Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Номенклатура та розграфлення карт

Читайте также:
  1. Б. Структура, номенклатура и биосинтез простагландинов и тромбоксанов
  2. Как определить, какая номенклатура продуктов обеспечивает максимальную рентабельность?
  3. Номенклатура листов карт
  4. Номенклатура та ізомерія
  5. Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук

 

Поверхня Землі поділяється паралелями через 4° на ряди (пояси), а меридіанами – через 6° на колони. Сторони трапецій служать межами аркушів карти масштабу 1:1 000 000. Ряди (пояси) позначаються літерами латинського алфавіту: А, В, С, D, Е, F,G, Н, І, J, К, L, М, N, О, Р, Q, R, S, Т, U, V, починаючи від екватора до полюсів. Колони позначаються арабськими цифрами від 1 до 60, починаючи від меридіану 180° з заходу на схід. Номенклатура аркуша карти складається з літери ряду та номера колони. Кожна ділянка, що створена паралелями та меридіанами є картою масштабу 1: 1 000 000 (рис. 3.9).

Система поділу карти на окремі аркуші називається розграфленням, а система позначень (нумерації) аркушів – їх номенклатурою.

 

Приклад. Аркуш карти. Аркуш карти масштабу 1: 1 000 000 з містом Київ має номенкла­туру М–36 він розділяється на: 4 аркуші карти масштабу 1: 500 000 з номенклатурою (М–36–А; М–36–Б; М–36–В; М–36–Г); 36 аркушів карти масштабу 1: 200 000 з номенклатурою (М–36–I, М–36–XXXVI); 144 аркуші карти масштабу 1: 100 000 з номенклатурою (М–36–1, М–36–144).

Аркушу карти масштабу 1:100 000 містить 4 аркуші карти масштабу 1:50 000 з номенклатурою М–36–1–А; М–36–I–Б і т. ін.

Аркушу карти масштабу 1:50 000 відповідно містить 4 аркуші карти масштабу 1:25 000 з номенклатурою М–36–1–А–а; М–36–I–А–б тощо (рис. 3.10)

 

Рис. 3.9. Щодо поділу Земної поверхні паралелями та меридіанами

 

 

Рис. 12
А

 
Б
а

N–36–140–Б–б (1:25 000)
б

      в г
В

    Г
N–36–140–Б–Г (1:50 000)

       

Рис. 3.10. Визначення номенклатури карт різних масштабів

 

Типовий запис номенклатур

 

Масштаб карти Номенклатура Шифр
1:1 000 000 М–36 13–36
1:500 000 М–36–Б 13–36–2
1:200 000 М–36–ІХ 13–36–09
1:100 000 М–36–3 13–36–003
1:50 000 М–36–13–В 13–36–013–3
1:25 000 М–36–1–А–а 13–36–001–1–1

 

Завдання 1

а) Показати розграфлення карти масштабу 1:1 000 000 на аркуші масштабу 1:500 000 з позначенням аркушів на схемі.

б) Показати розміри мільйонного і п’ятисоттисячного аркушів карт по широті та довготі в тексті та на схемі (рис. 3.11).

в) Написати зразок номенклатури аркуша карти масштабу 1:500 000 по схемі.

N –36  
г) Показати номенклатуру сусіднього (північного) аркуша карти, визначити розмір даної склейки і її масштаб (рис. 3.12).


Завдання 2

а) Показати розграфлення карти масштабу 1:100 000 на аркуші масштабу 1:50 000 з позначкою аркушів на схемі.

б) Показати розміри двохсоттисячного аркуша карти по широті та довготі в тексті та на схемі (рис. 3.13).

в) Написати зразок номенклатури аркуша карти масштабу 1:200 000 по схемі.

г) Показати номенклатуру сусіднього аркушу (північного), визначити розмір даної склейки та її масштаб (рис. 3.14).

N –36-ХІ

 

 

       
 
Рис. 3.13  
 

 

 


Завдання 3

а) Показати розграфлення карти масштабу 1:1 000 000 на аркуші масштабу 1:100 000 з позначкою аркушів на схемі (рис. 3.15).

б) Показати розміри стотисячного аркуша карти по широті та довготі в тексті та на схемі.

в) Написати зразок номенклатури аркуша карти масштабу 1:100 000 по схемі.

N –36
г) Показати номенклатуру сусіднього аркуша, визначити розмір даної склейки і її масштаб (рис. 3.16).

 

 

                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       

 

Р-40-XIX

Рис. 3.15  
Рис. 3.16  


Завдання 4

а) Показати розграфлення карти масштабу 1:50 000 на аркуші масштабу 1:25 000 з позначкою аркушів на схемі (рис. 3.17).

б) Показати розміри аркуша карти 1:25 000 по широті та довготі в тексті та на схемі.

в) Написати зразок номенклатури аркуша карти по схемі.

г) Показати номенклатуру сусіднього (східного) аркуша, визначити розмір даної склейки та її масштаб (рис. 3.18).

 

       
   

 


2.4. Вивчення рельєфу місцевості по картах

 

 

Рельєф – це сукупність нерівностей земної поверхні, що складаютьсяз різноманітних елементарних форм різного порядку.

Розрізняютьвеликі, структурні форми рельєфу, що утворюютьповерхню порівняно великих географічних районів(гори, рівнини, нагір’я), і менш значні за розмірамиелементарні форми нерівностей, які становлять поверхнюцих об’єктів рельєфу.

Сполученняоднорідних форм, подібних за своїм виглядом, побудовою, величиною й закономірно повторюваних на певної території, утворять різні типи й різновиди рельєфу. За піднесенням над рівнем моря й ступенем розчленованостіземної поверхні розрізняють три основних типи рельєфу– гірський, горбкуватий, рівнинний.

Рельєф є найбільш наочним на рельєфних картах, але такі карти втрачають на точності вимірів і незручні в користуванні. Способами зображення рельєфу на картах є: розрахунково-перспективний, штриховий, гіпсометричний, горизонталями.

На топокартах масштабів 1:25 000–1:200 000 рельєф зображується горизон­талями, а на картах 1:500 000 та 1:1 000 000 – горизонталями у сполученні з відмивкою та гіпсометричним зафарбуванням.

Виразне й цільне сприйняття зображення місцевості по карті ґрунтується, насамперед, на вмінні вільно й осмислено читати на ній зображення рельєфу земної поверхні; усвідомити загальний характер (тип), структурні особливості рельєфу і його окремих об’єктів; визначати форми рельєфу – їх конфігурацію, відносні розміри й взаємне положення, а також абсолютні висоти й взаємні перевищення будь-яких точок місцевості.

 

 

КАРТА У-34-35-В-в (СНОВ)

 

Завдання 1

Визначити абсолютну висоту місцевості: сараю (6811-А), острову на р. Соть (6914), криниці (6909).

Завдання 2

Визначити взаємне перевищення: міст (7622) – скупчення каменів (8021), аеродром (7407) – озеро Щуче (7413).

Завдання 3

Визначити абсолютну висоту місцевості: гребельної дороги (7611), окремого дерева (7915), верхнього краю насипу (7321).

Завдання 4

Визначити взаємне перевищення: гребля (7110) – озеро (7211-Г), міст (6711-Б) – гребля (6911).

Завдання 5

Визначити абсолютну висоту місцевості: гаю (7611), окремого дерева (7307), мосту (6708).

Завдання 6

Визначити взаємне перевищення: пам’ятник (7516-А) – скотомогильник (7518), гребля (7916) – міст (7920).

Завдання 7

Визначити абсолютну висоту місцевості: ДЕДИЛІВ (7922), водяного млина (8218), саду ГОРКИ (7812).

Завдання 8

Визначити взаємне перевищення: окреме дерево (6406) – церква (6510), водонапірна башта (6413-В) – хата лісника (6412).

Завдання 9

Визначити абсолютну висоту місцевості: мосту (7112-Г), окремого куща (7211-Г), церкви (6413).

Завдання 10

Визначити взаємне перевищення: озеро (6907) – криниця (6513-В), гребля (6917) – гирло річки (7018).

 

Завдання 11

Визначити абсолютну висоту місцевості: висота безіменна (7316), котловина (6718), окремий камінь (8117).

Завдання 12

Визначити взаємне перевищення: дорога (6612) – окремий камінь (6612-В), артезіанська криниця (6614-В) – цвинтар (6811).

Завдання 13

Визначити абсолютну висоту місцевості: школи (73096), котловану (721218), сараю (6812-В).

Завдання 14

Визначити взаємне перевищення: верхня частина зсуву (7320) – верхня частина ОПИСУ (7321), озеро Малоє (8122) – курган (8017).

Завдання 15

Визначити взаємне перевищення: курган (6712-Г) – курган (6814-В), труба під дорогою (6410) – яма (6511-А).

Способи визначення стрімкості схилів.

Стрімкість схилу істотно впливає на умови прохідності і захисні властивості місцевості.

Стрімкість схилу можна визначити за формулою, шкалою закладень та окомірно.

Визначення стрімкості схилу за наближеною формулою:

де а – стрімкість схилу; h – висота перерізу; d – закладення (відстань між точками).

Для визначення стрімкості схилу за формулою необхідно знати величину висоти перерізу і визначити за картою величину закладення горизонталей. Наприклад, на карті масштабу 1:50 000 висота перерізу дорівнює 10 м, а закладення у місці визначення – 3 мм (1 мм 50 000 карти відповідає 50 м), отже, закладення дорівнює 150 м.

Звідси

.

 

Користуватися наближеною формулою можна, якщо стрімкість схилів не більше 20–25°, тому що за більшої стрімкості точність визначення знижується.

Визначення стрімкості схилу за шкалою закладення. Шкала закладення – графічне вираження оберненої пропорційної залежності між стрімкістю схилу і закладенням горизонталей. Така шкала надається на всіх картах масштабів 1:25 000 – 1:100 000 під нижньою рамкою карти праворуч від лінійного масштабу.

Для визначення стрімкості схилу за шкалою закладення необхідно відміряти циркулем, лінійкою або смужкою паперу відрізок між двома суміжними основними горизонталями, прикласти його до шкали і прочитати число градусів біля основи шкали.

Якщо горизонталі розташовані близько одна від одної, тоді зручніше користуватися правою частиною шкали, беручи при цьому на карті закладення між сусідніми потовщеними горизонталями.

Визначення стрімкості схилу окомірно зводиться до приблизного визначення величини закладення в міліметрах. Розрахунки показали, що за стандартною висотою перерізу для закладання в 1 см стрімкість схилу буде дорівнювати 1,2°. Із залежності від закладанням, висотою перерізу і стрімкістю схилу можна вивести таке правило: у скільки разів закладення менше (більше) 1 см, у стільки разів стрімкість схилу більша (менша) 1°. Звідси находимо, що закладенню в 1 мм відповідає стрімкість схилу 12°, закладенню в 2 мм – 6°, закладенню в 3 мм – 4°.

 

КАРТА У-34-35-В-в (СНОВ)

Завдання 1

Визначити стрімкість схилуза наближеною формулою:

а) від відмітки 205,0 (6606) до найближчої горизонталі по польовій дорозі;

б) на ділянці шосе з насипом між ВОЛКОВИ (6810) та Н. ВОЛКОВИ (6710).

Завдання 2

Визначити стрімкість схилуза шкалою закладення:

а) між суміжними стовщеними горизонталями по ґрунтовій дорозі, що спускається з гори Михалинська до лісу (6712);

б) на ділянці між сусідніми горизонталями від перехрестя поліпшеної ґрунтової дороги (6513) убік міста СНОВ.

Завдання 3

Визначити стрімкість схилуза наближеною формулою:

а) від відмітки 219.0 (7321) до зрізу води 136,1 (7221) вздовж річки;

б) від відмітки 173,1 (7821) до броду (7922) вздовж ґрунтової дороги.

Завдання 4

Визначити стрімкість схилу за шкалою закладення:

а) між стовщеними горизонталями вздовж просіки (7417);

б) між основними суцільними горизонталями вздовж дороги (7421).

Завдання 5

Визначити стрімкість схилуза наближеною формулою:

а) від відмітки 173,4 (7112) вздовж польової дороги до саду БИКОВО (7112);

б) від відмітки 198,4 (7009) по прямій лінії до куща (7008).

Завдання 6

Визначити стрімкість схилуза шкалою закладення:

а) від відмітки 180,0 (6711) вздовж польової дороги на південь до найближчої горизонталі;

б) від перехрестя доріг (69096) до криниці (6909) між двома суміжними стовщеними горизонталями.

Завдання 7

Визначити стрімкість схилу за наближеною формулою:

а) від відмітки 193,6 (перехрестя польових доріг) (7111) вздовж польової дороги до шосе (7212);

б) від відмітки 236,4 (7913) до зрізу води 138,7 (8012).

Завдання 8

Визначити стрімкість схилуза шкалою закладення:

а) між стовщеними горизонталями від відмітки 236,4 (7913) по перпендику­ляру до річки (7912);

б) між основними суцільними горизонталями вздовж промоїни (8111).

Завдання 9

Визначити стрімкість схилу за наближеною формулою:

а) від вигину польової дороги (7013) до горизонталі по польовій дорозі з відміткою 145;

б) від відмітки 170,0 (6712) вздовж дороги до броду ВОЛКОВО (6710).

Завдання 10

Визначити стрімкість схилу за наближеною формулою:

а) від пам’ятника (7516) до перехрестя поліпшеної ґрунтової дороги (7615);

б) від перехрестя ґрунтової дороги (7821) до броду (7922);

Завдання 11

Визначити стрімкість схилуза шкалою закладення:

а) між стовщеними горизонталями від відмітки 258,3 (7318) вздовж лісної дороги на північний захід;

б) між основними суцільними горизонталями вздовж поліпшеної ґрунтової дороги (6621).

Завдання 12

Визначити стрімкість схилуза шкалою закладення:

а) між основними суцільними горизонталями вздовж польової дороги від відмітки 173,4 (6813) до відмітки 156,9 (6813);

б) між стовщеними горизонталями від перехрестя польової і ґрунтової доріг (6812) вздовж ґрунтової дороги на південь.

Завдання 13

Визначити стрімкість схилуза шкалою закладення:

а) між основними суцільними горизонталями від геодезичного пункту з відміткою 198,4 (7009) на захід до річки Андога;

б) між стовщеними горизонталями вздовж дороги (7318) на північний схід.

 

Порядок визначення кута укриття. Кут укриття (рис. 3.19) розраховуєтьсяза формулою

де α – кут укриття РЛС; Н ПС – висота приладу спостереження; H РЛС – висота РЛС (об’єкта); Нd висота цілі; d – відстань між об’єктом укриття та РЛС.

Приклад. Н ПС = 193,5 м; H РЛС = 170 м; Нd = 5 м; d = 1000 м. Тоді,

 

 

 

 

 


КАРТА У-34-35-В-в (СНОВ)

Завдання 1

КСП розташований в 250 м на північ від відмітки 209,3 (6911). Висо­та приладу спостереження – 5 м. Визначити кут укриття:

у напрямку ліс північний (6813);

у напрямку гора Дубровіна з відмітки 216,4 (6910).

Завдання 2

КСП розташований біля відмітки 209,7 (7010). Висота приладу спостере­ження – 5 м. Визначити кути закриття:

у напрямку гора Дубровіна (6910);

у напрямку населений пункт Дубровка (7010).

Завдання 3

КСП розташований в 200 м на південь від геодезичного пункту 197,1 (6508). Висота приладу спостереження – 5 м. Визначити кути закриття:

у напрямку відмітка 211,0 (6409);

у напрямку відмітка 215,3 (6408).

Завдання 4

КСП розташований в 25 м на схід від геодезичного пункту з відміткою 1984 (7009).Висотаприладу спостереження 5 м. Визначити кути закриття:

у напрямку населений пункт ДУБРОВКА (7010);

у напрямку гора Дубровіна з відмітки 216,4 (6910).

Завдання 5

КСП розташований в 500 м на південь від геодезичного пункту з відмітки 197,1 (6508). Висота приладу спостереження – 5 м. Визначити кути закриття:

у напрямку відмітки 219,2 (6407);

у напрямку ліс (6406) (окреме дерево, що стоїть 6507).

Завдання 6

КСП розташований на висоті 111,3 гори Кар’єрна (6713). Висота приладу спостереження – 5 м. Визначити кути закриття:

у напрямку гора Міхалінськая з відмітки 212,8 (6812);

у напрямку гора Велика Міхалінська з відмітки 213,8 (6812).

Завдання 7

КСП розташований на висоті 171,3 гори Кар’єрна (6713). Висота приладу спостереження – 5 м. Визначити кути закриття:

у напрямку населений пункт КАМЕНОГОРСЬК (6714);

у напрямку ліс з відмітки 177,5 (6713).

Завдання 8

КСП розташований в 50 м на південь від відмітки 193,6. Висота приладу спостереження – 5 м. Визначити кути закриття:

у напрямку населений пункт ДУБРОВКА (7010);

у напрямку цегляний завод (орієнтир – споруда баштового типа) (7110).

2.5. Системи координат, які використовуються

у військовій топографії та військовій справі

 

Системи координат є сукупністю лінії і плоскості, орієнтованих певним чином в просторі, щодо яких визначають положення точок (об’єктів, цілей). Лінії, прийняті за початкові, служать осями координат, а плоскість – координатною плоскістю. Кутові і лінійні величини, якими визначається в тій або інший системі координат положення точок на лінії, поверхні або в просторі, називаються координатами. У науці, техніці, архітектурі, воєнній справі використовуються різні системи координат, які найкращим чином відповідають вимогам визначення положення об’єктів.

Положення точок на земній поверхні визначають в географічних, плоских прямокутних, полярних і біполярних системах координат. Просторове положення точок в кожній системі координат додатково визначається висотою цих точок над рівневою поверхнею, яка прийнята за початкову.

Вказані системи координат широко застосовуються у військовій топографії та військовій справі. Вони дозволяють достатньо просто і однозначно визначати з потрібною точністю положення точок на земній поверхні за результатами замірів, виконаних безпосередньо на місцевості або на карті.

Визначення географічних і плоских прямокутних координат показано на рис. 3.20, 3.21, 3. 22.

 

 


Широта точки – кут між площиною екватора і нормаллю, тобто лінією, що проходить через дану точку під кутом 90° до поверхні земно­го еліпсоїда.

Довгота точки – двогранний кут, утворений площиною Гринвіцького (початкового) меридіану і площиною меридіана даної точки. Може бути східною чи західною від 0° до 180°.

Система плоских прямокутних координат. Під час розгортання зон у площину проекція Гауса створює в кожній зоні систему прямокутних координат, де вісь X – осьовий меридіан зони, а вісь Y – лінія екватора.

За вісь X прийнята вертикальна лінія, за вісь Y – горизонтальна, тому що в топографії і геодезії орієнтування проводиться по півночі з відліком кутів за годинниковою стрілкою.

Координати зони мають порядкові номери від 1 до 60, які зростають із заходу на схід. Західний меридіан першої зони збігається з меридіаном Гринвіча.

Система плоских прямокутних координат будь-якої зони пов’язана і з системою географічних координат точок на поверхні Землі.

 

 

 


КАРТА У-34-35-В-в (СНОВ)

 

Завдання 1

Визначити повні прямокутні координати відмітки 209,7 (7010).

Завдання 2

Визначити географічні координати хати лісничого (7113).

Завдання 3

Визначити повні прямокутні координати окремого дерева (6406).

Завдання 4

Визначити географічні координати школи (7309).

Завдання 5

Визначити повні прямокутні координати церкви (6809).

Завдання 6

Визначити географічні координати порома (6709).

Завдання 7

Визначити повні прямокутні координати змішаного гаю (6513).

Завдання 8

Визначити географічні координати цегляного заводу (7110).

Завдання 9

Визначити повні прямокутні координати відмітки 135,5 (6808).

Завдання 10

Визначити географічні координати цегляного заводу (7110).

Завдання 11

Визначити повні прямокутні координати кам­іння (6812-Б).

Завдання 12

Визначити географічні координати електростанції (6413).

Завдання 13

Визначити повні прямокутні координати моста (6712).

Завдання 14

Визначити географічні координати гори Андогська (6611).

Завдання 15

Визначити повні прямокутні координати колодязя (6514).

Завдання 16

Визначити географічні координати окремого дерева (7010).

Завдання 17

Нанести на карту епіцентрвибуху ракети за відомими полярними координатами. Визначити повні прямокутнікоординати і дати назву об’єкта поразки. Вибух виявлено з відмітки237,3 (7015) під азиму­том істинним = 32–67, на дальності 5930 м.

Завдання 18

Нанести на карту район висадки тактичного повітряного десанту, дати назву орієнтиру і визначити повні прямокутні координати.

Висадження десанту виявлено з КСП-1висота 211,5 (7513) під азимутом магнітним = 39-77. З КСП-2 (перехрестя польових доріг), відмітка 193,6 (7111), під азимутом магнітним = 57-69.

Завдання 19

Нанести на карту за відомими полярними координатами, визначити повні прямокутні координати і дати найменування об’єкта, якщо = 45-37, Д = 5780 м. КСП – геодезичний пункт з відмітки 233,5 (7415).

Завдання 20

Вказати об’єкт, який розташований під істинними азимутами: = 35-51 з відмітки 231,6 (7115); =16-63 з геодезичного пункту з відмітки 198,4 (7009). Визначити повні прямокутні координати.

Завдання 21

Визначити об’єкт, який розташований під магнітним азимутом = 56-47 на дальності 2550 м, з геодезичного пункту з відмітки 249,9 (7118).

Визначити географічні координати.

Завдання 22

По відомим біполярним координатам нанести ціль – джерело активних радіозавад на карту і визначити повні прямокутні координати.

Ціль виявлена з точки геодезичний пункт, відмітка 211,4 (8007), від азимута істинного =17-36. З КСП, відмітка 215,3 (8214), від азимута істинного = 34-41.

Завдання 23

Вказати об’єкт, який розташований під магнітним азимутом = 28-92 на дальності 3190 м, с точки – геодезичний пункт з відмітки 259,4 (8016).

Визначити географічні координати.

Завдання 24

Вказати об’єкт, який розташований під магнітним азимутом = 2-38 з відмітки 223,7 (7017) і азимутом істинним = 46-78 з відмітки 219,9 (7321).

Визначити повні прямокутні координати.

 

2.6. Умовні знаки

 

Умовні знаки, які застосовуються на топографічних картах, являють собою єдину систему, що складається з умовних знаків, колірного їх оформлення (розцвічення), пояснювальних підписів і цифрових позначень.

Умовні знаки за призначенням й геометричним властивостям підрозділяють на три види: лінійні, позамасштабні й площові. Крім умовних знаків на картах застосовуються підписи, які поясняють вид або рід зображуваних на карті об’єктів, а також їх кількісні і якісні характеристики.

Лінійними картографічними умовними знаками зображують об’єкти лінійного характеру, довжина яких виражається в масштабі карти, дороги, нафтопроводи, лінії електропередачі й ін.

Позамасштабними картографічними умовними знаками зображують об’єкти, площі яких не виражаються в масштабі карти. Положенню об’єкта на місцевості відповідає центр знака симетричної форми, середина підстави знака із широкою підставою, вершина кута знака з підставою у вигляді прямого кута, центр нижньої фігури знака, являє собою сполучення декількох фігур.

Площовими картографічними умовними знаками заповнюють площі об'єктів, що виражаються в масштабі карти. Площові знаки, накреслені усередині контуру об’єкта (болота, лісового масиву, саду й т.п.), не вказують його положення на місцевості.

Пояснювальні підписи дають додаткові характеристики об'єктів місцевості: власні назви об’єктів, їх призначення, кількісні і якісні характеристики. Підписи в деяких випадках супроводжуються умовними значками, наприклад у разі характеристики лісу, позначення напрямку бігу води в ріці, глибини болота. Пояснювальні підписи можуть бути повними й скороченими.

Топографічні карти мають колірне оформлення, єдине для всіх масштабів. Кольори деякою мірою відповідають дійсному фарбуванню місцевих предметів у літню пору року.

Чорними кольорами зображують ґрунтові дороги, границі, різні будови, спорудження й т.п., синім – гідрографію, коричневим – рельєф і піщані поверхні (піщані ґрунти), зеленим – рослинність. Умовні знаки найбільш важливих об’єктів (міст, автомобільних доріг з покриттям й т.п.) затушовують яскраво-жовтими кольорами.

Через різноманіття завдань послідовність її читання може бути різною. Однак у всіх випадках повинні дотримуватися таких загальних правил:

1. Виборче відношення до змісту карти: читати не всі підряд, а лише те, що має відношення до вирішуваного завдання.

2. Сукупне читання умовних знаків: розглядати їх не ізольовано, а у взаємному зв’язку з відбиттям рельєфу й інших елементів місцевості, визначаючи тим самим їх вплив на виконання завдання.

3. Запам’ятовування прочитаного: читання карти повинне супроводжу­ватися осмисленим запам’ятовуванням місцевості й об’єктівПід час організації й ведення бою кожен офіцер наносить на карту тактичну обстановку, тобто за допомогою умовних тактичних знаків зображує на карті елементи бойового порядку свого підрозділу, сусідів, дані про супротивника й поставлені бойові завдання. Правильне й повне нанесення тактичної обстановки на карту дозволяє швидко і якісно усвідомити поставлене бойове завдання, оцінити обстановку, прийняти рішення, поставити бойові завдання підлеглим, і вчасно нанести на карту всі зміни, що відбуваються, для успішного виконання поставлених завдань.

2.7. Умовні позначення топографічних карт

1. Міста та селища
Умовне позначення Умовне позначення
Місто на карті масштабу 1:25 000   Невеликі міста з населенням менше 50 000 мешканців на карті масштабу 1:100 000 та 1:200 000
Великі міста з населенням 50 000 мешканців і більше на карті масштабів 1:50 000,1:100 000, 1:200 000 Селище міського типу на картах масштабів 1:25 000 та 1:50 000
Невеликі міста з населення менше 50 000 мешканців на карті масштабу 1:50 000 Селище міського типу на картах масштабів 1:100 000 та 1:200 000
Селища дачного типу та індивідуальної забудови Селища з безсистемною забудовою
Селища розосередженого типу (відповідних масштабів) Зображення населених пунктів на карті масштабу 1:200 000: а – з населенням 50 000 мешканців та більше; б – з населенням менше 50 000 мешканців; в – селища сільського типу

 

 

 

 


7. Кордони та межі, геодезичні пункти, населені пункти, будівлі

2.8. Нормативи по читанню топографічних умовних знаків

Умови (порядок) виконання нормативів Категорія тих, хто навчається Оцінка по часу
Прочитати 10 вказаних на карті місцевих предметів та форм рельєфу; додатково для офіцерів дати характеристику об’єкта (місцевих предметів), які визна­чають їх тактичні якості відмінно добре задовільно
2 хв. 30 с. 2 хв. 40 с. 3 хв.
За умови, якщо із 10 умовних позначень будуть названі правильно
Солдати (сержанти)   Офіцери            

Примітка. Норматив виконується письмово по варіантах, надається повна характеристика кожного об’єкта (місцевого предмета) по їх умовних знаках.

Час на виконання нормативу починається від отримання завдання (карти) до доповіді про місцеві предмети та форми рельєфу.

2.9. Індивідуальні завдання з читання топографічних знаків

 

Індивідуальні завдання з читання топографічних знаківпроводяться за варіантами. Приклад варіанта наведений нижче.

Варіант


Дата добавления: 2015-10-23; просмотров: 517 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Рекогносцировка району оборони (опорного пункту)| Тема 11. Правовое регулирование обеспечения качества продукции, работ, услуг

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.062 сек.)