Клас класифікатора ЕСКД дозволяється

код класифікаційної характеристи-

Підклас ки зображати символами – Х.

Група

Підгрупа

Вид

Рис. 7.3. Позначення класифікаційної характеристики

Наприклад, загальне позначення пояснювальної записки може бути таким: ГЮІК.ХХХХХХ.013 ПЗ, де символами Х позначено номер за класифікаційною характеристикою згідно з темою бакалаврської роботи, а реєстраційний порядковий номер в наказі на бакалаврську роботу дорівнює 13.

Деякі коди документів згідно зі стандартами, які згадані вище, є такими (табл.7.1):

Таблиця 7.1 - Найменування і коди схем і креслень

№ п/п	Найменування документа	Код за стандартами
	Схема організаційної структури	С0
	Схема структурна КТЗ	С1
	Схема функціональної структури	С2
	Схема автоматизації	С3
	Схема з’єднання зовнішніх проводок	С4
	Схема підключення зовнішніх проводок	С5
	Схема установки технічних засобів	С7
	План розташування	С8

Продовження таблиці 7.1

	Схема електрична структурна	Э1
	Схема електрична функціональна	Э2
	Схема електрична принципова	Э3
	Креслення форми документа (відеокадр)	С9
	Схема алгоритму (вирішення задачі)	С10
	Схема програми (підпрограми, програмного модуля, пакета прикладних програм та іншої реалізації вирішення задачі)	С11
	Настанова користувача	И3
	Текст програми	- 01 12 01
	Креслення загального вигляду	В0
	Складальне креслення	СБ
	Відомість бакалаврської роботи	Д3

Плакат повинен мати рамку та основний напис, який розміщують у правому нижньому куті. Форма основного напису для плакатів наведена в додатку Д.

Кожен плакат має містити:

- заголовок;

- відповідне зображення;

- пояснювальний текст (за необхідності).

Заголовок плаката розміщується у верхній частині плаката. Він має бути стислим і відповідати змістовній частині плаката.

Дозволяється виготовляти багатокольорові плакати, але кількість кольорів не повинна бути більше шести (включаючи і чорний).

Пояснювальний текст розміщують на вільному полі плаката. Це можуть бути найменування складових частин виробу, елементів структурних схем, пояснення позначень тощо.

7.3 Вимоги до оформлення програмних документів бакалаврської роботи

На комплекс розроблених у бакалаврській роботі програм у додатках може бути представлена відповідна експлуатаційна і програмна документація: специфікація; тексти програм (на електронному носії); настанова користувача (на електронному носії подаються програмні файли, необхідні для установки програмного забезпечення, і вихідні дані для виконання контрольного приклада).

Програмний документ має складатися з таких умовних частин: титульна, інформаційна, основна, листок реєстрації змін.

Титульна частина включає аркуш затвердження і титульний аркуш, що оформляються відповідно до вимог, викладених в [3]. Приклад оформлення наведений у додатках Е, Ж.

Інформаційна частина має складатися з анотації і змісту. Необхідність включення інформаційної частини в різні види програмних документів встановлена відповідними стандартами на ці документи.

В анотації наводяться відомості про призначення документа і стислий виклад його основної частини.

Зміст включає перелік записів про структурні елементи документа основної частини, до кожної з яких входять: позначення структурного елемента, найменування структурного елемента, адреса структурного елемента на носії даних (наприклад, номер сторінки, номер файла тощо).

Склад і структура основної частини програмного документа встановлюється стандартами на відповідні документи.

Форма і порядок складання програмного документа "Специфікація" встановлюються ГОСТ 19.202-78 (додаток И). Специфікація є основним програмним документом для компонентів, застосовуваних самостійно. Інформаційна частина документа (анотація і зміст) включаються до специфікації в міру необхідності.

Для компонентів, що не мають специфікації, основним програмним документом є "Текст програми", вимоги до змісту й оформлення якого встановлюються ГОСТ 19.401-78. Складання інформаційної частини (анотації і змісту) є обов'язковим.

Для документа «Настанова користувача» складання інформаційної частини є обов'язковою. Підготовка документа здійснюється згідно з ГОСТ 34.698-90.

Кожен програмний документ повинен мати позначення відповідно до ГОСТ 34.201-89.

Схеми алгоритмів, програм, даних і систем виконуються згідно з ГОСТ 19.701-90, якщо це не входить у протиріччя з обраною у бакалаврській роботі методологією створення, модифікації чи адаптації ІСТ.

На розроблені програмні документи складається два додатки: в одному додатку наводяться всі листки затверджень, в другому – самі програмні документи.

Дата добавления: 2015-10-24