Система контролю знань

Кафедра господарського права

Укладач: к.ю.н., доц.. Винокурова Л.Ф.

Міжнародний комерційний арбітраж

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів магістратури денної форми навчання спеціальності 6.030401 «Правознавство»

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №_____від _____ 2010р.

Завідувач кафедри

___________________________

Підпис Прізвище, ініціали

Декан юридичного факультету

Підпис Прізвище, ініціали Київ - 2010

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ»

Укладач: к.ю.н., доц. Винокурова Л.Ф.

Лектор: к.ю.н., доц. Винокурова Л.Ф.

Викладачі: к.ю.н., доц. Лукач І.В., ас. Повар П.О.

Погоджено

з науково-методичною комісією

юридичного факультету

Протокол № ……
„___ "_____________ 2010р.

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ........................................................

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІН....................................................

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ............................................

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА.......................................................................

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА.......................................................................

ПРИКЛАДИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ................................................

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ІСПИТ..........................................................

Тематика магістерських/дипломних робіт

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................

ВСТУП

Дисципліна «Міжнародний комерційний арбітраж» є спеціальним курсом для студентів 1 курсу магістратури денної форми навчання юридичного факультету господарсько – правової спеціалізації в обсязі 23 лекційних годин і 17 семінарських занять. За результатами вивчення матеріалу спецкурсу студенти складають іспит.

Мета і завдання навчальної дисципліни.

З розвитком суспільства і держави різного роду спори залишаються невід’ємною частиною життя людини, вони присутні у всіх його сферах – від особистих відносин в сім’ї до відносин між державами.

Стрімкий розвиток інтеграційних процесів в економіці усіх країн світу, розвиток міжнародних зв’язків суб’єктів господарювання, збільшення обсягів міжнародного господарського обороту об’єктивно викликають зростання конфліктності в сфері підприємницької діяльності і розширення кола спорів, тому в сучасних умовах гостро постає проблема підвищення ефективності їх вирішення.

Значна частина спорів виникає і в галузі міжнародних економічних відносин.

Традиційним загальновизнаним способом розв’язання зовнішньоекономічних спорів є розгляд спорів в державних судах згідно із визначеною національним законодавством підвідомчістю справ.

Водночас існують позасудові або приватні механізми вирішення зовнішньоекономічних спорів, які являють собою альтернативу судовій системі, тому отримали назву «механізми альтернативного вирішення спорів».

Як свідчить практика міжнародного економічного і науково – технічного співробітництва більшість розбіжностей і спорів, що виникають при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, вирішуються міжнародним комерційним арбітражем, який є одним із альтернативних способів вирішення зовнішньоекономічних спорів.

Міжнародний комерційний арбітраж, який є різновидом третейського суду, представляє собою в сучасних умовах основний спосіб вирішення спорів, які виникають між підприємствами при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, а також міжнародних інвестиційних спорів, однією із сторін яких є держава, де здійснюються іноземні інвестиції. Він забезпечує оперативне, об’єктивне та компетентне вирішення суперечок і розбіжностей, що виникають в процесі здійснення міжнародного економічного співробітництва.

Незважаючи на те, що в багатьох країнах світу інститут міжнародного комерційного арбітражу застосовується успішно давно і широко, в Україні його історія розпочалася з прийняттям 24 лютого 2004р.Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», що викликало посилення зацікавленості до проблем міжнародного комерційного арбітражу вітчизняних вчених і практиків.

Знання основних правил міжнародного комерційного арбітражу, загальних принципів його діяльності є необхідною умовою успішної діяльності українських суб’єктів господарювання на міжнародних ринках.

Однією з переваг міжнародного комерційного арбітражу є високий ступень його регламентації в рамках конвенцій як універсального, так і регіонального рівня.

Втім слід враховувати, що арбітражна процедура, яка застосовується при вирішенні зовнішньоекономічних спорів, будучи альтернативою вирішення спорів в державній юрисдикції, має суттєві відмінності від норм, які складають цивільне процесуальне або господарське процесуальне право, яким керуються державні суді в своїй діяльності.

Таким чином виникає потреба у комплексному вивченні теоретичних і практичних проблем запровадження та функціонування міжнародного комерційного арбітражу, аналізі відповідних положень міжнародного законодавства і законодавства України в цій галузі, аналізі напрацьованої вітчизняної і зарубіжної практики міжнародного комерційного арбітражу.

Враховуючи специфіку правового забезпечення діяльності міжнародного комерційного арбітражу, висвітлювати обрані питання необхідно не лише з позиції вітчизняної теорії та практики правового регулювання, а й з позицій дослідження масиву міжнародного правового регулювання, практики відомих арбітражних установ світу та окремих правових прецедентів за допомогою компаративістського методу.

Метою цього курсу є вивчення студентами основних положень українського і зарубіжного законодавства, міжнародних угод і конвенцій, судової і арбітражної практики, що відноситься до регулювання міжнародного комерційного арбітражу.

Вивчення цієї дисципліни зосереджено на таких основних питаннях, які складають основу правового регулювання міжнародного арбітражу, як укладення і правові наслідки арбітражної угоди, особливості арбітражної процедури, судовий контроль за арбітражними рішеннями, визнання і приведення до виконання міжнародних арбітражних рішень.

В результаті засвоєння цього курсу студенти повинні набути також і певні практичні навички, необхідні для здійснення професійної діяльності, пов’язаної з міжнародним арбітражем. Зокрема, це стосується обрання способу вирішення зовнішньоекономічного спору, складання арбітражної угоди (застереження), а також підготовки судово – арбітражних матеріалів у випадку виникнення комерційного спору з іноземним контрагентом, включаючи правильну ідентифікацію правових проблем, які повинні бути проаналізовані для забезпечення правового захисту, розробки тактики поведінки сторони, що бере участь в арбітражному розгляді зовнішньоекономічних спорів, на всіх стадіях арбітражного процесу, забезпечення захисту інтересів сторін під час арбітражного розгляду, а також на стадії оспорювання арбітражного рішення і на стадії його виконання.

Метою викладення курсу "Міжнародний комерційний арбітраж" є забезпечення глибокого засвоєння студентами особливостей арбітражного процесу взагалі, окремих його положень та інститутів, що вимагає від студентів володіння знаннями міжнародного приватного права, цивільного, господарського, цивільного процесуального, господарського процесуального та інших галузей права.

Практична реалізація здійснюється шляхом:

- раціонального відбору навчального матеріалу, який дозволяє активізувати
та інтенсифікувати навчальний процес;

- ефективного поєднання самостійної роботи студентів з практичними
матеріалами;

- при вивченні дисципліни особлива увага приділяється опрацюванню
нормативно правових актів, практичних матеріалів, в тому числі узагальнень арбітражної і судової практики, напрацюванню практичних навичок у студентів щодо складання процесуальних документів.

Самостійна робота студентів з курсу як важлива складова навчального процесу передбачає опрацювання студентами теоретичних питань теми, особливостей законодавчого оформлення запропонованих до самостійної роботи питань, практичних матеріалів, вирішення задач, а також складання процесуальних документів.

З метою повного опрацювання питань, запропонованих в плані заняття, перш за все студент має звернутися до відповідного підрозділу підручника, навчального посібника, в яких розкривається зміст питання, що вивчається. По-друге, необхідно ознайомитися з положеннями міжнародних конвенцій, модельного закону ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговельний арбітраж, Закону України „Про міжнародний комерційний арбітраж", Регламентом Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, Регламентом Морської арбітражної комісії при Торгово – промисловій палаті України, Регламентами інших провідних арбітражних установ, іншими нормативно-правовими актами та практичними матеріалами, рекомендованою літературою, що дозволить належним чином проаналізувати запропоновані в задачах ситуації, правильно скласти процесуальні документи.

Належне та правильне вирішення задачі передбачає аналіз проблемних аспектів, сформульованих в переліку питань до задачі, формулювання відповіді на поставлені в ній питання, обґрунтування відповідей та аналітичних висновків, зроблених студентом, на основі нормативно-правових актів.

Складання документів зі спецкурсу передбачає складання окремих умов зовнішньоекономічного контракту, різних видів процесуальних документів, які складаються під час вирішення спорів, під час оспорювання арбітражного рішення та під час приведення його до виконання.

Навчальним планом на вивчення курсу "Міжнародний комерційний арбітраж " відводиться 84 години, з них - 23 години лекції, 17 годин -семінари та практичні заняття,??? години - на самостійну роботу.

Форма підсумкового контролю: іспит

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Навчальна дисципліна «Міжнародний комерційний арбітраж» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, стимулювання їхньої активності на семінарських заняттях, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об'єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ЕСТS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

- підвищення мотивації студентів до системного навчання
впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з
отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких
знань, умінь та навичок;

- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів
вимогам КМСОНП;

- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на
початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом
контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що
забезпечується застосуванням модульної системи оцінювання;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей
студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення
ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). Після завершення курсу студенти в першому семестрі складають іспит.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою.

За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за ЗМ1 дорівнює 10-ти балам. Максимальна кількість балів, що може набрати студент за ЗМ2 дорівнює 30-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів, які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (до 20 балів за кожну правильну відповідь на питання білету на заліку), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

	Змістовий	Змістовий	Комплексни	Разом
Параметри	модуль 1	модуль 2	ий	(підсумкова
	(ЗМ1)	(ЗМ2)	підсумкови	оцінка (СК)
			й
			модуль
			(КПМ)
Оцінка в	0-10,	0-30,	0-60	0-100
балах	у т.ч.	у т.ч.
	підсумкове	підсумкове
	контрольне	контрольне
	робота - 0-5	робота - 0-5

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

- доповідь (виступ на задану тему) - до 5 балів;

- доповнення доповіді, участь у дискусії - до 3 балів;

- експрес-опитування - до 3 балів;

- самостійна робота на семінарському занятті (висвітлення
проблемного питання з обґрунтуванням своєї позиції) - до 8
балів;

- самостійна робота на семінарському занятті (відповідь на питання
на задану тему) - до 5 балів;

- домашня робота (розв'язання практичних задач) - до 5 балів;

- поточне тестування (з набору суджень вибрати вірні) — до 3 балів;

- підсумкове контрольне тестування (проводиться на останньому
семінарському занятті кожного змістовного модуля) - до 5 балів.

Крім того, за присутність на семінарському занятті нараховується 1 бал; за списану самостійну чи домашню роботу віднімаються 5 балів. За порушення дисципліни на лекційному чи семінарському занятті, у тому числі за запізнення, викладач має право відняти 3 бали.

У разі відсутності студента на семінарському занятті з поважних причин він має право відпрацювати пропущене заняття через написання домашньої роботи з питання, заданого викладачем. Право відпрацювати заняття у такий спосіб студент також має у разі пропущення семінарського заняття без поважних причин, але не більше одного за семестр. За 10 днів до початку зимової екзаменаційної сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку оцінені за 100-бальною системою

знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Шкала оцінювання:

За шкалою університету 100-бальн. Система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету
90-100	Відмінно
75-89	Добре
60-74	Задовільно
0-59	Незадовільно

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ] + 15 балів ЗМ₂+ 49 балів КПМ= 76 балів - оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 - «добре».

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІН

№ теми	Назва теми	К-сть годин лекцій	К-сть годин практиx чних	К-сть годин сам роботи
Змістовний модуль 1 Загальна частина
1.	Предмет та система, мета спецкурсу, особливості укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Способи вирішення зовнішньоекономічних спорів.
2.	Міжнародний комерційний арбітраж як спосіб вирішення спорів, що виникають у сфері міжнародних комерційних відносин.
3.	Правове регулювання міжнародного комерційного арбітражу.
4	Підвідомчість спорів міжнародному комерційному арбітражу.
5	Арбітражна угода як правова основа для передачі спору на розгляд міжнародного комерційного арбітражу.
Всього змістовний модуль 1
Змістовний модуль 2 Особлива частина
6	Порядок розгляду спорів у міжнародному комерційному арбітражі (Арбітражний процес).
7	Оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу.
8	Визнання та приведення у виконання арбітражних рішень.
Всього змістовний модуль 2
Всього:

Лекція 1-2. Тема 1. Предмет, система, мета спецкурсу. Особливості укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Способи вирішення зовнішньоекономічних спорів (4 год.).

1. Предмет, система, мета спецкурсу «Міжнародний комерційний арбітраж».

2. Особливості укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (поняття, форма, зміст, способи укладення).

3. Встановлення тотожності іноземної організації, перевірка її правоздатності і повноважень її представника.

4. Міжнародна дійсність юридичних документів. Легалізація.

5. Право, що застосовується до зовнішньоекономічного контракту. Принцип автономії волі сторін. Загальні умови здійснення автономії волі. Можливий вибір права. Взаємозв’язок автономії волі і міжнародного комерційного арбітражу.

6. Колізійні норми законодавства України.

7. Значення Правил Інкотермс і порядок їх застосування, обрання базису поставки.

8. Значення і зміст валютно – цінового застереження.

9. Значення і зміст форс – мажорного застереження.

10. Способи вирішення зовнішньоекономічних спорів.

11. Альтернативні способи вирішення зовнішньоекономічних спорів.

Завдання для самостійної роботи:

- Чим відрізняється зовнішньоекономічний контракт від договору між резидентами України.

- Які відомості необхідно отримати від іноземного партнера для укладення контракту і які документи необхідно отримати від іноземного партнера для з’ясування його правового статусу, яким чином і чому вони мають бути засвідчені. Яке значення ці відомості мають на стадії виникнення спору.

- В якому порядку здійснюється легалізація документів.

- Розкрийте значення базису поставки і Правил ІНКОТЕРМС.

- Дайте стислу характеристику будь – якому базису поставки.

- Яке значення і зміст валютно – цінового застереження.

- Яке значення і зміст форс – мажорного застереження.

- Яке значення арбітражного застереження.

- Які колізійні норми діють в законодавстві України.

- Як Ви розумієте субсидіарне застосуванні національного матеріального права.

- В якому порядку застосовуються умови контракту, міжнародні договори, національне матеріальне право.

- Які існують способи вирішення зовнішньоекономічних спорів, дайте їх порівняльну характеристику.

- Які існують альтернативні способи вирішення зовнішньоекономічних спорів.

- Підготуйте умову контракту з обраним базисом поставки, з форс– мажорним застереженням.

Семінарське заняття 1. Особливості укладення зовнішньоекономічних контрактів. Способи вирішення зовнішньоекономічних спорів (2 год.).

1. Особливості укладення зовнішньоекономічних контрактів щодо форми, змісту.

2. Перевірка правоздатності іноземної організації та повноважень її представника. Значення легалізації документів.

3. Базис поставки і Правила Інкотермс 2000.

4. Валютно – цінове застереження.

5. Форс – мажорне застереження.

6. Арбітражне застереження.

7. Порядок, способи визначення права, що застосовується до зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

8. Колізійні норми законодавства України.

9. Характеристика механізмів судового і альтернативного вирішення спорів.

10. Аналіз умов контракту.

Вирішення ситуацій та відповіді на запропоновані тести.

Рекомендовані джерела:

До всіх тем:

Нормативно – правові акти:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 1961р.) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; під заг. ред.. І.Г. Побірченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. С. 97 – 106.

Конвенция о признании и приведении в исполнение иностранных арбитражных решений, (Нью – Йорк, 1958р.) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; під заг. ред.. І.Г. Побірченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. С. 318 – 323.

Пересмотренные статьи Типового закона ЮНСИТРАЛ о международном торговом арбитраже (Резолюция Генеральной Ассамблеи 61/33 от 4 декабря 2006г.: «… пересмотренные статьи Типового закона комиссии ООН по праву международной торговли о международном торговом арбитраже …) (Приложение 1 к докладу ЮНСИТРАЛ на ее 39 сессии 7 июля 2006г.) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; під заг. ред.. І.Г. Побірченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. С. 127- 132.

Рекомендация относительно толкования пункта 2 статьи II и пункта 1 статьи VII Нью-Йоркской конвенции о признании и приведении в исполнение иностранных арбитражных решений, совершенной в Нью-Йорке 10 июня 1958 года, принятая Комиссией Организации Объединенных Наций по праву международной торговли 7 июля 2006г.да на ее 39 сессии // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; під заг. ред.. І.Г. Побірченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. С. 95-96.

Межамериканская конвенция о международном коммерческом арбитраже 1975 г. // Commercial Arbitration Yearbook. — Hague: Kluwer Law International. — 1997. — Vol. 22.

Протокол об арбитражных оговорках 1923 г. // Регистр документов международных конвенций и других документов, касающихся права международной торговли. — Нью-Йорк, 1973. — II. R.73V.3.

Конвенция об исполнении иностранных арбитражных решений 1927 г. // Регистр текстов международных конвенций и документов, касающихся права международной торговки Нью-Йорк, 1973. — Том II. R.73V.3.

Угода про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності (Київ, 1992 р.) // Міжнародне приватне право. Міжнародні договори України. Том 1 / Відп. ред. та упорядники А. Довгерт та В.Крохмаль – К.: «Port – Royal», 2000. С. 607 – 612.

Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі – продажу товарів (Відень, 1980р.) // Міжнародне приватне право. Міжнародні договори України. Том 1./ Відп. ред. та упорядники А. Довгерт та В.Крохмаль.: «Port – Royal», 2000. С.426 – 450.

Конвенція про позовну давність в міжнародній купівлі – продажу товарів (Нью – Йорк, 1974р.) // Міжнародне приватне право. Міжнародні договори України. Том 1 / Відп. ред. та упорядники А. Довгерт та В.Крохмаль – К.: «Port – Royal», 2000. С.334 – 345.

Угода про загальні умови поставок товарів між організаціями держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, підписана 20 березня 1992 р. у м. Києві // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; під заг. ред. І.Г. Побірченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. С.406 – 410.

Міжнародні правила з інкасо (публікація Міжнародної торгової палати № 550, редакція 1995р.) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; під заг. ред. І.Г. Побірченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. С. 469 – 479.

Митна конвенція про перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975р. // Міжнародне приватне право. Міжнародні договори України. Том 1 / Відп. ред. та упорядники А. Довгерт та В.Крохмаль. – К.: «Port – Royal», 2000. С. 359 – 377.

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС), редакція 2000 р. // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; під заг. ред. І.Г. Побірченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. С. 479 – 549.

Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961р.) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; під заг. ред. І.Г. Побірченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. С. 253 – 258.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про надання повноважень на проставлення апостіля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від18 січня 2003 р. № 61 // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; під заг. ред. І.Г. Побірченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. С. 262.

Указ Президента України «Про Консульський статут України» від 2 квітня 1994 р. № 127/ 94 // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; під заг. ред. І.Г. Побірченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. С.262 – 263.

Інструкція про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затверджена наказом Міністерства закордонних справ України від 4 червня 2002 р. № 113 // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; під заг. ред. І.Г. Побірченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. С. 263 – 271.

Міжнародні договори України про правові відносини та правову допомогу: двосторонні та багатосторонні міжнародні договори: Офіційне видання / М – во юстиції України; редкол.: Л.М. Горбунова та інш. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007.

Положение об арбитражном суде Немецкой Институции по Арбитражному делу 1998 г. — Немецкая Институция по арбитражному делу, 2000.

Регламент Арбитражного института Торговой палати Стокгольма в редакции от 1 апреля 1999 г. — Стокгольм: Арбитражный институт Торговой палаты, 2000.

Арбитражный регламент Международного арбитражного суда Международной торговой палати в редакции от 1 января 1998г.г. // Публикация Международной торговой палаты № 808. —2004.

Регламент Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово-промышленной палате Украини // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг. – пром. палата України; під заг. ред. І.Г. Побірченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007.

Международный коммерческий арбитражный суд при Торгово – промышленной палате Российской Федерации. Сборник нормативных документов. – М.: Торгово – промышленная палата Российской Федерации. – 2007.

Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 6. — Ст. 56.

Цивільний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 трав. 2009р. — К.: ПАЛИВОДА А.В., 2009.

Цивільний процесуальний кодекс України, прийня­тий Верховною Радою України 18 березня 2004 р. — К.: Істина, 2004 р.

Закон України від 12 верес­ня 1991 р «Про правонаступництво України» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 46. — Ст. 617.

Закон України від 29.06.2004р.«Про міжнародні договори» // Відомості Верховної Ради. – 2004. - № 50. – ст. 540.

Закон України від 16 квітня 1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність»// Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 29. — Ст. 377.

Закон України від 23 вересня 1994р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №п прт …

Закон України від 15 вересня 1995 р. «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» (в редакції Закону від 04.10.2001р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 6. – ст. 226.

Закон України від 23 грудня 1998 р.»Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» // Урядовий кур’єр. – 1999. – 21 січня.

Закон України від 24 лютого 1994 р «Про міжнародний комерційний арбітраж» // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 25. — Ст. 198.

Закон України від 15 лютого 1995 р. «Про внесення змін і доповнень в деякі законодавчі акти Ук­раїни у зв'язку з прийняттям Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 11. — Ст. 66.

Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті: Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995р. № 444 // Зібрання постанов Уряду України. – 1995. - № 9. – ст. 243.

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів): Затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 6 червня 2001 р. №201 // Офіційний віник України. – 2001. - № 39. – ст. 1784.

Про практику розгляду судами клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасуван­ня рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 12 // Юридичний вісник України. — 2000. — № 9. — 2—8 березня.

Положення про Міжнародний комерційний арбітражний при Торгово-промисловій палаті України. Додаток № 1 до Закон у України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій: Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. № 04 – 5/608.

Про деякі питання практики застосування Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»: Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 17.12.2004 р. № 04 – 5\3360.

Щодо роз’яснення з окремих питань валютного законодавства: Лист державної податкової адміністрації України від 08.10.2003р. № 15657/7/23 – 5317.

Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України: Інформаційний суд Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. № 01 – 08/ 163// Вісник господарського судочинства. – 2009. - №3.

Про узагальнення судової практики вирішення господарськими судами окремих категорій спорів за участю нерезидентів. Вищий Господарський суд України.

Спеціальна література

До всіх тем:

Брунцева Е.В. Международный коммерческий арбитраж: учебное пособие (для высших учебных заведений) / Е.В.Брунцева – СПб.: Сентябрь, 2001.

Васильченко В.В. Науково – практичний коментар до Закону України «Про міжнародне приватне право» - К.: Істина, 2007.

Дмитриева Г.К. Международный коммерческий арбитраж. Учебно – практическое пособие. – М.: Проспект, 1997.

Зайцев А.И., Кузнецов Н.В., Савельева Т.А. Негосударственные процедуры урегулирования правовых споров: Учебное пособие. Саратов, 2000.

Комментарий к Закону Российской Федерации «О международном коммерческом арбитраже»: постатейний, научно – практический / Под ред.. А.С.Комарова, С.Н. Лебедева, В.А.Мусина /Сост. Г.В.Севастьянов. – СПб.: АНО «Редакция журнала «Третейський суд», 2007.

Комаров В.В., Погорецкий В.Н. Международный коммерческий арбитраж. – Х.: Право, 2009.

Курочкин С.А. Третейское разбирательство гражданских дел в Российской Федерации: теория и практика / С.А.Курочкин. – М.: Волтерс Клувер, 2007.

Лебедев С.Н. Международный торговый арбитраж. – М.: Международные отношения, 1965.

Матвійчук В.К., Хар І.О. Міжнародний комерційний арбітраж: Практикум у семи книгах. Книга 1: Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу. Арбітраж як спосіб вирішення спорів по зовнішньоторговельним контрактам. Поняття третейського порядку вирішення спорів. Історія розвитку міжнародного комерційного арбітражу як способу вирішення спорів: навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007.

Международный коммерческий арбитраж. Государства Центральной и Восточной Европы и СНГ: Учебно – практическое пособие / Отв. ред. А.Тынель, В. Хвалей. М., 2001.

Международный коммерческий арбитраж в Украине: законодательство и практика / Под общ. ред. И.Г. Побирченко. – Науч. – практ. издание. – К.: Издательский дом «Ин Юре», 2000.

Международный коммерческий арбитраж: современные проблемы и решения: Сборник статей к 75-летию Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово – промышленной палате Российской Федерации / Под. ред. А.С.Комарова; МКАС при ТПП РФ. – М.: Статут, 2007.

Никифоров В.А. Международный коммерческий арбитраж в системе третейских судов: История и современное состояние: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук. М., 2002.

Поєдинок В.В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. / Поєдинок В.В. – К.: Юрінком Інтер, 2006.

Практика МКАС при ТПП Украины. Внешнеэкономические споры. / Под общ. ред. И.Г. Побирченко. – К.: Праксіс, 2006.

Практика Международного коммерческого арбитражного суда при ТПП РФ за 1999 – 2000г.г. / Сост. М.Г. Розенберг. – М: «Статут», 2002.

Практика Международного коммерческого арбитражного суда при ТПП РФ за 2003г. / Сост. М.Г. Розенберг. – М: «Статут», 2004.

Практика Международного коммерческого арбитражного суда при ТПП РФ за 2004г. / Сост. М.Г. Розенберг. – М: «Статут», 2005.

Притика Ю. Д. Міжнародний комерційний арбітраж: Питання теорії та практики: Монографія. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005.

Притика Ю. Д. Проблеми захисту цивільних прав та інтересів у третейському суді: Монографія. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006.

Регламенты международных арбитражных судов: Сборник / Сост. Л.Н. Орлов, И.М. Павлов. М., 2001.

Цірат Г. Міжнародний комерційний арбітраж: навчальний посібник / Г. Цірат. – К.:, Істина, 2002.

Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник. – К.: Атака, 2008.

Рекомендовані джерела до теми 1:

Спеціальна література:

Актуальные вопросы международного коммерческого арбитража: К 70- летию Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово – промышленной палате Российской Федерации / Отв. ред. А.С. Комаров. М., 2002.

Асосоков А.В. Правовые формы участия юридических лиц в международном коммерческом обороте. – М.: «Статут», 2003.

Ашурков О.О. Особливості правового регулювання зовнішньоекономічних відносин купівлі – продажу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / О.О. Ашурков. – Донецьк, 1999.

Ашурков О.А. Унификация правового регулирования внешнеэкономических отношений в ЕС / О.А.Ашурков // Гармонизация законодательства Украины и международная интеграция: внешнеэкономический аспект: сб. науч. тр. – Донецк, 2006.

Бєляєва А.П. Принцип свободи договору у правовому регулюванні зовнішньоекономічного контракту: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / А.П. Бєляєва – Харків, 2005.

Венская конвенция о договорах международной купли – продажи товаров. Комментарий: - М.: Юрид. лит., 1994.

Венская конвенция о договорах международной купли – продажи товаров: практика применения в России и за рубежом. / отв. ред. А.С. Комаров. – М.: Волтерс Клувер, 2007.

Вилкова Н.Г. Договорное право в международном обороте. – М.: «Статут», 2002.

Винокурова Л.Ф. Зовнішньоекономічні контракти: укладення, виконання та арбітраж. Актуальні проблеми визначення застосовуваного права // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: Теорія та законодавство / Торг.- пром палата України; Під заг. ред. І.Г.Побірченка. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007.

Кисіль В.І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. – К.: Україна, 2000.

Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С. Зовнішньоекономічні комерційні операції та контракти. Навчальний посібник – Львів: Оксарт, 1998.

Кокин А.С. Международная морская перевозка гру за: право и практика / А.С. Кокин. – М.: Волтерс Клувер, 2007.

Коллизионное право: учебное и научно – практическое пособие / Ю.А Тихомиров. – М.: 2000.

Контрактное право.: Мировая практика: собрание док – ов в 3-х томах. / Под ред.. Г.В.Петровой. – М.: 1992.

Курочкин С.А. Третейское разбирательство гражданских дел в Российской Федерации: теория и практика / С.А.Курочкин. – М.: Волтерс Клувер, 2007.

Медведев И.Г. Международное частное право и нотариальная деятельность / И.Г. Медведев. – 2-е изд. – М.: Волтерс Клувер, 2005.

Международное торговое право: расчеты по контрактам: Учеб. пособие / Сост. и коммент. Лазаревой Т.П. – 3 – е изд., перераб., и доп. – М.: ЗАО Юстицинформ, 2005.

Мережко А. А. Транснациональное торговое право / А.А. Мережко. – К.: Таксон, 2002.

Мілаш В.С. Захисні застереження у зовнішньоекономічному договорі: монографія / Мілаш В.С. – Полтава, 2004.

Порфирьева Е.К. Унификация правового регулирования условий внешнеэкономических контрактов в международном частном праве: дис….канд. юрид. наук / Е.К. Порфирьева. – Х., 2000.

Принципы международных коммерческих договоров УНИДРУА 2004 /Пер. с англ. А.С.Комарова. – М.: Статут, 2006.

Розенберг М.Г. Международная купля – продажа товаров: комментарий к правовому регулированию и практике разрешения споров / Розенберг М.Г.- (2-е изд.). – М.: Статут, 2004.

Розенберг М.Г. Международный договор и иностранное право в практике Международного коммерческого арбитражного суда.- 2-е изд., перераб. и доп. – М. «Статут», 2000.

Тимохов Ю.А. Иностранное право в судебной практике / Ю.А. Тимохов. – М.: Волтерс Клувер, 2004.

Шимон С. І. Цивільне та торгове право зарубіжних країн: Навч. посіб. (Курс лекцій). – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006.

Ситуація 1.

Між українським підприємством «У» і кіпрською компанією «В» 24 липня 2004р. укладено договір позики. Строк дії договору до 30 липня 2009р. Оскільки українське підприємство протягом 4 років не сплачувало проценти за користування 2 мільйонами доларів США, Кіпрська компанія «А» 20 січня 2009р. звернулась до МКАСу при ТПП України з позовом до українського підприємства про дострокове розірвання договору, повернення позики в сумі 2 мільйони доларів США, сплату процентів за договором позики, відшкодування інфляційних витрат, відшкодування витрат на правову допомогу, відшкодування витрат на сплату арбітражного збору.

Позов заявлено компанією «А» з посиланням на те, що в вересні 2008р. компанія «В» змінила назву на компанію «А».

Українське підприємство просило у позові відмовити, посилаючись на те, що Компанія «А» не є належною стороною договору позики і тому є неналежним позивачем, оскільки позивач надав лише сертифікати щодо реєстрації фірми «А» і зміни назви фірми «В» на фірму «А», крім того, в наданих позивачем документах ідентифікаційні номери компанії «В» і компанії «А» не співпадають.

Яку інформацію необхідно було отримати від кіпрської компанії «В» на стадії укладення договору, які документи повинна була надати кіпрська компанія на підтвердження цієї інформації.

Які документи мають бути надані кіпрською компанією «А» під час розгляду спору на підтвердження зміни назви сторони в договорі, хто, де, яким чином має засвідчити справжність цих документів.

Які обставини повинен довести позивач.

Які документи необхідно надати позивачеві на підтвердження позовних вимог.

Яке матеріальне право повинно застосовуватися до цього договору, хто і яким чином має визначити застосоване до договору право.

Ситуація 2.

Між українським підприємством (покупець) і компанією Монако (продавець) в м. Суми укладений договір купівлі – продажу товару. Вантажовідправник - ізраїльська фірма. Договір укладений на умовах поставки ФОБ порт Миколаїв.

Судно з вантажем на борту прибуло до порту Тера Нова, 2 тижні простояло в порту без розвантаження в очікуванні оплати товару. Компанія заплатила порту 100000 доларів США демередж (за простій судна в порту), терміново перепродала товар іншій іноземній фірмі, втративши при цьому 200000 доларів США.

Компанія Монако звернулась до МКАСу при ТПП України з позовом про стягнення 100000 доларів США - збитків, завданих сплатою простою, 200000 доларів США - неотриманих прибутків - різниці між ціною контракту і ціною, за якою товар був проданий іншій фірмі.

Хто і яким чином має визначити право, застосоване до цього контракту.

Чи можуть визначити застосоване право представники сторін в засіданні Арбітражного суду.

Які колізійні норми діють в законодавстві України.

Що означає поставка на умовах Фоб - порт. Які зобов’язання покладені на покупця, які на продавця. Коли ці зобов’язання вважаються виконаними.

Які юридичні факти, які обставини повинен підтвердити позивач.

Які документи він має надати на підтвердження цих обставин.

Прокоментуйте зміст ст. 75 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі – продажу товарів стосовно викладених обставин виконання контракту і заявлених позовних вимог.

Які позовні вимоги є обґрунтованими.

Тести:

Приклади тестів для експрес – тестування (тести та інші завдання розробляє викладач, який веде семінарські заняття).

Тест 1.

Зовнішньоекономічна угода – це:

1. Угода, укладена між особами різної національної приналежності.

2. Угода, ціна якої зазначена в іноземній валюті.

3. Угода, укладена Урядом України з іноземним партнером.

4. Угода, укладена між сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних державах.

Тест 2.

Іноземне право застосовується арбітражним судом у якості:

1. Права.

2. Факту.

3.Доказу.

4. Допоміжного засобу для усунення прогалин у правовому регулюванні.

Тест 3. Строк позовної давності за Віденською конвенцією про позовну давність у міжнародній купівлі – продажу товарів 1974р. складає:

1. Три роки.

2. Чотири роки.

3. П’ять років.

4. Десять років.

Тест 3.

В чому полягає призначення обрання базису поставки за Правилами ІНКОТЕРМС 2000.

1. В чіткому визначенні прав обох сторін і розподіленні між ними відповідних обов’язків щодо поставки товару і однаковому тлумаченні відповідних комерційних термінів.

2. В тому, щоб не узгоджувати в контракті ціну товару, асортимент, якість товару.

3. В тому, щоб не укладати договори перевезення, страхування.

Тест 4.

Які існують способи вирішення зовнішньоекономічних спорів?

1. Зовнішньоекономічні спори можуть вирішуватися лише мирним шляхом безпосередньо сторонами без втручання будь – яких юрисдикційних органів.

2. Зовнішньоекономічні спори можуть вирішуватися лише державними судами за місцем знаходження відповідача.

3. Зовнішньоекономічні спори можуть вирішуватися лише державними судами за місцем знаходження позивача.

4. Зовнішньоекономічні спори можуть вирішуватися лише за допомогою посередника, в порядку, визначеному контрактом.

5. Зовнішньоекономічні спори можуть вирішуватися як державними судами згідно з визначеною національним законодавством підвідомчістю, так і третейськими судами згідно з відповідним законодавством про міжнародний комерційний арбітраж.

Лекція 3. Тема 2. Міжнародний комерційний арбітраж як спосіб вирішення спорів, що виникають у сфері міжнародних комерційних відносин (2 год.).

1. Загальне поняття третейського порядку вирішення спорів.

2. Допустимість третейських судів. Третейський суд і конституційне право на судовий захист. Держава і третейські суди. Державні і третейські суди.

3. Поняття міжнародного комерційного арбітражу.

4. Правова природа міжнародного комерційного арбітражу.

5. Види міжнародного комерційного арбітражу

6. Поняття інституційного арбітражу і арбітражу ad hoс. Загальна характеристика.

7. Переваги і недоліки постійно діючого арбітражу і арбітражу ad hoс.

8. Основні центри міжнародного комерційного арбітражу в світі.

9. Переваги і недоліки арбітражного розгляду у порівнянні з вирішенням спорів в державних судах.

Завдання для самостійної роботи:

- Розкрийте значення терміну «третейський суд» і співвідношення допустимості третейських судів і конституційного права на судовий захист.

- Назвіть основні відмінності третейських судів від державних судів.

- Розкрийте значення терміну «міжнародний комерційний арбітраж».

- В чому полягає специфіка юридичної природи міжнародного комерційного арбітражу.

- Розкрийте теорії міжнародного комерційного арбітражу.

- Які існують класифікації міжнародних комерційних арбітражів і критерії такої класифікації.

- Які Ви знаєте види міжнародного комерційного арбітражу.

- Що таке арбітражі загальної юрисдикції і який предмет їх розгляду.

- Що таке арбітражі зі спеціальною (обмеженою) юрисдикцією, їх компетенція.

- Дайте визначення інституційного арбітражу, його характеристику.

- Дайте визначення арбітражу ad hoс, його характеристику.

- Розкрийте переваги і недоліки цих арбітражних процедур.

- Які регламенти рекомендуються для застосування арбітражем ad hoс та призначення цих регламентів.

- Які Ви знаєте провідні арбітражні установи.

Семінарське заняття 1. Міжнародний комерційний арбітраж як спосіб вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародних комерційних відносин. (2 год.)

1. Загальне поняття третейського порядку вирішення спорів.

2. Допустимість третейських судів.

3. Поняття і правова природа міжнародного комерційного арбітражу.

4. Теорії міжнародного комерційного арбітражу.

5. Види міжнародного комерційного арбітражу. Різновиди арбітражної процедури.

6. Загальна характеристика постійно діючого арбітражу.

7. Загальна характеристика арбітражу ad hoс.

Вирішення ситуацій та відповіді на запропоновані тести.

Рекомендовані джерела:

Нормативно – правові акти:

Закон України «Про судоустрій України» від 07.02.2002р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 27 – 28. – ст.180.

Закон України «Про третейські суди» від 11.05.2004р.// Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 35. – ст. 412.

Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду». – Справа № 1 – 3/2008, 10 січня 2008р.

Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України «Про третейські суди»: Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 04 – 5/639.

Спеціальна література:

Ануров В.Н. Юридическая природа международного коммерческого арбитража. Вопросы теории и практики. – М.: «Проспект», 2000.

Виноградова Е.А. Разрешение экономических споров третейським судом / Арбитражный процесс, М., 2001.

Закон України «Про третейські суди»: Науково – практичний коментар / [П.В. Куфтирєв, В.І. Нагнибіда, Р.О. Стефанчук та ін.]; за заг. ред. Ю.В.Білоусова та П.В.Куфтирєва. – К.: Правова Єдність, 2008.

Карабельников Б.Р. Арбитражный процессуальный кодекс РФ и законодательство о международном коммерческом арбитраже // закон. 2003. 3 11.

Карабельников Б.Р. Исполнение решений международных коммерческих арбитражей: Комментарий к Нью – Йоркской конвенции 1958г. и главам 30 и 31 АПК РФ 2002 г. М.: ИД – ФБК – ПРЕСС, 2003.

Комаров А.С. Международный коммерческий арбитраж и государственный суд // Закон. 2003. № 2.

Кисильова Т.С. До питання про визначення статусу арбітражу (третейського суду) / Т.С. // Держава і право. Юридичні і політичні науки. – 2001. – вип..13. – С. 343 – 346.

Петросян Р.А. Обращение в международный коммерческий арбитраж в силу международного договора // Международный коммерческий арбитраж: современные проблемы и решения: Сборник статей к 75-летию Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово – промышленной палате Российской Федерации / Под ред. А.С.Комарова; МКАС при ТПП РФ. – М.: Статут, 2007.- С.318 – 336.

Муранов А.И. Последствия вступления в силу АПК РФ 2002 г. для международного коммерческого арбитража в России // Московский журнал международного права. 2003. № 4.

Ронкалья Р. Некоторые размышления относительно будущего международного коммерческого арбитража // Международный коммерческий арбитраж: современные проблемы и решения: Сборник статей к 75-летию Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово – промышленной палате Российской Федерации / Под ред. А.С.Комарова; МКАС при ТПП РФ. – М.: Статут, 2007. –С. 353-371.

Скворцов О.Ю. Третейское разбирательство предпринимательских споров в России: проблемы, тенденции, перспективы / О.Ю. Скворцов - М.: Волтерс Клувер, 2005.

Юлдашев С.О. Правове регулювання третейського розгляду господарських спорів: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / С.О. Юлдашев. – 2006.

Тести:

Тест 1.

В чому відмінності третейських судів від державних судів?

1. Третейський суд це суд, створений сторонами для вирішення як внутрішніх, так і зовнішньоекономічних спорів, як майбутніх спорів, так і спору, що вже виник.

2. Третейський суд це різновид державного суду, який розглядає лише зовнішньоекономічні спори.

3. Третейський суд це процедура вирішення спорів з участю посередника.

Тест 2.

Третейські суди як юрисдикційний орган:

1. Є спеціалізованими державними судами, які входять в систему органів правосуддя.

2. Є судами, що формуються державою і фінансуються нею.

3. Є державною організацією.

4. Не є державними судами, не формуються державою і не

фінансуються нею, не входять в систему органів правосуддя.

Тест 3.

Третейські судді:

1.Призначаються державними органами у встановленому законодавством порядку.

2. Призначаються Указом Президента України.

3. Призначаються Верховним Судом України, мають спеціаль­ний статус та державні гарантії.

4. Обираються серед суддів державних судів простим голосу­ванням.

5. Не призначаються державою, не мають спеціального статусу

та гарантій, призначаються сторонами спору або в порядку, передбаченому законодавством по третейські суди та/ або законодавством про міжнародний комерційний арбітраж.

Тест 4.

Судді третейських судів виконують свої обов'язки:

1. На постійній основі у відповідності із Законом України «Про статус суддів».

2. На період розгляду справи міжнародним комерційним арбітражем відповідно до обрання їх сторонами спору або призначення в установленому порядку.

3. На постійній основі у відповідності із Господарським процесуальним кодексом України.

4. На період обрання їх як представників України до міжнародних організацій.

Тест 5.

Міжнародний комерційний арбітраж – це:

1. Державний суд, який розглядає зовнішньоекономічні спори згідно з підвідомчістю, визначеною національним процесуальним законодавством.

2. Третейський суд, створений для вирішення зовнішньоекономічних спорів.

3. Примірювальна процедура вирішення спорів без винесення рішення, яка застосовується сторонами з участю посередника.

Тест 6.

Під постійно діючими міжнародними комерційними арбітражними судами розуміються:

1. Суди, в яких судочинство здійснюється за цивільними про­цесуальними законами України, що діють на час розгляду справи, вчинення окремих процесуальних дій або виконан­ня рішення суду.

2. Державні установи та організації, що здійснюють судочин­ство на підставі міжнародних угод.

3. Арбітражні організації чи установи, метою створення та функціонування яких є здійснення розгляду цивільних та господарських справ між суб'єктами господарювання України.

4. Арбітражні організації чи установи, метою створення та функціонування яких є надання суб'єктам міжнародних комерційних відносин специфічного виду послуг у сфері третейського вирішення спорів, що виникають між ними.

Тест 7.

Види міжнародних комерційних арбітражних судів:

1. Господарські апеляційні і касаційні суди.

2. Система спеціалізованих державних судів за місцем знаходження позивача і відповідача, створених для вирішення економічних спорів.

3. Постійно діючі міжнародні господарські суди.

4. Постійно діючі міжнародні комерційні арбітражні суди; а рбітражі ad hoc.

5. Третейські суди з розгляду всіх категорій справ: спортивних, трудових, цивільних.

6. Третейські суди для розгляду і вирішення лише конкрет­ного спору.

Тест 8.

Арбітраж ad hoc організаційно становить собою:

1. Певний склад держаних суддів, які належним чином приз­начені на підставі цивільно-процесуального законодавства України для вирішення конкретного зовнішньоекономічного спору.

2. Певний склад третейських суддів, які належним чином призначені державою на підставі арбітражної угоди, яку між собою уклали сторони спору.

3. Певний склад третейських суддів, які належним чином призначені сторонами спору або певним компетентним ор­ганом на підставі арбітражної угоди, яку між собою уклали сторони спору.

4.Певний склад суддів, які належним чином призначені сторо­нами спору на підставі Закону України «Про статус суддів».

Тест 9.

Після виконання арбітражем ad hoc своїх обов'язків в повному обсязі:

1. Арбітраж ad hoc стає постійно діючим арбітражним органом.

2. Арбітраж ad hoc продовжує свої повноваження по розгляду інших спорів, які можуть виникнути між сторонами.

3. Арбітраж ad hoc набуває особливого статусу.

4. Існування арбітражу ad hoc як третейського суду припи­няється.

Лекція 4. Тема 3. Правове регулювання міжнародного комерційного арбітражу (2 год.).

1. Міжнародні джерела правового регулювання міжнародного комерційно8о арбітражу.

1.1 Універсальні і регіональні міжнародні угоди і конвенції з питань міжнародного арбітражу.

1.2 Двосторонні угоди і договори, в яких регулюються питання вирішення економічних спорів.

2. Міжнародні документи ненормативного характеру.

2.1 Типовий закон про міжнародний торговий арбітраж ЮНСІТРАЛ і уніфікація національного законодавства про комерційний арбітраж.

2.2 Рекомендаційні арбітражні регламенти міжнародних організацій (ЮНСІТРАЛ, Європейської економічної комісії ООН тощо).

3. Національні джерела правового регулювання міжнародного арбітражу.

3.1 Загальне і спеціальне законодавство України, яке регулює міжнародний арбітраж. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» 1994р.

3.2 Норми Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу України, які відносяться до міжнародного комерційного арбітражу.

3.3 Загальна характеристика зарубіжного законодавства, що регулює міжнародний комерційний арбітраж.

3.4 Правове значення регламентів окремих арбітражних інститутів. Роль і правове положення арбітражних інститутів в організації і здійсненні арбітражного розгляду міжнародних комерційних спорів.

3.5 Значення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для вирішення зовнішньоекономічних спорів.

Рекомендовані джерела:

Спеціальна література:

Амвросов А. Коммерческий арбитраж в Германии // Международный коммерческий арбитраж, 2000, №1 (Прил. к журналу «Хазяйство и право».

Дубровина М.А. Международный коммерческий арбитраж в Швейцарии: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук М., 2001.

Зыкин И.С. Новый Регламент Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово – промышленной палате Российской Федерации // Международный коммерческий арбитаж: современные проблемы и решения: Сборник статей к 75-летию Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово – промышленной палате Российской Федерации / Под ред.. А.С.Комарова; МКАС при ТПП РФ. - М.: Статут, 2007. - С.207 – 229.

Комаров А.С. Новый Регламент МКАС: по пути интернационализации арбітражного разбирательства // Международный коммерческий арбітраж. 2006. № 2. с. 57 – 74.

Комаров А.С. Международная унификация правового регулирования коммерческого арбитража: новая редакия Типового закона ЮНСИТРАЛ // Международный коммерческий арбитраж. 2007. № 2. Апрель – июнь. С. 7 – 33.

Носырева Е.И. Альтернативное разрешение споров в США. – М.. 2005.

Носырева Е.И. Коммерческий арбитраж в США // Хозяйство и право, 1998. № 11.

Хегер С. Новые правила в австрийском арбитражном законодательстве и его соотношение с Типовым законом ЮНСИТРАЛ // Международный коммерческий арбитаж: современные проблемы и решения: Сборник статей к 75-летию Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово – промышленной палате Российской Федерации / Под ред.. А.С.Комарова; МКАС при ТПП РФ. - М.: Статут, 2007. – С. 448 – 463.

Петросян Р.А. Применение Регламента МКАС в сочетании с законом РФ «О международном коммерческом арбитраже» // Актуальные вопросы международного коммерческого арбитража: Сб. статей к 70 – летию МКАС при ТПП РФ / Отв. ред. А.С. Комаров. М., 2002.

Тести:

Тест 1.

Міжнародні комерційні арбітражні суди створюються у відповідності:

1. Із цивільно-процесуальним законодавством країни місця їх ст­ворення на основі рішень відповідних державних органів.

2. Із національним законодавством про судоустрій країни місця їх створення на основі рішень Уряду або відповідних міністерств.

3. Із міжнародним законодавством на основі міждержавних угод.

4. Із арбітражним законодавством країни місця їх створення на основі рішень недержавних органів: торговельних та торгово-промислових палат різних країн, асоціацій, бірж, союзів тощо.

Тест 2

Постійно діючи міжнародні комерційні арбітражі функціонують у відповідності:

1. Із законодавством про судоустрій країни місця їх створення.

2. Із цивільним процесуальним (господарським процесуальним) законодавством місця їх створення.

3. Із міжнародними договорами про правову допомогу у цивільних справах та зазначеним в них застосованим національним процесуальним законодавством.

4. Із законодавством про міжнародний комерційний арбітраж країни місця їх створення, а також згідно з їх Регламентами, затвердженими в установленому порядку.

Тест 3.

Під Регламентами міжнародних комерційних арбітражних судів слід розуміти:

1. Сукупність нормативно-правових актів країни місцезнаходження арбітражу.

2. Сукупність норм, що регулюють цивільно-правові відносини.

3. Зібрання процесуальних норм, які регулюють процедуру розг­ляду цивільних справ в судах загальної юрисдикції.

4. Документ, затверджений в установленому порядку, яким визначається порядок, правила, процедура вирішення спорів третейським судом, починаючи з порушення справи і закінчуючи винесенням арбітражного рішення.

Тест 4.

При арбітражі ad hoc застосування положень того чи іншого регламенту можливе тільки:

1. За постановою голови суду.

2. За домовленістю сторін спору.

3. За клопотанням позивача по справі.

4. За рішенням складу третейського суду.

5. За рішенням судової палати з цивільних справ.

Лекція 5. Тема 4. Підвідомчість спорів міжнародному комерційному арбітражу (2 год.).

1.Суть інституту підвідомчості спорів арбітражу.

2. Підвідомчість спорів міжнародному комерційному арбітражу в Україні.

3. Підвідомчість арбітражу спорів з участю держави.

Завдання для самостійної роботи:

- Назвіть міжнародні конвенції, які регулюють арбітраж, учасницями яких є Україна, дайте їх основну характеристику.

- Назвіть міжнародно – пр

Дата добавления: 2015-10-30