Видів легкої атлетики

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ

(метання диску)

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ курсу

Підготувала:

викладач кафедри

спортивних дисциплін

ДЕМИДОВА І.В.

Миколаїв – 2012 р.

МЕТАННЯ ДИСКУ

Метання диску було однією з найулюбленіших вправ стародавніх греків. Воно було включене до програми античних Олімпіад як частина пентатлону (п’ятиборства).

Точні відомості про досягнення стародавніх атлетів та техніку їх метання до наших часів не дійшли, судити про них ми можемо лише з малюнків, фресок та скульптур, що збереглися до наших часів.

Відомості про самі снаряди були отримані у ХІХ сторіччі під час археологічних розкопів в Олімпії. Там були знайдені диски з каменю, дерева, заліза, міді, бронзи, вага яких коливалася від 1,25 кг до 5,7 кг, а діаметр – від 16,5 см до 34 см.

Коли організатори першої Олімпіади сучасності (1896 р.) складали програму змагань, то, перш за все, вони включили до неї всі ті види спорту, які входили до програми Олімпіад античності. Багато суперечок викликало питання як саме слід метати диск. Представники Греції запропонували взяти за зразок відому античну скульптуру «Дискобол» роботи Мирона і наполягли, щоб метання виконувалося із спеціального п’єдесталу розміром 70 см х 80 см, так званим, «античним» стилем.

Однак, швидко стало очевидним, що цей спосіб, названий «грецьким», є нераціональним.

Вже через рік швецький метальник Сьодерстрем продемонстрував техніку метання диску з повороту і встановив нове світове досягнення – 38 м 70 см.

На Олімпіаді 1908 р. спортсмени метали диск двома способами – «грецьким» та «вільним». Після цього «грецький» стиль був забутий, а на змаганнях, крім звичайного метання диску, ще й змагалися у метанні правою та лівою рукою і переможець визначався по кращому результату за сумою цих кидків. Ця новація не прижилася і з тих часів диск метають лише однією рукою.

Поступово мінялася форма і розміри місця для метання. Якийсь час спортсмени застосовували квадрат розміром 2,5 м х 2,5 м. Потім метання стали виконувати з кругу, розміром в 7 футів (2,013 м), але такий круг був замалим для ефективного виконання метання і затримував його еволюцію. В 1912 р. рішенням Міжнародної федерації легкої атлетики розмір кругу був збільшений до 2,5 м, що майже відразу вплинуло на результати метальників та популяризацію цього виду легкої атлетики.

У 1912 році Д.Дункан встановив новий світовий рекорд, метаючи диск з повного повороту на 180º, на відміну від метання з чверті- та напівоберту, яке застосовувалося іншими атлетами. А до 1925 року рекордсмени світу американці Г.Хартенфорт та Б.Хоузер, значно збільшивши швидкість рухів, метали диск вже з півтора поворотів. Вони були типовими представниками американської школи метання, яка характеризувалася значною швидкістю повороту на сильно зігнутих ногах і майже горизонтальним проведенням снаряду в повороті. Однак, в ті часи американці здійснювали поворот не скіком, а переступанням. Застосування повороту скіком, з наявністю безопірної фази, зв’язане з ім’ям американського метальника Е Кренца, який першим в світі здолав межу 50 м – його результат склав 51 м 03 см. Хоча його скік був все ще занадто високим, але це був значний крок вперед в удосконаленні техніки.

Крім американської, в той час існувала також німецька школа метання, що базувалася на дуже високій швидкості обертання, а також фінська школа. яка характеризувалася широким хвилеподібним рухом руки з диском.

У 30-ті роки спортсмени займали вихідне положення боком до напряму метання. Однак, незабаром дискоболи засвоїли більш прогресивний спосіб – вихідне положення стоячи спиною до напряму метання біля задньої частини кругу. Зараз складно встановити, хто вперше ввів цю новацію. Цю заслугу американці приписують своєму співвітчизнику Ф.Фоксу, а італійці – своєму - Д.Обервегеру.

На початок 60-х років переваги даного способу метання, підкріплені рекордними метрами, стають очевидними. І до сьогодні всі метальники світу використовують цю техніку як основу, використовуючи різні її варіанти – гвинтоподібну, хвилеподібну, маховий кидок, кидок з повороту, обертальну, кидок з подвійної опори, поворот зі стрибка та інші.

Цікаво, що саме в метанні диску був встановлений свого роду рекорд легкої атлетики – американський дискобол А.Ортер виграв в цьому виді 4 Олімпіади поспіль і готувався до своєї п’ятої Олімпіади. На жаль, це була Олімпіада 1980 року, яка мала проходити в Москві. Американські політики оголосили бойкот Олімпіаді з приводу війни Радянського Союзу у Афганістані і лишили таким чином А.Ортера можливості поборотися за п’яте золото.

Естонський метальник Грег Кантер, один з найсильніших сучасних метальників світу.

На сьогодні світовий рекорд для чоловіків в метанні диску складає 74 м 08 см. Він був встановлений ще у 1986 році спортсменом з Німецької Демократичної республіки Юргеном Шультом.

Жіночий рекорд в цій легкоатлетичній дисципліні належить його співвітчизниці Габріелі Райніш, він складає 76 м 80 см і був встановлений також досить давно – у 1988 році.

Цікаво, що рекорди України в метанні диску серед жінок і чоловіків також приходяться на 1988 рік:

чоловіки – Володимир Зінченко – 68 м 88 см;

жінки – Лариса Михальченко – 70 м 80 см.

На жаль, історія української легкої атлетики не знає видатних метальників диску, але зараз в нашій країні є молодий і дуже обдарований спортсмен – Микита Нестеренко, який є володарем вищого світового досягнення для молоді віком до 20 років – 70 м 13 см (метання в цьому віці виконується диском вагою 1, 5 кг). Отже, можна сподіватися, що з часом він впише своє ім’я в світову історію метання диску.

Серед жінок на Україні зараз немає метальниць світового рівня, а от у далекому 1952 році українка Ніна Пономарьова у складі збірної команди СРСР виборола золоту нагороду. Через 4 роки ще одна українка – Надія Каняєва, - виборола в цьому виді легкої атлетики бронзову медаль. На жаль, з тих часів наші співвітчизниці не мають на своєму рахунку досягнень світового рівня.

Рекорди Миколаївської області в метанні диску складають:

- у чоловіків - 56 м 60 см – Леонід Марковський;

- у жінок – 55 м 36 см – Людмила Фомічова (Хохлова).

На жаль, обидва рекорди були встановлені більш, ніж 30 років тому, а на сьогодні ні в Миколаєві, ні в Миколаївський області, ніхто не займається метанням диску, отже, найближчим часом на поновлення «бородатих» рекордів не слід навіть сподіватися.

Дата добавления: 2015-12-08