Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Дидактика й методика початкового навчання Ушинсь­кого

Читайте также:
  1. Адаптації учнів 1 – го класу до шкільного навчання
  2. Алға қойған дидактикалық мақсаттарына қарай есептерді топтау.
  3. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації (формування) базових знань
  4. Аналіз технічних та дидактичних засобів навчання
  5. Анкета по виявленню ставлення до себе, до навчання в школі
  6. Аппаратура и методика
  7. Беседа о школе (модифицированная методика Т.А. Нежновой, А.Л. Венгера, Д.Б. Эльконина)

Ушинський був видатним дидактом і педагогом-методистом. Свої дидак­тичні погляди він виклав, головним чином, в роботах «Керівництво до викла­дання рідного слова», «Педагогічна подорож по Швейцарії». Він не лише роз­робив кардинальні проблеми дида­ктики, але й реалізував основні ідеї в своїх підручниках «Рідне слово» та «Дитячий світ».

Дидактику він поділяв на загальну і спеціальну. Загальна дида­ктика — це загальні правила навчання, загальний план навчання, а спеціальна повинна подавати правила викладання окремих наук.

Щоб правильно навчати дітей, розвивати розумові здібності, говорив він, треба добре знати їх індивідуальні та психологічні особливості, основні зако­номірності, загально педагогічні і дида­ктичні принципи навчання, які він ви­водив із закономірностей процесу пізнання, добре розуміючи відмінності між процесом на­укового пізнання і учіння.

Ушинський ставив перед навчально-виховним процесом три завдання: освітнє, виховне, розвиваюче, які мають реалізуватися через зміст та методи навчання.

Він зробив спробу встановити критерії відбору змісту навчаль­ного мате­ріалу для школи:

— відповідність змісту рівню розвитку науки;

— важливість і значення для життя людини кожного знання, що дається в школі;

— врахування вікових особливостей і можливостей дітей при побудові навчального курсу;

— народність, тобто переважне вивчення батьківщини в усіх навчальних дисциплінах.

У навчанні треба передбачати: зміст і дозування навчального матеріалу, посильність його для учнів, міцність засвоєння знань, зв'язок з життям, наоч­ність, емоційність, виховуюче навчання тощо. Усі ці педагогічні дидактичні принципи навчання детально розробляються в його творах, хоча самого терміну «принцип» в ди­дактиці Ушинського ще немає. Він називає їх як «необхідні умови будь-якого викладання».

Заслуга вченого полягає в тому, що дидактичні принципи він розглядав у тісному зв'язку з формами та методами навчання.

Великий педагог багато уваги приділяв у своїй педагогічній системі уроку. Необхідною умовою успішної організації навчаль­них занять має бути заняття з постійним складом учнів, сталим розкладом класних занять, з поєд­нанням фронтальних та індиві­дуальних форм при умові ведучої ролі вчителя.

Кожний урок повинен мати цільову установку, бути закінче­ним і носити виховуючий характер. Враховуючи порівняно швидку стомлюваність дітей (особливо молодшого шкільного віку), Ушинський рекомендував переміну за­нять і різноманітність методів.

Види навчальних занять на уроках можуть бути різні: повідом­лення но­вих знань, вправи, повторення пройденого, облік знань, письмові і графічні ро­боти учнів. Надаючи великого значення розвитку у дітей вміння самостійно працювати, Ушинський радив включати до уроку самостійні роботи з усіх пре­дметів.

В дидактичній системі Ушинського особливе місце займають питання початкової народної школи. Право на виховання педагог розглядав як природне право кожної людини. Визнаючи головним засобом виховання — навчання, він робив висновок, що навчан­ня, і особливо навчання в початковій народній школі повинно бути загальним. В запровадженні загального обов'язкового по­чатково­го навчання Ушинський бачив могутній фактор прогресу народу і країни.

В дискусії про характер загальноосвітньої школи, що прохо­дила в 60-х роках, Ушинський був одним з прихильників такої школи, яка забезпечувала б учнів різнобічними гуманітарними і ре­альними знаннями. Педагог вважав тео­рії формальної і реальної освіти однобічними, підкреслюючи, що однаково ва­жливим є як розвиток розумових сил і здібностей учнів, так і оволодіння ними необхідними в житті знаннями. Він стверджував, що індустріаль­ний напрям століття вимагає індустріальної науки, що дітей треба знайомити з науками про природу і людину, вказуючи на те, що природничі науки розвивають вміння спостерігати життя, сприя­ють логічному мисленню і мають велике практичне значення.

Піклуючись про освіту народних мас, Ушинський запропону­вав учбовий курс народної школи в складі двох циклів — елемен­тарного (пропедевтичного) і власне початкового (систематично­го) навчання. Педагогічна доцільність та­кої системи навчання полягає в тому, що селянські діти, вступаючи в народну школу без попередньої підготовки, не були готові до систематичного навчан­ня. Ушинський був прихильником єдиної системи загальної осві­ти, народна школа була першою ланкою в усій системі освіти.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 178 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)