Читайте также:
|
|
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ ПІДРОЗІДЛІВ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ
Кафедра адміністративної діяльності ОВС та економічної безпеки
АДМІНІСТРАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОВС
Лекція до теми
«ПРЕДМЕТ ТА СИСТЕМА КУРСУ «АДМІНІСТРАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОВС». ФОРМИ ТА МЕТОДИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОВС»
напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»
6.030402 «Правоохоронна діяльність»
факультет підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції
факультет підготовки фахівців для підрозділів транспортної міліції
факультет підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки
факультет підготовки фахівців для підрозділів слідства
Одеса – 2014
Лекція до теми «Предмет та система курсу «Адміністративна діяльність ОВС». Форми та методи адміністративної діяльності ОВС» для курсантів денної форми навчання за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство», 6.030402 «Правоохоронна діяльність».
«___» ________ 201_ року - ____ с.
Розробник:начальник кафедри адміністративної діяльності ОВС та економічної безпеки, к.ю.н., доцент підполковник міліції Шелехов А.О.
доцент кафедри адміністративної діяльності ОВС та економічної безпеки, к.ю.н., капітан міліції Кубаєнко А.В.
доцент кафедри адміністративної діяльності ОВС та економічної безпеки, к.ю.н., підполковник міліції Корнієнко М.В.
Обговорено та схвалено на засіданні кафедри адміністративної діяльності ОВС та економічної безпеки
Протокол від «__» _____________ 201_ року № __
Обговорено та схвалено навчально-методичною радою Одеського державного університету внутрішніх справ.
Протокол від «__» _____________ 201_ року № __
План лекції
ВСТУП
1. Поняття адміністративної діяльності ОВС, предмет та система навчальної дисципліни.
2. Форми та напрями адміністративної діяльності ОВС.
3. Методи адміністративної діяльності ОВС.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Мета лекції: ознайомити курсантів з теоретичними основами та категоріальним апаратом навчальної дисципліни «Адміністративна діяльність ОВС», її об’єктом, предметом, методами.
Основні поняття: адміністративна діяльність ОВС, напрями адміністративної діяльності ОВС, форми адміністративної діяльності ОВС, методи адміністративної діяльності ОВС.
Рекомендована література:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року // Відомості Верховної Ради України. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
3. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: підручник / Ю. І. Римаренко, Є. М. Моісеєв, В. І. Олефір, Г. Б. Кузьміних, Ю. Аверін, В. Авер'янов. - К.: КНТ, 2008. - 815 c.
4. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ України. Особлива частина: підручник / В. В. Коваленко, Ю. І. Римаренко, В. І. Олефір, С. Ф. Константінов, Г. Б. Кузьміних; Нац. акад. внутр. справ. - Т.: Терно-граф, 2011. - 672 c.
5. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ України. Спеціальна частина: підруч. для ВНЗ / В. В. Коваленко, Ю. І. Римаренко, В. І. Олефір, С. Ф. Константінов, Г. Б. Кузьміних; ред.: В. В. Коваленко, Ю. І. Римаренко, В. І. Олефір; Нац. акад. внутр. справ. - Т.: Терно-граф, 2011. - 528 c.
6. Адміністративна діяльність: навч. посіб. / М. В. Ковалів, З. Р. Кісіль, Д. П. Калаянов, Н. П. Тиндик, О. Б. Чорномаз; Львів. держ. ун-т внутр. справ. - К.: Прав. єдність, 2009. - 432 c.
7. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: навч. посіб. / В. Д. Сущенко, В. І. Олефір, С. Ф. Константінов, С. Г. Братель, Ф. В. Бортняк, В. І. Варивода; Київ. нац. ун-т внутр. справ. - К., 2008. - 263 c.
8. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: навч. посіб. / В. І. Олефір, С. Ф. Константінов, М. В. Лошицький, М. М. Алексійчук, В. М. Білик, С. Г. Братель, Ф. В. Бортняк, В. І. Варивода, Я. М. Квітка, Т. Г. Корж-Ісаєва; ред.: Є. М. Моісеєв; Київ. нац. ун-т внутр. справ. - 2-ге вид., доопрац. - К.: Інтерсервіс, 2010. - 428 c.
9. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: підручник / В. Я. Настюк, Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, Н. П. Коваленко, І. М. Компанієць; ред.: В. Я. Настюк; Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого". - Х.: Право, 2013. - 471 c.
10. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. загальна частина: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О. М. Бандурка, С. М. Гусаров, Г. О. Пономаренко, А. Т. Комзюк, О. П. Рябченко, Х. П. Ярмакі, С. Ф. Денисюк, О. К. Безсмертний, І. О. Панов, М. О. Тучак; ред.: О. П. Рябченко; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х.: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. - 255 c.
11. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: особлива частина: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Т. П. Мінка, О. М. Обушенко, Д. Г. Заброда, Д. В. Голобородько, В. П. Кононець; ред.: С. М. Алфьоров; Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. - Х.: Право, 2013. - 310 c.
Теми реферативних повідомлень:
1. Система та структура ОВС.
2. Міліція України – перспективи розвитку.
3. Переконання в адміністративній діяльності.
4. Заходи адміністративного примусу.
5. Адміністративно-попереджувальні заходи.
6. Заходи адміністративного припинення.
7. Акти управління та їх класифікація: за сферою застосування; за юридичними ознаками; за формою видання; за назвою.
ВСТУП
Соціально-економічний і науково-технічний розвиток України на сучасному етапі пов'язаний з вирішенням проблем будівництва державності та зміцнення правопорядку, інтелектуалізації суспільства. Сучасна законодавча діяльність Верховної Ради України носить досить бурхливий характер. Усі закони, а насамперед ті, що обмежують права людини, сковують її поведінку, потребують глибокого соціологічного й юридичного аналізу. Окремі закони іноді нагадують службові інструкції, котрі були б доцільніші, якби видавалися відомствами як службові інструкції, а не як закони.
Сьогодні в Україні здійснюються значні зміни у різних сферах життя. Змінюється і розвивається система нормативних актів, система оподаткування, банківська система, змінюються топоніми, відновлюються історичні назви і пам'ятники, свідомість людей по-іншому сприймає такі поняття, як «приватизація», «конкуренція», «бізнес», «опозиція» і «демократія», «парламент» і «плюралізм», «підприємництво» і «фермерство» тощо, реально гарантується право дотримуватись різних політичних і релігійних поглядів. Однак водночас держава повинна забезпечувати громадський порядок і законність, без чого неможливі жодні прогресивні зміни. Забезпечення правопорядку має здійснюватись перш за все через підвищення рівня культури поведінки, забезпеченням пристойних соціальних і матеріальних умов життя, правового виховання громадян, а коли цього недостатньо, то і силою адміністративного примусу. Якщо враховувати Біблійне «спочатку було слово», то бажано, щоб адміністративна діяльність теж розпочиналась словом - словом попередження, переконання, роз'яснення правопорушнику необхідності додержання такої поведінки, яка б відповідала букві закону.
«Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» – навчальна дисципліна, мета якої – набуття курсантами знань про особливості державно-владної діяльності органів внутрішніх справ (ОВС) щодо організації та практичного здійснення покладених на них завдань із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів, охорони громадського порядку, попередження й припинення правопорушень. Від ефективності адміністративної діяльності ОВС суттєво залежить стан правопорядку в країні, у зв’язку з чим особливого значення набуває оволодіння курсантами цією дисципліною.
Здійснення адміністративної діяльності передбачає обсяг знань про зміст функцій цього виду діяльності, її засоби та форми, а також про призначення та завдання служб міліції, які здійснюють адміністративну діяльність, їх систему та структуру, порядок виконання працівниками цих служб своїх функціональних обов‘язків, застосування ними заходів адміністративно-правового впливу.
Поняття адміністративної діяльності ОВС, предмет та система навчальної дисципліни.
Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ – це врегульована нормами адміністративного права їх виконавчо-владна діяльність, спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, прав і інтересів юридичних осіб, громадського порядку, громадської безпеки та боротьбу з правопорушеннями.
В адміністративній діяльності органів внутрішніх справ розрізняється два тісно пов'язаних між собою види.
- внутрішня (внутрішньосистемна) адміністративна діяльність;
- зовнішня (зовнішньосистемна) адміністративна діяльність.
Внутрішньосистемна адміністративна діяльність спрямована на забезпечення чіткого функціонування усіх підрозділів і служб, організованої роботи співробітників органів внутрішніх справ, а також ефективне використання сил і засобів. Вона включає в себе:
- визначення структури штату органу внутрішніх справ;
- планування роботи;
- контроль і перевірку виконання;
- розповсюдження позитивного досвіду;
- добір, розстановку та виховання кадрів;
- атестування співробітників.
Переважна частина адміністративної діяльності органів внутрішніх справ є зовнішньосистемна, тобто виходить за межі внутрішньо- організаційних відносин, розповсюджується на непідпорядковані по службі державні і громадські організації, а також на громадян.
Розрізняють наступні напрями зовнішньої адміністративної діяльності органів внутрішніх справ:
- охорона громадського порядку;
- забезпечення громадської безпеки, правил дозвільної системи, безпеки дорожнього руху;
- охорона власності;
- забезпечення правил паспортної системи;
- забезпечення правил в’їзду в Україну та проживання іноземних громадян і осіб без громадянства, транзитного проїзду, а також виїзд громадян за кордон.
Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ базується на загальних принципах державного управління: участі громадськості в управлінні, законності, плановості, науковості управління. Разом з тим прояв цих принципів, їх реалізація в розглянутій сфері мають деяку специфіку.
Адміністративною, власне кажучи, є діяльність багатьох служб, підрозділів і апаратів органів внутрішніх справ. Вона стосується сфери охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, що охоплює своїм регулюючим і охоронним впливом різноманітні суспільні відносини. Ці відносини виникають у зв'язку з перебуванням людей у громадських місцях, їхньою участю в дорожньому русі та користуванням транспортними засобами, у зв’язку з веденням статистичного обліку населення та міграційних процесів, в'їздом в Україну і виїздом за кордон, виготовленням, придбанням, використанням і зберіганням зброї, вибухових, отруйних і радіоактивних речовин, функціонуванням поліграфічних, штемпельно-граверних та інших, підприємств. Адміністративно-правові засоби знаходять широке застосування в охороні власності та природного середовища, у діяльності із забезпечення дотримання законодавства про релігійні культи тощо.
Характерні риси - це те, що відрізняє адміністративну діяльність від інших основних напрямів роботи органів внутрішніх справ, зокрема, від кримінально-процесуальної й оперативно-розшукної діяльності.
Традиційно відокремлюються такі характерні риси адміністративної діяльності органів внутрішніх справ.
1. Підпорядкованість і підконтрольність виконавчим органам державної влади. Міліція - невід'ємна ланка саме виконавчої влади, що і текстуально закріплено в ст. 1 закону України «Про міліцію».
Підпорядкованість і підконтрольність міліції виконавчим органам влади яскраво відбита в першому розділі Закону «Про міліцію», яким регламентується порядок призначення й звільнення з посад керівників органів внутрішніх справ. Так, відповідно до ст. 7 у своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.
2. Державно-владний характер. Ця характерна риса адміністративної діяльності різко відрізняється від оперативно-розшукової. Державно-владний характер адміністративної діяльності органів внутрішніх справ полягає в тому, що вона здійснюється від імені держави з використанням наданих державою владних повноважень у рамках компетенції, суворо окресленої законом. Співробітники органів внутрішніх справ під час виконання службових обов'язків з охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки й у боротьбі зі злочинністю виступають як представники влади й безпосередньо використають примусові заходи (адміністративно-попереджувальні, припинювальні, процесуального забезпечення, стягнення, сили й зброї). У цьому полягає одна з основних відмінностей адміністративної діяльності органів внутрішніх справ від діяльності громадських формувань, що здійснюють охорону порядку шляхом громадсько-організаційних форм роботи, і не наділених державно-владними повноваженнями.
3. Підзаконність. Дана риса адміністративної діяльності органів внутрішніх справ означає, що завжди й всі дії співробітників повинні ґрунтуватися на законі або підзаконних нормативних актах, сприяти найбільш точному їхньому виконанню, проходити в межах й у порядку, визначених чинним законодавством. При цьому в більшості випадків співробітникам міліції надається самостійність в ухваленні остаточного рішення.
4. Організаційний характер. На відміну від оперативно-розшукової та кримінально-процесуальної діяльності основу змісту адміністративної діяльності органів внутрішніх справ становить позитивна, творча робота з організації й розвитку суспільних відносин, що виникають у зв'язку з перебуванням людей у громадських місцях, у тому числі при проведенні різних масових заходів, необхідністю забезпечення безпечного дорожнього руху, в'їздом громадян в Україну й виїздом за кордон, функціонуванням об'єктів, що представляють підвищену небезпеку для оточуючих тощо.
Застосування норм права в процесі адміністративної діяльності органів внутрішніх справ у переважній більшості випадків не пов'язане із правопорушеннями, а спрямовано на організацію втілення норм права в життя, на рішення чисельних організаційних питань, що виникають при правомірному поводженні громадян, діяльності підприємств, установ й організацій, посадових осіб.
5. Профілактична спрямованість. Кінцевою метою адміністративної діяльності органів внутрішніх справ є попередження правопорушень. У її процесі також проводяться чисельні й різноманітні як за змістом, так і за правовою природою профілактичні заходи, які можна поділити на заходи загальної й індивідуальної профілактики.
Загально-профілактичні заходи адресовані невизначеному колу осіб і спрямовані на виявлення й усунення причин й умов, що сприяють здійсненню злочинів й інших правопорушень.
До числа таких заходів належать, наприклад, правове навчання; контроль за дотриманням правил паспортно-реєстраційної і ліцензійно-дозвільної системи; перевірка стану охорони об'єктів, на яких зосереджені матеріальні цінності тощо.
До другої групи відносяться заходи щодо виявлення конкретних осіб, поводження й спосіб життя яких свідчать про можливості здійснення ними злочинів й інших правопорушень, і вживанню заходів з їхнього запобігання. До таких заходів відносяться: невидача або анулювання ліцензій на придбання або продаж газової, вогнепальної або іншої зброї, а також дозволів на право її зберігання й носіння; виховна робота з підлітками-правопорушниками й бездоглядними, що перебувають на обліку в підрозділах кримінальної міліції у справах дітей тощо.
Особливістю адміністративної діяльності органів внутрішніх справ є те, що в процесі її здійснення попереджаються не тільки злочини й інші антигромадські вчинки, але й нещасні випадки, не пов'язані із правопорушеннями (забезпечується громадська безпека).
Так міліцією виставляються карантинні пости при виникненні небезпечних епідемічних захворювань; забороняється або обмежується дорожній рух, наприклад, при обривах проводів високої напруги тощо.
Однак попередження правопорушників є кінцевою метою не лише адміністративної, але й кримінально-процесуальної, а також оперативно-розшукової діяльності. Тому справедливим буде твердження про те, що профілактична спрямованість не є характерною рисою тільки адміністративної діяльності органів внутрішніх справ.
Предметом курсу «Адміністративна діяльність ОВС» є управлінські відносини, що складаються у сфері організації та практичного здійснення охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю і окремими адміністративними правопорушеннями в громадських місцях, відносини, в яких проявляється нормотворча, правозастосовча та правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ, характер, форми і методи її здійснення, а також механізм її правового регулювання, наукові досягнення в цій галузі.
Система курсу визначається її змістом як спеціальної дисципліни, що вивчає адміністративну діяльність органів внутрішніх справ та її правове регулювання. В основу системи курсу покладена реально існуюча система відносин, яка складається у сфері адміністративної діяльності органів внутрішніх справ. Ці відносини поділяються на дві групи: відносини, загальні для всіх видів і напрямів адміністративної діяльності в цілому, і відносини в окремих її видах і напрямах. Відповідно і питання, які стосуються адміністративної діяльності органів внутрішніх справ в цілому, складають загальну частину курсу, служб – особливу частину, а ті, що стосуються окремих видів і напрямів - спеціальну.
Навчальна дисципліна «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» базується на положеннях суспільних дисциплін, загальної теорії держави і права, конституційного права. Найбільш тісно вона пов'язана з "Адміністративним правом України", близько до курсів "Основи управління в органах внутрішніх справ" і "Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ", а також інших дисциплін, які вивчаються у вищих навчальних закладах МВС України і мають суміжні питання з курсом "Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ".
Форми та напрями адміністративної діяльності ОВС.
Під формами адміністративної діяльності міліції слід розуміти однорідні за своїм характером і правовою природою групи адміністративних дій, за допомогою яких міліція забезпечує громадський порядок, безпеку та веде боротьбу зі злочинністю.
Характеристика форм адміністративної діяльності надає уявлення про дії міліції стосовно виконання покладених на неї завдань.
Форми адміністративної діяльності зведені до двох основних груп:
- правові;
- неправові /організаційні/.
До правових форм діяльності ОВС належать:
- видання актів органів внутрішніх справ;
- укладення договорів;
- здійснення інших, юридично значущих дій.
Правові форми пов'язані з утворенням і застосуванням норм права.
Неправові форми управлінської діяльності не пов'язані з реалізацією розпорядчих повноважень ОВС і не призводять до утворення правових норм або виникнення, зміни і припинення правовідносин.
Розрізняють два види таких форм:
- організаційно-технічні заходи;
- громадсько-організаційні заходи.
Адміністративні акти видаються в кожному конкретному випадку застосування до правопорушників адміністративних стягнень.
Застосування актів має місце у внутрішньосистемній діяльності. За їх допомогою вищі органи та посадові особи керують підлеглими підрозділами та співробітниками міліції, планують роботу, застосовують заходи заохочення, накладають дисциплінарні стягнення.
Акти управління різноманітні, найбільш важливе значення має їх класифікація.
За сферою застосування:
- внутрішні - звернені до підлеглих за службою апаратів та співробітників. Видаються з питань розстановки кадрів, проходження
служби, регулювання виконання службових обов'язків тощо;
- зовнішні - спрямовані за межі апарату міліції, адресовані громадянам, організаціям, підприємствам, установам (питання паспортної, дозвільної системи, транспорту).
За юридичними ознаками:
- індивідуальні - наприклад, наказ про призначення на посаду, дозвіл про виготовлення печаток і штампів, винесення постанови;
- нормативні - адресуються як співробітникам ОВС (встановлення особливого порядку і режиму роботи), так і громадянам (встановлення правил дозвільної системи) тощо.
За формою видання: письмові, усні.
За назвою: статути, настанови, інструкції, постанови, дозволи тощо. '
Окремою формою адміністративної діяльності є укладення договорів.
Відповідно до Положення про Державну службу охорони її підрозділи укладають договори з юридичними та фізичними особами на охорону об'єктів та квартир громадян. За характером відносин, що виникають у разі підписання такого договору, його можна вважати змішаним: цивільно-адміністративним.
Особливістю юридичних властивостей цієї правової форми є те, що на відміну від нормативних та індивідуальних актів управління адміністративний договір вступає в силу за взаємним погодженням підрозділу охорони з іншими організаціями, а також громадянами.
Наступною правовою формою адміністративної діяльності с здійснення інших юридично значущих дій. До них належать дії, які створюють нові юридичні положення, змінюють існуючі правові відносини або виступають в якості необхідної умови для настання правових наслідків. Це прийняття присяги, атестування працівників, реєстрація та ін.
Співробітник міліції, який прийняв присягу, зобов'язаний дотримуватись її. Він має право на одержання табельної зброї, набуває необхідних прав та виконує обов'язки згідно з Законом України «Про міліцію».
Сутність громадсько-організаційних заходів характеризується спрямованістю на проведення роботи з населенням і полягає в мобілізації населення на забезпечення громадського порядку і безпеки шляхом роз'яснення правових актів, проведення звітів перед населенням.
Під організаційно-технічними заходами ОВС слід розуміти урегульовані технічними нормами дії щодо створення відповідних умов для роботи апарату управління. Це одержання та обробка інформації, облік діловодства, адресно-довідкова робота. Ці дії виконуються переважно допоміжним складом службовців.
У процесі адміністративної діяльності забезпечується виконання основних завдань, поставлених перед органами внутрішніх справ, зокрема, міліцією. До них відносяться:
1) охорона громадського порядку і забезпечення громадської безпеки;
2) боротьба із злочинністю;
3) охорона власності;
4) профілактика правопорушень. „
Адміністративна діяльність у сфері охорони громадського порядку містить широкий комплекс заходів, а саме:
- попередження і припинення правопорушень на вулицях, площах, у парках, на транспортних магістралях, вокзалах, пристанях, в аеропортах та інших громадських місцях;
- адміністративний нагляд за виконанням посадовими особами та громадянами рішень органів влади та управління з питань охорони громадського порядку;
- виявлення правопорушників і притягнення винних до відповідальності.
У рамках цієї діяльності органи внутрішніх справ разом з іншими державними органами та громадськими організаціями застосовують передбачені законом заходи щодо осіб, які з'являються на вулицях і в інших громадських місцях у нетверезому стані, розпивають спиртні напої в невстановлених місцях, здійснюють нагляд за дотриманням встановлених правил торгівлі спиртними напоями. Змістом адміністративної діяльності охоплюються також:
- боротьба з хуліганством;
- боротьба із бродяжництвом;
- попередження дитячої бездоглядності та боротьба із правопорушеннями неповнолітніх.
У сфері забезпечення громадської безпеки органи внутрішніх справ:
- втілюють у життя встановлені державою правила дозвільної системи;
- забезпечують безпеку дорожнього руху в містах, інших населених пунктах і руху на автомобільних дорогах;
- забезпечують порядок при настанні особливих умов (епідемій, епізоотії і стихійних лих);
- забезпечують порядок під час проведення масових заходів, а також за планами цивільної оборони.
У сфері боротьби зі злочинністю органи внутрішніх справ за допомогою адміністративно-правових засобів вживають необхідних заходів по заявах громадян і повідомленнях посадових осіб про злочини, що готуються або вчиняються; забезпечують своєчасну реєстрацію та облік вчинених злочинів.
Вони проводять роботу з попередження злочинів і вживають необхідних заходів щодо припинення їх у громадських місцях; охороняють і конвоюють затриманих і ув'язнених під варту; здійснюють нагляд за особами, що умовно звільнені з місць позбавлення волі й умовно засуджені до позбавлення волі.
Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ у сфері охорони власності містить у собі охорону об'єктів; попередження, припинення і розкриття посягань на власність. Важлива роль належить адміністративній діяльності міліції також у боротьбі з дрібними викраденнями майна.
Профілактика правопорушень - це найважливіший напрям всієї діяльності органів внутрішніх справ. У цій сфері вони виконують обов'язки з попередження злочинів та інших правопорушень, виявляють причини, що їх породжують, уживають заходів щодо усунення цих причин і умов. Практика свідчить, що несвоєчасне вживання профілактичних заходів до порушників громадського порядку може призвести до злочину.
Органи внутрішніх справ проводять серед населення правову пропаганду, використовуючи засоби масової інформації (друк, радіо, кіно, телебачення), вживають інших заходів попередження правопорушень.
Успіх профілактичної роботи багато в чому залежить від зв'язку міліції із громадськістю, взаємодії із правоохоронними та іншими державними органами, правильного і глибокого аналізу причин правопорушень, вмілої організації міліцейської служби, розумного використання сил і засобів.
Для виконання покладених на міліцію обов'язків вона наділена необхідними державно-владними повноваженнями адміністративного характеру. Так, працівникам міліції надане право вимагати від громадян і посадових осіб дотримання громадського порядку, вживати заходів щодо припинення порушень при невиконанні цих вимог, складати в передбачених законодавством випадках протоколи про адміністративні правопорушення; застосовувати в межах своєї компетенції різні примусові заходи (адміністративно-попереджувальні заходи, заходи припинення і стягнення).
У процесі адміністративної діяльності органів внутрішніх справ охороняються від протиправних посягань певні види суспільних відносин. Ці відносини характеризуються єдністю, спільністю та однорідністю. Та обставина, що вони підлягають охороні, зумовлює необхідність, по-перше, видання відповідних правових актів, по-друге, певної цілеспрямованості діяльності органів внутрішніх справ із втілення цих актів у життя, нагляду за їх дотриманням і, по-третє, наявності системи служб, підрозділів і апаратів, укомплектованих відповідними фахівцями.
Розрізняють наступні напрями адміністративної діяльності органів внутрішніх справ:
1) охорона громадського порядку;
2) забезпечення громадської безпеки:
3) забезпечення безпеки дорожнього руху;
4) здійснення дозвільної системи;
5) охорона власності;
6) здійснення паспортної системи;
7) забезпечення правил перебування в Україні іноземних громадян та осіб без громадянства.
Кожний з названих напрямів характеризується певною єдністю правової регламентації, однорідністю правовідносин, наявністю спеціальних служб, апаратів або груп співробітників, що займаються цією діяльністю.
Отже, основу адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, її сутність становлять організація і безпосередня практична охорона громадського порядку і забезпечення громадської безпеки, боротьба зі злочинністю і охорона власності, здійснення профілактичних заходів щодо попередження правопорушень. Зміст адміністративної діяльності розкривають конкретні її види, у процесі здійснення яких забезпечується виконання завдань, покладених на органи внутрішніх справ, зокрема міліцію.
3. Методи адміністративної діяльності ОВС.
В адміністративно-правовому аспекті під методами адміністративної діяльності слід розуміти способи цілеспрямованого впливу на поведінку громадян, а також діяльність підприємств і організацій в інтересах забезпечення громадського порядку.
Основними методами адміністративної діяльності органів внутрішніх справ є: переконання та примус.
Найбільш розповсюдженими формами використання методу переконання є:
- здійснення систематичної роз'яснювальної роботи щодо норм адміністративно-правових актів;
- інформування населення про стан охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю;
- організаційна робота з громадськими формуваннями;
- прийом громадян, бесіди з ними відносно стану громадського порядку.
Заходи адміністративного примусу в залежності від цілей і способу забезпечення правопорядку класифікуються на наступні групи:
- адміністративно-попереджувальні заходи;
- заходи адміністративного припинення;
- заходи адміністративної відповідальності.
Співробітники органів внутрішніх справ використовують наступні адміністративно-попереджувальні заходи:
- перевірка документів;
- вхід на територію і в приміщення підприємств і організацій, до приміщень громадян;
- припинення руху транспорту і пішоходів;
- використання транспортних засобів, які належать державним, громадським організаціям і окремим громадянам, в службових цілях.
Заходи адміністративного припинення поділяються на:
- передбачені в кодексі про адміністративні правопорушення;
- передбачені в інших нормативних актах.
У відповідності до ст. 260 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.
Зокрема, строки затримання громадян передбачено ст. 263 КУпАП:
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках у зв'язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.
Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомлення про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях. Іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, може бути затримано до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України.
Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставления порушника для складання протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.
Також строки адміністративного затримання передбачені Законом України «Про міліцію»:
- осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до трьох годин, а у необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання;
- неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, - на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники для дітей, але не більш як на 8 годин;
- осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, - до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години;
- осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких - до їх витвереження;
- осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про направлення на примусове лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії, - на строк до 3 діб;
- військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, - до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;
- осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, - до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години.
Доставленню й затриманню не підлягають:
- Президент України в період виконання повноважень;
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
- народні депутати України;
- судді всіх рівнів;
- працівники дипломатичних і консульських установ, представництв міжнародних організацій та члени їх сімей, які мають відповідний імунітет (який підтверджується дипломатичними, службовими та консульськими картками, виданими Управлінням Державного Протоколу Міністерства закордонних справ України).
Дипломатичним імунітетом користуються: глава дипломатичного представництва, члени дипломатичного персоналу дипломатичного представництва, які мають дипломатичний ранг, а також члени сімей усіх зазначених осіб, якщо вони не є громадянами України. Імунітетом також користуються консульські посадові особи, а також інші особи, які користуються імунітетом відповідно до законодавства;
- особи, які знаходяться в непритомному стані, мають небезпечні для життя тілесні ушкодження, симптоми гострих захворювань внутрішніх органів, отруєння сурогатами алкоголю, ужили отруйні або сильнодіючі речовини, заражені небезпечними для здоров'я оточуючих інфекційними хворобами, перебувають у тяжкому стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, втратили здатність самостійно пересуватися чи можуть завдати шкоди оточуючим або собі, вагітні жінки з ознаками близьких пологів.
Відповідні заходи реагування до таких осіб вживаються після надання їм допомоги медичними працівниками або після лікування їх у медичних закладах охорони здоров'я.
Міліція також має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю.
Заходи адміністративного припинення передбачені не тільки Кодексом про адміністративні правопорушення й Законом України «Про міліцію», а й іншими нормативними актами.
До заходів адміністративної відповідальності відносяться як адміністративні стягнення, які є одним з основних видів адміністративного примусу, що виконує функцію покарання правопорушників, так і інші види впливу, передбачених в Законах України.
Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає наступні види адміністративних стягнень:
- попередження;
- штраф;
- оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
- конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;
- позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);
- громадські роботи;
- виправні роботи;
- адміністративний арешт.
Інші види впливу встановлюють:
- Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» - адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства, або скорочення терміну перебування;
- Закон України «Про об‘єднання громадян» - тимчасову заборону (зупинення) окремих видів діяльності; тимчасову заборону (зупинення) діяльності; примусовий розпуск (ліквідація).
- Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» - звільнення з посади, дострокове припинення повноважень особи на виборній посаді, обмеження у зайнятті певним видом діяльності.
- Закон України «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» - заборону займатися певним видом діяльності, конфіскацію майна, ліквідацію юридичної особи.
Запитання та завдання для самоконтролю:
1. Розкрийте зміст і види адміністративної діяльності ОВС.
2. Назвіть предмет і систему курсу «Адміністративної діяльності органів внутрішніх справ».
3. Які основні напрями адміністративної діяльності ОВС?
4. Назвіть форми адміністративної діяльності ОВС?
5. Яка сутність основних форм адміністративної діяльності ОВС?
6. Назвіть акти управління в адміністративній діяльності ОВС.
7. Класифікуйте основні методи адміністративної діяльності ОВС.
8. Які ви знаєте адміністративно-попереджувальні заходи міліції?
9. Назвіть заходи адміністративного припинення і забезпечення адміністративного провадження.
10. Перерахуйте адміністративні стягнення, як один з видів адміністративного примусу.
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 1170 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Ад разговаривает и видит | | | Anime anthology |