Дюпре Жюль. Дамба. 1855—60. Музей дОрсе, Париж.

Жюль Дюпре

Пейзажі Дюпре — це справжній гімн природі, її животворній силі. Його захоплює могутність дубів-велетнів, що підпирають своїми кронами небо, він створює справжній «портрет» дерева, любовно передає об’єм і форми стовбура, химерні звиви гілок («Великий дуб», 1844—55, Лувр, Париж). Фактура його полотен настільки пастозна, що перетворюється в якусь подібність рельєфу («Осінній пейзаж »). Образ природи у Дюпре сповнений підчас драматизму і романтики («Ставок з дубами).

Дюпре Жюль. Осінній пейзаж. 1840—50. Ермітаж, Санкт-Петербург.

Дюпре Жюль. Ставок з дубами. 1850—55. Музей дОрсе, Париж.

Дюпре Жюль. Ферма. 1830—35. Художній інститут, Чикаго.

Дюпре Жюль. Пейзаж с коровами

Дюпре Жюль. Сільський пейзаж.

Дюпре Жюль. Вид на Пантеон у Парижі. A View of The Pantheon and the Church of Saint-Etienne Du Mont Paris

Дюпре Жюль. Хутір. 1850.

Ж.Дюпре. Лісовий пейзаж.

Пейзажі Жюля Допре відрізняються реалізмом і виразністю. Він ще відомий як надзвичайно талановитий натураліст і співець селянського життя. Допре зображував важке життя французьких селян, а сільських жінок зображував у героїчному стилі. Картини Дюпре про життя французького села відрізняються унікальною живістю і свіжістю.

Дюпре Жюль. Селянка з вівцями. Палац Почесного легіону, Каліфорнія.

Жюль Дюпре. Сінокіс.

Ж.Дюпре. Молочниця з коровами в сонячний день.

Дюпре Жюль. Дамба. 1855—60. Музей дОрсе, Париж.

Дюпре. Лісовий пейзаж.

Диаза де ла Пеньи «Лес в Фонтенбло» (1874, Музей в Реймсе).

Ще один представник кола барбізонців – іспанець за походженням Діаз делла Пенья (1807-1876) в своїх пейзажах надзвичайно тонко передавав сонячне освітлення, промені сонця, що пронизують листя і губляться в траві.

Виржиль Нарсис Діас де ла Пенья (1808-1876). Осінь в Фонтенбло. М узей образотворчих мистецтв ім.. О.С. Пушкіна, Москва.

Виржиль Нарсис Діас де ла Пенья (1808-1876). Наближення грози. М узей образотворчих мистецтв ім.. О.С. Пушкіна, Москва.

Виржиль Нарсис Діас де ла Пенья (1808-1876). Лісова дорога. М узей образотворчих мистецтв ім.. О.С. Пушкіна, Москва.

Виржиль Нарсис Діас де ла Пенья (1808-1876). Пейзаж. 1864. Ермітаж, Санкт-Петербург.

Виржиль Нарсис Діас де ла Пенья (1808-1876). Діти в саду. Ермітаж, Санкт-Петербург

Наступний майстер – Констатен Тройон (1810-1865) в свої зображення природи полюбляв вводити мотив тварин, поєднуючи таким чином пейзажний та анімалістичний жанри (“ По дорозі на базар”, 1859).

К.Тройон. По дорозі на базар. 1859.

К.Тройон. Стежка в лісі. Road in a Wood

К.Тройон. Наближення грози. (Біля водопою). 1851.

Тройон в "Наближенні грози» з дивовижною спостережливістю передав освітлення, що слабне при переміні погоди. Тварини зображені досить уважно з майстерністю анімаліста.

ТРОЙОН (ТРУАЙОН), КОНСТАН (Troyon, Constant) (1810–1865), французский художник, мастер пейзажа, близкого к барбизонской школе.Родился в Севре 28 августа 1810. Обучался у Д.-Д.Риокре, художника по фарфору и основателя Национального музея керамики в Париже. В юности расписывал фарфор на Севрской фабрике. Занявшись в свободное время пейзажем, дебютировал как пейзажист в Салоне 1833. Был дружен с барбизонцами (Т.Руссо, Ж.Дюпре и др.), однако в целом шел достаточно независимым от них путем. В 1847 совершил поездку в Голландию и Бельгию.Ранние работы Тройона откровенно ретроспективны и подражают искусству барокко (Пейзаж с Товием и ангелом, 1841, Музей Вальраф-Рихарц-Людвиг, Кёльн). Важнейшей основой и его зрелого стиля была, в первую очередь, нидерландская живопись 17 в. (в первую очередь картины Я.ван Рёйсдала, П.Поттера и А.Кейпа). Он часто писал сцены с животными, уделяя особое внимание эффектам освещения, динамично меняющимся в зависимости от состояния неба (Приближение грозы, 1851, Государственный музей изобразительных искусств имени А.С.Пушкина, Москва; Возвращение стада, 1856, Музей изящных искусств, Реймс; Отправление на рынок, 1859, Эрмитаж, Санкт-Петербург). Именно эта светопись и стала наиболее новаторским элементом картин Тройона, в особенности в поздних «предимпрессионистических» этюдах, написанных на берегах Нормандии.Одним из почитателей художественного таланта К.Труайона был император Наполеон III.Лучшие свои работы художник создал между 1850 и 1864 годах.. Всю жизнь оставался холостяком. Мать художника после его смерти учредила премию Труайона при парижской Школе изящных искусств за лучшие живописные анималистические работы. Среди учеников К.Труайона можно назвать таких художников-анималистов, как Эмиль ван Марке, Антон Брайт, Кристиан Мали.От картин мастера веет покоем и миром. Реалистически воссоздавая труды и дни сельской Франции, художник открывает поэзию в самых обыденных мотивах. С любовью и вдохновением он передает жизнь деревни, подчиненную естественному ритму смен времен года, чередованию сельских работ.Умер Тройон в состоянии душевного растройства в Париже 20 марта 1865.

Сценка з вівцями.

Пастушок.

Two Sheep

К.Тройон. Собаки,що біжать. 1853.

Дата добавления: 2015-10-26