Постійний резистор. Типи. Конструкція. Потужність

Резистор – це елемент РЕА, призначений для перерозподілу і регулювання електричної енергії між елементами схеми. Електричн енергія перетворюється в ньому в теплову та розсіюється. Розрізняють 1) Постійного опору з фіксованим значенням опору(загального застосування, точні, прецизійні, ВЧ)

2) Змінного опору із змінним значенням опору(підстроєчні, регулювальні)

3) Нелінійні – опір залежить від дії зовнішніх факторів, а саме: величини струму що проходить чи напруги(варистори), температури(терморезистори), світла (фоторезистори).

Також поділяють на проволочні та не проволочні(плівкові та об’ємні). Основне застосування мають не проволочені, у яких резистивні власт створюються за допомогою плівок чи обємних композицій, вони хар-ся меншою власною ємністю та інд, що дозволяє використовувати їх в широкому діапазоні частот. Конструкція В плівкових резистивний елемент наносять на діелектричну основу у вигл суцільної чи спіралеподібної плівки. В обємних замість основи – композиційний елемент, у проволочних резист елемент утворює спіраль із проволки.

Потужність розсіювання вказує допустиме електричне навантаження протягом деякого часу при заданій стабільності. Визначається розмірами резистора, конструкцією та свойствами резистивного елементу.

Максимальна напруга, яку можна прикласти протягом тривалого часу до резистора

Температурна стабільність ТКО характеризує відносну зміну опору під дією температури

ТКО може бути як

>0 так і <0(тонкоплівні резистори)

Коеф старіння характеризує стабільність резисторів у часі

Робота резисторів у діапазоні частот

Частотні властивості визначаються номінальним опором і розподіленими індуктивністю та ємністю. Опір резистора незалежить від частоти при τ_L=τ_C

Проволочні резистори через значну власну індуктивність у ВЧ ланках не використовуються. Обємні у зв'язку з великими втратами на ВЧ також майже не вик.

Дата добавления: 2015-10-29