Українських земель

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

ПРОГРАМА І ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З КУРСУ

“ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ

Суми

Вид-во Сумду

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

ПРОГРАМА І ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З КУРСУ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ

Суми

Видавництво Сумського державного університету

ВСТУП

Історія України є нормативною дисципліною для студентів усіх спеціальностей системи вищої освіти. Вона покликана допомогти майбутньому спеціалісту з вищою освітою знати основні історичні події, факти, явища, закономірності історичного процесу, підвищити рівень історичної свідомості і політичної культури. Вивчення цього курсу безпосередньо вплине на формування наукового світогляду і загальної культури, дасть можливість зрозуміти зміст, характер та особливості історичного розвитку України, генезису української нації в контексті всесвітньої історії.

Завдання, що поставлені під час вивчення курсу історії України, полягають у формуванні у студентів певного обсягу історичних знань, виробленні навичок аналізу історичних явищ та виявленні їх причинно-наслідкових зв’язків, самостійного узагальнення історичної інформації, вмінь застосовувати одержані знання з історії у повсякденній діяльності, орієнтації у суспільно-політичному житті країни.

Студенти повинні знати: історичне минуле та сьогодення українського народу; основні епохи історії людства та їх хронологію; етногенез української нації; закономірності та особливості процесу державотворення в Україні; закономірності розвитку соціально-економічної і політичної систем та культури України, громадсько-політичну діяльність видатних історичних осіб, відомих політичних партій.

Студенти повинні вміти: аналізувати історичні факти, події, процеси; користуватися історичними джерелами, спеціальною історичною літературою та енциклопедично-довідковими матеріалами з історії України; застосовувати одержані знання та набуті навички у вивченні інших суспільних наук; орієнтуватися у сучасному суспільно-політичному житті країни.

Цьому підпорядкована структура даної програми і тестових завдань. Вона складається з програми курсу, тестових завдань, питань, що виносяться на іспит та списку рекомендованої літератури.

Оцінювання знань, умінь і навичок студентів з курсу історії України проводиться відповідно до вимог Болонського процесу. З цією метою для студентів Інституту заочної, дистанційної і вечірньої форм навчання під час консультації або напередодні іспиту передбачено контрольний захід у вигляді тестового завдання. Студентам пропонується виконати тест із заздалегідь визначених тем програми курсу. Він складається з 5 завдань, що містять 4 відповіді, з яких треба визначити одну правильну. До складання іспиту допускаються лише ті студенти, які дали правильні відповіді на всі або на чотири запитання. Студенти денної форми навчання на кожному семінарському занятті виконують відповідні індивідуальні тестові завдання за темами двох лекцій.

У тестових завданнях систематизовані питання декількох рівнів складності. Одні питання розраховані на творче використання одержаних знань, інші – на утримання вивченого у пам’яті, треті – на вміння аналізувати історичні факти.

Бажаємо успіхів у навчанні.

ПРОГРАМА

Тема 1

ВСТУП. СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ

УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

1 Теоретико-методологічні засади курсу.

2 Стародавня історія України.

3 Ранній залізний вік. Кочовики. Антична колонізація Північного Причорномор’я.

4 Слов’яни.

1 Предмет, хронологічні і просторові рамки, функції історії України. Принципи і методи пізнання історичних явищ. Методологія і періодизація курсу. Марксистський і цивілізаційний підходи щодо вивчення історичних явищ. Категоріальний апарат. Джерелознавство. Історіографія історії України.

2 Кам’яний вік. Палеоліт. Первісне людське стадо. Архантропи. Палеоантропи (неандертальці). “Homo sapiens” (кроманьйонці). Родовий лад. Племінна організація суспільства. Давні форми релігії. Мезоліт. Винайдення лука. Привласнюючі форми господарювання. Матріархат. Неолітична революція. Відтворюючі форми господарювання. Приручення тварин. Керамічний посуд. Землеробсько-скотарська і мисливсько-рибальська зони. Енеоліт. Металеві вироби. Орне землеробство. Патріархат. Сусідська община. Трипільська культура. Ремесло. “Протоміста”. Бронзовий вік. Перший великий суспільний поділ праці. Металургія бронзи. Розвиток ідеологічних уявлень.

3 Виробництво заліза. Другий великий суспільний поділ праці. Кочові скотарські племена. Нові етнічні спільноти. Писемні свідчення. Кіммерійці. Скіфи. Велика Скіфія. Суспільний лад. Політичний устрій. Господарство. Культура і релігія скіфів. Мала Скіфія. Сармати. Таври. Готи. Гуни. Античні міста Північного Причорномор’я. Грецька колонізація. Рабовласницький спосіб виробництва. Політичний устрій. Господарство. Культура. Політеїстична релігія. Хозари. Авари.

4 Слов’яни. Їх походження і розселення. Писемні джерела про слов’ян. Археологічні культури. Анти. Слов’яно-готське протистояння. Союзи східнослов’янських племен. Господарство. Ремесло. Суспільні відносини. Воєнні походи. Поява міст. Культові споруди. Язичництво. Сумщина у давню добу.

Тема 2

УКРАЇНА В ДОБУ РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

ДАВНЬОРУСЬКИЙ ПЕРІОД

(ІХ-ХІV ст.)

1 Передумови виникнення Давньоруської держави.

2 Державний устрій і соціальна структура Київської Русі. Історичний розвиток Київської Русі.

3 Політична роздробленість. Галицько-Волинське князівство.

4 Русь і Степ.

1 Писемні джерела. Передумови виникнення держави у східних слов’ян. Норманська теорія. Руська земля. Київське князівство Аскольда. Народження Давньоруської держави. Розвиток держави.

2 Перші великі київські князі. Піднесення та розквіт держави. Податкова, адміністративна, військова реформи. Прийняття християнства. Відносини з Візантією. Політичний і суспільний устрій. Економічний розвиток. Централізована монархія Володимира Мономаха.

3 Причини політичної роздробленості. Поліцентралізація Русі. Форма державного устрою. Система колективного сюзеренітету. Дуумвірат. Київське, Переяславське, Чернігівське, Галицьке, Волинське князівства. Змагання князів за політичне лідерство. Наслідки роздробленості. Утворення Галицько-Волинського князівства. Етапи розвитку. Данило Галицький. Князівство в останній третині ХІІІ – першій половині ХІV ст. Війни “за галицьку спадщину”. Розпад Руського королівства. Сумщина за часів Київської Русі. Культура Русі княжої доби. Київська Русь у світовій історії.

4 Русь і Степ. Відносини з печенігами, половцями. Монголо-татарська навала. Нашестя Батия. Економічна, політична, військова залежність руських земель від завойовників. Відносини із Золотою Ордою. Наслідки навали.

Тема 3

УКРАЇНА В ДОБУ ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ПЕРІОД

(друга половина ХIV – перша половина ХVІІ ст.)

1 Українські землі в складі Польського королівства, Великого князівства Литовського і Московської держави.

2 Україна під владою Речі Посполитої.

3 Виникнення козацтва. Запорозька Січ. Козацькі війни.

4 Церква і духовне життя. Освіта і культура.

1 Київська і Волинська землі. Входження до складу Литовської держави. Перший удільний період. Кревська унія 1385 р. Ягайло і Вітовт. Громадянська війна 1432-1440 рр. Другий удільний період. Соціальна структура. Економіка. Фільваркова система господарювання. Державний устрій. Міське життя. Еволюція прав окремих станів. Литовські Статути. Реформи 1564-1566 рр. Галицька Русь. Демографічні зміни. Етнічна строкатість міст. Магдебурзьке право і цеховий устрій міст. Північно-східна частина України у складі Московської держави.

2 Люблінська унія 1569 р. Об’єднання Русі у складі Речі Посполитої (Галичина, Волинь, Київщина, Поділля, Чернігівщина). Шляхетська колонізація степової України. Соціальні зміни. Шляхта. Бояри. Міщани. Селяни. Поляки і євреї в Україні. Сумщина у Литовсько-Польську добу. Українські землі у складі Угорського королівства, Молдавського князівства, Кримського ханства.

3 Походження слова “козак”. Фактори виникнення козацтва. Джерела формування козацтва. Виникнення Запорозької Січі. Д.Вишневецький (Байда). Соціально-економічний, політичний і військовий устрої на Січі. Судова влада. Військове мистецтво, побут, звичаї. Запорізька Січ у міждержавних відносинах країн Східної Європи та Азії. Реєстрове козацтво. Козацько-селянські повстання кінця ХVI – першої третини XVII ст. Козацтво на варті південних рубежів. Козацтво як чинник міжнародного життя. Петро Сагайдачний. “Ординація Війська Запорізького” 1638 р.

4 Православна і Римська церкви на Галичині: перший досвід співіснування. Київська митрополія. Співжиття православних і католиків у Литовській державі. Реформаційний рух. Братства. Пошуки шляхів релігійного порозуміння. Церковні собори у Бересті 1596 р. Полеміка між уніатами і католиками та православними. Єзуїтство в Україні. Шляхта і міщани на захисті православ’я. Легалізація православної митрополії у Речі Посполитій. Острозька академія. Києво-Могилянський колегіум. Культура України напередодні революції ХVІІ ст.

Тема 4

УКРАЇНА В ДОБУ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ.

КОЗАЦЬКА ЕРА

(друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.)

1 Національна революція 1648-1657 рр.

2 Руїна (1658-1678).

3 Політичне становище наприкінці XVII – на початку XVIII ст.

4 Обмеження та ліквідація державності.

5 Приєднання Південної і Правобережної України. Визвольні рухи.

1 Різні точки зору на визначення подій середини ХVII ст. Проблема типології, хронологічних меж революції. Причини, рушійні сили, особливості революції. Її характер та періодизація. Богдан Хмельницький. Державне будівництво. Соціально-економічні зміни у роки революції. Українсько-польські угоди. Українсько-московські договори. Сумщина в роки революції. Значення революції.

2 Турецький, кримськотатарський і шведський впливи на українські справи. Громадянська війна. Українсько-московська війна. Андрусівське перемир’я 1667 р. Розчленування України на Лівобережну і Правобережну. Петро Дорошенко.

3 Адміністративний і державний устрої Лівобережної України. Гетьманство І.Самойловича. Бахчисарайська угода 1681 р. “Трактат про вічний мир” 1686 р. Гетьманування І.Мазепи. Північна війна і Україна. Політика Петра І щодо України. Союз із Швецією. Полтавська битва. Конституція П.Орлика. Гетьманування І.Скоропадського.

4 Малоросійська колегія. П.Полуботок. Відновлення гетьманату. Д.Апостол. Правління гетьманського уряду. К.Розумовський. Глухів – гетьманська столиця. Малоросійська колегія (1764-1782). Зміна адміністративного устрою. Зруйнування Запорізької Січі. Подальша доля козацтва. П.Калнишевський. Перетворення козацького війська на частини регулярної російської армії. Місія В.Капніста. Соціально-економічне становище.

5 Правобережна Україна під владою Польщі. Шляхта і міщани українських міст. Зміни у релігійному житті. Василіанське просвітництво. Євреї на Правобережжі. Хасидизм. Гайдамацький рух. Коліївщина. Рух опришків. Поділи Речі Посполитої. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. Приєднання до Росії Криму. Слобідська Україна. Сумщина у XVII-XVIII cт.

Тема 5

УКРАЇНА У НОВИЙ ЧАС.

ПІД ВЛАДОЮ ДВОХ ІМПЕРІЙ

(кінець XVIII – початок ХХ ст.)

1 Інкорпорація українських земель до складу Російської й Австрійської імперій.

2 Неукраїнські революційні рухи.

3 Хвилі українського національного відродження.

4 Соціально-економічна модернізація.

5 Національний рух на межі ХІХ-ХХ ст. Мобілізаційні можливості українського руху напередодні революції.

1 Адміністративно-територіальний поділ. Намісництва. Генерал-губернаторства. Губернії. Повіти. Уніфікація управлінської системи. Російсько-турецька війна 1806-1812 рр. Україна у війні проти Наполеона 1812 р.

2 Загострення соціальних протиріч і піднесення суспільної думки. Масонські ложі. Декабристський рух в Україні. Південне товариство. Північне товариство. Товариство об’єднаних слов’ян. Політичні гуртки викладачів і студентів у Харкові (1826-1827) і Ніжині (1827-1830). Польський визвольний рух в Україні. Польські повстання 1830-1831, 1863 рр. на Правобережній Україні.

3 Малоросійське товариство. Кирило-Мефодіївське братство та його програмні документи. Питання національної свободи. Паростки національного відродження. Здобутки в галузі історії. Мовознавчі студії. Фольклорні досліди. Формування наукових центрів українознавства. “Руська трійця”. Революція 1848-1849 рр. в Австрійській імперії. Головна Руська Рада. Політизація національного відродження в Галичині.

4 Соціальна структура населення. Поділ на стани. Нові класи і групи: буржуазія, наймані робітники. Формування національної інтелігенції. Зрушення в аграрному секторі. Технічний переворот у промисловості. Пожвавлення торгівлі. Поява річкового і морського пароплавства. Скасування кріпацтва на західноукраїнських землях (1848 р.). Селянська реформа 1861 р. в Росії. Реформи 60-70-х рр. Початок нової буржуазної доби. Індустріалізація економіки. Розвиток залізничного транспорту. Посилення державно-монополістичних тенденцій. Іноземний капітал в економіці України.

5 Революційні народники в Україні. Ліберально-буржуазний рух. Соціал-демократичні ідеї і марксизм в Україні. Перші робітничі організації і марксистські гуртки. Діяльність “громад”. Михайло Драгоманов. Громадівський студентський рух 80-90-х років. Москвофільство. Народовці: угодовська і радикальна течії. Русько-українська радикальна партія. Соціалістичні ідеї і соціал-демократичні організації у Східній Галичині. Товариство “Просвіта”. Літературне товариство ім. Т.Г.Шевченка. Утворення Революційної української партії та її ідеологія. Українська народна партія. Українська демократична партія. Українська радикальна партія. Українська соціал-демократична робітнича партія. Українська соціалістична партія. Україна в роки революції 1905-1907 рр. Політична реакція. Українська фракція у Державній думі. Столипінська аграрна реформа. Товариство українських поступовців.

Тема 6

УКРАЇНА В ПЕРІОД ВІЙНИ І РЕВОЛЮЦІЇ

(1914-1921 рр.)

1 Перша світова війна і Україна.

2 Доба Центральної Ради. Українська Народна Республіка.

3 Українська Держава. П.Скоропадський.

4 Західноукраїнська Народна Республіка.

5 Доба Директорії. Українська Народна Республіка. Завершення революції.

1 Причини, хронологічні рамки війни. Військові блоки. Плани воюючих сторін щодо України. Ставлення до війни політичних партій. Діяльність Союзу визволення України. Головні військові операції на території України. Українські січові стрільці. Економічне становище в роки війни. Назрівання революційної ситуації.

2 Лютнева революція 1917 р. Повалення самодержавства. Діяльність Тимчасового уряду і рад робітничих, солдатських і селянських депутатів в Україні. Утворення Української Центральної Ради (УЦР). Висунення ідеї національно-територіальної автономії. Відносини з Тимчасовим урядом. Проголошення І Універсалу УЦР. Створення Генерального секретаріату. ІІ Універсал УЦР. Діяльність політичних партій в Україні. Липневі події 1917 р. у Петрограді та їх наслідки в Україні. Статус Генерального секретаріату. Процес більшовизації рад в Україні. Жовтневий переворот у Петрограді. ІІІ Універсал УЦР. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). Ультиматум Раднаркому Росії до УЦР. Перший Всеукраїнський з’їзд рад у Києві та Харкові. Проголошення України радянською республікою. Радянсько-українська війна. ІV Універсал УЦР. Проголошення самостійності УНР. Брестський мир 1918 р. Повернення до Києва Центральної Ради. Окупаційний режим в Україні. Падіння авторитету УЦР. Причини поразки Української Центральної Ради.

3 Гетьманський переворот 29 квітня 1918 р. Проголошення Української держави. “Грамота до всього українського народу”. “Закони про тимчасовий державний устрій України”. Павло Скоропадський. Здобутки гетьманських урядів у внутрішній і зовнішній політиці. Заходи у галузі культури, освіти і науки. Причини поразки гетьманату.

4 Посилення національно-визвольного руху на Західній Україні. Утворення Української національної ради. Створення української держави у складі Австро-Угорщини. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Українська Галицька Армія. Тимчасова конституція ЗУНР. Українсько-польське протистояння на Східній Галичині. Внутрішня і зовнішня політика ЗУНР. Захоплення українських територій Польщею, Румунією і Чехословаччиною.

5 Антигетьманська опозиція. Український національний союз. Утворення Директорії. Захоплення військами Директорії Києва. Відновлення Української Народної Республіки. Заходи у галузі внутрішньої і зовнішньої політики. Конгрес трудового народу. Акт злуки УНР і ЗУНР. Протиріччя між лідерами Директорії. Війна Радянської Росії проти УНР. Встановлення радянської влади. Українська Соціалістична Радянська Республіка. Політика “воєнного комунізму”. Прорив армії Денікіна в Україні. Заходи нової влади. Третій прихід радянської влади в Україну. Варшавська угода між УНР і Польщею. Радянсько-польська війна 1920 р. Біла армія генерала Врангеля у Криму. Остаточне встановлення радянської влади на більшій частині території України. Перший і Другий зимові походи Армії УНР. Завершення Української революції та причини її поразки.

Тема 7

УКРАЇНА У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

(1921-1939 рр.)

1 Період українізації в УСРР.

2 Соціально-економічні перетворення.

3 Доба великого терору в УСРР.

4 Західна Україна у міжвоєнний період.

1 УСРР на міжнародній арені. Ліквідація Наркомату закордонних справ УСРР. Демографічна ситуація на початку 20-х рр. Загальна економічна криза. Селянські заворушення. Виступи робітників і матросів проти політики більшовиків. Внутріпартійна криза. Започаткування нової економічної політики (НЕП). Голод 1921-1923 рр. Зміни у промисловості, сільському господарстві, торгівлі і фінансах. Розвиток товарно-грошових відносин. Періодизація об’єднання радянських республік. Пошук форм державного об’єднання. Утворення СРСР. Конституція СРСР 1924 р. Зміни до Конституції УСРР 1925 р. Створення Молдавської АСРР у складі УСРР. Національно-територіальні утворення у складі республіки. Національна політика більшовиків в Україні. Причини “коренізації”. Залучення представників корінних народів до партії і державного апарату. Формування національної за формою та інтернаціональної за суттю соціалістичної інтелігенції. Застосування національних мов у партійній, державній, адміністративній роботі, пресі, освіті, книгодрукуванні. Наслідки національного відродження.

2 Головні передумови будівництва соціалізму в СРСР. Здійснення індустріалізації. Технічна реконструкція народного господарства. Формування нового господарського механізму. Демографічна ситуація на рубежі 20-30-х років ХХ ст. Вступ української нації в індустріальну добу. Колективізації сільського господарства та методи її здійснення. Розпалювання соціально-класових протиріч на селі. Ліквідація “куркульства як класу”. Руйнація сільськогосподарського виробництва. Надзвичайні хлібозаготівельні комісії. Натуральні штрафи. Колгоспи в системі командної економіки. Сільське господарство УРСР напередодні Другої світової війни. Cоціально-економічні наслідки перетворень 30-х рр.

3 Формування тоталітарного режиму. Репресії проти господарників і “старих” спеціалістів. “Викриття” Спілки визволення України, Українського національного центру. Голодомор 1932-1933 р. як засіб упокорення українського селянства. Формування культу особи Сталіна. Новий адміністративний поділ. Конституція УРСР 1937 р. Гарантії політичних прав та свобод і практика тоталітаризму. Обмеження влади рад. Наддержавний статус комуністичної партії. Репресії другої половини 30-х рр.: причини, особливості, масштаби, наслідки. Репресії на Сумщині.

4 Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії і Чехо-Словаччини (ЧСР). Національна політика Польщі на окупованих територіях. Політика пацифікації (умиротворення). Національний визвольний рух. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО). Комуністична партія Західної України (КПЗУ). Українська військова організація (УВО). Організація українських націоналістів (ОУН). Ідеологія інтегрального націоналізму. Д.Донцов. Румунський окупаційний режим. Закарпаття у складі Чехо-Словацької Республіки. Москвофільство. Русинофільство. Українофільство. Українська еміграція в ЧСР. Українські вищі школи. Автономія Карпатської України. Проголошення незалежної Карпатської України. А.Волошин. Карпатська Січ. Окупація Угорщиною Закарпаття.

Тема 8

УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

(1939-1945 рр.)

1 Україна на початковому етапі війни (1939-1941 рр.).

2 Напад Німеччини на СРСР. Бої на Україні.

3 Окупаційний режим. Рух опору.

4 Визволення України. Наслідки та уроки війни.

1 Причини і характер війни. Україна між двома тоталітаризмами. Плани воюючих сторін щодо України. Радянсько-німецький альянс у серпні-вересні 1939 р. Радянсько-німецький договір про дружбу і кордони від 28 вересня 1939 р. Об’єднання українських земель. Приєднання Північної Буковини і частини Бесарабії до УРСР. “Радянізація” Західної України. Репресії. Депортації українського населення. Діяльність ОУН. Розкол ОУН у 1940 р. Зміцнення обороноздатності країни.

2 Напад Німеччини на СРСР. Оборонні бої. Великі військові операції під Києвом, Одесою, Севастополем, Харковом, Керчю. Причини поразок Червоної Армії влітку-восени 1941 р. Мобілізація економічного і воєнного потенціалу країни. Евакуація матеріальних і духовних цінностей. Акт відновлення Української держави від

30 червня 1941 р. і ставлення до нього керівництва Німеччини. Українська національна рада у Львові і Києві.

3 Фашистський окупаційний режим в Україні. Адміністративний поділ. Дистрикт “Галичина” у складі Генерал-губернаторства. Рейхскомісаріат “Україна”. Трансністрія. Прифронтова військова зона. Культурно-освітня справа, преса в Україні. Вивезення до Німеччини матеріальних і духовних цінностей. Остарбайтери. Табори для військовополонених. Колабораціонізм: різні виміри й оцінки. Рух опору. Радянський партизанський і підпільний рухи. Діяльність ОУН (б) та ОУН (м). Українська повстанська армія. Українська головна визвольна рада. Українсько-польське протистояння на Західній Україні.

4 Корінний перелом у ході війни. Сталінградська битва і початок визволення України. Курська битва. Визволення Лівобережної України і Донбасу. Форсування Дніпра. Звільнення Правобережної і Південної України. Остаточне визволення України у жовтні 1944 р. Українське питання наприкінці війни. Капітуляція Німеччини та Японії. Баланс втрат і здобутків. Підсумки й уроки війни. Сумщина в роки війни.

Тема 9

УКРАЇНА 1945-1991 рр.:

НОВА ПОЛІТИЧНА НАЦІЯ

1 Післявоєнне десятиріччя. Кінець сталінської доби.

2 Відродження контрольованого автономізму.

3 Дисидентський рух як прояв боротьби за права людини і нації.

4 Криза тоталітарного режиму. Період перебудови. Україна на шляху до незалежності.

1 Повоєнний устрій світу. Відновлення в УРСР відомства закордонних справ. Участь України в ООН та міжнародних організаціях. Радянсько-Чехословацький договір про передачу Закарпаття до складу СРСР і УРСР. Демографічна ситуація. Зміни у національному складі населення. Голод 1946-1947 рр. Успіхи у відбудові народного господарства. Друга “радянізація” Західної України. Прискорена колективізація. Депортація населення. Рух опору тоталітарному режиму у 1946-1955 рр. Суперечливий характер суспільно-політичного життя. Об’єкти нападу з боку тоталітарного режиму. Ідеологічний наступ режиму.

2 Консолідація республіканського партійного керівництва. Підтримка дій М.Хрущова з викриття культу особи Сталіна з боку партійного керівництва УРСР. Підвищення питомої ваги українських лідерів в УРСР та СРСР. “Українізація” нового складу ЦК КПУ після XVIII з’їзду КПУ та державного апарату республіки. О.Кириченко. В.Підгорний. Розквіт офіційного українського автономізму за П.Шелеста. ХХ і ХХІІ з’їзди КПРС. Спроби модернізації країни. Її успіхи і прорахунки. Економічна реформа. Реформа системи управління народним господарством. Посилення амбіцій республіканської партійної еліти щодо розширення автономізму. Повернення до централізації управління господарством. Згортання ліберального курсу. Репресії проти національної культури. Рух шестидесятників. “Інтернаціоналізм чи русифікація” І.Дзюби. Формування опозиційного руху. Нове партійне керівництво в СРСР. Л.Брежнєв.

2 Згортання ліберальних здобутків хрущовської “відлиги”. Посилення русифікації у 1970-х рр. Арешти і переслідування найбільш активної частини української інтелігенції. Кампанія проти дисидентства і “самвидаву”. В.Щербицький на чолі ЦК КПУ. Переслідування співробітників установ АН УРСР – Інституту археології, Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського, Інституту історії, Львівського інституту суспільних наук. Атаки проти українських літераторів. Гостра критика творів О.Бердника, І.Білика, Є.Гуцала, В.Дрозда, М.Лукаша, М.Руденка, І.Чендея. Лінія партії на нівелювання української самобутності. Пропаганда концепції про формування нової спільноти – радянського народу. Посилення дисидентського руху. Видання журналу “Український вісник”, вороже ставлення до Леніна та його національної політики. Створення Української групи сприяння виконання Гельсінських угод (Українська Гельсінська група). Перехід українського дисидентства на самостійницькі позиції з організаційною структурою і політичною програмою. Поєднання боротьби проти національного гніту з боротьбою за права людини. Поява робітничого страйкового руху.

2 Екстенсивний метод розвитку економіки. Уповільнення економічного розвитку. Занепад колгоспно-радгоспної системи. Системна криза режиму. Проголошення курсу на перебудову. “Нове політичне бачення”. Прискорення соціально-економічного розвитку країни. Спроби реформування економіки, поєднання ринку і централізованого планування. Структурний дисбаланс економіки. Екологічні проблеми. Аварія на Чорнобильській АЕС. Шахтарські страйки 1989 р. Демократизація політичної системи, плюралізм і гласність. Звільнення політичних в’язнів з таборів. Створення “неформальних” громадських організацій. Формування незалежної преси. Легалізація українських церковних конфесій. Становлення багатопартійності. Народний рух України за перебудову. Українська республіканська партія. Партія демократичного відродження України. Українська соціал-демократична партія. Демократична партія України. Партія зелених України. Вибори до Верховної ради УРСР 1990 р. Демократичний блок. Протистояння групи 239 і Народної Ради у Верховній Раді УРСР. Декларація про державний суверенітет, прийнята 16 липня 1990 р. Закон “Про економічну самостійність Української РСР”. Студентське голодування 1990 р. Шахтарські страйки. Погіршення соціально-економічної ситуації в країні. Переговори щодо укладання нового союзного договору. Відновлення автономії Криму. Антиконституційний заколот. Акт проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 р. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р.

Тема 10

УКРАЇНА – НЕЗАЛЕЖНА ДЕРЖАВА

(1991 р. – початок ХХІ ст.)

1 Перші роки незалежності.

2 Соціально-економічні проблеми.

3 Еволюція політичної системи. Конституція України.

4 Зовнішньополітичні орієнтири. Українська діаспора.

1 Демонтаж СРСР. Створення Співдружності незалежних держав. Формування Збройних сил, Служби безпеки України. Зміна назви країни. Державна символіка. Президентство Л.М.Кравчука (1991-1994 рр.). Зміна виконавчої структури влади. Перетворення Руху на політичну партію. Протистояння Президента і Верховної Ради на початку 1994 р. Перші вибори до Верховної Ради на багатопартійній основі.

2 Спроби ринкового реформування та пошуки виходу з кризи: наслідки і причини невдач. Лібералізація цін. Гіперінфляція. Бартеризація зовнішньої торгівлі. Знецінення купоно-карбованця. Глибока економічна криза середини 90-х років. Стратегія економічних перетворень. Антикризові заходи. Лібералізація цін і валютного курсу. Грошова реформа 1996 р. Прискорення приватизаційного процесу. Легалізація тіньової економіки. Активізація інвестиційного процесу. Пріоритет соціальної сфери в економічній політиці. Реформування аграрного сектора. Земельна реформа. Економічний підйом початку ХХІ ст. Проблеми життєвого рівня населення.

3 Президентство Л.Д.Кучми (1994–2004 рр.). Конституційний процес. Конституція України 1996 р. Судова реформа. Кампанія “Україна без Кучми”. Вибори до Верховної Ради за змішаною системою (2002 р.). Вибори Президента України 2004 р. “Помаранчева” революція. Політична реформа. Вибори до Верховної Ради за пропорційною системою. Перехід до парламентсько-президентської республіки. Влада і опозиція. Політична криза навесні 2007 р.

4 Міжнародне і дипломатичне визнання України. Відносини з країнами СНД. Українсько-російські відносини. Україна і проблема ядерного розброєння. Україна і НАТО. Україна і Європейський Союз. Зовнішньополітичні пріоритети України. Європейська інтеграція. Розселення українців у світі. Західна і східна українська діаспора.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Кожне тестове завдання складається із запитання, 3 або 4 відповідей. Студенту потрібно знайти одну правильну відповідь.

До теми 1

ВСТУП. СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ

УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

1 Стародавня історія України охоплює період:

а) від часу заселення українських земель людиною до ІХ ст.;

б) від часу заселення українських земель людиною до VII ст.;

в) від ІІ тис. до н. е. – до VII ст. н. е.;

г) від ІХ ст. до 1569 р.

2 Перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого на території України відбувся у:

а) X – VII тис. до н. е.; б) IX – V тис. до н. е.;

в) VI – III тис. до н. е.; г) II – I тис. до н. е.

3 Кіммерія розпалася під могутнім натиском:

а) скіфів; б) сарматів; в) греків; г) готів.

4 Племена сарматів кочували на території України в:

а) III ст. до н. е. – III ст. н. е.; б) III ст. до н. е. – I ст. н. е.;

в) IV ст. до н. е. – II ст. н. е.; г) VI ст. до н. е. – IV ст. н. е.

5 У писемних джерелах слов’яни спочатку згадуються як:

а) склавини, готи та алани; б) венеди, склавини та анти;

в) склавини, анти та алани; г) склавини, анти та готи.

6 Найдавніші сліди архантропів на території України знайдено:

а) на Донеччині; б) на Київщині;

в) у Закарпатті; г) у Криму.

7 Час існування на території України трипільської культури:

а) V – IV тис. до н. е.; б) IV – ІІІ тис. до н. е.;

в) ІІІ – V тис. до н. е.; г) ІІ – І тис. до н. е.

8 Найдавнішим народом на території України були:

а) кіммерійці; б) скіфи; в) сармати; г) греки.

9 Основним заняттям слов’ян наприкінці І тис. до н. е. – на початку І тис. н. е. було:

а) кочове скотарство;

б) збиральництво і мисливство;

в) орне землеробство і тваринництво;

г) мисливство і рибальство.

10 Розселення слов’ян зі своєї прабатьківщини зумовлювалося:

а) несприятливими для життя природними умовами;

б) наступом льодовика;

в) зростанням чисельності населення;

г) пошуком великих пасовищ для худоби.

11 Археологія вивчає:

а) речові пам’ятки; б) усну народну творчість;

в) писемні джерела; г) лінгвістичні джерела.

12 Племенами трипільської культури розселилися на території України від:

а) Пруту і Дунаю до Дніпра; б) Дністра до Дону;

в) Дніпра до Дону; г) Південного Бугу до Дону.

13 Племена, що жили на більшій частині сучасної України в VII – III ст. до н. е.:

а) кіммерійці; б) скіфи; в) сармати; г) готи.

14 Предками українців більшість істориків вважають:

а) венедів та антів; б) антів та склавинів;

в) склавинів та венедів; г) антів та аланів.

15 Слов’янські племінні союзи склавинів проживали на території України:

а) у басейні Вісли;

б) у басейні Дону;

в) між Дністром, Прип’яттю та верхів’ями Бугу;

г) між Дністром та середнім Дніпром.

16 До ІII тис. до н. е. основні знаряддя праці давніх людей на території України виготовлялися з:

а) каменя, дерева, заліза; б) каменя, кістки, дерева;

в) каменя, дерева, бронзи; г) каменя, бронзи, заліза.

17 Із давньогрецьких авторів найдетальніше життя, побут, звичаї та історію скіфських племен описав:

а) Арістотель; б) Гомер;

в) Гесіод; г) Геродот.

18 Основними заняттями царських скіфів були:

а) землеробство і тваринництво; б) перегінне скотарство;

в) мисливство і рибальство; г) мисливство і землеробство.

19 Племінний союз антів існував на території України у:

а) ІІІ – IV ст.; б) IV – VII ст.;

в) V – VIII ст.; г) VI –VIII ст.

20 Вперше дослідив поселення носіїв трипільської археологічної культури:

а) С.Бібіков; б) П.Толочко; в) В.Хвойка; г) О.Уваров.

21 Столицею Малої Скіфії було місто:

а) Неаполь (поблизу сучасного Сімферополя);

б) Ольвія (поблизу сучасного Миколаєва);

в) Тіра (поблизу сучасного Білгорода-Дністровського);

г) Пантикапей (сучасна Керч).

22 Визначальну суспільну роль у скотарських племенах індоєвропейців, що заселяли Україну у другій половині ІІІ – ІІ тис. до н. е., відігравали:

а) діти; б) чоловіки; в) жінки; г) коні.

23 Державу зі столицею на Дніпрі, наймогутнішим правителем якої був Германаріх, заснували:

а) авари; б) анти; в) готи; г) гуни.

24 Столицею Боспорського царства було місто:

а) Ольвія; б) Тіра;

в) Пантікапей; г) Фанагорія.

25 Яке з чотирьох запропонованих визначень найповніше розкриває зміст поняття “історичні джерела”:

а) це продукти людської діяльності в минулому, їх рештки, що дійшли до нас і дають змогу відтворити історію людини;

б) це літописи, угоди, документи, закони;

в) це народні пісні, перекази, легенди;

г) археологічні знахідки.

26 Люди, які населяли землі сучасної України, приручили собаку в період:

а) палеоліту; б) мезоліту; в) неоліту; г) енеоліту.

27 Мала Скіфія існувала у:

а) ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.; б) V ст. до н. е. – I ст. н. е.;

в) IV ст. до н. е. – II ст. н. е.; г) III – I ст. до н. е.

28 Грецьке місто-держави Херсонес було розташоване:

а) у гирлі Південного Бугу;

б) на Таманському півостріві;

в) на західному узбережжя Криму, поблизу сучасного Севастополя;

г) у районі Дністровського лиману на місці сучасного Білгорода-Дністровського.

29 Більшість вчених вважає, що Київ засновано в:

а) І ст. н. е.; б) V ст. н. е.;

в) VIII ст. н. е.; г) IX ст. н. е.

30 Люди, які мешкали на території України, вперше засвоїли вогонь у добу:

а) палеоліту; б) мезоліту;

в) неоліту; г) енеоліту.

31 На території сучасної України скіфи домінували у:

а) ХІ – V ст. до н. е.; б) X – VIII ст. до н. е.;

в) VII – III ст. до н. е.; г) V – IV ст. до н. е.

32 Найбільшої могутності держава гунів досягла за правління:

а) Атея; б) Германаріха;

в) Атілли; г) Божа.

33 Відомо, що 860 р. правитель Руської землі ходив на Візантію, стояв облогою поблизу Константинополя і взяв контрибуцію з імператора. Цей похід пов’язаний з іменем князя:

а) Аскольда; б) Рюрика; в) Олега; г) Ігоря.

34 Люди, які населяли землі сучасної України, вели привласнююче господарство в епоху:

а) палеоліту і мезоліту; б) палеоліту і неоліту;

в) неоліту і енеоліту; г) енеоліту і бронзового віку.

35 Неандертальці з’явилися на території України приблизно:

а) 1 млн. років тому; б) 100 тис. років тому;

в) 40 тис. років тому; г) 10 тис. років тому.

36 Основним заняттям сарматів було:

а) кочове скотарство; б) орне землеробство;

в) осіле тваринництво; г) мисливство.

37 Розгромили сарматів, поклавши край їх пануванню у Північному Причорномор’ї, племена:

а) готів; б) гунів; в) аварів; г) слов’ян.

38 Визначте союз східнослов’янських племен, який брав безпосередню участь в етногенезі українців.

а) кривичі; б) дреговичі; в) меря; г) сіверяни.

39 Люди, які заселяли територію сучасної України, опанували лук і стріли у добу:

а) палеоліту; б) мезоліту;

в) неоліту; г) енеоліту.

40 Кіммерійці в Україні заселяли степові землі від:

а) Дністра до Дніпра; б) Дністра до Дону;

в) Дніпра до Дону; г) Південного Бугу до Дону.

До теми 2

Дата добавления: 2015-10-23