Загальна характеристика видів відповідальності за порушення норм валютного права.

План

Вступ

Загальна характеристика видів відповідальності за порушення норм валютного права.

Кримінальна відповідальність за порушення норм валютного права.

Фінансова відповідальність,за порушення норм валютного права.

Адміністративна та матеріальна відповідальність за порушення норм валютного права.

Вступ

Розвиток вітчизняного законодавства, зміни, що відбуваються у суспільних відносинах породжують виникнення нових видів юридичної відповідальності, а завданням юридичної науки є їх виявлення, дослідження, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення законодавчої та правозастосовчої практики. Останнім часом в юридичній літературі з’явилася низка праць, у яких обгрунтовується наявність нових видів юридичної відповідальності і серед них – відповідальності за порушення норм валюного права.

Фінансово-правова відповідальність як вид юридичної відповідальності поки ще знаходиться в стадії формування. Це пов’язано з процесом уніфікації фінансового законодавства – розробкою єдиної системи мір фінансово-правової відповідальності та фінансово-процесуального провадження.

Процес виділення відповідальності за порушення норм валютного права в самостійний вид юридичної відповідальності супроводжується дискусіями у наукових колах, де існують різні точки зору стосовно цього питання. Висловлюються думки щодо відсутності такого виду відповідальності, про існування тільки адміністративної відповідальності за порушення фінансового законодавства[1].

Для Валютної відповідальності, як виду юридичної відповідальності притаманні ознаки останньої:

- настає лише за правопорушення;

- встановлюється державою і пов’язана із застосуванням до правопорушника санкцій правових норм уповноваженими на це суб’єктами;

- пов’язана із заподіянням правопорушнику певних негативних наслідків;

- реалізується у процесуальній формі.

Загальна характеристика видів відповідальності за порушення норм валютного права.

Для вітчизняної правової науки розробка проблем валютного контролю є одним із пріоритетних напрямів наукового пошуку, свідченням чого є першочергові завдання щодо забезпечення монетарної та валютно-курсової стабільності, які полягають у необхідності законодавчого забезпечення вдосконалення системи валютного регулювання, тим самим і встановлення чіткого механізму відповідальності.

Порушення норм валютного законодавства може потягнути за собою [1]цивільно-правову, адміністративну,фінансово-правову і кримінальну відповідальність у відповідності до законодавства України. Однак ряд порушень визначений в Декреті Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” і за своїм змістом вказані в ньому санкції є заходами фінансового впливу на порушників правил валютних операцій.[2]

Фінансові правопорушення банків, інших кредитнофінансових установ, резидентів і нерезидентів передбачені валютним законодавством. До них, зокрема, належать:

-пропуск термінів розрахунків у валютних операціях, при виконанні зобов’язань за угодами тощо;

- здійснення валютних операцій без генеральної чи індивідуальної ліцензії Національного банку України;

- незаконне приховування в інших державах валютних цінностей, що належать резидентам;

- невиконання уповноваженими банками доручень резидентів щодо купівлі і продажу іноземної валюти;

- невиконання резидентами встановлених вимог до продажу валютних коштів, що надійшли на їх рахунки;

-невиконання уповноваженими банками функцій валютного контролю;

- несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції та ін.

За вказані вище порушення передбачені такі санкції:

-штраф в розмірі, еквівалентному вартості валютних цінностей, на суму яких відбулось порушення;

- штраф в сумі, що встановлюється Національним банком України;

- пеня;

- позбавлення ліцензії Національного банку України;

- виключення з Республіканської книги реєстрації банків та інших кредитнофінансових установ.

Конкретні види правопорушень та відповідальність за них передбачені в декреті Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (ст. 16), Законі України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та в інших актах. До їх числа, зокрема, можна віднести:

- здійснення операцій з валютними цінностями без одержання генеральної ліцензії Національного банку України тягне за собою штраф в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

-здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України тягне за собою штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день

- несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою штраф у сумі що встановлюється Національним банком України;

- невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.[3]

Санкції за зазначені порушення застосовуються Національним банком України і за його визначенням підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо це є обов’язковим, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Чинне законодавство України передбачає різні види юридичної відповідальності службових осіб та громадян, винних у порушенні правил про валютні операції: кримінальну, адміністративну, фінансово-правову і матеріальну відповідальність.

Дата добавления: 2015-11-26