Перелік інформації, що належить до отримання при перевірці дебіторської заборгованості за товари роботи послуги

№ з/п	Перелік необхідних даних	Інформація по підприємству	Джерело інформації
	Перелік видів або категорій продукції, яка реалізується в кредит; встановлення обороту по кожному виду
	Перелік видів робіт або послуг, що надається підприємством (чи надаються підприємству)
	Кількість та адреси центрів (пунктів) по відвантаженню товарів
	Список основних покупців (у порядку зменшення обсягу придбаних товарів)
	Характеристика клієнтів (придбання товарів з метою продажу, для власних потреб, оптом, вроздріб, на експорт та ін.)
	Встановлення списку контрагентів по наданню послуг чи виконанню робіт
	Обсяг реалізації та виставлених рахунків. Всього:_______________. У тому числі: - передоплата - оплата готівкою або чеком - продаж в кредит оформлення векселями
	Торгівельна та фінансова політика підприємства: - спосіб реалізації товарів/послуг; - система реклами; - тарифна цінова політика - надання відстрочки платежів та знижок; - визначення безнадійних та сумнівних боргів.
	Наявність відшкодувань за невчасно, чи неякісно виконаних робіт/наданих послуг
	Елементи системи внутрішнього контролю за станом дебіторської заборгованості

Складено аудитором

підпис дата

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ КЗ «РІВНЕНСЬКОГО МІСЬКОГО ПАЛАЦУ КУЛЬТУРИ»

ПІДРОЗДІЛ 2.1. Характеристика системи внутрішнього контролю КЗ «Рівненського міського палацу культури»

Важливим етапом сучасного процесу аудиту є вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю підприємства. Правильна оцінка системи внутрішнього контролю підприємства надає можливість аудитору розробити програму аудиту, визначити кількість, види та обсяг аудиторських процедур.

Під системою внутрішнього контролю розуміють сукупність заходів та процедур для своєчасного попередження і виправлення відхилень в обліку та звітності.

Структурна модель система внутрішнього контролю має такий вигляд:

Рис.2.1 Структура системи внутрішнього контролю установи

Розглянемо систему внутрішнього контролю на прикладі бюджетної установи КЗ «Рівненський міський палац культури».

Під середовищем контролю розуміють дії, заходи і процедури, які відображають загальне відношення керівництва і власників до контролю і важливість контролю для суб’єкта господарювання. Середовище контролю включає зовнішні та внутрішні фактори.

До зовнішніх факторів належать:

стан економіки країни. Сучасна нестабільність економіки держави, що супроводжується економічною кризою, яка охопила весь світ, негативно впливає на діяльність установи, оскільки у майбутньому можуть скоротитися бюджетне асигнування для бюджету даної установи. За таких умов КЗ «Рівненський МПК» потребуватиме скорочення свої видатків, відповідно скорочення обсягів функціональної діяльності.

нестабільність законодавства. Часті зміни в законодавстві вимагають постійного підвищення кваліфікації облікового апарату. Зокрема: Наказ від 25.03.2009 № 123 «Про затвердження Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2009 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів», Постанова від 18 березня 2009 р. № 370 «Про запровадження спеціального моніторингу погашення підприємствами, установами та організаціями заборгованості із заробітної плати, страхових внесків до Пенсійного фонду України та обов'язкових платежів до державного та місцевих бюджетів», Розпорядження від 19 серпня 2009 р. №1007-р «Про забезпечення цільового використання коштів бюджетними установами (закладами) соціально-культурної сфери». Постійні зміни законодавства заважають чіткій роботі бухгалтерії КЗ РМПК.

підпорядкованість установи. Здійснення програм та заходів даною культурною установою проводяться за рахунок коштів бюджету. Бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

КЗ «Рівненський МПК» є розпорядником коштів бюджету нижчого рівня, що підпорядковується Управлінню культури та туризму Виконавчого комітету Рівненської міської ради. Фінансування установи здійснюється з місцевих бюджетів.

регулювання обліку. Регулювання обліку установи здійснює Управління культури та туризму міста Рівне, тому і фінансування даної установи здійснюється за рахунок місцевого бюджету. Контроль за використанням бюджетних коштів здійснює Казначейство і вищестоячий орган. Крім того за організацію ефективної системи внутрішнього контролю ведення бухгалтерського обліку відповідальність несе керівник установи.

Одним із внутрішніх факторів середовища контролю є організаційна структура даної установи (Рисунок 2.1.).

Рис.2.2. «Організаційна структура МПК»

Кожний з цих відділів має чітке розмежування обов’язків, в розрізі посад, які вказані у посадових інструкціях. Дані відділи підпорядковуються − адміністрації.

Що стосується фінансового відділу – до обв’язків головного бухгалтера входить: визначати, формувати,планувати, здійснювати і координувати організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності установи, здійснювати контроль за ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, організовувати складання щомісячного бухгалтерського обліку, квартальних та річних бухгалтерських звітів, контролювати правильність відображення в інвентаризаційній відомості інвентаризаційних різниць, стежити за зберіганням бухгалтерських документів, оформленням та здаванням їх за встановленим порядком до архіву та інші обов’язки вказані у Посадовій інструкції головного бухгалтера КЗ РМПК(Додаток №3). Головний бухгалтер підпорядкований безпосередньо директорові КЗ РМПК, тісно співпрацює зі службами головного адміністратора, юрисконсультом, завідувачем культмасового відділу і обслуговуючим персоналом. В підпорядкуванні головного бухгалтера перебувають працівники бухгалтерії.

До посадових обов’язків бухгалтерів входить: керувати розробкою і здійсненням заходів спрямованих на дотримання державної фінансової дисципліни, контролювати законність, своєчасність і правильність оформлення документів, брати участь у проведені інвентаризації коштів, ТМЦ, розрахунків і платіжних зобов’язань та інші обов’язки вказані у Посадовій інструкції бухгалтера КЗ МПК(Додаток №4).

Ще одним фактором внутрішнього середовища є філософія і стиль управління, що відображається у відношенні керівництва до ризиків пов’язаних з господарюючими операціями, складанням звітів, фінансової звітності та до контрольних процедур. У даній установі за організацію ефективної системи внутрішнього контролю відповідальність несе керівник установи. Через певний проміжок часу керівник проводить збори, на яких присутні усі керівники відділів, що звітують перед керівництвом. Дані збори проводяться з метою контролю за фінансово-господарською діяльністю установи.

Система внутрішнього контролю включає систему бухгалтерського обліку.

Перш за все необхідно зазначити − відсутність в установі Наказу про облікову політику. Наявність такого недоліку може в майбутньому негативно позначитись з боку контролюючих органів.

В практичному застосуванні основною формою бухгалтерського обліку в даному комунальному закладі є меморіально-ордерна, оскільки це бюджетна установа.

Основними принципами меморіально-ордерної форми обліку є:

· оформлення бухгалтерських проводок меморіальними ордерами;

· розподіл синтетичного обліку на хронологічний та систематичний;

ведення аналітичного обліку на картках;

· особлива будова Головної книги, яка розкриває кореспонденцію рахунків, що підвищує можливості аналізу та контролю за правильністю записів.

Усі меморіальні ордери підлягають реєстрації в книзі «Журнал-головна». Облік у книзі «Журнал-головна», як правило, ведеться по субрахунках.

Книга «Журнал-головна» відкривається щороку записами сум залишків на рахунках на початок року відповідно до балансу і залишками на рахунках за минулий рік. Записи в ній при веденні в установі окремих меморіальних ордерів здійснюються у міру їх складання, але не пізніше наступного дня, а при складанні меморіальних ордерів – накопичувальних відомостей – один раз на місяць. Сума з меморіального ордера переноситься спочатку до графи «Сума оборотів за меморіальним ордером», а потім – до дебету і кредиту відповідних кореспондуючих рахунків.

Аналітичний облік ведеться в облікових реєстрах (у книгах, картках, накопичувальних відомостях та ін.).

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів по рахунках синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості по кожній групі аналітичних рахунків, що об’єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів і залишки по кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів і залишками цих субрахунків книги «Журнал-головна».

Підставою для відображення записів в облікових реєстрах є належним чином оформлені первинні документи. Документи, що є підставою для відображення записів у реєстрах бухгалтерського обліку, повинні подаватися до бухгалтерії в терміни, встановлені графіком документообороту.
Первинні документи, що надійшли до бухгалтерії, підлягають перевірці за формою та змістом, тобто контролюється наявність у документах обов’язкових реквізитів і відповідність господарської операції до вимог діючого законодавства, логічний зв’язок окремих показників.
Перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами здійснення господарських операцій (у хронологічному порядку) в облікових реєстрах.

Оскільки КЗ РМПК є бюджетною установою, то звичайно фінансова звітність складається згідно правових засад складання фінансової звітності у бюджетних установах в Україні.

Методологічно та організаційно звітність є невід’ємним елементом всієї системи бухгалтерського обліку та виступає завершальним етапом облікового процесу, що обумовлює єдність показників, які в ній відображаються, з первинною документацією та обліковими регістрами.

Правові засади складання фінансової звітності в Україні загалом,і для бюджетних установ зокрема, визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року за №996- XIV, який введено в дію з 1 січня 2000 року.

Перелік форм фінансової звітності та порядок їх складання передбачає такі принципи: принцип достовірності, повного висвітлення, автономності, періодичності, єдиного грошового вимірника, тощо.

В Міському Палаці культури присутні три типи фінансової звітності:

- Місячна

- Квартальна

- Річна

Відповідно місячна складається в кінці місяця, квартальна в кінці кварталу, місячна в кінці місяця. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з поточного звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс установи складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Що стосується способу обробки інформації, то певні операції обробки здійснюються з використанням комп’ютерної техніки, проте без допомоги програмного забезпечення − «1С: Бюджет», «Парус». Загалом обробка здійснюється вручну, що впливає як позитивно так і негативно на здійснення бухгалтерського обліку.

До процедур контролю, що здійснюються даною бюджетною установою входять санкціонування, інвентаризація, розподіл прав і повноважень, робочий план рахунків.

Право на надання дозволу на здійснення господарських операцій мають головний бухгалтер та директор, або ж особа на яку покладено виконання обов’язків директора. Крім того директор складає накази, розпорядження та інші документи, що мають дозвільний характер. Дані права не визначені певним наказом, що є порушенням, проте вони випливають із обов’язків зазначених у посадових інструкціях.

У бюджетній установі щороку (кінець жовтня - початок листопада) здійснюється інвентаризація.

Інвентаризація – спосіб перевірки фактичної наявності ТМЦ і грошових коштів в натурі з послідуючим порівнянням результатів з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризацію здійснює постійно діюча комісія, склад якої визначено Наказом «Про проведення щорічної інвентаризації» (Додаток №16). До складу комісії входять головний бухгалтер, бухгалтер, завідувач канцелярією, методист. У КЗ інвентаризацію здійснює лише дана комісія.

Під час здійснення інвентаризації членами комісії складається інвентаризаційний опис (Додаток№18) в якому зазначається фактична кількість ТМЦ та кількість за даними бухгалтерського обліку. По закінченню інвентаризації складається Протокол інвентаризаційної комісії (Додаток №17).

Розподіл прав та обов’язків працівників Рівненського МПК чітко вказаний у їхніх посадових інструкціях.

У бухгалтерському обліку використовується План рахунків для бюджетних установ, який затверджено наказом Головного управління Державного казначейства України від 10 грудня 1999 року №114.(Додаток №2).

Крім того, в установі здійснюється контроль старших за посадою за роботою підлеглих, що частково визначаються посадовими інструкціями.

Вивчивши систему внутрішнього контролю та отримавши певні знання можна оцінити властивий ризик та ризик невідповідності внутрішнього контролю.

Таблиця 2.1.

Дата добавления: 2015-10-30