Читайте также:
|
Образний опис етапів розвитку колективу дав А.М.Лутошкін. За основний критерій взяв рівень його згуртованості.
І етап – " піщані розсипи " – кожен у групі сам по собі, наче піщинка в купі піску: подує вітер – рознесе піщинки в різні боки;
II етап – " м'яка глина " – у групі вже виникають внутрішні зв'язки між вихованцями, але для спільної діяльності їм потрібна підтримка, підказка, допомога педагога;
III етап – " блимаючий маяк " – у групі виділяється актив, знаходяться спільні цілі, у деяких випадках учні діють як колектив, є бажання бувати разом, допомагати один одному; але для справжніх справ ще не вистачає волі, наполегливості у досягненні мети, уміння підкорюватися колективним вимогам, не вистачає взаєморозуміння; активність виявляється сплесками – як світло маяка;
IV етап – " червоне вітрило " – у колективі діти живуть за принципом "Один за всіх і всі за одного"; товариські взаємини поєднуються із взаємною вимогливістю, але прийти на допомогу іншим колективам ще не готові;
V етап – " палаючий смолоскип " – колектив не задовольняється власним благополуччям, прагне принести користь іншим, поспішає на допомогу, високо піднявши смолоскип, який освітлює їм дорогу.
Дещо по-іншому характеризує стадії розвитку саме класного колективу психолог Н.П.Анікієва. В основу взято зміну характеру взаємозв'язкуофіційної та неофіційної структури в колективі. На першій стадії класний керівник сприяє розвитку авторитету тих мікрогруп, які мають найбільш змістовні інтереси і потреби, шляхом організації діяльності, розрахованої на виявлення найбільш розвинених у морально-інтелектуальному плані школярів. Друга стадія – вибір тих школярів, які здатні позитивно впливати на клас, до офіційного активу. Третя – формування сильного активу шляхом систематичної зміни офіційного активу. На четвертій стадії розвиток колективу досягає такого рівня, коли всі мікрогрупи користуються авторитетом, кожна у своєму виді діяльності, інтереси і духовні запити кожної мікрогрупи досить високі.
Шляхи формування колективу
I. Глибоке знання вихователем наукових психолого-педагогічних основ теорії і практики формування і розвитку колективу.
(Спиратися на надбання педагогічної науки і цілеспрямовано працювати на засадах гуманізму).
II. Єдність і наступність дій педагогів.
З колективом працює кілька вихователів, тому необхідно забезпечити їх вплив на дотримання наступності етапів переходу від однієї стадії до іншої, від одного керівника до іншого.
III. Створення перспектив.
Перспектива – це мета, „завтрашня радість”, що виступає стимулом в діяльності колективу й окремих членів.
Перспектива окремої особи повинна в деякій мірі співпадати з перспективою колективу. Тобто колективна перспектива повинна бути особистісно-значимою, базуватися на особистісних інтересах і прагненнях.
Види перспектив
1. Близька (І етап):
Ø від особистих перспектив до колективних;
Ø від негативних перспектив до позитивних;
Ø від індивідуальної й успіху до колективної.
2. Середня (ІІ етап):
Ø трохи віддалена в часі, ставиться не часто, 2 – 3 рази на рік. Можливість підготовки і досягнення тільки колективна.
3. Дальня (ІІІ етап):
Ø майбутня доля школи, села, міста, майбутнє Батьківщини, майбутнє особистості.
Вимоги до постановки перспектив
1) Повинна бути зримою і реальною.
2) Бути посильною і доступною для досягнення.
3) Стимулювати і заохочувати діяльність колективу і його членів до досягнення перспектив.
4) Повинна бути усвідомлена, ясна і приваблива.
5) Одночасно ставити кілька перспектив (від менш значимих до більш значимих).
IV. Робота з активом та органами самоврядування.
В активі вчитель повинен бачити своїх помічників і союзників перекладати на них ряд обов’язків і функцій вихователів, вчити методам і засобам їх виконання.
Обрання органів самоврядування має здійснюватись на демократичних засадах.
Вимоги до формування органів самоврядування.
1) Адміністрація не повинна підміняти органи самоврядування.
2) Рішення органів самоврядування повинно бути виконане.
3) Якщо рішення хибне – керівники вдаються до загальних зборів і допомагають його відмінити, а не скасувати таке рішення.
4) Здійснювати вплив на органи самоврядування на демократичних засадах через педагогів, які користуються особистою повагою у вихованців.
5) Здійснювати ретельний облік органів самоврядування.
Робота з активом колективу
а) Включати активістів в конкретну діяльність.
б) Перекладати на них ряд обов’язків і функцій.
в) Вчити методам і засобам виконання доручень.
г) Розвивати самостійність активу.
д) Підтримка авторитетів всіма педагогами.
е) Регулярно змінювати актив.
V. Ускладнення вимог в колективі (Розгляд по стадіях розвитку колективу).
VI. Організація спільної різноманітної діяльності.
VII. Наявність традицій в колективі.
Традиція (від латинського - передача) – це різновид або форма звичаю, що відрізняється особливою стійкістю та зусиллями людей зберегти незмінні форми поведінки, які успадковані від попередніх поколінь.
VIII. Стиль і тон.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 317 | Нарушение авторских прав