаваючий, керовано плаваючий, фіксований. Залежно від кількості іноземних валют, за допомогою яких вимірюється курс національної валюти, слід розрізняти односторонній та багатосторонній валютний курс.
Односторонній валютний курс — це ціна національної валюти, яка вимірюється через певну кількість однієї іноземної валюти, наприклад: 1 дол. США = 5,05 грн. Багатосторонній (ефективний) валютний курс обчислюється як середньозважений індекс 
на базі двосторонніх курсів національної валюти відносно валют основних торгових партнерів країни 
. При цьому частка кожного торгового партнера у валютному кошику визначається часткою його у зовнішній торгівлі з даною країною 
:
Залежно від урахування співвідношення національних та іноземних цін на предмет зовнішньої торгівлі валютний курс ділиться на два види: номінальний і реальний. Номінальний курс (е) — це курс, який обчислюється через фактичну кількість іноземної валюти, наприклад: 1 дол. США = 5,05 грн. Реальний курс (er) обчислюється як добуток номінального курсу на співвідношення між національною ціною товару (Рn) та його іноземною ціною (Рі) за формулою:
.
Особливим варіантом визначення номінального валютного курсу є концепція паритету купівельної спроможності (ППП). В її основі лежить закон єдиної ціни, за яким ціна певного товару на всіх національних ринках має бути однаковою, оскільки різниця між ними усувається валютними курсами. Чим вища національна ціна, тим нижчий курс національної валюти. І навпаки.
Отже, згідно з ППП валютний курс відбиває співвідношення між національними та іноземними цінами і визначається за формулою е = Pn / Pi, де Pi, Pn — ціни окремих товарів в іноземній та національній валютах, або ціни ринкового кошика у відповідних валютах. Звідси, згідно з ППП, єдина ціна товару на національному ринку визначається за формулою Pn = Pi × е, де е — валютний курс у прямому котируванні. Але насправді на валютний курс впливає не лише співвідношення цін. Тому ППП визначає валютний курс лише в тенденції, тобто в довгостроковому періоді. У короткостроковому періоді він коливається під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку. Всі чинники, що впливають на валютний курс через попит і пропозицію на валютному ринку, відображаються через зміни в платіжному балансі. Передусім це стосується торговельного балансу. Так, збільшення експорту підвищує попит на вітчизняну валюту, а збільшення імпорту — підвищує її пропозицію, що відповідним чином впливає на валютний курс. На валютний курс впливають також зміни в рахунку капітальних операцій. Так, за збільшення попиту на вітчизняні активи зростає попит на національну валюту, що викликає підвищення валютного курсу.
Важливим чинником, який впливає на ВВП, є чистий експорт (чистий експорт = експорт - імпорт). Чистий експорт залежить від таких чинників: рівень доходу у нас і у наших торгових партнерів, валютний курс, торговельна політика. В умовах зниження курсу гривні ціна українських товарів за кордоном падатиме, що збільшуватиме наш експорт, і навпаки, ціна імпортних товарів зросте, що зменшить вітчизняний імпорт.
Відповідь: зростання курсу гривні призвело до зменшення українського експорту, та до збільшення імпорту, що і зумовило від’ємне сальдо зовнішньоекономічних операцій.
Задача3.
Відомо два типи методів економічного регулювання – прямі та опосередковані. З метою зменшення кількості шкідливих викидів, держава збільшила розмір економічного податку на металургійні підприємства. До якого типу методів регуляторної політики можна віднести такі дії держави? Наведіть також можливе рішення за допомогою методів іншого типу.
Рішення:
Методи і форми державного регулювання економіки.
Пряме регулювання економічних відносин державою (примушення) припускає безпосереднє встановлення певних обов'язкових норм у взаєминах економічних суб'єктів. До форм такого регулювання можна віднести визначення мінімальної заробітної плати, порядку включення тих або інших витрат в собівартість продукції, страхових відрахувань, мінімальних розмірів статутних фондів різних підприємств, пряме визначення цін і так далі.
Непряме регулювання економічних відносин державою (спонука) припускає влив на діяльність економічних суб'єктів через зміну умов, в яких вона здійснюється. Держава не обмежує свободу вибору економічного суб'єкта. але прагне схилити, зацікавити його до ухвалення певних рішень. Для цього воно використовує такі інструменти, як податки, бюджетні витрати, кредитно-грошове регулювання, зовнішньоекономічну політику і ін.
Очевидно, що в задачі описані опосередковані методи впливу держави на діяльність підприємств. Але на наш погляд, доцільно було доповнити такі досить жорсткі дії держави, заохочувальними заходами, наприклад зменшенням податків при умові впровадження природоохоронних заходів та обладнання на підприємстві. Щодо прямих методів регулювання то вони полягають у накладенні штрафів за шкідливі викиди і широко застосовуються державою. На жаль ефективність їх не досить висока. Тільки поєднання прямих та непрямих методів державного регулювання діяльності підприємств може вирішити нагальні проблеми охорони навколишнього середовища.
Задача 4.
Під час передвиборної компанії майбутній президент США Р.Рейган обіцяв:
а) зменшити ставки податків;
б) зменшити дефіцит державного бюджету і віднайти таким чином кошти на соціальні виплати.
Чи протирічать ці дві обіцянки одна одній? Чи може за якихось умов зменшення податкових ставок призвести до збільшення надходжень до держбюджету? Покажіть графічно.
Відповідь:
Крива Лаффера відображає зв’язок між податковою ставкою (
) і податковими надходженнями до бюджету (ТА). В її основі — ідея про те, що в разі зростання податкової ставки від нуля до 100 % податкові надходження спочатку збільшуються до максимальної величини (ТА 2), а потім знову зменшуються до нуля. При цьому точка 
відображає надмірний рівень оподаткування, який стримує ділову активність, а точка 
— оптимальний рівень податків, що забезпечує максимальну величину податкових надходжень.
Рис. 1 Крива Лаффера
Згідно з кривою Лаффера, якщо оподаткування є надмірним, наприклад, коли податкова ставка дорівнює 
, то її зниження до оптимального рівня, тобто до 
, стимулює ділову активність, збільшує дохід як податкову базу і завдяки цьому максимізує величину податкових надходжень. Це означає, що зниження податків від надмірного до оптимального рівня забезпечує одночасно зростання виробництва і податкових надходжень, що виключає виникнення бюджетного дефіциту.
Але сценарій причинно-наслідкових зв’язків, що його відображає крива Лаффера, є лише своєрідною гіпотезою, певним логічним припущенням, оскільки із нього не випливає відповідь на кілька практичних питань:
1) який рівень податків слід вважати надмірним, тобто як визначити місцезнаходження діючих податків на кривій Лаффера?
2) який рівень податків слід вважати оптимальним, здатним забезпечувати максимальну величину податкових надходжень?
Вивчаючи механізм фіскальної політики, слід враховувати, що вона пов’язана з державним бюджетом. Будь-який вплив фіскальної політики на дохід зумовлює одночасно певні зміни в державному бюджеті. Це означає, що, виконуючи стабілізаційну функцію в економіці, фіскальна політика одночасно реалізує і певну бюджетну функцію.
Невеликий досвід практичного застосування кривої Лаффера в США в період «рейганоміки» не дав беззаперечних доказів на її користь. Тому застосування цієї кривої на практиці пов’язано з певним політичним ризиком.
Відповідь: не можна сказати однозначно, оскільки все залежить від конкретних умов розвитку країни
Задача 5.
Держава збільшила ставку податку на доходи фізичних осіб з 13 до 15 відсотків. Як це вплине на номінальну та реальну зарплату? Чи може це призвести до інфляції? За яких умов таке збільшення оподаткування підвищить сукупний попит, а за яких зменшить?
Рішення:
Податок на доходи фізичних осіб є прямим податком, що утримується із доходів громадян. Його величина не впливає на номінальну ізмешує реальну зарплату. Оскільки збільшення податків є антифляційним заходом, то на друге питання відповідь – ні.
Бюджетна діяльність держави має бути різною залежно від фази економічного циклу. Так, під час скорочення виробництва ефективною (доцільною) є стимулювальна фіскальна політика, яка викликає бюджетний дефіцит або збільшує його рівень. Під час інфляційного зростання ефективною є стримуюча фіскальна політика, яка викликає скорочення бюджетного дефіциту або виникнення бюджету з надлишком.
Проте на стан державного бюджету впливають також циклічні коливання в економіці. Під час спаду виробництва автоматично скорочуються податкові надходження в бюджет, а за його зростання — вони збільшуються. Тому, щоб визначити ефективність фіскальної політики, треба розмежувати вплив на державний бюджет фіскальних заходів і циклічних коливань.
Зв’язок між стабілізаційною і бюджетною функціями фіскальної політики ставить державу перед необхідністю вибору: стабілізація економіки чи збалансування бюджету. Вирішення цієї альтернативи залежить від концепції регулювання державного бюджету.
Так, згідно з концепцією збалансування бюджету на щорічній основі, під час спаду виробництва і автоматичного зменшення податкових надходжень потрібно щорічно адекватно зменшувати державні закупівлі або дискреційно збільшувати чисті податки. Але такі заходи ще більше посилять спад виробництва. Це означає, що згадана концепція суперечить стабілізаційній функції фіскальної політики.
Згідно з концепцією збалансування державного бюджету на циклічній основі, видатки і доходи бюджету мають балансуватися в межах економічного циклу. Тобто, під час скорочення виробництва держава має фіскально стимулювати економіку, внаслідок чого бюджет спрямовується до дефіциту. Під час інфляційного зростання стримуюча фіскальна політика спрямовує бюджет до надлишку. У підсумку бюджетні дефіцити і надлишки в межах економічного циклу мають балансуватися.
Задача 6.
Для покриття дефіциту держбюджету держава емітувала облігації державної позики на суму 100 млн. грошових одиниць. Чи збільшиться ця подія грошову масу? Для відповіді проаналізуйте грошові агрегати.
Рішення: Основними параметрами грошового ринку є грошова пропозиція і грошовий попит. Вони являють собою реальну грошову масу і обчислюються на основі ділення номінальної грошової маси (М) на ціни за формулами: пропозиція — М s (М / Р), попит — M d (М / Р). Крім того, важливим параметром грошового ринку є ціна грошей, тобто відсоткова ставка (n).
Грошова пропозиція складається з різних форм грошових активів. Залежно від рівня ліквідності всі вони об’єднуються зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати:
М0 = готівкові гроші (гроші поза банками);
М1 = М0 + кошти на поточних та розрахункових рахунках;
М2 = М1 + строкові депозити;
М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.
Попит на гроші як активи випливає з їх функції виступати засобом збереження вартості. Щоб зрозуміти, від чого залежить цей попит, слід розглянути, як приклад, два альтернативних варіанти зберігання вартості: 1) у формі грошей, 2) у формі облігацій, які належать до негрошових активів.
Порівнюючи ці два види активів, треба враховувати їх переваги й недоліки. Перевагою грошей як засобу зберігання вартості є висока ліквідність, але вони не приносять дохід їх власникам. Переваги облігацій полягають у тому, що вони приносять дохід у формі відсотка, але мають низьку ліквідність.
Монетарна політика — це сукупність певних цілей та інструментів їх досягнення. Цілі монетарної політики поділяються на кінцеві (економічне зростання, повна зайнятість, стабільність цін) та проміжні (грошова пропозиція, відсоткова ставка, валютний курс). За допомогою проміжних цілей Нацбанк впливає на кінцеві цілі.
Основною проміжною ціллю є грошова пропозиція. На її динаміку Нацбанк впливає трьома головними методами.
Перший — операції з державними цінними паперами. В процесі цих операцій Нацбанк купує державні облігації у юридичних та фізичних осіб або продає їх. При купівлі цих облігацій продавці їх отримують гроші, на величину яких збільшується грошова база. Протилежний результат досягається при продажу облігацій.
Другий — зміна норми обов’язкових резервів. За підвищення цієї норми зменшується грошовий мультиплікатор, що адекватно зменшує вплив грошової бази на грошову пропозицію. І навпаки.
Третій — зміна облікової ставки, згідно з якою Нацбанк надає кредити комерційним банкам. Змінюючи облікову ставку, Нацбанк регулює попит комерційних банків на свої кредити, що адекватно впливає на величину грошей, залучених банками на депозит, і в остаточному підсумку — на грошову пропозицію.
Таким чином, емітування державних облігацій на сумму 100 млн. грн. зменшує грошову базу за рахунок низької ліквідності облігацій.
Задача 7.
«Пакт про стабільність», підписаний країнами – членами зони Євро, обмежує припустимий рівень бюджетного дефіциту країни – 3%. Як розраховується цей показник? Які макроекономічні наслідки може мати його значне збільшення?
Рішення:
Показник виконання бюджету розраховується як різниця між доходами та видатками державного бюджету поділена на суму ВВП. Якщо показник від’ємний це бюджетний дефіцит, якщо додатний він зветься бюджетним профіцитом. Величина бюджетного дефіциту більше 3 %, є ризикованою для економіки будь якої країни, оскільки його покриття (виконання обов’язків держави по видаткам) може бути виконано емісійними методами (додатковим випуском грошей), що може призвести до інфляції та її розкручування в країні.
Зв’язок між стабілізаційною і бюджетною функціями фіскальної політики ставить державу перед необхідністю вибору: стабілізація економіки чи збалансування бюджету. Вирішення цієї альтернативи залежить від концепції регулювання державного бюджету.
Суперечність між стабілізаційною і бюджетною функціями може бути вирішена лише на основі принципу пріоритетів. Цьому принципу відповідає концепція функціональних фінансів, за якою головною функцією фіскальної політики має бути стабілізація економіки, а державний бюджет повинен виконувати роль інструмента її досягнення. Спираючись на цю концепцію, фіскальна політика припускає можливість утворення бюджетного дефіциту, якщо він є необхідною умовою стабілізації економіки. Така політика одночасно передбачає джерела дефіцитного фінансування: державні позички (внутрішні і зовнішні) і грошово-кредитна емісія.
Державні позички є неінфляційним джерелом, але породжують два наслідки. Перший наслідок пов’язаний з тим, що боргове фінансування бюджетного дефіциту супроводжується збільшенням державного попиту на гроші і підвищенням відсоткової ставки, внаслідок чого виникають два ефекти витіснення: ефект витіснення інвестицій і ефект витіснення чистого експорту. Перший зумовлюється оберненою залежністю між відсотковою ставкою і приватними інвестиціями. Другий — тим, що зростання внутрішньої відсоткової ставки збільшує попит нерезидентів на вітчизняні активи і, як наслідок, на вітчизняну валюту. Це викликає зростання валютного курсу і скорочення чистого експорту.
Другий наслідок пов’язаний з тим, що державні позички породжують державний борг, який за умов неефективного використання запозичених коштів може становити загрозу для майбутнього розвитку економіки і вимагати підвищення податків або скорочення державних видатків.
Грошово-кредитна емісія не викликає ефекти витіснення і не створює державного боргу, але породжує інфляцію. За цих умов держава отримує «сеньйораж» — дохід від друкування грошей, а економічні суб’єкти змушені сплачувати інфляційний податок.
Задача 8.
Країни Далекого сходу та Південно-Східної Азії широко використовують політику зниження курсу власної валюти стосовно долара США. Якими причинами, на вашу думку, це пояснюється? Чи можуть у зв’язку з цим виникати проблеми в економіках цих країн?
Рішення:
При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності особливо важливу роль грає курс національної валюти по відношенню до валюти країн партнерів. При зниженні курсу національної валюти більшу вигоду отримують експортери країни, при змішенні курсу більш вигідним стає імпорт. Оскільки, країни Далекого сходу та Південно-Східної Азії є більшою мірою країнами – експортерами, тобто поставляють свою продукцію іншим країнам, для них вигідно тримати курс своєї валюти відносно до долара на низькому рівні.
Задача 9.
Середня схильність до заощаджень в національній економіці встановилася на рівні 15%. З метою стримування сукупного попиту держава проводить емісію грошей для реалізації великого інвестиційного проекту. Чи можуть такі дії призвести до інфляції, якщо норма обов’язкового резервування, встановлена центральним банком, дорівнює 17%. (Даючи відповідь, вважати, що дія інвестиційного і грошового мультиплікаторів призводить до максимально можливого за даних умов збільшення грошової та товарної маси).
Рішення:
Мультиплікатор інвестицій — це числовий показник, що характеризує, в скільки разів приріст сукупного доходу буде більше приросту інвестицій, що викликав його. Кількісно він рівний величині, зворотній граничній схильності до заощадження:
де s – гранична схильність до заощаджень;
∆Y – приріст сукупного доходу;
∆І – приріст інвестицій.
У нашому прикладі інвестиційний мультиплікатор дорівнює 6,67 (1/0,15). А приріст доходу, при первинних інвестиціях 100 млн. грн., складе 100*6,67=667 млн. грн.
Грошовий мультиплікатор — коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса за зміни грошової бази на одиницю.
Здатність банківської системи примножувати початкову величину депозитних грошей визначається грошови мультиплікатором, який перебуває в оберненій залежності від резервної норми і обчислюється за формулою 
, де rr – резервна норма встановлена Нацбанком. Згідно з наведеною задачею, грошовий мультиплікатор дорівнює 5,88, тобто (1/0,17). Якщо резервна норма встановлена 17%, то можна обчислити приріст грошової пропозиції за формулою 
Відповідь: Оскільки інвестиційний мультиплікатор та прирост доходів більші ніж грошовий мультиплікатор та приріст грошової пропозиції здійснення інвестиційного проекту не призведе до збільшення інфляції.
Задача 10.
Офіційний рівень безробіття в Україні становить 3,1 %, а у Франції та Німеччині – понад 10%. Чим, на вашу думку, може пояснюватися така суттєва різниця? Які взагалі види безробіття Ви знаєте? Які події можуть сприяти збільшенню чисельності безробітних по кожному з цих видів безробіття?
Відповідь:
Розрізняють три типи безробіття.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 899 | Нарушение авторских прав