Компетенція Трибуналу в Руанді

За статтею 1 Статуту Міжнародного карного трибуналу по Руанді: «Міжнародний трибунал по Руанді повноважний згідно з положеннями даного Статуту здійснювати судове переслідування осіб, відповідальних за серйозн порушення між народного права, скоєні на території Руанди, і громадян Руанди, відповідальних за подібні порушення, скоєні на території сусідніх держав, у період з 1 січня 1994 року по 31 грудня 1994 року» [2].

Під юрисдикцію Міжнародного трибуналу потрапляли військові злочини, скоєні в Руанді та сусідніх державах, з 1 січня 1994 по 31 грудня 1994 року.

Таким чином Трибунал наділений такими повноваженнями:

1. повноважний здійснювати судове переслідування осіб, які вчиняють геноцид, який включає дії, вчинені з наміром знищити, цілком чи частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку: а) вбивство членів такої групи; б) заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи; в) навмисне створення для групи таких умов життя, які розраховані на її повне або часткове фізичне знищення;

г) заходи, розраховані на запобігання дітородіння в середовищі такої групи;

д) насильницька передача дітей з такої групи в іншу.

2. повноважний здійснювати судове переслідування осіб, які: вчиняють геноцид; вчиняють змову з метою здійснення геноциду; пряме і публічне підбурювання до здійснення геноциду; замах на здійснення геноциду; співучасть у геноциді.

3 .повноважний здійснювати судове переслідування осіб, відповідальних за наступні злочини, коли вони вчиняються в рамках широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення за національними, політичними, етнічними, расовими або релігійними мотивами: вбивство; винищення; поневолення; депортація; катування; згвалтування; переслідування за політичними, расовими або релігійними мотивами; інші нелюдські акти.

4. повноважний здійснювати судове переслідування осіб, які вчиняють або віддають наказ про вчинення серйозних порушень ст. 3, загальної для Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни та Додаткового протоколу II до них від 8 червня 1977 року. Такими порушеннями є: а) посягання на життя, здоров'я і фізичний або психічний благополуччя осіб, зокрема вбивство, а також жорстоке поводження, як, наприклад, катування, каліцтво або будь-які форми тілесного покарання; колективні покарання; взяття заручників; акти тероризму; посягання на людську гідність, зокрема образливе та принизливе поводження, згвалтування, примусова проституція і будь-які форми непристойного нападу; мародерство; засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного належним чином заснованим судом, за наявності судових гарантій, визнаних необхідними цивілізованими націями; погрози вчинення будь-якого з перерахованих вище діянь.

Трибунал, відповідно до його Статуту, володіє предметною юрисдикцією у відношенні трьох категорій міжнародних злочинів. Вони суть: геноцид; злочини проти людяності; порушення статті 3, загальної для Женевських конвенцій та Додаткового протоколу II до Женевських конвенцій.

Дата добавления: 2015-12-08