Оборона в горах

100. Оборона в горах будується, як правило, на широкому фронті, перехоплюючи найбільш доступні напрямки дій противника, а на плоскогір'ї та в широкій долині — як у звичайних умовах.

Основні зусилля зосереджуються на обороні домінуючих висот, перевалів, вузлів доріг та інших важливих ділянок місцевості. Опорні пункти підготовляються до кругової оборони. У проміжках між ними ведеться розвідка і патрулювання, організуються вогневі засади і улаштовуються загородження.

Передній край вибирається, як правило, по схилах гірських хребтів, висот і відрогах гір, які забезпечують якісний огляд і обстріл підступів до них, а також на зворотних схилах висот.

Для оборони на важкодоступних напрямках виділяється обмежена кількість сил і засобів.

101. Бойовий порядок батальйону будується, як правило, в два ешелони. У першому ешелоні обороняються, як правило, механізовані підрозділи.

Придані механізованому батальйону танки, протитанкові гармати і протитанкові керовані ракетні комплекси, як правило, використовуються в опорних пунктах рот, які обороняються на найбільш важливих напрямках. Вони займають вогневі позиції в місцях, звідки забезпечується ведення вогню на граничну дальність.

Найбільш щільно всіма видами вогню в поєднанні з загородженнями повинні прикриватися дороги, виходи із ущелин, тунелів, гірських долин, тіснин, зручні переправи через ріки і переходи через каньйони, а також напрямки, які можуть бути використані противником для обходу. Підрозділи, які обороняють перевали, командні висоти, переходи і вузли доріг, посилюються вогнеметниками.

Зенітний підрозділ, а також механізовані підрозділи, виділені для боротьби з повітряним противником, займають позиції на висотах, які забезпечують круговий обзір і обстріл літаків, вертольотів та інших повітряних цілей.

102. Система вогню будується з таким розрахунком, щоб перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між опорними пунктами не було мертвих просторів і прихованих підступів. З цією метою вогневі засоби розташовуються ярусами як на схилах висот, обернених до противника, так і на зворотних схилах, які забезпечують створення багатоярусного флангового, перехресного і кинджального вогню, з урахуванням можливості здійснення маневру.

103. Під час організації оборони в горах командир батальйону (роти), крім звичайних питань, визначає, яким підрозділам (вогневим засобам) бути готовими для знищення противника, який обходить, і враховує можливість раптових змін метеорологічних умов, гірських і снігових обвалів, лавин, сельових потоків, затоплення річищ висушених рік під час сильних дощів і танення снігу.

Організовуючи оборону на вузькій гірській долині (ущелині), вогневі засоби слід розташовувати на прилеглих схилах гір так, щоб забезпечувалось прострілювання долини (ущелини) перехресним вогнем. Найбільше посилюються висоти, які утворюють вхід у долину (ущелину). Підступи до домінуючих висот прикриваються вогнем артилерії, мінометних і гранатометних підрозділів і протитанкових засобів. Артилерія при цьому широко використовується для стрільби прямою наводкою.

Під час організації оборони перевалу основні зусилля зосереджуються на утриманні висот, які розташовані на підступах до перевалу. Частина сил батальйону (роти) займає оборону безпосередньо на перевалі. На дорогах, які підходять до перевалу з обох сторін, улаштовуються загородження, підходи до яких повинні прострілюватися перехресним вогнем з прилеглих висот.

Система опорних пунктів, вогневих позицій і траншей в районі оборони (опорному пункті) може бути самою різноманітною.

Перевали, дороги, гірські стежки і ущелини межами ротних опорних пунктів не призначаються.

Основні зусилля розвідки зосереджуються у напрямках, доступних для наступу противника, а також у напрямках, де можливий обхід, підрозділів, які обороняються. Кількість спостережних постів (спостерігачів) збільшується.

104. Для захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї широко використовуються складки місцевості, гірські виробки, печери. Під час відновлення боєздатності підрозділів крім звичайних заходів негайно організовується розчищення обвалів і завалів, які перешкоджають виходу людей і техніки із споруджень.

105. Під час інженерного обладнання опорних пунктів фортифікаційні спорудження в скельних грунтах будуються переважно напівзаглибленого і насипного типу із використанням каменю, який прикривають шаром грунту, а також мішків із землею. Інженерне обладнання ведеться з широким застосуванням підривних зарядів. Окопи, укриття та інші спорудження обладнуються так, щоб виключити можливість затікання в них запалюючих сумішей і води.

У батальйонному районі оборони широко використовуються природні перешкоди, створюються кам'яні, а в гірсько-лісистій місцевості і лісові завали; ділянки доріг (стежок) та штучні спорудження підготовляються до зруйнування, на дорогах улаштовуються мінно-вибухові загородження.

Маскування підрозділів досягається передусім умілим використанням маскуючих властивостей гірської місцевості.

106. Атака противника відбивається всіма вогневими засобами з широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати під час подолання ними підйомів, особливо на серпантинах.

Під час вклинення противника в оборону батальйон (рота) наполегливо утримує зайняті позиції і вогнем завдає ураження противнику. При сприятливих умовах противник, який вклинився, знищується рішучою контратакою, яка проводиться, як правило, зверху вниз, уздовж хребта або по долині. Під час проведення контратак, зважаючи на складність маневру, особливо вночі, підрозділи, які контратакують, доцільно завчасно розгортати на заздалегідь підготовленому рубежі.

Противник, який обходить, знищується вогнем артилерії та інших засобів, а також рішучими діями підрозділів другого ешелону (резерву) або бронегрупи батальйону (роти).

107. Під час оборони в гірсько-лісистій місцевості особливу увагу приділяють підготовці опорних пунктів до кругової оборони, розчищенню смуг (секторів) обзору і обстрілу, прикриттю загородженнями проміжків і флангів, улаштуванню вогневих засад, у напрямках, звідки можливий обхід противником підрозділів, які обороняються.

108. Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону розміщуються біля вузлів доріг, стежок і наближаються до підрозділів першого ешелону. В опорних пунктах рот і на вогневих позиціях артилерії і зенітних засобів створюються додаткові запаси ракет, боєприпасів, продовольства, води і палива. У гірських районах особовий склад забезпечується спеціальним спорядженням, теплим одягом і світлозахисними окулярами; передбачаються заходи щодо обігріву особового складу і своєчасної евакуації поранених і хворих.

Дата добавления: 2015-10-30