Правовий статус Міжнародного трибуналу по Руанді

Історична зумовленість виникнення Міжнародного трибуналу по Руанді

Руандійське суспільство традиційно складалося з двох каст: привілейованої меншини народності тутсі і більшості народності хуту. Ці два народи мали одну мову, одні і ті ж звичаї, століттями жили поруч, легко змішуючись. Тутсі більш заповзятливі, вони утвердилися в якості місцевої аристократії, що в колоніальні часи спеціально культивувалося владою Бельгійської метрополії. До 1994 року місцева політична влада утвердилася за хуту, їх в країні більшість. А це в поданні можновладців означало, що ми, хуту, господарі, а вони, тутсі - непрохані гості. У 1973 році дітям тутсі було заборонено вчитися в середній школі, не кажучи вже про університет. Настільки прямолінійна політика призвела до масової втечі тутсі в сусідні країни.

Роками неприязні стосунки між тутсі і хуту ставали все більш гострішими. Та у 1990 році спалахнула громадянська війна, в якій повстанці - тутсі домоглися військових успіхів. Протягом ста днів країна була завалена трупами. Хуту вбивали тутсі скрізь, де їх знаходили.

Це був геноцид, це коли всі людські закони і норми відміняються. Невинних не залишається, у злочинах зобов'язані брати участь всі. Вибір звужується до крайності: ти приєднуєшся або до вбивць, або до вбитих. За чотири місяці було вбито 800 000 чоловік. І хоча світ знав про розправу, не було зроблено нічого, щоб її зупинити.

Дані події були широко обговорюваними і знайшлися такі моменти, які на думку деяких науковців, «не дуже сходяться в цій версії». Йдеться про те, що якщо звернутися до офіційної статистики до 1994 року, то можна виявити, що населення Руанди до 1993 року становило близько 8 мільйонів чоловік, з яких хуту налічували від 85 до 90%, а тутсі - від 4 до 8%. Простий підрахунок показує, що до моменту так званого «геноциду» населення тутсі в Руанді становило не більше 600 тисяч чоловік. В той час, як офіційні дані говорили про число у 800 000 чоловік. Дещо абсурдним було і те, що після того як, згідно з офіційною версією, в країні були двічі знищені абсолютно всі тутсі, знову-таки тутсі беруть владу в свої руки. Потім проводяться загальні вибори, і на них перемагають звичайно тутсі. Але навіть ці дещо дивні та невідповідні реальності думки не можуть заперечити існування чи то масового знищення тутсі чи то геноциду в Руанді. Факт залишається фактом, тому для покарання винних у цьому і був створений трибунал.

Правовий статус Міжнародного трибуналу по Руанді

1 червня 1994 року в своїй резолюції № 955 від 8 листопада 1994 року Рада Безпеки постановила, що геноцид та інші, систематичні та широкомасштабні порушення міжнародного гуманітарного права загрожують міжнародному миру та безпеці. Згідно цієї резолюції була затверджена комісія експертів для розслідування порушень. До Ради Безпеки надійшло прохання від руандійського уряду про створення трибуналу в Руанді. Отже, з урахуванням прохання руандійського уряду та подій, що існували, Рада Безпеки ООН прийняла остаточне рішення про створення Міжнародного карного Трибуналу по Руанді. Цей акт був не тільки спробою покласти край культурі безкарності, яка склалася в Руанді за декілька поколінь до геноциду, це було дипломатичне визнання власної провини в тому, що найсильніші держави світу не змогли ні запобігти, ні зупинити масові вбивства.

Міжнародний трибунал по Руанді за переліченими резолюціями створений для судового переслідування осіб, відповідальних за геноцид та інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, скоєні на території Руанди, а також руандійських громадян, визнаних винними у вчиненні таких дій на території сусідніх держав, в період з 1 січня по 31 грудня 1994 року. При цьому трибунал покликаний не тільки переслідувати винних в актах геноциду, але й сприяти примиренню і відновленню справедливості і законності в Руанді.

МТР є кримінальним судом і має широку територіальну юрисдикцію, яка не обмежена територією Руанди, а поширюється на територію сусідніх держав у відношенні серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, вчинених громадянами Руанди (ст.7).

Судді, Обвинувач і Секретар користуються привілеями та імунітетами, звільненнями та пільгами, які надаються, згідно з міжнародним правом, дипломатичним представникам. Персонал, обвинувач та Секретар користується привілеями та імунітетами, які надаються посадовим особам Організації Об'єднаних Націй у відповідності зі статтями V і VII Конвенції, згаданої в пункті 1 цієї статті.

Робочими мовами Міжнародного трибуналу є англійська та французька.

Голова Міжнародного трибуналу по Руанді являє щорічну доповідь Міжнародного трибуналу по Руанді Раді Безпеки і Генеральній Асамблеї

Отже, міжнародний трибунал по Руанді - допоміжний орган Організації Об'єднаних Націй, заснований для судового переслідування осіб, відповідальних за геноцид, здійснений на території Руанди, і громадян Руанди, відповідальних за геноцид, здійснений на території сусідніх держав, в період з 1 січня 1994 по 31 грудня 1994 року [4].

Дата добавления: 2015-12-08