Дидактика й методика початкового навчання Ушинсь­кого

Ушинський був видатним дидактом і педагогом-методистом. Свої дидак­тичні погляди він виклав, головним чином, в роботах «Керівництво до викла­дання рідного слова», «Педагогічна подорож по Швейцарії». Він не лише роз­робив кардинальні проблеми дида­ктики, але й реалізував основні ідеї в своїх підручниках «Рідне слово» та «Дитячий світ».

Дидактику він поділяв на загальну і спеціальну. Загальна дида­ктика — це загальні правила навчання, загальний план навчання, а спеціальна повинна подавати правила викладання окремих наук.

Щоб правильно навчати дітей, розвивати розумові здібності, говорив він, треба добре знати їх індивідуальні та психологічні особливості, основні зако­номірності, загально педагогічні і дида­ктичні принципи навчання, які він ви­водив із закономірностей процесу пізнання, добре розуміючи відмінності між процесом на­укового пізнання і учіння.

Ушинський ставив перед навчально-виховним процесом три завдання: освітнє, виховне, розвиваюче, які мають реалізуватися через зміст та методи навчання.

Він зробив спробу встановити критерії відбору змісту навчаль­ного мате­ріалу для школи:

— відповідність змісту рівню розвитку науки;

— важливість і значення для життя людини кожного знання, що дається в школі;

— врахування вікових особливостей і можливостей дітей при побудові навчального курсу;

— народність, тобто переважне вивчення батьківщини в усіх навчальних дисциплінах.

У навчанні треба передбачати: зміст і дозування навчального матеріалу, посильність його для учнів, міцність засвоєння знань, зв'язок з життям, наоч­ність, емоційність, виховуюче навчання тощо. Усі ці педагогічні дидактичні принципи навчання детально розробляються в його творах, хоча самого терміну «принцип» в ди­дактиці Ушинського ще немає. Він називає їх як «необхідні умови будь-якого викладання».

Заслуга вченого полягає в тому, що дидактичні принципи він розглядав у тісному зв'язку з формами та методами навчання.

Великий педагог багато уваги приділяв у своїй педагогічній системі уроку. Необхідною умовою успішної організації навчаль­них занять має бути заняття з постійним складом учнів, сталим розкладом класних занять, з поєд­нанням фронтальних та індиві­дуальних форм при умові ведучої ролі вчителя.

Кожний урок повинен мати цільову установку, бути закінче­ним і носити виховуючий характер. Враховуючи порівняно швидку стомлюваність дітей (особливо молодшого шкільного віку), Ушинський рекомендував переміну за­нять і різноманітність методів.

Види навчальних занять на уроках можуть бути різні: повідом­лення но­вих знань, вправи, повторення пройденого, облік знань, письмові і графічні ро­боти учнів. Надаючи великого значення розвитку у дітей вміння самостійно працювати, Ушинський радив включати до уроку самостійні роботи з усіх пре­дметів.

В дидактичній системі Ушинського особливе місце займають питання початкової народної школи. Право на виховання педагог розглядав як природне право кожної людини. Визнаючи головним засобом виховання — навчання, він робив висновок, що навчан­ня, і особливо навчання в початковій народній школі повинно бути загальним. В запровадженні загального обов'язкового по­чатково­го навчання Ушинський бачив могутній фактор прогресу народу і країни.

В дискусії про характер загальноосвітньої школи, що прохо­дила в 60-х роках, Ушинський був одним з прихильників такої школи, яка забезпечувала б учнів різнобічними гуманітарними і ре­альними знаннями. Педагог вважав тео­рії формальної і реальної освіти однобічними, підкреслюючи, що однаково ва­жливим є як розвиток розумових сил і здібностей учнів, так і оволодіння ними необхідними в житті знаннями. Він стверджував, що індустріаль­ний напрям століття вимагає індустріальної науки, що дітей треба знайомити з науками про природу і людину, вказуючи на те, що природничі науки розвивають вміння спостерігати життя, сприя­ють логічному мисленню і мають велике практичне значення.

Піклуючись про освіту народних мас, Ушинський запропону­вав учбовий курс народної школи в складі двох циклів — елемен­тарного (пропедевтичного) і власне початкового (систематично­го) навчання. Педагогічна доцільність та­кої системи навчання полягає в тому, що селянські діти, вступаючи в народну школу без попередньої підготовки, не були готові до систематичного навчан­ня. Ушинський був прихильником єдиної системи загальної осві­ти, народна школа була першою ланкою в усій системі освіти.

Дата добавления: 2015-12-08