Читайте также:
|
Рекогносцировка району оборони (опорного пункту) проводиться командиром підрозділу з командирами підпорядкованих, приданих і підтримуючих підрозділів. Під час рекогносцировки визначаються і уточнюються:
– положення противника, найбільш ймовірні напрямки наступу;
– можливі рубежі розгортання для наступу;
– потайні підходи до переднього краю;
– особливості рельєфу місцевості;
– природні перешкоди та укриття і їх характеристики;
– захисні і маскувальні властивості місцевості;
– умови для застосування вогневих засобів.
При цьому командир батальйону назначає ротні (взводні) опорні пункти, зображення переднього краю, траншеї, ходи сполучення та найважливіші ділянки місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони, визначає з урахуванням місцевості смуги вогню підрозділів, позиції штатної та доданої артилерії, позиції зенітного підрозділу та шляхи його маневру, напрямки і рубежі розгортання для контратак, місця загороджень і проходів у них, місця командно-спостережних пунктів і розташування тилу та автомобілів.
Дані рекогносцировки командири підрозділів наносять на схему, складену за топографічною картою і уточнену на місцевості.
Методика проведення рекогносцировки місцевості з вертольота. Рекогносцировка місцевості з вертольота дає можливість вивчити місцевість у стислі терміни, уточнити прохідність маршрутів висування підрозділів, маскувальні та захисні властивості місцевості на великих ділянках, вирішувати інші завдання. За досвідом навчань, оптимальна висота польоту складає 50–150 м, швидкість польоту 60–100 м/с).
Завдання рекогносцировки місцевості з вертольота:
1. Визначення загального характеру місцевості та основних перешкод, межі зон зруйнувань, пожеж, затоплення.
2. Визначення розпланування населених пунктів і характер зруйнувань в них.
3. Визначення стану автомобільних доріг та колонних шляхів.
4. Детальне вивчення дорожніх споруд та інших малорозмірних об’єктів.
5. Виявлення шляхів обходу перешкод, наявність переправ на річках, стежок через болота.
6. Вивчення характеру русла річки, заплави і берегів.
Результати розвідки цілей з вертольота негайно передаються командиру. Ефективність візуальної розвідки з вертольота малорозмірних цілей значно підвищується, якщо завчасно відомо їх місцезнаходження за даними аерофотоснмків або даними агентурної розвідки.
ОСНОВНІ НОСІЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО МІСЦЕВІСТЬ
2.1. Топогеодезична інформація
Топогеодезична інформація - це інформація про кількісні та якісні характеристики місцевості, її елементів і об'єктів на ній, Дана інформація доводиться до військ (сил) у вигляді топографічних, цифрових, електронних і спеціальних карт, фотодокументів, описів, довідок про місцевість і об'єкти на ній, каталогів координат геодезичних і гравіметричних пунктів тощо. Найважливішими вимогами військ (сил) до топогеодезичної інформації є достовірність, точність, оперативність.
Найбільш поширеним видом топогеодезичної інформації сьогодні є топографічні карти. У сучасних умовах топографічна карта використовується органами управління, командирами всіх рівнів в якості основного інформаційного документа про місцевість.
Карта - це зменшене зображення всієї земної поверхні або окремих її частин, яке виконане на площині за певним математичним законом. Вона створена в єдиній встановленій системі координат і висот, має уніфіковану систему умовних знаків. За допомогою карт можна швидко вивчити і дати оцінку місцевості, орієнтуватися на ній, визначати координати і висоти точок, отримувати якісні та кількісні характеристики різних об'єктів місцевості.
Різноманітність завдань, які можна вирішити за допомогою топографічних карт, обумовлює необхідність виготовлення карт різних масштабів (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Основні масштаби карт
| Масштаби карт | Класифікація карт за масштабом |
| 1:25 000 | великомасштабні |
| 1:50 000 | |
| 1:100 000 | середньомасштабні |
| 1:200 000 | |
| 1:500 000 | дрібномасштабні |
| 1:1 000 000 |
Сьогодні створено велика кількість картографічних документів. Тому виникли протиріччя між великими обсягами картографічної інформації про місцевість, яка створена у вигляді традиційних паперових карт, потребами в оперативній обробці такої інформації та необхідністю прийняття відповідних рішень в режимі реального часу. Швидкість отримання інформації про місцевість і якість обробки такої інформації може гарантувати тільки автоматизована система. Але автоматизовані системи управління (АСУ) не можуть розуміти традиційні паперові топографічні карти так як вони працюють виключно з цифровою інформацією. Все це призвело до створення нових видів документів про місцевість, а саме цифрових та електронних карт і розробці географічних інформаційних систем (ГІС).
2.2. Цифрові носії топогеодезичної інформації
Цифрова карта – це цифрова модель місцевості, що записана на машинному носії і сформована з урахуванням законів картографії, системи координат і висот. За точністю і змістом вона відповідає паперової топографічній карті відповідного масштабу. Цифрові карти призначені для створення і використання електронних карт в автоматизованих системах управління і навігації, а також для вирішення інших спеціальних завдань. Їх основним недоліком є те, що користувач безпосередньо не має можливості побачити, як же насправді виглядає місцевість, яка вивчається. Тому надалі з'явилися електронні карти.
Електронна карта – це цифрова карта, що призначена для автоматизованого відображення та аналізу об'єктів, процесів і явищ на місцевості з урахуванням їх зміни і розвитку, а також вирішення прикладних задач з використанням різноманітної додаткової інформації. Електронні карти забезпечують можливість динамічного відображення інформації про місцевість і об'єктах на ній у реальному масштабі часу. Цифрові та електронні карти використовуються в географічних інформаційних системах..
Ефективне застосування ракетної зброї, артилерії, авіації, безпілотних засобів, радіотехнічних систем та іншої сучасної бойової техніки залежить від якості їх всебічного забезпечення, в тому числі і вихідними геодезичними даними. Тому, поряд із забезпеченням військ (сил) топографічними і цифровими (електронними) картами, важливим завданням топогеодезичного забезпечення є забезпечення військ (сил) вихідними геодезичними даними.
До вихідних геодезичних даних відносяться параметри земного еліпсоїда; параметри гравітаційного поля Землі і елементи орієнтування системи координат 1942р, координати і висоти пунктів державної геодезичної мережі (ДГМ), спеціальних геодезичних мереж (СГМ), контурних точок та об'єктів (орієнтирів) на місцевості; дирекцій ні кути ДГМ, СГМ і напрямків на орієнтирні пункти, азимути еталонних орієнтирних напрямків; значення прискорення вільного падіння, ухилення прямовисних ліній, висот геоїда над загальним земним еліпсоїдом, а також поправок в астрономічні азимути для переходу до геодезичних азимутів.
Вихідна геодезична основа - це мережа закріплених на місцевості геодезичних пунктів, координати і дирекціоні кути яких визначені з необхідною для військ точністю. Вона створюється частинами топографічної служби завчасно - в мирний час, а також під час підготовки і в ході бойових дій (в особливий період). Залежно від вимог військ до точності і термінів виконання топогеодезичної прив'язки в якості вихідної геодезичної основи використовуються пункти державної геодезичної та спеціальної геодезичної мереж, а також місцеві предмети, координати яких визначені за допомогою великомасштабних карт.
Державна геодезична мережа є основою для картографування території держави та створення спеціальних геодезичних мереж для забезпечення потреб військ (сил). Крім того, вона використовується для вирішення багатьох наукових і інженерно – технічних завдань.
Топографічні карти відповідають усім вимогам військ. Вони точні, наочні і несуть значну інформацію про місцевість. Однак, для забезпечення повсякденної діяльності військ (сил), а також в ході підготовці і ведення бойових дій військам (силам) необхідна додаткова інформація про окремі рубежі, ділянки і об'єкти місцевості, які на топографічних картах відображаються не достатньою мірою. Крім того, з появою нових засобів збройної боротьби стали необхідні нові методи і форми подання інформації про місцевість. Тому додатково до топографічних карт виготовляються спеціальні карти і фотодокументи про місцевість. Вони містять додаткову топогеодезичну інформацію, необхідну для вивчення і оцінки властивостей і характеру місцевості при прийнятті рішення, а також для більш ефективного використання систем озброєння і бойової техніки.
2.3. Фотодокументи і спеціальні карти
Під фотодокументами про місцевість розуміються фотоплани, фотокарти, фотосхеми і аерофотознімки, що містять різну спеціальну інформацію необхідну військам і штабам.
На спеціальних картах залежно від їх призначення, відображається інформація про зміни місцевості, сезонних і погодних умов (дощів, повеней та ін), а також екологічних катастроф; детальні характеристики окремих об'єктів та ділянок місцевості, які мають значення для оцінки оперативно – тактичних властивостей місцевості, визначення прохідності, орієнтування, спостереження, маскування, захисту військ; вихідні геодезичні, навігаційні та інші дані, що необхідні для управління військами та організації взаємодії між ними під час вирішення отриманих завдань. Окремі види спеціальних карт (розвідувальні, кодовані, інженерні) видаються топографічної службою за оригіналами, які створюються в штабах родів військ та управліннях (відділах) штабу.
Спеціальні карти і фотодокументи призначені для вирішення чотирьох основних завдань військами і штабами: планування та організація бойових дій військ; приховане управління військами, забезпечення високої ефективності застосування бойових засобів; рішення навігаційних задач в авіації.
Класифікація спеціальних карт і фотодокументів залежно від їх призначення та часу їх створення приведена в табл. 2.2.
Таблиця 2.2. Класифікація спеціальних карт та фотодокументів
| Призначення спеціальних карт і фотодокументів | Основні групи спеціальних карт і фотодокументів | |||
| Спеціальні карти, що виготовляються завчасно | Спеціальні карти, що виготовляються при підготовці і в ході операції | Фотодокументи, що виготовляються в ході операції | ||
| Планування та організація бойових дій військ в операції | Оглядові карти масштаб-бів 1:500 000 – 1:10 000 000 Карти шляхів сполучення масштабу 1:500000 Автодорожні карти масштабу 1:100 000 Рельєфні карти масштабів 1:500 000 і 1:1 000 000 Плани міст масштабу 1:10 000, 1:25 000 | Карти змін місцевості (оперативно - виправлені) масштабу 1:100 000 та 1:200 000; Карти ділянки річки масштабу 1:25 000 та 1:50 000; Плани міста масштабу 1:10000 та 1:25 000; Розвідувальні карти масштабу 1:100 000 та 1:200 000; Карти джерел водопос-тачання масштабу 1: 200 000; Карти гірських проходів та перевалів масштабу 1:100 000; Карти умов маскування та спостереження масштабу 1:200 000 Рельєфні карти масштабу 1:100 000 і менше, макети місцевості; Бланкові карти масштабу 1:25 000 та 1:100 000. | Фотокарти масштабу 1:25 000 та 1:50 000 Фотосхеми ділянки річки, ділянки висадки повітряних і морських десантів у масштабі фотографування. | |
| Приховане управління військами в операціях | Карти з сіткою ППО масштабу 1:500 000 - 1:2 500 000 | Кодовані карти масштабу 1:100 000 - 1:500 000 Карти орієнтирів масштабу 1:50 000 - 1:100 000 | ||
| Забезпечення ефективного застосування родів військ в операції | Карти геодезичних даних. масштабу 1:100 000, Гравіметричні карти масштабу 1:200 000 і 1:1 000 000 Карти відхилень прямовисних ліній масштабу 1:1 000 000 | Карти геодезичних даних (Карти з координатами контурних точок) масштабу 1:100 000 | Фотоплани масштабу 1:25 000 и 1:50 000 Окремі аерофотознімки з координатної сіткою масштабу 1:50 000 | |
| Навігація авіації | Аеронавігаційні карти масштабу 1:2 000 000 і 1:4 000 000 |
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ І ВПРАВИ
Читання карти
На топографічних картах відображаються всі найважливіші елементи місцевості: рельєф, гідрографія, рослинний покрив, ґрунти, населені пункти, дорожня мережа, кордони, промислові, сільськогосподарські, соціально-культурні та інші об’єкти. Повнота відображення елементів місцевості на карті залежить від географічних особливостей території, яка підлягає картографуванню, і масштабу карти.
Умовні знаки – єдина система, яка складається із графічних позначень різних об’єктів, їх якісних і кількісних характеристик і кольорового оформлення. Умовні знаки стандартні і обов’язкові для всіх установ держави.
Умовні знаки одних і тих же об’єктів на всіх картах в основному однакові за своїм накресленням, забарвленням, та відрізняються лише розмірами. Для кожної групи однорідних об’єктів установлено загальний умовний знак, який визначає вид об’єкта. Знак має просте зручне накреслення, і своїм оглядом або кольором нагадує зовнішній вигляд або які-небудь інші прикмети місцевого предмета.
Картографічні умовні знаки за призначенням та геометричними властивостями діляться на три види:лінійні, позамасштабні и площові. Крім умовних знаків, застосовуються підписи, які пояснюють вид або рід об’єктів, а також їх якісні і кількісні характеристики.
Лінійними картографічними умовними знаками відображаються об’єкти лінійного характеру: дороги, нафтопроводи, лінії електропередач та інші, довжина яких виражається в масштабі карти.
Позамасштабними картографічними умовними знаками відображають об’єкти, площі яких не виражаються в масштабах карти. Положення об’єкта на місцевості відповідає центру позначення симетричної форми та є сполученням кількох фігур.
Площовими картографічними умовними знаками заповняють площі об’єктів відповідно до масштабу карти. Площові знаки, які накреслені в межах контуру об’єктів (болота, лісові масиви, сади і т. ін.), не вказують його положення на місцевості. Додаткові характеристики об’єктів місцевості пояснюються підписами, а саме: назва об’єктів, їх призначення, якісні і кількісні характеристики. Підписи супроводжуються умовними знаками, наприклад, у разі характеристики лісу, напрямку течії води в річці, глибини болота. Пояснювальні підписи можуть бути повними і скороченими.
Топографічні карти мають кольорове оформлення, єдине для всіх масштабів. Колір відповідає дійсному забарвленню місцевих предметів в літній час року. Чорним кольором зображаються ґрунтові дороги, кордони, різні будови; синім – гідрографія, коричневим – рельєф и піщані поверхні (піщані ґрунти), зеленим – рослинність. Умовні знаки найважливіших об’єктів затушовуються оранжевим кольором.
Завдання для читання топографічних карт
Завдання 1
Виділити відповідним кольором елементи гідрографії й рослинного покриву. Знайти та перелічити позамасштабні умовні позначення на рис. 3.1.
|
Рис. 3.1. Знайти та виділити позамасштабні умовні знаки
Завдання 2
Виділити відповідним кольором елементи гідрографії і рослинного покриву. Знайти та перелічити позамасштабні умовні знаки на рис.3.2.
Рис. 3.2. Виділити елементи гідрографії та позамасштабні умовні знаки
|
Завдання 3
Виділити відповідним кольором елементи дорожньої мережі (рис. 3.3) та визначити їх характеристики.
Рис. 3.3. Відмітити елементи дорожньої мережі та дати їх характеристики
|
Завдання 4
Виділити відповідним кольором елементи гідрографії (рис.3.4) та визначити їх характеристики.
Рис. 3.4. Відмітити елементи гідрографії та визначити їх характеристики.
|
Завдання 5
Виділити відповідним кольором елементи грунтово-рослинного покриву та визначити їх характеристики (рис. 3.5).
Рис. 3.5. Відмітити відповідним кольором елементи грунтово-рослинного покриву та визначити їх характеристики
|
2.2. Виміри по карті
2.2.1. Виміри відстаней
При вимірюванні відстаней використовуються такі види масштабів: лінійний (а), чисельний (б), клиновий (в) поперечний (г) (рис. 3.6).
|
Рис. 3.6. До виміру відстаней
КАРТА У-34-37-В-в (СНОВ)
Завдання 1
Вправа 1
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника і лінійного масштабу від геодезичного пункту 214,3 (6507) до церкви (6510).
Вправа 2
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника і поперечного масштабу від окремо стоячого дерева (6507) до мосту (6706-В).
Вправа 3
Визначити відстань за допомогою курвіметра по дорозі від північної околиці населеного пункту ФЕДОРІВКА (6610) до південної околиці ІВАНІВКА (7210).
Вправа 4
Визначити, з якою точністю розраховані відстані (м) по карті У-34-37-В-в різними способами (у вправах 1, 2, 3).
Завдання 2
Вправа 1
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та лінійного масштабу від окремого двору ВИСЕЛОК (7910) до окремого двору в ЗАРЕЧЬЄ (7612).
Вправа 2
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та поперечного масштабу від труби цегляного заводу (7110-А) до відмітки 215,5 (7707).
Вправа 3
Визначити відстань за допомогою курвіметра по шосе від мосту (7313) до мосту (8109).
Вправа 4
Визначити, з якою точністю розраховані відстані (м) по карті У-34-37-В-в різними способами (у вправах 1, 2, 3).
Завдання 3
Вправа 1
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та лінійного масштабу від геодезичного пункту 214,3 (6507) до мосту (6611).
Вправа 2
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та поперечного масштабу від окремого дерева (6507-В) до відмітки зрізу води 186,9 (6606).
Вправа 3
Визначити відстань за допомогою курвіметра по річці від зрізу води 108,9 (7311) до зрізу води 108,1 (6814).
Вправа 4
Визначити різними способами (у вправах 1, 2, 3), з якою точністю розраховані відстані (м) по карті У-34-37-В-в.
Завдання 4
Вправа I
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та лінійного масштабу від окремого двору Виселок (7910) до перевалу (8007).
Вправа 2
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та поперечного масштабу від труби цегляного заводу (7110-А) до бензоколонки (7509).
Вправа 3
Визначити відстань за допомогою курвіметра по шосе: від мосту (6517) до мосту (7313).
Вправа 4
Визначити, з якою точністю розраховані відстані (м) по карті У-34-37-В-в різними способами (у вправах 1, 2, 3).
Завдання 5
Вправа 1
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та лінійного масштабу від відмітки 142,8 (7213) до відмітки 194,9 геодезичний пункт (7110).
Вправа 2
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та поперечного масштабу від окремого дерева (6708) до колодязя з вітряним двигуном (6412).
Вправа 3
Визначити відстань за допомогою курвіметра по залізничній дорозі від водозливної труби (6807) до казарми (7309).
Вправа 4
Визначити різними способами (у вправах 1, 2, 3), з якою точністю розраховані відстані (м) по карті У-34-37-В-в.
Завдання 6
Вправа 1
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та лінійного масштабу від окремого двору ВИСЕЛОК (7910) до окремого каменю (7913).
Вправа 2
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та поперечного масштабу від труби цегляного заводу (7110) до джерела з відміткою 34,0 (7214).
Вправа 3
Визначити відстань за допомогою курвіметра вздовж залізної дороги від мосту (8209) до мосту (7309).
Вправа 4
Визначити різними способами (у вправах 1, 2, 3), з якою точністю розраховані відстані (м) по карті У-34-37-В-в.
Завдання 7
Вправа 1
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та лінійного масштабу від відмітки 142,8 (7213) до перехрестя ґрунтових доріг з відміткою 209,3.
Вправа 2
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та поперечного масштабу від окремого дерева (6708) до відмітки зрізу води 114,9 (6907).
Вправа 3
Визначити відстань за допомогою курвіметра від броду населеного пункту ДУБАСОВО (6908) вздовж річки вверх за течією до мосту СІДОРОВО (6511).
Вправа 4
Визначити різними способами (у вправах 1, 2, 3), з якою точністю розраховані відстані (м) по карті У-34-37-В-в.
Завдання 8
Вправа 1
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та лінійного масштабу від електростанції (0413) до млина на воді (6511).
Вправа 2
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та поперечного масштабу від телевізійної вежі (6413) до будинку лісничого (6610).
Вправа 3
Визначити відстань за допомогою курвіметра по поліпшеній ґрунтовій дорозі від перехрестя (6820) до відмітки 226.1 (7715).
Вправа 4
Визначити різними способами (у вправах 1, 2, 3), з якою точністю розраховані відстані (м) по карті У-34-37-В-в.
Завдання 9
Вправа 1
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та лінійного масштабу від геодезичного пункту 214,3 (6507) до відмітки 219,2 (6407).
Вправа 2
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та поперечного масштабу від окремого дерева (6507-В) до геодезичногопункту 201,6 (649).
Вправа 3
Визначити відстань за допомогою курвіметра по ґрунтовій дорозі від південної околиці ІВАНКІВКИ до відмітки 209,3 (перехрестях ґрунтових доріг, 6911).
Вправа 4
Визначити різними способами (у вправах 1, 2, 3), з якою точністю визначені відстані (м) покартіУ-34-37-В-в.
Завдання 10
Вправа 1
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та лінійного масштабу від електростанції (6413) до криниціз вітряним двигуном (6619).
Вправа 2
Визначити відстань за допомогою циркуля-вимірника та поперечного масштабу від телевізійної вежі (6413) до церкви населеного пункту МИХАЙЛОВЕ (6819).
Вправа 3
Визначити відстань за допомогою курвіметра від мосту (8109) вверх по течії річки Тиха до пристані на річці Соть (7213).
Вправа 4
Визначити різними способами (у вправах 1, 2, 3), з якою точністю визначені відстані (м) покартіУ-34-37-В-в.
2.2.2. Азимути і дирекційні кути
Залежно від того, який напрямок прийнятий за початковий, розрізняють три види кутів, що визначають напрямок на об’єкти: дирекційний кут (ДК), істинний азимут (Аі), магнітний азимут (Ам) (рис. 3.7).
      
|
КАРТА У-34-37-В-в (СНОВ)
Завдання 1. Визначити за допомогою транспортира (в градусах) і хордокутоміра(в поділах кутоміра) дирекційний кут, азимут істинний азимут магнітний з точки стояння КСП, відмітка 193,6 (7111), на геодезичний пункт, відмітка 211,4(8007).
Завдання 2
Визначити за допомогою транспортира (в градусах) і хордокутоміра (в поділах кутоміра): дирекційний кут, азимут істинний, азимут магнітний з точки стояння КСП, відмітка 193,6 (7111), на геодезичний пункт, відмітка 233,5 (7415).
Завдання 3
Визначити за допомогою транспортира (в градусах) і хордокутоміра (в поділах кутоміра): дирекційний кут, азимут істинний, азимут магнітний
з точки стояння КСП, відмітка 231,6 (7115), на церкву (6819).
Завдання 4
Визначити за допомогою транспортира (в градусах) і хордокутоміра (в поділах кутоміра):
а) дирекційний кут;
б) азимут істинний;
в) азимут магнітний
з точки стояння КСП, відмітка 223,8 (7819), на окреме дерево (7915).
Завдання 5
Визначити за допомогою транспортира (в градусах) і хордокутоміра (в поділах кутоміра):
а) дирекційний кут;
б) азимут істинний;
в) азимут магнітний
з точки стояння КСП, відмітка 223,8 (7819), на церкву (7319).
Завдання 6
Визначити за допомогою транспортира (в градусах) і хордокутоміра (в поділах кутоміра):
а) дирекційний кут;
б) азимут істинний;
в) азимут магнітний
з точки стояння КСП, відмітка 231,6 (7115), на геодезичний пункт, відмітка 198,4 (7009).
Завдання 7
Визначити за допомогою транспортира (в градусах) і хордокутоміра (в поділах кутоміра):
а) дирекційний кут;
б) азимут істинний;
в) азимут магнітний
з точки стояння КСП, відмітка 236,4 (7913), на геодезичний пункт, відмітка 259,4 (8016).
Дата добавления: 2015-10-23; просмотров: 227 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Способи визначення точки стояння | | | Номенклатура та розграфлення карт |
