Читайте также:
|
|
Чиста вода є слабким електролітом, який незначною мірою проводить електричний струм. При 22°С її ступінь електричної дисоціації дорівнює , тобто дисоціює тільки одна з 555∙106 молекул води. Однією із причин цього є те, що дисоціація пригнічується дією водневих зв’язків, типових для води. Дисоціацію води можна записати так:
.
Для спрощення і зручності рівняння записують в такому вигляді:
.
Застосувавши до цієї рівноваги закон діючих мас, маємо:
, або ,
де К – константа електричної дисоціації води, вона дорівнює 1,8∙10-16.
Оскільки ступінь дисоціації води дуже маленька величина, то практично [H2O]=const (кількість дисоційованих молекул не враховується) і тоді
.
Константа називається іонним добутком води.
Оскільки , то при 220С .
Таким чином, .
Значення є постійною величиною за даної температури.
В умовах кімнатної температури нейтральні розчини мають однакову концентрацію: та . Таке саме значення мають при тій же самій температурі й розведені водні розчини кислот і основ. Тому, якою б не була концентрація іонів Гідрогену, концентрація гідроксид-іонів не буде мати нульового значення або навпаки. Це дає можливість розраховувати концентрацію [H+] або[OH−], якщо одна з цих величин відома:
та .
Наприклад, концентрація іонів Гідрогену в 5×10-3 М розчину натрій гідроксиду дорівнює
.
Однак записувати концентрацію іонів [H+] та [OH−], застосовуючи від’ємний степінь не зовсім зручно. Тому кислотні властивості розчинів датський біохімік Серенса запропонував характеризувати величиною водневого показника р Н, який визначається співвідношенням
,
або , (31)
оскільки експериментально в розчині визначають не концентрацію іонів гідрогену, а їх активність (a=f C).
Рівняння (31) можна записати в такому вигляді:
,
де − коефіцієнт активності іонів Гідрогену, значення якого в розведених розчинах наближається до одиниці. Тоді .
Оскільки концентрація іонів Гідрогену може змінюватися в межах іонного добутку, то р Н змінюється в інтервалі від 0 до 14.
У нейтральному розчині ; .
У кислому розчині ; . Так, для М розчину ; . Для розчину тієї ж концентрації
; .
Таким чином, кислий розчин ;
нейтральний розчин ;
лужний розчин .
Розчини, значення р Н яких знаходяться в інтервалі від 0 до 3, належать до сильнокислих; при р Н = 4…6 – до слабкокислих. Слабколужні розчини мають р Н = 8…10, а сильнолужні – р Н = 11…14.
Розчини, в яких , мають від’ємне значення р Н. Так, якщо , то .
При . Якщо , то . Вивчення р Н розчинів має велике практичне значення в хімії, біології, медицині, харчовій промисловості, сільському господарстві та ін.
ПІДСУМКИ
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 134 | Нарушение авторских прав