Тіт Лівій,кн.2,гл.23,24,27-33.

Загрожувала війна з вольськами,а у самої держави мали місце розколи,саме плебеї переймалися ненавистю до патриціїв.Головним чином із-за тих, хто попадав в боргову кабалу.Незадоволені між собою плебеї говорили,що,борючись за межами батьківщини за захист свободи і влади,дома вони знаходяться в полоні і пригніченні у співгромадян,що свобода плебеїв піддіна більшій безпеці на час війни,ніж на час миру,і серед ворогів,ніж серед співгромадян.Цю ненавість,яка готова прорватися сама по собі,розпалило бідуюче становище одної відомої людини,Він в похилому віці кинувся на форум з ознаками всіх свох бід.Його одяг був вкритий болотом,кого тіло мало дуже неприємний вигляд і ссохлося від втоми і блідості;більш того,відросла борода і волосся надавали його обличчю дикий вигляд.Однак,незважаючи на таке неподобство,його можливо було пізнати:говорили,що він був центуріоном:згадували із співчуттям і про інші його військові подвиги:сам він наказував рубці на груді, які свідчили про його відважні дії в деяких боях.На запитання юрби,які оточили його на зразок народних зборів,звідки такий зовнішній вигляд,таке неподобство,він відповів,що служачи на Сабінській війні,він заборгував,так як внаслідок спустошення поля не тільки був позбавлений врожаю,але й хутора,який згорів,все було розграблене,худоба вкрадена;як раз в цей скрутний для нього час на нього наклали військову подать.Борг,який позбавив його батьківської і дідівської землі,потім решти майна,і в кінці кінців,як чахотка добрався до тіла;кредитор не тільки взяв його в рабство,але і посадив в комору із застінком.Потім він показав спину на якій віднілися сліди свіжих побитть.Бачучи і слухаючи це народ здіймав великий шум.Шум не обмежувався форумом,але розносився на все місто.Боржники в кайданах і без них зі всіх сторін бігли на вулицю,вмолюючи Квиритів про захист.

Всюди знаходяться такі люди,які з охотою приєднуються до повсталих; з багатьох сторін багаточисленні натовпи по всім дорогам з криком біжуть на форум.Ті з сенаторів,хто був випадково на форумі з великою небезпекою для себе попали в цей натовп,і цей натовп дав би волю рукам,якби не консули Публій Сервілій І Аппій Клавдій не втрутилися в повстання.Але юрба,яка звернулася до них,стала показувати свої кайдани та інше неподобство.Вона говорила: це нагорода за її службу.Кожний з наріканням вказував на свої подвиги в різних боях.Швидше з погрозою,ніж покірно, плебеї вимагали скликання сенату і окружили курію,бажаючи самим зібратися і керувати рішеннями загальних зборів.Консули зібрали лише небагатьох сенаторів,інші боялися показатись не тільки в курії,але навіть і на форумі,і через небагаточисленність сенат не міг зібратися на нараду.Тоді юрба вирішує,що над нею знущаються і навмисне затягують справу,що відсутні сенатори чинять так не випадково,не через побоювання,а через бажання загальмувати справу відсутні також консули і,неодмінно,нещастя народу служить тільки предметом кепкування.Справа була дуже близька до того,що навіть велич консулів не могла посприяти розлюченій юрбі,коли,накінець,збираються сенатори,що запізнились,вони не знали,що ж більш ризиковане – помідляти або йти.

Дата добавления: 2015-10-29