Вимоги щодо оформлення бакалаврської роботи

7.1 Загальні вимоги до бакалаврської роботи та вимоги до оформлення тексту її пояснювальної записки

Бакалаврська робота оформлюється в порядку, встановленому інструктивними документами з виконання бакалаврських робіт, комплексними системами стандартів, наведеними у додатку, а також іншими державними галузевими стандартами, стандартами підприємств, на замовлення яких виконується робота.

Пояснювальна записка (ПЗ) до бакалаврської роботи оформляється згідно з вимогами ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Загальними вимогами до тексту пояснювальної записки є логічна послідовність викладення матеріалу, чіткість і конкретність викладення мети роботи, постановки задач роботи, методів виконання роботи, прийнятих рішень і результатів роботи, доведеність висновків і обґрунтованість результатів. У тексті ПЗ необхідно дотримуватися єдиної термінології. Вона не має бути перевантажена малоінформативним матеріалом, описом загальновживаних положень, методів тощо.

Мова текстової частини та графічного матеріалу ПЗ - українська, російська або іноземна (за бажанням студента і за узгодженням з профілюючою кафедрою, що може бути відображено у наказі про затвердження тем бакалаврських робіт).

Виготовляється ПЗ переважно друкованим способом (машинним у текстовому редакторі Microsoft Word шрифтом Times New Roman 14 пт або машинописним) на аркушах формату А4 (210х297мм). Міжрядковий інтервал рекомендується встановлювати не менше, ніж 1,3, але не більше, ніж 1,5 (за визначенням профілюючої кафедри). При написанні тексту ПЗ слід дотримуватися таких розмірів полів: ліве – не менше 25 мм, верхнє і нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм.

Необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення впродовж усієї ПЗ. Всі лінії, літери, цифри і знаки мають бути однакової яскравості впродовж всього тексту ПЗ. Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту повинна максимально наближуватися до щільності основного зображення. Помилки, описки і графічні неточності допускається виправляти підчищенням чи зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому самому місці чи між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору. Власні імена наводяться мовою оригіналу (при першому згадуванні – обов’язково). У ПЗ слід використовувати тільки загальновживані скорочення слів і словосполучень типу „та ін.” і попередньо роз’яснені абревіатури.

Першою сторінкою пояснювальної записки є титульний аркуш, який виконується державною мовою (додаток Г), другий аркуш – завдання (додаток А). Титульний аркуш та завдання оформляються на бланках, які видає профілююча кафедра, або за встановленим кафедрою зразком. Завдання друкується з двох сторін одного аркуша.

Структурні елементи «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх найменування є заголовками структурних розділів.

Суть бакалаврської роботи викладають в ПЗ, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на підрозділи, пункти і підпункти. Кожен пункт і підпункт мають містити закінчений блок інформації. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки зазначених вище структурних елементів і розділів ПЗ необхідно розміщувати на середині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів необхідно починати з абзацного відступу та друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ має бути однаковим впродовж усього тексту ПЗ і дорівнювати п’яти знакам (не менше 1 см). Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Заголовки підпунктів необов’язкові. Якщо ж вони є, то не відокремлюються від основного тексту; наприкінці заголовків підпунктів ставиться крапка.

Кожен структурний елемент чи розділ ПЗ починається з нової сторінки. Заголовок першого підрозділу може друкуватися на наступному рядку після заголовку розділу. Відстань між заголовком та наступним або попереднім текстом має дорівнювати двом рядкам. Заголовок підрозділу, пункту чи підпункту можна помістити наприкінці сторінки, тільки якщо після нього на цій сторінці буде не менше трьох рядків тексту.

Розділи, підрозділи, пункти та підпункти ПЗ нумеруються арабськими цифрами. Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад 1, 2, 3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою (після номера підрозділу крапку не ставлять), наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу чи підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, номера підрозділу (якщо він є), і порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад 1.1.1, 1.1.2 і т.д.

Номер пункту складається з номера розділу, номера підрозділу, номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою. Після номера підпункту крапку не ставлять, наприклад 1.1.1.1, 1.1.1.2 і т.д.

Сторінки ПЗ нумеруються арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту ПЗ. Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш ПЗ, аркуш завдання на бакалаврську роботи та струткурні розділи «РЕФЕРАТ» і «ЗМІСТ» враховуються при нумерації сторінок ПЗ, але номери сторінок на цих елементах ПЗ не ставлять.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів повинен розташовуватися стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч – їх детальну розшифровку. Якщо в ПЗ спеціальні терміни, скорочення символи, позначення тощо, повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки тощо) необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На вся ілюстрації мають бути посилання в роботі. Якщо ілюстрації створені не автором ПЗ, необхідно при поданні їх у роботі дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права. Всі ілюстрації, які виносяться на захист бакалаврської роботи, необхідно навести в основній частині ПЗ або у додатках.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми мають відповідати вимогам стандартів «Единый комплекс стандартов на автоматизированные системы», «Единая система конструкторской документации» та «Единая система программной документации».

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад рисунок 3.2 (другий рисунок третього розділу). За необхідності під ілюстрацією вміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація може мати назву, яку розміщують під ілюстрацією, та позначається словом «Рисунок» або скороченим словом «Рис.», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних. Наприклад, "Рис. 3.1. Схема інформаційної взаємодії структурних модулів системи".

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, при цьому назва ілюстрації має вигляд: "Рисунок __, аркуш ___".

Таблиці слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Нумерують таблиці арабськими цифрами в межах розділу. Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої). Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Наприклад, «Таблиця 3.2 – Характеристики мережі» (друга таблиця третього розділу ПЗ) (рис. 7.1).

Якщо графи або рядки таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку й боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик замінювати відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово «Таблиця ___» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть «Продовження таблиці ___» із зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків та підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Таблиця ________ - _________________________________________

номер назва таблиці

Головка→					Заголовки граф
					Підзаголовки
					граф
					Рядок
					(горизонтальний
					рядок)

↑ Боковик Графи (стовпчики)

(графи для за-

головків рядків)

Рисунок 7.1

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині підрозділів, пунктів чи підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – відступом відносно місця розташування переліків першого рівня. Наприклад:

а) методи лінійного програмування;

б) методи нелінійного програмування:

- методи штрафних функцій;

- метод множників Лагранжа;

в) метод динамічного програмування.

Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою, наприклад формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер проставляється в дужках на рівні формули або рівняння в крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули або рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою чи рівнянням у тій послідовності, в якій вони наведені в формулі чи рівнянні. Перший рядок пояснення починають з абзацного відступу словом де без двокрапки. Пояснення кожного символу треба починати з нового рядка. Наприклад:

«Відомо, що

, (7.1)

де - математичне очікування;

- середнє квадратичне відхилення міцності і навантаження.»

Переносити формули та рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «». Формули, що йдуть одна за одною та не розділені текстом, відокремлюють комою.

Посилання в тексті на джерела необхідно вказувати порядковим номером за переліком посилань та виділяти двома квадратними дужками, наприклад «… у роботах [1-7]…». Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному списку за переліком посилань із зазначенням номера.

При посиланні на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланні слід писати: «… у розділі 2 …», «… дивись 2.1 …», «… за 3.3.4 …», «… відповідно до 3.2.4.1 …», «… на рис. 1.3 …» або «… на рисунку 1.3 …», «… у таблиці 3.2 …» або «… (див. табл. 3.2) …», «… за формулою (3.1) …», «… у рівняннях (2.1) – (2.5) …», «… у додатку Б …».

Додатки потрібно розміщувати у порядку появи посилань на них у тексті. Кожен додаток має починатися з нової сторінки. Вгорі посередині рядка малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток. На наступному рядку повинен бути вказаний заголовок, надрукований маленькими літерами з першої великої, симетрично відносно тексту сторінки. Додатки слід позначати послідовно великими літерами абетки (А, Б, В, …), наприклад, «Додаток А». Один додаток позначається як «Додаток А».

Додатки повинні мати спільну з основним текстом ПЗ наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідністю текст додатку може бути поділений на розділи, підрозділи і пункти. У цьому разі перед кожним номером ставлять означення додатку (літеру) і крапку, наприклад А.2 – другий розділ додатку А, Б.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатку Б, Д.4.1.2 – другий пункт першого підрозділу четвертого розділу додатку Д.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Б.3 – третій рисунок додатку Б, таблиця А.2 – друга таблиця додатку А, формула (В.1) – перша формула додатку В. Якщо в додатку один рисунок, одна таблиця, одна формула чи рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця Б.1, формула (В.1).

У посиланнях в тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули чи рівняння рекомендується писати: «… на рисунку А.2 …», «… у таблиці Б.3 …» або «… у табл. Б.3 …», «… за формулою (В.2) …», «… у рівнянні Д.4 …».

Якщо додаток є документом, що має самостійне значення та оформляється згідно з вимогами до документа такого виду, то перед його копією вкладають аркуш, на якому посередині друкують «ДОДАТОК ___» та його найменування. Сторінки копії документу нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок ПЗ, незважаючи на власну нумерацію сторінок документа. Копію такого документа вміщують в бакалаврську роботу без змін в оригіналі.

7.2 Вимоги до оформлення графічної частини бакалаврської роботи

Графічна частина бакалаврської роботи може складатися з плакатів, креслень чи комп’ютерних (електронних) ілюстрацій. До них можуть входити різні види та типи схем, загальні вимоги до виконання яких визначено діючими в Україні стандартами. Слід зазначити, що графічна частина повинна ілюструвати результати, які отримані під час виконання бакалаврської роботи, а не дублювати їх опис у тексті ПЗ чи доповіді студента під час захисту роботи.

Матеріали, які складають графічну частину бакалаврської роботи, оформлюються як графічні документи з рамкою й основним написом згідно з вимогами відповідної системи стандартів (якщо це не суперечить обраній методології створення, модернізації чи адаптації ІСТ).

Комп’ютерні ілюстрації виготовляються в одному зі стандартних графічних форматів. На роздрукованих комп’ютерних ілюстраціях, які є обов’язковою графічною частиною бакалаврської роботи, мають бути основні написи з відповідними підписами (студента та керівника дипломного проекту).

Конкретний перелік плакатів, креслень та комп’ютерних ілюстрацій встановлюється керівником бакалаврської роботи в завданні на бакалаврську роботу в розділі «Перелік графічного матеріалу (із точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів)».

Графічна частина бакалаврської роботи має бути виконана на аркушах форматів, що читаються без утруднення в процесі публічного захисту роботи.

Текстові та графічні документи бакалаврської роботи можуть мати спеціальні позначення (за рішенням профілюючої кафедри), які формуються з позначення виробу (код організації-розробника, код класифікаційної характеристики, реєстраційний порядковий номер розробки) та коду документа (дивись рис. 7.2).

Для ХНУРЕ встановлено код організації-розробника – ГЮІК. Код класифікаційної характеристики беруть згідно з класифікатором ЕСКД. Структура коду має такий вигляд (дивись рис. 7.3).

ХХХХ. ХХХХХХ. ХХХХХХХ

Код організації-розробника

Код класифікаційної характеристики

Реєстраційний порядковий номер

Код документа

Рис. 7.2. Позначення текстового або графічного документа бакалаврської роботи

Х ХХХХХ Примітка: У разі відсутності

Дата добавления: 2015-10-24