Види кримінально-правової кваліфікації, її стадії (етапи).

Провівши найпростіший і найбільш точний поділ - дихотоміч­ний - поняття кримінально-правової кваліфікації, отримаємо два її види:

1) кваліфікація злочинів (закінчених і перерваних на попередніх стадіях, вчинених у співучасті, одиничних і сукупності тощо);

2) кваліфікація суспільна небезпечних діянь, які не є злочинами (кваліфікація суспільне небезпечних діянь неосудних; кваліфікація суспільне небезпечних діянь осіб, які не досягли віку, з якого мо­же наставати кримінальна відповідальність; кваліфікація діянь, вчинених за обставин, що усувають їх злочинність, тощо).

З названих видів кримінально-правової кваліфікації центральне місце займає кваліфікація злочинів. Головною метою будь-якої процесуальної діяльності в цій сфері є визначення того, чи стано­вить собою вчинене злочин і якщо так, то який саме і якою нор­мою він передбачений. Не випадково, до останнього часу в теорії та на практиці поняття кримінально-правової кваліфікації, по суті, підмінялося поняттям кваліфікації злочину. Разом із тим, ототож­нювати поняття «кримінально-правова кваліфікація» та «кваліфі­кація злочинів» принаймні неправильно хоча б тому, що «кваліфі­кація злочинів» - це видове поняття, яке входить в родове «кримі­нально-правова кваліфікація» і становить лише його частину; про те, що має місце кваліфікація злочину, можна стверджувати лише тоді, коли закінчився весь процес кримінально-правової кваліфіка­ції. На початку й у ході кримінально-правової кваліфікації не можна стверджувати, що відбувається кваліфікація злочину. Адже вона може привести до різноманітних результатів (висновків):

а) має місце злочин;

б) діяння передбачене кримінальним законом, але вчинене за обставин, що виключають злочинність діяння;

в) наявна добровільна відмова від доведення злочину до кінця;

г) діяння через малозначність не становить суспільної небез­пеки;

д) у скоєному немає ознак будь-якого злочину, передбаченого КК.

Таким чином, кваліфікація злочину є одним із можливих ре­зультатів кримінально-правової кваліфікації.

Враховуючи все вищевикладене, можна запропонувати дефіні­цію поняття кваліфікації злочинів, побудовану шляхом конкрети­зації ознак відповідного родового поняття:

Кваліфікація злочинів - це результат кримінально-правової оцінки діяння органами дізнання, досудового слідства, прокурату­ри й суду, внаслідок чого констатовано, що скоєне є злочином, ви­значена стаття (і) КК, яка (і) передбачає (ють) відповідальність за скоєне, встановлена відповідність між юридично-значущими ознаками посягання і ознаками злочину, передбаченими законом, та процесуальна закріплений висновок про наявність такої відпо­відності.

Для того, щоб кваліфікувати (оцінити) скоєне, потрібні дві умови: 1) знати фактичні обставини справи, мати доказову інфор­мацію про ті події, які мали місце в дійсності, та 2) мати кримі­нально-правову норму, яка передбачає скоєне в якості злочину. Встановлення відповідності між тим, що було в житті, й тим, що передбачене законом, здійснюється за допомогою використання специфічної юридичної конструкції - складу злочину, тобто су­купності ознак, які характеризують об'єктивні та суб'єктивні озна­ки вчиненого посягання

Дата добавления: 2015-11-26