Р. Оуен про формування особистості

Капіталістичний лад, що встановився після промислового пе­ревороту і французької буржуазної революції XVIII століття дуже швидко виявив свої не­гативні сторони, до краю загостривши со­ціальні протиріччя, розоривши селян­ство і ремісників. Збільши­лась експлуатація робітників, зросла до 14—15 го­дин тривалість їх робочого дня. З'явились і люди, які висловлювали загальне розча­рування таким станом речей: у Франції А. Сен-Сімон і Ш. Фур'є, у Англії — Р. Оуен,, У Німеччині — В. Вейтлінг, які жорстоко критикували капіталіс­тичний лад.

Роберт Оуен (1771—1858) народився в сім'ї ремісника в Анг­лії. Його шкільна освіта обмежилась початковою школою, яку він закінчив на восьмому році життя. Потім протягом двох років він виконував обов'язки помічника шкі­льного учителя. З 10 років, почавши самостійне життя, Оуен завдяки своїй ене­ргії і силі розу­му зумів пробити собі дорогу в життя, доповнюючи свою освіту читанням книг і роздумами. У віці 20 років він стає управляючим йднією з най­більших паперопрядильних фабрик Манчестера, пізніше, в 1800, став на чолі Нью-Лекаркської фабрики в Шотландії, де серед робітників панувало пияцтво, злидні, розпуста, крадіжки.

Оуен, впевнений, що людина є продуктом обставин, намагається поста­вити робітників в добрі умови життя, навчити їх «раціонально» мислити, а та­кож виховати в такому ж дусі і підростаюче покоління.

Після того, як у 1814 році Оуен випустив працю «Новий погляд на суспі­льство, чи Досліди про утворення характеру», у 1816 році «Новий інститут» було відкрито. Після чотирирічної тяганини у 1819 році було прийнято законо­проект про заборону роботи дітей на фабриках до 10-річного віку. Активні ви­ступи Оуена проти приват­ної власності, існуючої форми шлюбу і релігії при­вели до того, що від нього відсахнулися його друзі і покровителі. Оуен вирішив пе­ренести свою пропаганду у США, де він мав намір створити пока­зову ко­муністичну общину, яка мала дослідно довести всі переваги і вигоди рекомен­дованого їм ладу. Прибравши в штаті Індіана ма­єток у 1825 році, Оуен органі­зував общину, «Нову Гармонію», на соціалістичних, а потім на комуністичних засадах. Згідно з консти­туцією общини власність проголошувалась суспіль­ною, встановлю­валась загальна праця і у відповідності із якою розподілялись її продукти. Але цей експеримент виявився невдалим. Оуен поверта­ється в Анг­лію у 1828 році і знаходить там наростаючий кооперати­вний рух (у вигляді ви­робничих і Споживчих кооператорів), що був результатом практичної діяльно­сті його послідовників. Оуен вклю­чається в цей рух. В 30-х роках він задумує створення єдиного зага­льного союзу трейд’юніоністів, сподіваючись через нього здійсни­ти перехід до нового ладу. Його пропаганда мала грандіозний, але короткочасний успіх: створений «Великий національний союз профе­сій» швидко розпався. Оуен робить новий довід створення комуні­стичного селища Гармоні-Холл (1839), де відкриває школу, що ба­зувалася на поєднанні навчання з продуктивною працею, діяль­ність школи базувалася на принципах, які були розроблені Оуеном в праці «Довий погляд...». Основним рушієм люд­ських вчинків тут визнається прагнення до щастя. Засобом для досягнення цієї мети є знання, що люди здобувають завдяки своєї природи, здібності «сприй­мати, повідомляти і порівнювати ідеї». Ця здібність і скла­дає розум людини. Але процес утворення людського характеру, на думку Оуена та французьких матеріалістів, визначається середови­щем. Саме від нього залежить вироблення характеру людини. Тому велике місце у формуванні характеру Оуен відводить вихованню.

Оуен вказує, що для виховання раціональної людини не лише необхідно, щоб вона народилася з найкращою організацією (фі­зичною і душевною), необ­хідно забезпечити необхідні умови для того, щоб ця організація була належним чином розвинена. Серед них він вказує на виховання в дитині суспільних по­чуттів до бли­жніх і всього людства, всебічне пізнання самої себе, пізнання су­спільства і природи на основі фактів, здорове чергування фізич­них і розумових занять, регулярні вправи на відкритому повітрі тощо. Під вихованням Оуен ро­зумів культивування і вправляння всіх здібностей нашої природи за допомогою всіх обставин, включаючи і осіб, які оточують індивідуума, починаючи від його наро­дження в утробі матері і до його смертного часу. Виходячи з ідей францу­зьких матеріа­лістів про співпадіння особистісного інтересу з суспільним і про формування характеру середовищем, Оуен при­ходить до висновку про необ­хідність ство­рення умов, за яких осо­бистий інтерес індивіда співпав би з сус­пільним ін­тересом.

Можна говорити про два основні періоди діяльності Оуена — період Нью-Ленаркський і комуністичний. Третій період включає роки, коли він і його послідовники проводили систематичну про­паганду своїх ідей серед широких робітничих верств, засновуючи робітничі інститути, будинки науки, видаючи відповідну літературу.

Аналізуючи діяльність Оуена в Нью-Ленарку, можна вважати її філант­ропічно-реформаторською діяльністю. Підводячи під­сумки принципам сис­теми Оуена цього періоду, їх можна звести до таких основних: 1) Виховання і освіта повинні бути спрямовані на формування раціонального характеру; 2) Ха­рактер дитини по­чинає формуватися і в основному створюється у перші два-три роки її життя; 3) Дитинів колективі може бути наданий будь-який характер; 4) Дитину в ранньому віці слід вилучати з сімейної обстановки; 5) їй слід з першого року життя навіяти правила аль­труїзму на основі вчення про утво­рення характеру; б) Гра повинна стати одним з Основних освітньо-виховних за­собів; 7) Всі види покарань і нагород повинні бути вилучені із системи; 8) Не пови­нно існувати твердо встановлених годин Занять в класних кімна­тах школи; учитель має чергувати розумові і фізичні вправи; 9) По­єднання навчання з продуктивною працею; 10) Надання великого значення науці як освітньому і виховному засобу.

ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ Й. ПЕСТАЛОЦЦІ

природовідповідне виховання

	саморозви­ток
сили серця (моральні Яко­сті) Виростають із природ­ної схильності до любові, віри, по­чуття сорому, во­лодіння со­бою	сили ро­зуму (знання) Вирос­тають із природ­ної схи­льно­сті до зов­нішнього т,а внутрі­шнього споглядання	сили руки (уміння) Вирос­тають із природ­них збідностей до розви­тку тіла та його органів
гармонійний розвиток усіх природних сил лю­дини

	Елементарність
Така організація навчання і виховання, при якій виділяються найпростіші еле­менти моральної сфери дитини, пізнання, практичної діяльності, що дозво­ляє безперервно просуватися від простого до більш складного, доводити добро­чинності, знання та практичні навички дітей до можливо­го рівня досконалості

Тема V

Дата добавления: 2015-12-08