Практична сфера діяльності Міжнародного трибуналу по Руанді

За весь час роботи Міжнародного трибуналу по Руанді було розглянуто 19 справ. В даний час перебувають на розгляді 58 справ. Серед засуджених Трибуналом - колишній прем'єр-міністр Руанди Жан Камбанда, який став першим главою уряду, звинуваченим і згодом засудженим за геноцид.

Трибунал стикається з об'єктивними труднощами при розгляді справ (доводиться запрошувати адвокатів і свідків з різних країн і переводити судовий процес з двох офіційних мов - англійської та французької на мову якою говорять більшість обвинувачених і свідків). Чимало складностей у Трибуналу в кадровій та адміністративно-фінансовій сферах діяльності. Його бюджет на 2002-2003 рр.. склав 177,7 млн. дол США - сума, яка в декілька разів перевищує асигнування, що виділяються Міжнародному Суду ООН.

З урахуванням повільності МТР у розгляді справ (з кожним роком стає все важче відновити справжній хід подій, зібрати свідків і отримати від них достовірні свідчення), діяльність Трибуналу навіть після введення Генасамблеєю ООН посад "додаткових суддів" може затягтися, що, можливо, ще більше знизить політичний ефект його роботи і призведе до невиправданого зростання витрат. Більш того, руандійська влада починає масову кампанію по введенню системи польових судів. Справа в тому, що існуючі державні суди Руанди не змогли б розглянути справи мільйонів обвинувачених і за найближчу тисячу років. Тому було прийнято рішення про введення системи судів «гачача», де суддями виступають прості громадяни. За інформацією Директора служби з підготовки суддів гачача Руанди на квітень 2009 року, винесене 1.1 мільйона судових вердиктів.

Трибунал виніс судові рішення стосовно 25 обвинувачених, а судові процеси ведуться щодо 25 інших обвинувачуваних. У ході двох з цих судових процесів, які зачіпають 10 обвинувачених, захист представляє свої докази. На ще одному судовому процесі щодо чотирьох обвинувачуваних обвинувачення вже викликало всіх свідків. Шістнадцять осіб утримуються під вартою та очікують своїх судових процесів.

Зокрема в практиці існують гучні судові процеси, на яких особи, що вчинили злочин геноциду були позбавлені волі на тривалий час, а то й на довічно. У грудні 1999 року засуджений до довічного ув'язнення Джордж Рутаганде, в 1994 році очолював загони «Інтерахамве» («молодіжного крила» правлячої тоді Партії «Республіканський національний рух за розвиток демократії»).

1 вересня 2003 розглядалася справа Еммануеля Ндіндабахізі, колишнього міністра фінансів Руанди. За даними поліції він причетний до масового знищення людей в префектурі Кібуйе. Е. Ндіндабахізі особисто віддавав накази вбивати, роздавав зброю добровольцям з народності хуту і був присутній під час нападів і побиттів.

2 червня 2006 року Міжнародний трибунал по Руанді виніс вирок колишньому члену Ради директорів руандійської телерадіокомпанії «Тисяча пагорбів» Джозефу Серугендо. Його було засуджено до шести років тюремного ув’язнення за публічне підбурення на вбивства за етнічною ознакою.

Зокрема винесений довічний вирок колишньому прем'єр-міністру Жану Камбанде за злочини проти людства. Серед доведених епізодів було заохочення людиноненависницької пропаганди держрадіостанціі RTLM, яка закликала знищувати громадян народності тутсі.

18 грудня 2008 року Міжнародний трибунал по Руанді засудив до довічного ув'язнення колишнього полковника руандійської армії Теонесте Багосору за здійснення геноциду.

20 грудня 2012 року трибунал засудив колишнього руандійського міністра планування Огустіна Нгірабатваре до 35 років в'язниці за звинуваченням у геноциді проти народності тутсі.

Головним обвинуваченим в геноциді був Жан-Боско Бараягвіза. Судовий процес над ним відбувся 23 листопада 1999. Жан Камбанда, прем'єр-міністр екстремістського уряду хуту, вже був визнаний винним у геноциді.

Роль міжнародного трибуналу оцінюється в Руанді неоднозначно, оскільки судові розгляди в ньому дуже тривалі, а підсудні не можуть бути покарані стратою. Для суден над особами, що не потрапили в сферу юрисдикції трибуналу, що розглядає справи тільки самих головних організаторів геноциду, в країні створена система місцевих судів, що ухвалила не менше 100 смертних вироків.

Дата добавления: 2015-12-08